ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 грудня 2013 року Справа № 913/2580/13

Провадження №3пн/913/2580/13

За позовом Міністерства освіти та науки України, м. Київ,

до відповідача Алчевської міської ради Луганської області, м. Алчевськ Луганської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Донбаський державний технічний університет, м. Алчевськ Луганської області,

про визнання права власності

суддя Секірський А.В.

секретар судового засідання Хухрянська І.В.,

у засіданні брали участь:

від позивача - Манькевич В.С., довіреність №9/1-9-89 від 16.09.2013;

від відповідача - Підскальний Д.О., головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № 1/11-2731 від 03.07.2013;

від 3-ої особи - Манькевич В.С., юрисконсульт, довіреність б/н від 26.01.2013,

в с т а н о в и в:

Суть спору: Міністерство освіти та науки України (позивач у справі) звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Алчевської міської ради Луганської області (далі - відповідач) з вимогою визнати за Державою Україна в особі Міністерства освіти і науки України право власності на лабораторію ГНДЛ ІСЕЖ, яка знаходиться в оперативному управлінні Донбаського державного технічного університету, що знаходиться за адресою: вул. Ленінградська, 1, м. Алчевськ Луганської області.

10.12.2013 представником позивача було надано суду доповнення до позовної заяви, якими позивач просить суд при винесенні рішення застосувати ч. 5 ст. 376 ЦК України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач відзивом на позовну заяву повідомляє, що Алчевська міська рада не є власником або користувачем об'єкту нерухомості - лабораторії ГНДЛ ІСЕЖ, тому вимога позивача про визнання права власності, на думку відповідача, не порушує та не обмежує права та інтереси територіальної громади м. Алчевська.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 26.09.2013 по справі № 913/2580/13 було залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Донбаський державний технічний університет (далі 3-я особа).

Письмовим відзивом на позовну заяву №82/022-20110 від 08.10.2013 Донбаський державний технічний університет не заперечує проти позовної заяви та підтверджує викладені позивачем доводи. Одночасно повідомляє, що будівля по вул. Ленінградська, 1, м. Алчевськ, прийнята на баланс університету та власними силами збудована науково-дослідна лабораторія. Рішенням сесії Алчевської міської ради від 25.04.2002 № 44/17 була надана земельна ділянка в постійне користування в розмірі 0,1993 га для експлуатації будівель та споруд по вул. Ленінградській, 1. Земельний акт II-ЛГ № 001434 від 29.07.2002. На даний час Донбаський державний технічний університет не має права власності на зазначений об'єкт, а лише утримує його на своєму балансі.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, вислухавши представників сторін у справі, суд встановив такі фактичні обставини.

29.10.1993 згідно акту прийому-передачі від одного зберігача іншому від НПП «ІСЕЖ» на баланс Донбаського горно-металургійного інституту було прийнято будівлю по вул. Ленінградській, 1 загальною площею 802,4 м2, ін. № 10310026, рік забудови 1959 (а.с. 70).

Будівля була прийнята на баланс та силами інституту в ній була збудована науково-дослідна лабораторія для Комунарського гірничо-металургійного інституту.

Наказом №16 від 11.05.1992 Міністерства освіти України Комунарський горно-металургійний інститут перейменовано у Донбаський горно-металургійний інститут.

Наказом №622 Міністерства освіти та науки України від 27.07.2004 було створено Донбаський державний технічний університет на базі Донбаського горно-металургійного інституту.

Відповідно до п. 1.1 статуту Донбаського державного технічного університету, Дон ДТУ є правонаступником ДГМІ, заснованого на підставі Постанови РМ УРСР від 12.10.57 №1162.

Як зазначає представник позивача, галузева науково-дослідна лабораторія є по суті одним з навчальних корпусів Донбаського державного технічного університету, де проходять технічні та наукові розробки в галузі електромашинобудування, гірничих, металургійних, будівельних напрямів.

На підставі п. 1.6 статуту Дон ДТУ є юридичною особою, має відокремлене майно, що знаходиться у державній власності й передане в оперативне управління Дон ДТУ.

Рішенням сесії Алчевської міської ради від 25.04.2002 №44/17 3-й особі була надана земельна ділянка в постійне користування в розмірі 0,1993 га для експлуатації будівель та споруд по вул. Ленінградській, 1, та видано акт на право постійного користування землею ІІ - ЛГ № 001434 від 29.07.2002 зареєстрований за № 2210000286 (а.с. 16-18).

У 2013 році на будівлю галузевої науково-дослідної лабораторії імпульсних систем електроживлення за адресою: м. Алчевськ, вул. Ленінградська, 1, було виготовлено технічний паспорт (а.с. 9-15).

Інші документи, які засвідчують право власності на зазначене майно, позивачем було частково втрачено у зв'язку з давністю володіння майном.

На даний час право власності на вказане майно ні за ким не зареєстроване.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін у справі, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Як встановлено судом під час розгляду справи та не спростовано відповідачем, спірне майно розташоване на земельній ділянці, яка надана Дон ДТУ у постійне користування для експлуатації будівель та споруд по вул. Ленінградській, 1, що підтверджується наявним у матеріалах справи актом на право постійного користування землею ІІ - ЛГ № 001434 від 29.07.2002 зареєстрований за № 2210000286.

Статтею 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності вважається таким, що виникло правомірно, якщо інше прямо не витікає з закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом.

Право власності на нову річ, виготовлену (створену) особою, придбавається нею, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 331 Цивільного кодексу України).

Право власності на знову створене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди та таке інше) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності виникає з моменту його прийняття в експлуатацію. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України).

З урахуванням того, що у зв'язку з давністю володіння майном у позивача відсутні будь-які документи на спірний об'єкт нерухомого майна, суд при вирішенні цього спору керується наступним.

Відповідно до частини 5 ст. 376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути зокрема, визнання права.

Статтею 392 Цивільного кодексу України та статтею 136 Господарського кодексу України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

У відповідності до ст.1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» управління об'єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Судом встановлено, що позивач відкрито володіє спірним майном. Відсутність альтернативної можливості вирішити подальшу долю спірного майна та належним чином оформити правоустановчі документи на належне позивачеві майно заважає вільно володіти, користуватися зазначеними об'єктами нерухомості та унеможливлює розпорядження ними.

З огляду на вищевикладене, та враховуючи, що:

- згідно статуту Дон ДТУ має відокремлене майно, що знаходиться у державній власності та знаходиться за ним на праві оперативного управління;

- під самочинно збудоване нерухоме майно виділено земельну ділянку, що підтверджується наведеними вище доказами;

- право власності на вказане майно ні за ким не зареєстроване;

- позивач в зв'язку з давністю володіння майном частково втратив документи, які засвідчують його право власності на зазначене майно,

позовні вимоги про визнання за державою Україна в особі Міністерства освіти і науки України право власності на лабораторію ГНДЛ ІСЕЖ, яка знаходиться в оперативному управлінні Донбаського державного технічного університету, що знаходиться за адресою: вул. Ленінградська, 1, м. Алчевськ Луганської області, підлягають задоволенню.

На підставі приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача у справі, оскільки судовий спір не є наслідком неправомірних дій відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за державою Україна в особі Міністерства освіти і науки України право власності на галузеву науково-дослідну лабораторію імпульсних систем електроживлення, яка знаходиться в оперативному управлінні Донбаського державного технічного університету, що знаходиться за адресою: вул. Ленінградська, 1, м. Алчевськ Луганської області.

3. Судові витрати покласти на позивача.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 16.12.2013.

Суддя А.В. Секірський