ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2013 р. Справа № 922/3658/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В. , суддя Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивач - Скрипка Л.В. за довіреністю від 04.12.2012р.,

відповідач - Прокопченко К.А. за довіреністю від 01.10.2013р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Комуненерго", м. Харків, (вх. 3405Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 22.10.2013р. у справі № 922/3658/13,

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Комуненерго", м. Харків,

про стягнення коштів в сумі 71 802 259,87 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Комуненерго" про стягнення заборгованості у сумі 71 802 259,87 грн., що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором №805/618/8-116 від 22.09.2008р. Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.10.2013р. у справі № 922/3658/13 (суддя Аюпова Р.М.) позовні вимоги задоволено частково, з посиланням на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором №805/618/8-116 від 22.09.2008р. стягнуто з ТОВ "Еко-Комуненерго" на користь ПАТ "Укрсоцбанк" 45 121 774,19 грн. заборгованості за кредитом, 20 596 156,34 грн. заборгованості за процентами, 1 905 332,11 грн. пені за кредитом, 1 417 153,79 грн. пені за процентами, 68 820,00 грн. судового збору; у іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Відповідач не погодившись з рішенням господарського суду Харківської області від 22.10.2013р. у справі № 922/3658/13 звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ "Укрсоцбанк" відмовити.

Апелянт вказує, що позивач вже скористався одним із способів захисту своїх прав та інтересів, а саме отримав право на звернення стягнення на предмет іпотеки, що належав відповідачу та право продажу предмета іпотеки відповідно до рішення господарського суду Харківської області від 16.12.2009 р. у справі №27/362-09; задоволення позовних вимог оскаржуваним рішенням є подвійним стягненням з апелянта заборгованості по кредитному договору; суд першої інстанції залишив без належної оцінки заяву відповідача про застосування строку позовної давності та не задовольнив заяву відповідача про призначення судової економічної експертизи для визначення дійсного розміру заборгованості перед ПАТ "Укрсоцбанк" за договором кредиту №805/6/18/8-116 від 22.09.2008 р.

У судовому засіданні 04.12.2013р. представник відповідача повідомила, що не вважає за доцільне призначення по даній справі судово-економічної експертизи, враховуючи доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості позовних вимог.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу та пояснення у справі, вважає оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 22.10.2013р. у справі № 922/3658/13 законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення на тій підставі, що відповідач до теперішнього часу заборгованість за договором кредиту не погасив, наявність рішення господарського суду Харківської області від 16.12.2009 р. по справі № 27/362-09, за яким звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом надання права продажу позивачу до теперішнього дня не виконано, що не свідчить про виконання зобов'язань за кредитним договором перед позивачем, не звільняє відповідача від відповідальності за невиконання своїх зобов'язань за договором кредиту,

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду частково не погоджується з висновками господарського суду Харківської області по даній справі, з наступних підстав.

Як встановлено колегією суддів, 22.09.2008р. між Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію серії А 01 № 365338 від 14.06.2010 р. та Статуту ПАТ "Укрсоцбанк" (нова редакція) (т.1, а.с. 30-40, надалі - Банк, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-Комуненерго" (надалі - відповідач, позичальник), був укладений договір кредиту № 805/6/18/8-116 (надалі - Договір кредиту), за умовами якого Банк надав кредитні кошти відповідачу у сумі 5 772 005 доларів США зі сплатою LIBOR (12М)+10,0% процентів річних з переглядом станом на 06 серпня кожного року з кінцевим терміном повернення заборгованості - 21.09.2015р. (т.1, а.с. 9а-16)

Відповідно до пункту 1.2. Договору кредиту, кредит надавався відповідачу на наступні цілі: купівля нежитлового приміщення загальною площею 17 323,2 кв. м., що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126, літ Р/1-7, належить на праві власності ДП "Завод ім. В.О. Малишева".

Згідно з підпунктами 1.3.1 - 1.3.3. пункту 1.3. Договору кредиту у якості забезпечення відповідачем виконання своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших втрат на здійснення забезпеченої заставою вимог Банк уклав:

- з відповідачем договір іпотеки нежитлового приміщення загальною площею 17 323 кв.м., що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126, літ. Р/1-7 та придбавається на рахунок кредитних коштів, заставною вартістю 30 000 000,0 грн., що в еквіваленті складає 6 184 291,90 доларів США за офіційним курсом НБУ на дату укладання цього договору;

- з майновим поручителем ТОВ "ВТЦ ІСЖМ" договір іпотеки нежитлового приміщення загальною площею 8 420,5 кв.м., що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Каштанова, 14, літ. Б-2, належить на правах власності майновому поручителю ТОВ "ВТЦ ІСЖМ", заставною вартістю 17 000 000,0 грн., що в еквіваленті складає 3 504 432,08 доларів США за офіційним курсом НБУ на дату укладання цього договору;

- з фінансовим поручителем ТОВ "Машгідропривід" договір поруки;

- з фінансовим поручителем ТОВ "Будгідропривід" договір поруки.

Відповідно до підпунктів 3.3.5., 3.3.7. пункту 3.3. Договору кредиту відповідач зобов'язався сплачувати Банку проценти в розмірі, передбаченому пунктом 1.1. цього договору та комісії у розмірах, зазначених в додатку №1 до цього договору в порядку, визначеному пунктами 2.5., 2.8, 2.9, 2.11, 2.12 цього договору та тарифами; повернути Банку у повному обсязі суму кредиту в строк, визначений пунктом 1.1. цього договору.

Також у відповідності до пункту 2.5. Договору кредиту, сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно до 5-го числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі на рахунок Банку.

Згідно з пунктом 4.2. Договору кредиту, у разі прострочення відповідачем строків сплати процентів, визначених цим договором та комісій, визначених тарифами, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених пунктами 1.1., 3.2.4., 4.5., 5.4. Договору, відповідач сплачує Банку пеню в розмірі один процент в національній валюті України, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язання за цим договором.

У відповідності до вимог пункту 4.5 Договору кредиту, у разі невиконання відповідачем зобов'язань, визначених підпунктами 3.3.2 - 3.3.21 цього договору, порушення відповідачем або третьою особою, з якою укладений договір забезпечення виконання зобов'язань за кредитом, умов договорів, визначених пунктом 1.3. цього договору, протягом більше 30 днів, Банк направляє відповідачу письмове повідомлення про дострокове погашення кредиту, нарахованих процентів за фактичний час використання кредиту, комісій, нарахованих штрафних санкцій.

Згідно з підпунктом 4.5.1 пункту 4.5 Договору кредиту, відповідач зобов'язався протягом 15 днів з дати отримання повідомлення Банку, визначеного пунктом 4.5. цього договору, погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту, комісії та нараховані штрафні санкції.

У забезпечення виконання зобов'язань за Договором кредиту, 22.09.2008 р. між Банком (Іпотекодержатель) та відповідачем (Іпотекодавець) було укладено та нотаріально посвідчено іпотечний договір № 805/13/18-5/8-846 (далі - Іпотечний договір, т.2, а.с. 84а-88), відповідно до пункту 1.1, якого відповідач передав в іпотеку Банку наступне нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю літ. "Р/1-7", загальною площею 17 323,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м Харків, вул. Плеханівська, 126 та належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 22.09.2008 р. з Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" на виконання рішення господарського суду Харківської області від 18.07.2007р. у справі № 21/235-07. Згідно з пунктом 1.2. Іпотечного договору, вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 30 000 000,00 грн., що в еквіваленті складає 6 184 291,90 доларів США за офіційним курсом НБУ. Сторони Іпотечного договору домовились, що у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем основного зобов'язання Банк має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (підпункт 2.4.3 пункту 2.4. Іпотечного договору).

Банк на виконання умов Договору кредиту здійснив видачу кредиту відповідачу у сумі 5 772 005,00 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером №1 від 23.09.2008 р. та заявою про перерахування кредитних коштів № 1 від 23.09.2008 р. (т.1, а.с. 20-21).

Як свідчать матеріали справи, у зв'язку з неналежним виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань Банк відповідачу 14.04.2009р. направив вимогу про дострокове погашення кредиту та відсотків, яка не була задоволена, у зв'язку з чим Банк звернувся до господарського суду Харківської області, якій 16.12.2009р. прийняв рішення у справі № 27/362-09, (т.2, а.с. 82-84) про задоволення позовних вимог АКБ СР "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії АКБ"Укрсоцбанк" до ТОВ "Еко-Комуненерго" у розмірі 6 025 548,00 доларів США за договором кредиту № 805/6/18/8-116 від 22.09.2008 р., станом на 07.10.2009 р., з яких: 5 645 161,29 дол. США строкова заборгованість за кредитом; 62 411,40 доларів США прострочена заборгованість за відсотками до 31 дня; 64 491,78 дол. США прострочена заборгованість за відсотками від 32 до 60 днів; 253 483,53 дол. США прострочена заборгованість за відсотками понад 60 днів та 279 796,48 грн. пені, в загальній сумі в еквіваленті за курсом Національного банку України становить 48 544 435,96 грн., звернувши стягнення на предмет іпотеки - нежитлову будівлю літ. "Р/1-7" загальною площею 17 323,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126 та належить ТОВ "Еко-Комуненерго" на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 22.09.2008 р. та посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кошель Т.В. за реєстрованим номером 4020, зареєстрованого 22.09.2008 р. в Державному реєстрі правочинів за номером 3148440 згідно витягу за номером 6541215. Також вказаним рішенням визначено спосіб реалізації предмета іпотеки за оціночною вартістю, шляхом застосування процедури продажу предмету іпотеки, встановленої статтею 38 Закону України "Про іпотеку", надано Банку - іпотекодержателю право на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, а також право проведення усіх дій, пов'язаних з збереженням та реалізацією предмета іпотеки; надано АКБ „Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії до моменту продажу предмету іпотеки право на господарське управління предметом іпотеки, з правом укладання у якості Орендодавця договорів оренди з фізичними та юридичними особами, та направленням отриманих від управління коштів на задоволення своїх вимог за кредитним договором; з метою збереження предмету іпотеки до його реалізації надано АКБ „Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії АКБ „Укрсоцбанк" право обладнання предмету іпотеки новими охоронними пристроями, а також укладання договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами.

У вказаному рішенні було зазначено, що відповідач з 21.10.2009р. припинив виконувати умови Договору кредиту, рішення набрало законної сили і є обов'язковим для виконання на всій території України.

У судовому засіданні представник Банку пояснила, що рішення господарського суду Харківської області від 16.12.2009р. у справі № 27/362-09 передано до виконання виконавчій службі, але до цього часу не виконано, доказів неможливості виконання, причин не виконання Банк суду не надав.

У відповідності до статті 33 ГПК України Банк не надав доказів, що від реалізації нежитлової будівлі літ. "Р/1-7" загальною площею 17 323,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126, коштів недостатньо для погашення кредиторських вимог за Договором кредиту.

Повторно Банк за вих. № 08.6/01-186/67-14347 від 17.07.2013 р. направив відповідачу вимогу про сплату суми боргу за Договором кредиту у п'ятнадцятиденний термін (т.1, а.с. 18-19). Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6105709074200 зазначена вимога була отримана відповідачем 14.08.2013р., але заборгованість не була сплачена.

29.08.2013р. Банк подав позов з вимогами щодо стягнення з відповідача 8 983 142,73 доларів США простроченої заборгованості станом на 18.07.2013р., що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 71 802 259.87 грн., у тому числі:

- 5 645 161,29 дол. США заборгованості за кредитом, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 45 121 774,19 грн.;

- 2 576 774,22 дол. США заборгованості за процентами, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 20 596 156,34 грн..

- 441 023,19 дол. США пені за кредитом (за період 17.07.2012р.-17.07.2013р.), що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 3 525 098,33 грн.;

- 320 184,04 дол. США пені за процентами (за період 17.07.2012р.-17.07.2013р.), що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 2 559 231,01 грн. (т.1, а.с. 4-5).

У статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про заставу" та статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, та є окремим видом застави.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно зі статтею 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до статті 35 Закону України "Про іпотеку" у редакції, чинній на момент звернення з позовом у даній справі, у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Правова суть забезпечення зобов'язання полягає в тому, що забезпечена сторона, крім прав за основним зобов'язанням, наділяється також додатковими правами, якими вона може скористатися у разі неспроможності боржника або в інших випадках, передбачених законом чи договором.

Отже, Банку належить право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а також одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель).

Тобто, виходячи з викладеного та укладених між сторонами договорів, Банк наділений альтернативними способами захисту своїх прав - чи то стягнення боргу за Кредитним договором, з урахуванням штрафних санкцій, чи то звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки за змістом частини 3 статті 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, тоді як звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення заборгованості за кредитним договором, є подвійним стягненням заборгованості на користь кредитора.

У зв'язку з чим колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що звернення стягнення на предмет іпотеки, що є власністю відповідача та стягнення суми заборгованості за Договором кредиту, є подвійним стягненням з відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена у листі Верховного Суду України від 07.10.2010 р. "Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010 роки)".

Зазначене також підтверджується практикою, викладеною у постановах Вищого господарського суду України від 16.07.2013р. у справі № 8/181-10 та від 23.04.2013р. у справі № 37/20-10.

Щодо позовних вимог про стягнення 441 023,19 дол. США пені за кредитом (за період 17.07.2012р.-17.07.2013р.), що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 3 525 098,33 грн., 320 184,04 дол. США пені за процентами (за період 17.07.2012р.-17.07.2013р.), що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 2 559 231,01 грн., колегія суддів також зазначає наступне.

Пунктом 3 статті 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

До винесення рішення у справі позивачем надано заяву про застосування строків позовної давності ( т.3, а.с.115-116).

Поняття позовної давності міститься у статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відтак частина 6 статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що Банк, ще у квітні 2009 р. знав та заявив про порушення своїх прав та звернувся до господарського суду з вимогами про дострокове стягнення з відповідача 6 025 548,00 доларів США за договором кредиту № 805/6/18/8-116 від 22.09.2008 р., станом на 07.10.2009 р., з яких: 5 645 161,29 дол. США строкова заборгованість за кредитом; 62 411,40 доларів США прострочена заборгованість за відсотками до 31 дня; 64 491,78 дол. США прострочена заборгованість за відсотками від 32 до 60 днів; 253 483,53 дол. США прострочена заборгованість за відсотками понад 60 днів та 279 796,48 грн. пені, що в загальній сумі в еквіваленті за курсом Національного банку України становить 48 544 435,96 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлову будівлю літ. "Р/1-7" загальною площею 17 323,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126.

Доводи Банку, що останнє погашення заборгованості відбулося 31.08.2010 р., а кінцевий термін погашення заборгованості за договором кредиту встановлено 21.09.2015 р. колегія суддів не приймає до уваги, оскільки позивач не надав суду доказів оплати 31.08.2010 р. по Кредитному договору; матеріалами справи встановлено, що позивач ще в 2009 розі звернувся до відповідача з вимогою про дострокове погашення всіх платежів по Кредитному договору; отже було змінено строк виконання зобовязання.

У зв'язку з чим, колегія суддів застосовує, строк позовної давності щодо вимог про стягнення з відповідача відсотків за період з 23.09.2008 р., пені за кредитом та пені за відсотками за період з 17.07.2012р. по 17.07.2013р.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів відмовляє Банку у задоволенні позовних вимог повністю.

За таких підстав, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 22.10.2013р. у справі № 922/3658/13 прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 1 частиною 1 статті 104, статтею 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 22.10.2013р. у справі № 922/3658/13 скасувати частково та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 09.12.2013р.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.