КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2013 р. Справа№ 911/3776/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Остапенка О.М.

Шипка В.В.

при секретарі судового засідання Волошиній З.В.

та представників:

від ТОВ „Торгова компанія „Мегаполіс-Україна":Волкодав В.В. (дов. № б/н від 25.11.2013);

від боржника:не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Мегаполіс-Україна"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.10.2013

у справі № 911/3776/13 (суддя: А.В. Лопатін)

за заявою (боржника) Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Рось Елеватор", м. Біла Церква

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.10.2013 у справі № 911/3776/13 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ агрофірми "Рось Елеватор", призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 30.10.2013, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, відповідно до ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду першої інстанції, представник Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Мегаполіс-Україна" (далі за текстом - ТОВ „Торгова компанія „Мегаполіс-Україна") звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 18.11.2013 № 599/50, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 23.10.2013 у справі № 911/3776/13.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що на момент звернення боржника із заявою про порушення справи про банкрутство ним не було дотримано порядку ліквідації юридичної особи та до заяви боржника не додано відповідні документи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 у справі № 911/3776/13 прийнято до провадження апеляційну скаргу ТОВ „Торгова компанія „Мегаполіс-Україна" на ухвалу господарського суду Київської області від 23.10.2013 у справі № 911/3776/13 та призначено розгляд апеляційної скарги на 11.12.2013.

Враховуючи перебування судді Верховця А.А. у відпустці, за розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2013, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги ТОВ „Торгова компанія „Мегаполіс-Україна" у справі №911/3776/13 у наступному складі: головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Шипко В.В., Остапенко О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 у справі № 911/3776/13 прийнято апеляційну скаргу ТОВ „Торгова компанія „Мегаполіс-Україна" до провадження у новому складі суду.

У клопотанні від 10.12.2013 № 52/12-13 ліквідатор ТОВ агрофірма «Рось Елеватор» просить суд апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Торгова компанія «Мегаполіс Україна» на ухвалу господарського суду Київської області від 23.10.2013 у даній справі припинити, оскільки заяви про визнання кредитором у справі від апелянта не надходило, а тому він не є учасником провадження у даній справі.

У відзиві від 10.12.2013 № 52/12-13 представник ТОВ агрофірма «Рось Елеватор» просить суд залишити апеляційну скаргу ТОВ «Торгова компанія «Мегаполіс Україна» без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 23.10.2013 у даній справі без змін.

Представник апелянта у судовому засіданні 11.12.2013 уточнив вимоги апеляційної скарги та просив оскаржувану ухвалу скасувати та направити дану справу на подальший розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В матеріалах справи міститься заява від 08.10.2013 № 498/60 ТОВ «Торгова компанія «Мегаполіс Україна» про визнання кредитором ТОВ агрофірми "Рось Елеватор" з кредиторськими вимогами на суму 3 483 562,84 грн. (а.с. 82 т. 1).

Наведене дозволяє зробити висновок про право ТОВ «Торгова компанія «Мегаполіс Україна» на апеляційне оскарження у даному випадку.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції, чинній від 19.01.2013 (далі за текстом - Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі за текстом - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дана справа порушена судом за процедурою, передбаченою ст. 95 Закону.

З матеріалів даної справи вбачається, що в вересні 2013 ліквідатор ТОВ агрофірми "Рось Елеватор" звернувся до суду першої інстанції із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 95 Закону.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 95 Закону, якщо вартості майна боржника -юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) встановлено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам -правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

За ч. 4 ст. 105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

За ч. 1 ст. 111 ЦК України передбачено, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Частиною 1 статті 59 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) зазначено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

Відповідно до ч. 8 ст. 59 ГК України оголошення про реорганізацію чи ліквідацію господарської організації або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця протягом десяти робочих днів з дня внесення відповідного запису до зазначеного реєстру підлягає опублікуванню у виданні спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації, в якому зазначаються відомості з єдиного державного реєстру.

Відповідно до ст. 60 Господарського кодексу України, ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується. Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а наявних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки. Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом доходів і зборів, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги законодавства, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 95 Закону є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу доходів і зборів про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України. (З такими висновками погодився Верховний Суд України в постанові № 08/172 від 10.06.2008 у справі №15/682-б).

До вказаної заяви боржника додані всі необхідні документи: протокол загальних зборів учасників ТОВ агрофірми "Рось Елеватор" від 22.05.2013 № 7, Витяг з Бюлетеня державної реєстрації від 27.05.2013 № 249(14) з повідомленням про припинення юридичної особи боржника, повідомлення кредиторів від 06.06.2013 №№ 22/06-13, 23/06-13, докази повідомлення органу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС про припинення платника податків шляхом подання заяви форми № 8-ОПП від 21.06.2013 №12/06-13 у встановленому законом порядку, рішення ліквідатора ТОВ агрофірми "Рось Елеватор" від 11.09.2013 про звернення до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржника в порядку ст. 95 Закону, акт оцінки вартості майнових активів ТОВ агрофірми "Рось Елеватор" від 11.09.2013, проміжний ліквідаційний баланс ТОВ агрофірми "Рось Елеватор" станом на 11.09.2013.

Загальна сума боргу боржника перед кредиторами, які визнані боржником становила 4 106 49,89 грн.

З залученого до матеріалів справи проміжного ліквідаційного балансу боржника станом на 11.09.2013 вбачається, що у боржника недостатньо активів щоб задовольнити визнані боржником кредиторські вимоги.

Крім того, відповідно до рішення ліквідатора ТОВ агрофірми "Рось Елеватор" від 11.09.2013 № 2, на підставі здійсненого аналізу фінансового становища ТОВагрофірми "Рось Елеватор" та інвентаризації майна боржника встановлено факт відсутності достатніх активів у ТОВ агрофірми "Рось Елеватор" за рахунок яких можна було б погасити наявну кредиторську заборгованість. Таким чином, виявивши недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, ліквідатором прийнято рішення звернутись до господарського суду Київської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство стосовно ТОВ агрофірми "Рось Елеватор" в порядку та строки, передбачені Законом.

Згідно з ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, доводи, наведені ТОВ „Торгова компанія „Мегаполіс-Україна" в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування ухвали господарського суду Київської області від 23.10.2013 у справі № 911/3776/13. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування даної узвали, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного вище та, керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Мегаполіс-Україна" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 23.10.2013 у справі № 911/3776/13 - без змін.

2. Матеріали справи № 911/3776/13 повернути до господарського суду Київської області.

Повний текст постанови складений 13.12.2013

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді О.М. Остапенко

В.В. Шипко