ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

        

25 грудня 2006 р.

№ 3/71

Вищий господарський  суд України у складі колегії суддів:          

головуючого:

Полякова Б.М.

суддів:

Катеринчук Л.Й. Ткаченко Н.Г.

розглянувши касаційну скаргу

ДВАТ «Шахта «Білоріченська»ДП ДХК «Луганськвугілля»

на рішення та постанову

господарського суду Луганської області від 26.07.2006 Луганського апеляційного господарського суду від 24.10.2006

у справі господарського суду

№ 3/71 Луганської області

за позовом

Державного підприємства «Луганськвугілля»в особі відособленого підрозділу «Луганськвуглепостачання»

до	ДВАТ «Шахта «Білоріченська»ДП ДХК «Луганськвугілля»

про	стягнення 884333,40 грн.

В С Т А Н О В И  В :

Подана ДВАТ «Шахта «Білоріченська»ДП ДХК «Луганськвугілля»касаційна скарга не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»ставки державного мита встановлюються в таких розмірах із заяв, що подаються до господарських судів: із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами: 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Тобто державне мито за подання касаційної скарги в цьому випадку дорівнює 4421,68 грн.

Колегія суддів також зазначає, що у відповідності до п.14 Наказу Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. № 15 “Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита” при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника —останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: “Зараховано в доход бюджету крб. (дата)”. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Як вбачається із матеріалів касаційної скарги, до неї додано платіжне доручення №445 від 22.11.2006 про сплату державного мита за подання касаційної скарги, але у розмірі 4125 грн. 95 коп., що не відповідає вимогам Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Відповідно до частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу, а прокурор внести касаційне подання в загальному порядку.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята  до розгляду Вищим  господарським судом України і підлягає поверненню.

Керуючись ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В  :

Касаційну скаргу ДВАТ «Шахта «Білоріченська»ДП ДХК «Луганськвугілля»на рішення господарського суду Луганської області від 26.07.2006 та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 24.10.2006 у справі №3/71 повернути без розгляду.

Головуючий                                                                                  Б. Поляков

Судді                                                                                           Л. Катеринчук

                                                                                                    Н. Ткаченко