Номер провадження № 22-ц/785/8764/13

Головуючий у першій інстанції Луняченко В.О.

Доповідач Варикаша О. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - судді - Варикаші О.Д.

суддів - Бабія А.П.

- Ступакова О.А.

при секретарі - Швець В.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 17.09.2013 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди і судових витрат,-

встановила:

Позивач звернувся з вказаним позовом до суду (а. с. 2-3), в якому просив стягнути з відповідача на його користь 24 681,53 грн. за завдану шкоду, 3 000 грн. - моральної шкоди та судові витрати, до яких входять 800 грн. - витрати пов'язані з проведенням експертизи.

Свої позвні вимоги позивач, як зазначено в рішенні суду, обгрунтовував тим, що внаслідок ДТП 07.09.2011 року, яке відбулось в м. Одесі на вул. Люстдорфська дорога у напрямку Адміральського пр-ту, за участю транспортних засобів, таких як автомобіль марки «BMW» д/н НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 та мотоцикла марки «Апрілія Атлантік» під керуванням позивача, мотоцикл марки «Апрілія Атлантік», власником якого є позивач, отримав пошкодження. Згідно висновку № 3057/11 експертного дослідження вартість матеріального збитку спричиненого власнику мотоцикла становить 24 681,53 грн., тобто відповідачем заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 24 681,53 грн. Однак, в добровільному порядку до теперішнього часу, відповідач не відшкодував жодної суми та не вжив жодного заходу до того, щоб у добровільному порядку відшкодувати збитки хоча б частково. В зв'язку з даними обставинами, він відчув душевні страждання та дискомфорт, оскільки повинен витрачати свій час для відновлення свого майна. Він не може певний час експлуатувати в повній мірі транспортний засіб, був порушений його звичний режим дня і роботи, чим завдано позивачеві моральної шкоди, яку він оцінює в 3 000 грн.

В судовому засіданні в суді першої інстанції, як зазначено в рішенні суду, позивач ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити. Представник відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_3, діюча на підставі довіреності, позовні вимоги не визнала, просила в позові відмовити. Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, Української страхової компанії «Княжа Вієнна Іншуранс Групп», не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17.09.2013 року позов ОСОБА_5 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 (і.н. НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_5 (і.н. НОМЕР_2) матеріальну шкоду у розмірі 24 681,53 грн., моральну шкоду у розмірі 3 000 грн., судові витрати у розмірі 1 154,11 грн., на загальну суму 28 835 грн. 64 коп.

Не погодившись з рішенням суду, представник ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 17.09.2013 року, в якій просить скасувати рішення суду від 17.09.2013 року, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення збитків відмовити повністю, посилаючись на те, що вважає оскаржуване рішення суду незаконним, постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Іншими учасниками процесу рішення суду не оскаржується.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала апеляційну скаргу, позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи від них на адресу суду не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог, наданих доказів і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з наступного.

Судом встановлено, що 07.09.2011 року о 10.30 годині в м. Одесі на вул. Люстдорфська дорога в напрямку пр-ту Адміральський, сталася ДТП за участю транспортних засобів автомобіля марки «BMW» д/н НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 та мотоцикла марки «Апрілія Атлантік» під керуванням позивача, внаслідок ДТП транспортний засіб - мотицикл марки «Апрілія Атлантік» зазнав механічних ушкоджень. Винним у скоєнні ДТП було визнано ОСОБА_5, однак постановою апеляційного суду Одеської області від 22.11.2011 року постанову Київського районного суду м. Одеси від 28.10.11 року, якою ОСОБА_5 був притягнутий до відповідальності за ст. 124 КУпАП - скасовано, провадження по справі закрито, у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_5 складу правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністартивне правопорушення обв'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

В даному випадку постановою апеляційного суду Одеської області, встановлено, що в діях ОСОБА_5 не було складу правопорушення.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 3057/11 від 21.12.2011 року, сума збитку, завданого ушкодженням мотоцикла складає 24 681,53 грн.

У зв'язку з непогодженням відповідача з сумою збитку та визначення способу нанесення ушкоджень транспортного засобу, ухвалою Київського районного суду м. Одеси було призначено транспортно-трасологічну експертизу, яку наразі не виконано, оскільки сторонами не надано для огляду транспортний засіб, а саме автомобіль марки «BMW» д/н НОМЕР_3 .

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8, та ОСОБА_9 підтвердили показання надані в апеляційному суді Одеської області при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_5 на постанову Київського районного суду м. Одеси щодо притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України та зазначили суду яким чином транспортні засоби отримали механічні ушкодження.

Таким чином, загальна сума заподіяного позивачу збитку, складає 24 681,53 грн.

Крім матеріального збитку, йому заподіяна також моральна шкода, що виразилася в душевних стражданнях, складностях побутового характеру, пережитих внаслідок ДТП, яку позивач оцінює у розмірі 3 000 грн.

В зв'язку з вищевикладеним, суд першої інстанції вважав, що відповідач повинен відшкодувати позивачу матеріальну шкоду в розмірі 24 681,53 грн.

У зв'язку з проведенням експертного автотоварознавчого дослідження, ОСОБА_5 сплачено кошти у розмірі 800 грн., що судом віднесено до судових витрат.

Суд першої інстанції погодився з доводами позивача стосовно того, що в результаті даного ДТП йому завдана моральна шкода, яка полягає у душевних страждання та дискомфорті, оскільки позивач змушений був докладати додаткові зусилля та витрачати свій час на судові процеси, оцінку пошкодженого майна, а потім виконувати свої службові обов'язки.

Враховуючи тяжкість і тривалість моральних страждань, які зазнав позивач, ступінь вини відповідача у спричиненні моральної шкоди, на думку суду, відшкодування моральної шкоди позивачу у розмірі 3 000 грн. буде цілком відповідати засадам розумності, виваженості й справедливості та вимогам ч. 3 ст. 23 ЦК України.

За таких обставин, суд першої інстанції на підставі ст. ст. 23, 1166, 1167, ч. 2 ст. 1187 ЦК України, задовольнив позовні вимоги позивача та відповідно до ст. 88 ЦПК України стягнув з відповідача на користь позивача судові витрати.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції, в межах позовних вимог, повно, всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та прийшов до правильного висновку на підставі наданих та досліджених доказів, задовольнивши позов ОСОБА_5

Тому судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи, наданим доказам та відповідним нормам права, а суд першої інстанції правомірно на підставі вимог закону та на підставі встановлених обставин справи дійшов висновку про задоволення позову.

Оскільки, в судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 07.09.2011 року о 10.30 год. у м. Одесі на вул. Люстдорфська дорога в напрямку пр-ту Адміральський, сталася ДТП за участю транспортних засобів - автомобіля марки «BMW» д/н НОМЕР_3 під керуванням відповідача (на підставі довіреності, що підтвердила в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції його представник) та мотоцикла марки «Апрілія Атлантік» під керуванням позивача, в результаті порушень ПДР - рух на забороняючий сигнал світлофору, автомобіля «BMW» під керуванням відповідача (а. с. 75-76).

Внаслідок вказаної ДТП, транспортний засіб - мотицикл марки «Апрілія Атлантік» належний позивачеві (а. с. 11) зазнав механічних ушкоджень, чим позивачеві завдано матеріальної шкоди на суму 24 681,53 грн., що підтверджується висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 3057/11 від 21.12.2011 року (а. с. 13-28), проти якого, як вбачається з апеляційної скарги (а. с. 176-179), відповідач не заперечує.

Крім того, пошкодженням майна позивача в результаті зазначеної ДТП, станньому завдано моральної шкоди, яку він оцінив в 3 000 грн.

За таких обставин, судова колегія вважає, що з вини відповідача позивачеві завдано матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Також судова колегія погоджується з розміром стягнутої з відповідача на користь позивача моральної шкоди, враховуючи обставини, якими позивач обгрунтовував свої позовні вимоги, в цій частині, та вимоги розумності і справедливості, а також із стягненням з відповідача на користь позивача відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, понесених останнім і документально підтверджених (а. с. 1-2, 12), судових витрат.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що протокол серії ВН1 № 384905 про адміністративне правопорушення від 07.09.2011 року відносно ОСОБА_5 не скасовано, дії ДАІ, щодо складання протоколу не визнанні незаконними, в діях відповідача не виявлено складу правопорушення, а отже і відсутня вина в скоєнні ДТП, що судом не встановлено існування причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та діями, судова колегія не приймає до уваги.

Оскільки, постановою апеляційного суду Одеської області від 22.11.2011 року (а. с. 75-76) скасовано постанову Київського районного суду м. Одеси від 28.10.2011 року, якою ОСОБА_5 був притягнутий до відповідальності за ст. 1214 КУпАП, а провадження по справі закрито у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_5 складу правопорушення.

До такого висновку, відповідно до вказаної постанови, апеляційний суд дійшов виходячи із встановлених обставин ДТП, яка сталася 07.09.2011 року за участю сторін у справі, що встановлені, зокрема, на підставі пояснень свідків, з яких вбачається, що в результаті порушень ПДР - рух на забороняючий сигнал світлофору, автомобіль «БМВ» створив аварійну ситуацію, а водій мотоцикла не мав можливості відвернути ДТП.

Судом першої інстанції при розгляді справи допитано вказаних свідків (а. с. 77, 79), які підтвердили свої показання, надані ними в апеляційному суді при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_5 на постанову Київського районного суду м. Одеси, щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Тому суд першої інстанції, судова колегія вважає, правильно, оцінивши докази по справі в їх сукупності, дійшов до висновку, що з вини відповідача в результаті ДТП, яка сталася 07.09.2011 року, позивачеві завдано матеріальної та моральної шкоди.

Також судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що стягуючи з відповідача на користь позивача начебто завдану моральну шкоду, суд не врахував положення ст. ст. 23, 1167 ЦК України, п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Оскільки, задовольняючи позовні вимоги позивача, в частині моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з вимог ст. ст. 23, 1167 ЦК України, як вбачається з рішення суду, і з урахуванням доводів позивача, якими він обгрунтовував свої позовні вимоги, в цій частині (а. с. 3) та, судова колегія вважає, правомірно стягнув з відповідача на користь позивача моральну шкоду, так як в судовому засіданні встановлено і підтверджується матеріалами справи, що в результаті порушення відповідачем ПДР 07.09.2011 року сталася ДТП, внаслідок якої пошкоджено транспортний засіб позивача, чим останньому завдано матеріальної та моральної шкоди.

Судова колегія не приймає до уваги також доводи апеляційної скарги стосовно того, що судом першої інстанції було відхилено клопотання про проведення транспортно-трасологічної експертизи в Одеській філії судової незалежної експертизи України.

Оскільки, в ході розгляду справи, судом першої інстанції неодноразово призначалася транспортно-трасологічна експертиза за клопотання відповідача та його представника, який просив призначити експертизу в Обласному науково-дослідному експертно-криміналітичному цетрі при ГУМВС України (а. с. 107-109, 112, 143). Проте, експертиза не була проведена в зв'язку з невиконанням клопотання експерта про надання для дослідження транспортних засобів: автомобіля марки «BMW» д/н НОМЕР_3 та мотоцикла марки «Апрілія Атлантік» та неможливістю представити автомобіль марки «BMW» д/н НОМЕР_3 для огляду, а відповісти на питання поставлені перед експертом на підставі фотознімків наявних в матеріалах справи, не представилось можливим, у зв'язку з тим, що фотознімки в матеріалах справи в невеликій кількості і вони малоінформативні, а також поганої якості, як вказано експертом (а. с. 131, 149).

До клопотання про проведення такої експертизи в Одеській філії судової незалежної експертизи України (а. с. 167) відповідачем не представлено будь-яких доказів, що вказана установа зможе провести таку експертизу у відсутність транспортних засобів учасників ДТП.

Також судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо судових витрат.

Оскільки, судом першої інстанції судові витрати стягнуті з відповідача на користь позивача відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, які понесені останнім і документально підтверджені (а. с. 1-2, 12).

Інші доводи апеляційної скарги судова колегія також не приймає до уваги, оскільки вони не спростовують висновки суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі наведеного, судова колегія, враховуючи доводи апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, враховуючи викладене та, оскільки вони не спростовують висновки суду.

За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 необхідно відхилити, а рішення Київського районного суду м. Одеси від 17.09.2013 року залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 17.09.2013 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди і судових витрат - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області О.Д. Варикаша

А.П. Бабій

О.А. Ступаков