АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
Справа № 629/4035/13-ц Головуючий
Провадження №22-ц/790/7499/2013 1-ї інстанції: Попов О.Г. Категорія: відшкодування шкоди Доповідач: Трішкова І.Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 грудня 2013 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Трішкової І.Ю.,
суддів: - Пилипчук Н.П., Кірсанової Л.І.,
при секретарі - Гребенщиковій Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18 жовтня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином,
ВСТАНОВИЛА:
23.09.2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної злочином, посилаючись на те, що вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02.08.2013 року ОСОБА_4 була визнана винною у скоєні злочину, передбаченого ч.І ст.122 КК України, по даній справі він був потерпілим.
Позивач зазначив, що ОСОБА_4 своїми неправомірними діями спричинила йому тілесні ушкодження, у зв'язку з чим він знаходився 13 днів на лікуванні у стаціонарному відділенні Лозівської центральної районної лікарні і витратив на своє лікування значну суму коштів, але в нього збереглися чеки на придбання медикаментів на суму 381,97 грн., які він просить стягнути.
Крім того, він поніс витрати на оплату правової допомоги в сумі 1300 грн., які він теж просить стягнути з відповідача.
Позивач вважав, що в результаті скоєння злочину ОСОБА_4 йому спричинила моральну шкоду, яка виразилась у тому, що йому спричинено непоправну психічну травму, душевні страждання у зв'язку з побиттям.
В результаті злочину він втратив спокійний сон, страждає на нестерпні головні болі, його звичний спосіб життя було грубо порушено - адже всю тяжку фізичну роботу в домогосподарстві виконував саме він, але на даний час у зв'язку з спричиненням йому тілесних ушкоджень він не має змоги робити це своєчасно та без докладу певних зусиль.
Відповідач же в добровільному порядку не надає допомоги, тому позивач вважав , що сума в 50 000 грн. буде достатньою для компенсації моральної шкоди.
Відповідачка проти позову повністю заперечувала, посилаючись на недоведеність позовних вимог.
Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18 жовтня 2013 року позов ОСОБА_5 задоволений частково. З ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 стягнуто матеріальну шкоду, заподіяну злочином у розмірі 1681,97 грн., з яких: витрати на ліки - 381,97 грн.; витрати на юридичну допомогу - 1300 гривень, а також моральну шкоду у розмірі 5000 грн., а на користь держави судовий збір у розмірі 229,40 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, необгрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права; обставини, що мають значення по справі, які суд вважав встановленими, не доведені.
ОСОБА_5 рішення суду не оскаржив.
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом повно та всебічно розглянуті надані докази, дана їм належна оцінка і згідно встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.212-215 ЦПК України.
В судовому засіданні встановлено, що 05.04.2013 року ОСОБА_4 заподіяла ОСОБА_5 тілесні ушкодження, які є середньої тяжкості.
Вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02.08.2013 року ОСОБА_4 була визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.
Даний вирок набрав чинності.
У відповідності до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Внаслідок неправомірного спричинення тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які позивач отримав з вини ОСОБА_4, він на протязі значного терміну змушений був лікуватися в Лозівській ЦРЛ, де витратив на придбання ліків суму у розмірі 381,97 грн..
Позивач надав суду чеки на придбання лікарських засобів для лікування після отриманих травм.
Суд першої інстанції ретельно перевірив надані докази і прийшов до обгрунтованого висновку, що в рахунок відшкодування матеріальної шкоди підлягає стягненню сума на придбання ліків в розмірі 381,97 грн.
Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування і враховуються вимоги розумності і справедливості.
При визначенні розміру моральної шкоди суд першої інстанції виходив з того що, від протиправних дій ОСОБА_4 позивач ОСОБА_5 втратив спокійний сон, страждає на нестерпні головні болі, його звичний спосіб життя було грубо порушено - в зв'язку з закритим переломом нижньої третини ліктьової кістки зі зміщенням, та всю тяжку фізичну роботу в домогосподарстві виконував саме він, але на даний час у зв'язку з спричиненням йому тілесних ушкоджень він не має змоги робити це своєчасно без докладу певних зусиль та сторонньою допомогою.
З огляду на наведене, судова колегія вважає, що визначивши розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн., суд першої інстанції врахував всі обставини справи і наслідки скоєння злочину.
Також не знайшли свого підтвердження доводи апеляційної скарги про неправильність визначення розміру витрат на правову допомогу.
Відповідно ст.84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
З Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" від 20.12.2011 року вбачається, що граничний розмір витрат на правову допомогу не може перевищувати 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовими засіданнями та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.
Законом України про Державний бюджет на 2013 рік мінімальна заробітна плата встановлена з 1 січня 1147 грн.
Таким чином, за годину участі у судовому засіданні розмір компенсації за правову допомогу складає 458,80 грн. ( 1147 грн. * 40%).
З журналу судового засідання від 18.10.2013 року вбачається, що адвокат ОСОБА_7 приймала участь у судовому засіданні з 14 год. 15 хв. до 16 год. 50 хв., тобто більш ніж дві години, а тому сума у 1000 грн. є співмірною з часом участі адвоката у судовому засіданні і відповідає вимогам Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах".
Крім того, адвокат приймала участь у ознайомлені з документами, складала процесуальні документи, а тому 300 грн. є достатньою компенсацією за надання правової допомоги.
Суд врахував вищезазначене і обгрунтовано стягнув з відповідача 1300 грн. за надання правової допомоги.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Підстав для скасування чи зміни рішення не має.
Керуючись ст.ст.303,307 ч1 п.1, 308, 314,319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала судової колегії набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Головуючий:
Судді: