КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" грудня 2013 р. Справа№ 5011-35/16573-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Баранця О.М.
Пашкіної С.А.
при секретарі: Назарчук Г.М.
за участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом - Зозуля О.Б.
від відповідача 1 за первісним позовом - Ковалевський Р.В.
від відповідача 2 за первісним позовом - Ковалевський Р.В.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія управління персоналом" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2013 р. (повний текст підписано 29.04.2012 р.)
у справі №5011-35/16573-2012 (Головуючий суддя - Літвінова М.Є.,
судді - Ващенко Т.М., Трофименко Т.Ю.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія управління персоналом"
до 1)Публічного акціонерного товариства "ОМЕГА БАНК"
2)Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
про визнання недійсним кредитного договору
за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "ОМЕГА БАНК"
до Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний
заклад "Міжрегіональна Академія управління персоналом"
про стягнення 16 634 685,77 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.2013 року по справі №5011-35/16573-2012 в задоволенні первісного позову відмовлено в повному обсязі. Зустрічний позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія управління персоналом" на користь Приватного акціонерного товариства "Сведбанк" 15944 000,00 грн. - заборгованості за кредитом, 605238,88 грн. - заборгованості по процентах, 85446,89 грн. - пені, 64380,00 грн. - судового збору.
Не погоджуючись з рішенням, Приватне акціонерне товариство "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія управління персоналом" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким первісний позов задовольнити в повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову - відмовити.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2013 року для розгляду справи №5011-35/16573-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий - суддя Сітайло Л.Г., судді - Алданова С.О., Калатай Н.Ф.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2013 року колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 05.08.2013 року.
02 серпня 2013 року від представника ПАТ "Омега Банк" через відділ документального забезпечення КАГС, надійшли клопотання про продовження строку розгляду справи, відкладення розгляду справи та зміну найменування відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) з Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" на Публічне акціонерне товариство "ОМЕГА БАНК".
02 серпня 2013 року від представника ПАТ "Дельта Банк" через відділ документального забезпечення КАГС, надійшло клопотання про зміну найменування відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) з Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" на Публічне акціонерне товариство "ОМЕГА БАНК" та про залучення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" як правонаступника Публічного акціонерного товариства "ОМЕГА БАНК" в зв'язку з заміною кредитора у зобов'язанні, в порядку ст. 25 ГПК України.
02 серпня 2013 року від представника позивача за первісним позовом, через відділ документального забезпечення КАГС, надійшли клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги та відкладення розгляду апеляційної скарги.
Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2013 року, в зв'язку із перебуванням суддів Алданової С.О., Калатай Н.Ф. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Сітайло Л.Г., судді: Баранець О.М., Рябуха В.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2013 року, колегією суддів в зазначеному складі, клопотання ПАТ "Омега Банк" та ПАТ "Дельта Банк" задоволено. Замінено відповідача за первісним позовом Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" на Публічне акціонерне товариство "Омега Банк". Залучено до участі у справі, в якості відповідача 2 за первісним позовом - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", відкладено розгляд справи на 27.08.2013 року. Явка представників сторін визнана обов'язковою.
15 серпня 2013 року, від представника позивача за зустрічним позовом - ПАТ "Омега Банк", через відділ документального забезпечення КАГС, надійшов відзив на апеляційну скаргу з додатками, а 27.08.2013 року - клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду справи.
27 серпня 2013 року від представника відповідача - 2 - ПАТ "Дельта Банк", до початку судового засідання, через відділ документального забезпечення КАГС, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку.
27 серпня 2013 року в судовому засіданні оголошено перерву до 17.09.2013 року.
03 вересня 2013 року від представника відповідача - 2 - ПАТ "Дельта Банк", через відділ документального забезпечення КАГС, надійшли заперечення на апеляційну скаргу.
16 вересня 2013 року від представника позивача - Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія управління персоналом", через відділ документального забезпечення КАГС, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року, в зв'язку із перебуванням головуючого судді Сітайло Л.Г. та судді Рябухи В.І. у відпусці, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий - суддя - Скрипка І.М., судді: Баранець О.М., Мальченко А.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 21.10.2013 року.
Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 року, в зв'язку із перебуванням головуючого судді Скрипки І.М. у відпусці та велику завантаженість судді Мальченко А.О., для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий - суддя - Сітайло Л.Г., судді: Баранець О.М., Пашкіна С.А.
21 жовтня 2013 року від представника позивача - Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія управління персоналом", через відділ документального забезпечення КАГС, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
21 жовтня 2013 року в судовому засіданні оголошено перерву до 09.12.2013 року.
В судове засідання 09.12.2013 року з'явилися представник позивача за первісним позовом та представник відповідачів 1 та 2 за первісним позовом.
Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2013 року.
Представник відповідача 1 та 2 за первісним позовом в судовому засіданні заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2013 року.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 1 та 2 за первісним позовом, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
18 червня 2004 року, на підставі рішення Президії Міжрегіональної Академії управління персоналом від 07.06.2004 року, між позивачем (Позичальник) та відповідачем (Банк) укладено Кредитний договір №168-К/30 (надалі - Договір).
Відповідно до умов Договору, відповідач 1 за первісним позовом зобов'язався надати позивачу за первісним позовом грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що поновлюється, в розмірі, на строк та на умовах, передбачених у цьому Договорі, а Позичальник зобов'язався повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією та виконати свої зобов'язання в повному обсязі у строки, передбачені цим Договором.
Відповідно до п. 1.2. Договору розмір кредитної лінії становить 10000000,00 грн. та змінюється відповідно Графіку, наведеного в додатку №1.
Пунктом 1.3. Договору визначено строк користування кредитною лінією з 30.08.2004 року до 30.08.2014 року, з урахуванням Графіку.
В подальшому сторони вносили зміни та доповнення до Договору, згідно з Додатковими угодами №1-17.
Як вбачається з матеріалів справи, Додатковою угодою №7 від 24.11.2005 року змінено розмір кредитної лінії - 15000000,00 грн. та визначено графік погашення основного боргу. Додатковою угодою №10 від 06.12.2006 року змінено розмір кредитної лінії - 12000000,00 грн. та визначено новий графік погашення основного боргу. Додатковою угодою №15 від 19.01.2011 року змінено розмір кредитної лінії - 19148000,00 грн. та визначено новий графік погашення основного боргу. Строк користування кредитною лінією визначено з 30.08.2004 року по 20.01.2018 року. Додатковим договором №16 від 25.06.2012 року змінено графік погашення кредитної лінії
Згідно з п. 1.4 Договору плата за користування кредитною лінією у вигляді процентів становить 22% річних.
Додатковою угодою № 2 від 24.12.2004 року до Договору визначено плату за користування кредитною лінією у вигляді процентів, яка становить 16%. Додатковою угодою № 4 від 25.03.2005 року плату за користування кредитною лінією у вигляді процентів змінено на 22% починаючи з 01.04.2013 року. Додатковою угодою № 5 від 16.05.2005 року визначено плату за користування кредитною лінією у вигляді процентів, яка становить 21%. Додатковою угодою № 6 від 15.08.2005 року визначено плату за користування кредитною лінією у вигляді процентів, яка становить 20,5%. Додатковою угодою № 9 від 02.10.2006 року визначено плату за користування кредитною лінією у вигляді процентів, яка становить 19,5%. Додатковою угодою №11 від 07.05.2007 року визначено плату за користування кредитною лінією у вигляді процентів, яка становить 17%. Додатковою угодою №12 від 01.11.2007 року визначено плату за користування кредитною лінією у вигляді процентів, яка становить 16%. Додатковою угодою №14 від 29.02.2008 року визначено плату за користування кредитною лінією у вигляді процентів, яка становить 15%.
Додатковою угодою №15 від 19.01.2011 року, змінено п. 1.4. Договору, визначено плату за користування кредитною лінією, яка становить 16% річних, за умови, якщо обсяг щомісячних грошових надходжень на рахунки (кредитовий оборот по рахунках) позичальника, відкриті в АТ "Сведбанк" (публічне), за попередній місяць становить не менше, ніж 60% від загального обсягу грошових надходжень від реалізації продукції (надання послуг) на рахунок позичальника, в тому числі відкриті в інших уповноважених банках України, за той самий місяць (пункт 1.4.1.); 18% річних, у разі порушення умов п.1.4.1 цього Договору (пункт 1.4.2.); умова зміни процентної ставки, відповідно до п.п.1.4.1, 1.4.2 цього Договору, вступає в дію починаючи з 01 числа місяця, в якому виникли підстави для зміни процентної ставки.
Додатковою угодою №17 від 14.08.2012 змінено п. 1.4.1 Договору, а саме погашення заборгованості за кредитною лінією, здійснюється до 30 серпня 2014 року, відповідно до зміни розміру кредитної лінії, встановленої Графіком. При цьому, при зміні розміру кредитної лінії, відповідно до графіку, строком погашення заборгованості за кредитною лінією, що перевищує розмір кредитної лінії, встановлений на наступний термін користування нею, є день, що передує дню, з якого починає діяти новий розмір кредитної лінії відповідно Графіку. Проценти, нараховані за останній період користування кредитною лінією, сплачується одночасно з погашенням заборгованості за кредитною лінією у відповідності з п.п. 1.2, 1.3 Договору.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, відповідач 1 за первісним позовом відкрив кредитну лінію та надав позивачу за первісним позовом кредитні кошти в розмірі 15944000,00 грн.
Місцевим господарським судом встановлено, що відповідно до Статуту позивача за первісним позовом (редакція чинна станом на 07.06.2004 року) Президія Академії має повноваження приймати рішення про одержання кредитів та передання в заставу майна.
07 червня 2004 року на засіданні Президії Міжрегіональної Академії управління персоналом (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) прийнято рішення про отримання кредиту у відповідача за первісним позовом на загальну суму 10000000,00 грн. строком на 10 років для забезпечення господарської діяльності позивача за первісним позовом, а також, прийнято рішення про передачу нерухомого майна в заставу (іпотеку) відповідачу 1 за первісним позовом, в рахунок забезпечення виконання зобов'язань за Договором.
Вищезазначене рішення оформлено Протоколом №59 від 07.06.2004 року, відповідно до якого Президія уповноважила першого віце-президента позивача (голова Президії, Президент) Щокіна Р.Г. на підписання Договору. Відповідно до Статуту позивача (Розділ 7), голова виконавчого органу позивача представляє останнього без довіреності в інших підприємствах, установах, організаціях; в межах власних повноважень укладає договори, угоди, контракти.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в Протоколі №59 від 07.06.2004 року відсутня печатка позивача, підписи всіх членів Президії, а також те, що Протокол не містить погодження щодо відсоткової ставки, яка буде використовуватись в Договорі.
Так, місцевим господарським судом встановлено, що порядок оформлення рішення виконавчого органу акціонерного товариства ні законодавством, ні Статутом Позивача (у відповідній редакції) не передбачений.
Відповідно до ч. 9 ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" протокол Загальних зборів акціонерів підписується головою і секретарем зборів.
Враховуючи роз'яснення Верховного Суду України у Листі від 01.08.2007 року, а також беручи до уваги, що рішення по всім питанням порядку денного приймалися всіма членами Президії "за" одноголосно, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що підписання протоколу засідання Президії, виконавчого органу позивача головою та секретарем засідання, без скріплення печаткою товариства, не суперечить чинному законодавству.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав і за наслідками, визначеними законом, а тому слід встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини справи. Зокрема відповідач звертає увагу суду на те, що Додаткові угоди № 7 від 24.11.2005 року, №10 від 06.12.2006 року, №15 від 19.01.2011 року та №16 від 25.06.2004 року підписано з порушенням норм чинного законодавства, без будь-яких правових підстав та належного обсягу повноважень особи - підписанта.
Відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Беручи до уваги, що сторони укладали Додаткові угоди щодо постійного продовження терміну кредитного договору, отримання коштів та розміру відсоткової ставки, це свідчить про схвалення правочину в розумінні ст. 241 Цивільного кодексу України.
Припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень, в той же час, саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими особами від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (ч. 2 ст. 92 ЦК України).
Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності позивачем в господарському суді тієї обставини, що її контрагент був або мав бути обізнаний з наявними обмеженнями повноважень представника цієї юридичної особи але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин.
Колегія суддів зазначає, що викладені в апеляційній скарзі обставини, в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу, жодним чином не підтверджують того, що відповідач 1 за зустрічним позовом знав про наявність обмежень повноважень представника позивача.
Враховуючи викладене, доводи апелянта про те, що Додаткові угоди підписано не уповноваженою особою, колегією суддів визнано необґрунтованими.
Колегія суддів, перевіривши заяву позивача про зміну підстав позову прийшла до висновку, що місцевий господарський суд, відмовляючи в її задоволенні вірно встановив про одночасну зміну предмету та підстав позову, оскільки позивач, в даній заяві просить визнати недійсними Додаткові угоди № 7 від 24.11.2005 року, №10 від 06.12.2006 року, №15 від 19.01.2011 року та №16 від 25.06.2004 року на підставі недодержання порядку погодження при їх укладанні, в той час як предметом позову є визнання Кредитного договору недійсним з підстав, що протокол №59 є нікчемним.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів, викладених в апеляційній скарзі та не вбачає підстав для визнання Договору недійсним.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи відповідачем за первісним позовом подано зустрічний позов про стягнення заборгованості за Договором.
Місцевим господарським судом встановлено, що на виконання умов Договору позивач за зустрічним позовом надав відповідачу за зустрічним позовом кредитні кошти в розмірі 15944000,00 грн.
Позивач за первісним позовом свої зобов'язання у строки передбачені Договором не виконав, в зв'язку з чим, відповідачем за первісним позовом направлено вимогу про усунення порушень основного зобов'язання за Договором, а саме погашення заборгованості в розмірі 15944000,00 грн. та заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, яка станом на час розгляду справи становить 605238,88 грн.
Дана вимога залишена позивачем за первісним позовом без відповіді.
Враховуючи викладене, а також беручи до уваги, що відповідачем за зустрічним позовом не надано належних та допустимих доказів щодо відсутності заборгованості, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість висновку місцевого господарського суду про стягнення заборгованості за Договором.
Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Перевіривши розрахунок суми заборгованості за кредитом та нарахованих процентів, визначений позивачем за зустрічним позовом, беручи до уваги, що доказів сплати заборгованості відповідачем за зустрічним позовом до суду не надано, колегія суддів приходить до висновку про його обґрунтованість.
Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2013 року.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2013 року по справі № 5011-35/16573-2012 - без змін.
Матеріали справи № 5011-35/16573-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді О.М. Баранець
С.А. Пашкіна
Повний текст постанови виготовлено та підписано 11.12.2013 року.