У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2013 року м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кадєтова О.В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від грудня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 12 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 01 серпня 2009 року дві належних відповідачу собаки загризли шість дорослих кіз позивачів. Даний факт підтверджується результатами перевірки, проведеної Кам'янка-Бузьким РВ ГУМВСУ у Львівській області та постановою судді Кам'янка-Бузького районного суду про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 154 КУпАП за неналежне утримання собак та постановою апеляційного суду Львівської області.

Так як вартість однієї дорослої кози становить 900 грн то сума збитків завданих позивачу ОСОБА_3 загалом складає 3 600 грн, а позивачу ОСОБА_4 - 1 800 грн. Також позивачам заподіяно моральну шкоду по 1700 грн. кожному, яку обґрунтовують моральними переживаннями, які вони вимушені були пережити, клопотаннями та затраченим часом на звернення до міліції, ветеринарів для проведення розтину тварин, збиранням матеріалів для звернення до суду. Все це потребувало додаткових сил, енергії та часу, що призвело до зміни звичайного способу життя.

У зв'язку з наведеним просили позов задовольнити.

Рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від грудня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 12 грудня 2013 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 3 600 грн матеріальної шкоди та 1 700 грн моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 1 800 грн матеріальної шкоди та 1 700 грн моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій, із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Разом з тим, заявник подав касаційну скаргу з пропуском строку на касаційне оскарження, встановленого чинним законодавством, проте у касаційній скарзі ним порушено клопотання про поновлення цього строку з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 325 ЦПК України, у разі пропущення строку на касаційне оскарження, з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала касаційну скаргу, може поновити цей строк.

Наведені у клопотанні доводи свідчать про поважність причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження.

За таких обставин клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень слід задовольнити.

Проте, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Згідно ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Поновити ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від грудня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 12 грудня 2013 року.

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ О.В. Кадєтова