ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2013 р. (10:32) Справа №801/9763/13-а

Колегія суддів Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Пакет Т.В., суддів - Яковлєва С.В., Маргарітова М.В.,

за участю секретаря судового засідання - Мельникової А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України, Державної виконавчої служби України про визнання незаконними дій та бездіяльності, спонукання до виконання певних дій.

Обставини справи: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України, відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про визнання незаконною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо не здійснення контролю за виконанням Рішення Європейського суду з прав людини від 13.06.2013 року по справі №42953/04 «Кісєльов проти України»; визнання незаконними дії та бездіяльність Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України щодо несвоєчасного виконання Рішення Європейського суду з прав людини від 13.06.2013 року по справі №42953/04 «Кісєльов проти України»; визнання незаконними дії та бездіяльність Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України щодо виконання Рішення Європейського суду з прав людини від 13.06.2013 року по справі №42953/04 «Кісєльов проти України» не у повному обсязі; визнання незаконними дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо закінчення виконання Рішення Європейського суду з прав людини від 13.06.2013 року по справі №42953/04 «Кісєльов проти України» та закриття виконавчого провадження ВП№38722202, у разі, якщо після відкриття провадження по справі стане відомо, що була винесення постанова про закриття виконавчого провадження, скасувати таку постанову; зобов'язання відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України вжити заходи по виконанню у повному обсязі Рішення Європейського суду з прав людини від 13.06.2013 року по справі №42953/04 «Кісєльов проти України»; зобов'язання Департамент планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України виконати у повному обсязі Рішення Європейського суду з прав людини від 13.06.2013 року по справі №42953/04 «Кісєльов проти України»; стягнення понесених витрат, пов'язаних із захистом прав щодо належного виконання Рішення Європейського суду з прав людини від 13.06.2013 року по справі №42953/04 «Кісєльов проти України», покладання обов'язку на відповідачів утриматися від порушення майнових прав позивача, визначення строку для надання звіту у порядку ст. 267 КАС України.

Позов мотивований тим, що Рішенням Європейського суду з прав людини від 13.06.2013 року по справі №42953/04 «Кісєльов проти України» присуджено, що протягом трьох місяців держава-відповідач має сплатити заявнику 3500 (три тисячі п'ятсот) євро відшкодування матеріальної та моральної шкоди, ця сума має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу. Вказане рішення було виконано не у повному обсязі, оскільки на банківський рахунок позивача 04 жовтня 2013 року надійшла сума боргу в розмірі 36561,12 грн. Платіж було проведено 03 жовтня 2013 року відповідно до платіжного доручення №U170186 від 24 вересня 2013 року на суму 37117,89 грн. Станом на 03 жовтня 2013 року Національним банком України був встановлений курс євро до гривні у розмірі 1080,2540 гривень за 100 євро, таким чином сума боргу на день платежу мала складати 37808,89 грн., а тому недоплата склала 691 грн. Також незаконно було утримано 1,5% від виплаченої суми за послуги банку, а саме 356,77 грн. Таким чином, борг держави перед позивачем на підставі Рішення Європейського суду з прав людини від 13.06.2013 року по справі №42953/04 «Кісєльов проти України» складає 1247,77 грн. (356,77 грн. - незаконно утримані 1,5% + 691 грн. - різниця між переведеною сумою 03.10.2013 року - 37117,89 грн. та сумою боргу на підставі курсу євро на 03.10.2013 року, встановленого НБУ- 37808,89 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 28 листопада 2013 року замінено первісного відповідача відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на належного відповідача Державну виконавчу службу України.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просила їх задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позові.

У судовому засіданні представник відповідача Державної виконавчої служби України Шевченко Д.С. заперечувала проти задоволення позову та просила у його задоволенні відмовити посилаючись на те, що виконання Рішення Європейського суду з прав людини від 13.06.2013 року по справі №42953/04 «Кісєльов проти України» проводилося у спосіб та порядку, встановленому виконавчим документом, Законом України «Про виконавче провадження» та Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

У судовому засіданні представник відповідача Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України Шевченко С.Т. також заперечувала проти задоволення позову та просила у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що Департаментом планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України було направлено до Державної казначейської служби України платіжне доручення від 12.09.2013 року №3516 на суму 37117,89 грн. - гривневий еквівалент 3500 євро згідно курсу Національного банку України станом на 12.09.2013 року, для перерахування коштів справедливої сатисфакції на депозитний рахунок Державної виконавчої служби України. 13.09.2013 року Державною казначейською службою України відповідно до виписки з рахунку, вказані кошти було перераховано на рахунок державної виконавчої служби України, а тому відповідачем було виконано вимоги щодо своєчасного перерахування коштів за Рішенням Європейського суду з прав людини від 13.06.2013 року по справі №42953/04 «Кісєльов проти України».

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, дослідивши зібрані докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Європейського суду з прав людини від 13.06.2013 року по справі №42953/04 «Кісєльов проти України» постановлено, зокрема, що протягом трьох місяців держава-відповідач має сплатити заявнику 3500 (три тисячі п'ятсот) євро відшкодування матеріальної та моральної шкоди; ця сума має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу (а.с.80-81).

04 липня 2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Єжовим М.В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№38722202, якою відкрито виконавче провадження з виконання рішення №42953/04, виданого 13.06.2013 року Європейським судом з прав людини (а.с.93).

08 липня 2013 року Міністерством юстиції України було отримано вказану постанову про відкриття виконавчого провадження, оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Європейського суду з прав людини.

12 серпня 2013 року сторонам виконавчого провадження та Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України Державною виконавчою службою України направлено постанову про виправлення помилки від 09.08.2013 року, відповідно до якої виправлено найменування стягувача з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1» (а.с.117,118).

У зв'язку з відсутністю банківського реквізиту стягувача, на який потрібно зарахувати кошти Департаментом планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України було направлено до Державної казначейської служби України платіжне доручення від 12.09.2013 року №3516 на суму 37117,89 грн. для перерахування коштів справедливої сатисфакції на депозитний рахунок Державної виконавчої служби України (а.с.131).

13 вересня 2013 року Державною казначейською службою України вказані кошти були перераховані на рахунок Державної виконавчої служби, що підтверджується випискою з рахунку з урахуванням КЕКВ рахунку №35210051000030 за 13.09.2013 року (а.с.129).

03 жовтня 2013 року відповідно до платіжного доручення №1276 від 24 вересня 2013 року Державною виконавчою службою України було перераховано 37117,89 грн. на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 у якості погашення боргу по примусовому виконанню рішення Європейського суду з прав людини №42953/04 від 13.06.2013 року (а.с.122).

04 жовтня 2013 року на особовий рахунок №26207034530111 зараховано 36561,12 грн. відповідно до платіжного доручення №1276 на суму 37117,89 грн., яке надійшло до банку 03 жовтня 2013 року, утримана комісія відповідно до тарифів банку складає 1,5% - 556,77 грн., що вбачається з повідомлення ТОБО №10011/0235 Філії-Кримського республіканського управління Державного ощадного банку України (а.с.59).

24 жовтня 2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Єжовим М.В. прийнята постанова про закінчення виконавчого провадження ВП№38722202 (а.с.136).

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження" № 606 від 21.04.1999 (далі - Закон № 606).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 606, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України врегульовані Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року №3477-IV (далі Закон №3477).

Відповідно до ст. 2 Закону №3477 рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. Порядок виконання Рішення визначається цим Законом, Законом України "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені цим Законом.

Статтею 7 Закону №3477 передбачено, що протягом десяти днів від дня отримання повідомлення Суду про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва: а) надсилає Стягувачеві повідомлення з роз'ясненням його права подати до державної виконавчої служби заяву про виплату відшкодування, в якій мають бути зазначені реквізити банківського рахунка для перерахування коштів; б) надсилає до державної виконавчої служби оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України. Автентичність перекладу засвідчується Органом представництва.

Державна виконавча служба упродовж десяти днів з дня надходження документів, зазначених у пункті "б" цієї частини, відкриває виконавче провадження.

Статтею 8 Закону №3477 передбачено, що виплата Стягувачеві відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк з моменту набуття Рішенням статусу остаточного або у строк, передбачений у Рішенні.

У разі порушення строку, зазначеного в частині першій цієї статті, на суму відшкодування нараховується пеня відповідно до Рішення.

Протягом одного місяця від дня відкриття виконавчого провадження за Рішенням Орган представництва надсилає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, постанову про відкриття виконавчого провадження та документи, передбачені у пункті "б" частини першої статті 7 цього Закону.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом 10 днів від дня надходження зазначених у частині третій цієї статті документів здійснює списання на вказаний Стягувачем банківський рахунок, а в разі його відсутності - на депозитний рахунок державної виконавчої служби коштів з відповідної бюджетної програми Державного бюджету України. Порядок збереження коштів на депозитному рахунку державної виконавчої служби визначається Законом України "Про виконавче провадження".

Підтвердження списання відшкодування, отримане від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та підтвердження виконання всіх вимог, зазначених у резолютивній частині остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, резолютивній частині остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, у рішенні Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, у рішенні Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України, є для державної виконавчої служби підставою для закінчення виконавчого провадження.

Державна виконавча служба протягом трьох днів надсилає Органу представництва постанову про закінчення виконавчого провадження та підтвердження списання коштів.

Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення платежів, пов'язаних з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2007 року №408 (далі Порядок), визначено механізм використання коштів, передбачених Мін'юсту (далі - головний розпорядник) у державному бюджеті за програмою "Платежі на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України" (далі - бюджетні кошти).

Відповідальним виконавцем зазначеної програми є Мін'юст (п. 1 Порядку).

Підпунктом 1 пункту 2 Порядку встановлено, що бюджетні кошти спрямовуються на:

виплату грошових сум за рішеннями закордонних юрисдикційних органів - міжнародного судового, в тому числі Європейського суду з прав людини, міжнародного арбітражного органу, згода на здійснення юрисдикції яким щодо України надана відповідно до укладеного належним чином міжнародного договору України або в інший спосіб згідно із законами України, а також судового, арбітражного органу іноземної держави, - прийнятими проти держави Україна.

Відповідно до п. 5 Порядку для здійснення платежів, зазначених у підпунктах 1, 2 і 4 пункту 2 головний розпорядник подає до Казначейства, уповноваженого банку платіжний документ, який повинен містити такі відомості: найменування справи, за якою закордонним юрисдикційним органом прийнято рішення проти України; найменування стягувача (стягувачів); банківський реквізит стягувача (стягувачів) (за наявності).

До платіжного документа для здійснення платежів, зазначених у підпунктах 1 і 2 пункту 2, додаються: постанова про відкриття виконавчого провадження; рішення закордонного юрисдикційного органу в офіційному перекладі; повідомлення стягувача (стягувачів) про банківський реквізит, на який необхідно зарахувати стягнуті кошти (за наявності); постанова державного виконавця - у разі стягнення виконавчого збору; вимога державного виконавця - у разі стягнення пені, неустойки та штрафу або у разі додаткової сплати інших коштів, передбачених рішенням юрисдикційного органу.

Враховуючи вищевикладені норми права, Департамент планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України, основним завданням, якого відповідно до Положення про Департамент планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 03 квітня 2012 року №311/12, є організація бухгалтерського обліку і звітності у системі Міністерства та інше, мав протягом одного місяця від дня відкриття виконавчого провадження за Рішенням Європейського суду з прав людини від 13.06.2013 року по справі №42953/04 «Кісєльов проти України» надіслати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, постанову про відкриття виконавчого провадження та документи, передбачені у пункті "б" частини першої статті 7 цього Закону, а також платіжний документ відповідно до Порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи той факт, що постановою про виправлення помилки ВП№38722202 від 09.08.2013 року виправлено помилку допущену у постанові про відкриття виконавчого провадження від 04.07.2013 року, та вказану постанову було направлено на адресу Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України 12 серпня 2013 року, то останній, направивши платіжне доручення від 12.09.2013 року №3516 на суму 37117,89 грн., що еквівалентно 3500 євро згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 12.09.2013 року, для перерахування коштів справедливої сатисфакції на депозитний рахунок Державної виконавчої служби України, діяв відповідно до Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення платежів, пов'язаних з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2007 року №408.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання незаконними дії та бездіяльність Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України щодо несвоєчасного виконання Рішення Європейського суду з прав людини від 13.06.2013 року по справі №42953/04 «Кісєльов проти України»; визнання незаконними дії та бездіяльність Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України щодо виконання Рішення Європейського суду з прав людини від 13.06.2013 року по справі №42953/04 «Кісєльов проти України» не у повному обсязі та зобов'язання Департамент планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України виконати у повному обсязі Рішення Європейського суду з прав людини від 13.06.2013 року по справі №42953/04 «Кісєльов проти України» є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідно до п. «а» ч. 2 ст. 9 Закону №3477 сума відшкодування, яка знаходиться на депозитному рахунку державної виконавчої служби, перераховується на рахунок Стягувача після подання ним відповідної заяви.

Частиною 3 ст. 9 Закону №3477 передбачено, що протягом трьох днів з моменту перерахування на депозитний рахунок державної виконавчої служби суми відшкодування державна виконавча служба повідомляє про це Стягувача.

Однак, Державна виконавча служба України з моменту перерахування на депозитний рахунок державної виконавчої служби суми відшкодування, а саме, з 13.09.2013 року протягом трьох днів не повідомила про це стягувача ОСОБА_1, а прийняла розпорядження №38722202/11 від 23.09.2013 року, в якому зазначено про необхідність перерахування 37117,89 грн. на користь ОСОБА_1, як погашення заборгованості: р/р №290909020952 (к/р №26207034530111, ІНН №2460918971) в філії-Кримське республіканське управління АТ «Ощадбанк» ТВБВ №10011/0241, МФО 324805, код за ЄДРПОУ 09324508, згідно рішення Європейського суду з прав людини №42953/04, виданого 13.06.2013 року (а.с.121).

Після чого, Державна виконавча служба України відповідно до платіжного доручення №U170186 від 24 вересня 2013 року, яке було одержано банком лише 03.10.2013 року, перерахувала грошові кошти у сумі 37117,89 грн. на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 (а.с.60).

Як зазначалося судом вище, Рішенням Європейського суду з прав людини від 13.06.2013 року по справі №42953/04 «Кісєльов проти України» постановлено, зокрема, що протягом трьох місяців держава-відповідач має сплатити заявнику 3500 (три тисячі п'ятсот) євро відшкодування матеріальної та моральної шкоди; ця сума має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу.

Судом встановлено, що вищевказаний платіж було здійснено Державною виконавчою службою України на користь стягувача ОСОБА_1 03 жовтня 2013 року, що вбачається з відмітки Державної казначейської служби України на платіжному дорученні №U170186 від 24 вересня 2013 року (а.с.119).

Станом на 03 жовтня 2013 року Національним банком України був встановлений курс євро до гривні в розмірі 1080,2540 грн. за 100 євро, отже сума відшкодування ОСОБА_1 на день здійснення платежу складала 37808,89 грн. (3500 євро * 1080,2540/100).

Таким чином, Державна виконавча служба України не повідомивши ОСОБА_1 протягом трьох днів з моменту перерахування на депозитний рахунок державної виконавчої служби суми відшкодування про це, та здійснивши 03 жовтня 2013 року платіж у сумі 37117,89 грн., порушила права стягувача ОСОБА_1 щодо виконання Рішення Європейського суду з прав людини від 13.06.2013 року по справі №42953/04 «Кісєльов проти України» у повному обсязі, а тому такі дії відповідача мають бути визнані протиправними.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 49 Закону №606 передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Оскільки судом встановлено, що Державна виконавча служба України виконала Рішення Європейського суду з прав людини від 13.06.2013 року по справі №42953/04 «Кісєльов проти України» не у повному обсязі, то були відсутні підстави для прийняття головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України постанови про закінчення виконавчого провадження ВП№38722202 від 24.10.2013 року, а тому вказана постанова має бути визнана судом протиправною та скасована.

Суд зазначає, що твердження позивача ОСОБА_1 щодо незаконно утримання 1,5% від виплаченої суми за послуги банку, а саме 356,77 грн., є безпідставним, оскільки відповідно до пункту 3.2.4 Договору №10W_241_1473_241_44198 про відкриття поточного рахунку та розрахунково-касове обслуговування вкладу «ПЕНСІЙНИЙ» в національній валюті для фізичної особи, укладеного 06 грудня 2011 року між АТ «Ощадбанк» (в подальшому - Банк) та ОСОБА_1 (в подальшому - Вкладник), Банк має право при здійсненні безготівкових зарахувань самостійно, без додаткового узгодження з Вкладником, списувати з Рахунку комісійні, передбачені Тарифами Банку. Відповідно до повідомлення ТОБО№10011/0235 філії - Кримського республіканського управління АТ «Ощадбанк» №50/23-02/4354 від 02 жовтня 2013 року розмір процентної ставки комісії при зарахуванні безготівкових коштів на рахунок клієнта складає 1,5% від суми, але не менше 6 грн.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 у своєму позові просить суд, зокрема, визнати незаконною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо не здійснення контролю за виконанням Рішення Європейського суду з прав людини від 13.06.2013 року по справі №42953/04 «Кісєльов проти України», визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо закінчення виконання Рішення Європейського суду з прав людини від 13.06.2013 року по справі №42953/04 «Кісєльов проти України» та закриття виконавчого провадження ВП№38722202, у разі, якщо після відкриття провадження по справі стане відомо, що була винесення постанова про закриття виконавчого провадження, скасувати таку постанову, зобов'язати відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України вжити заходи по виконанню у повному обсязі Рішення Європейського суду з прав людини від 13.06.2013 року по справі №42953/04 «Кісєльов проти України».

Статтею 11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

За таких обставин, Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, позовні вимоги підлягають задоволенню, шляхом визнання протиправними дії Державної виконавчої служби України щодо неповного виконання Рішення Європейського суду з прав людини від 13.06.2013 року по справі №42953/04 «Кісєльов проти України» по перерахуванню позивачу 3500 євро за курсом Національного банку України на час здійснення платежу; визнання протиправною та скасування постанови відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про закінчення виконавчого провадження ВП№38722202 від 24.10.2013 року; зобов'язання Державну виконавчу службу України виконати Рішення Європейського суду з прав людини від 13.06.2013 року по справі №42953/04 «Кісєльов проти України» в частині виплати позивачу 3500 євро з урахуванням курсу Національного банку України на час здійснення такої виплати.

Щодо позовних вимог про стягнення понесених витрат, пов'язаних із захистом прав щодо належного виконання Рішення Європейського суду з прав людини від 13.06.2013 року по справі №42953/04 «Кісєльов проти України», покладання обов'язку на відповідачів утриматися від порушення майнових прав позивача, то у їх задоволенні слід відмовити виходячи з наступного.

Позивач зазначає, що розмір понесених ним витрат складає 43,80 грн., які складаються з витрат на отримання інформації у ТОБО№10011/0235 філії - Кримського республіканського управління АТ «Ощадбанк» у сумі 40 грн. та витрат на відправку рекомендованого листа на ім'я начальника ВПВР ДВС України у сумі 3,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Вищевказані витрати, понесені позивачем, не є судовими витратами у розумінні статті 87 КАС України, а тому відсутні підстави для їх стягнення.

Позовні вимоги щодо покладання обов'язку на відповідачів утриматися від порушення майнових прав позивача, не підлягають задоволенню, оскільки судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання та спрямовано на відновлення порушених прав, свобод та інтересів. Виходячи із змісту законодавства воно не може в майбутньому регулювати суспільні відносини.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Суд вважає за необхідним зобов'язати Державну виконавчу службу України протягом місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням по справі надати суду звіт про виконання цієї постанови.

Під час судового засідання, яке відбулось 28 листопада 2013 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Повний текст постанови складено 03 грудня 2013 року.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69-71, 94, 158, 159, 161-163, 167, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної виконавчої служби України щодо неповного виконання Рішення Європейського суду з прав людини від 13.06.2013 року по справі №42953/04 «Кісєльов проти України» по перерахуванню ОСОБА_1 3500 євро за курсом Національного банку України на час здійснення платежу.

Визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про закінчення виконавчого провадження ВП№38722202 від 24.10.2013 року.

Зобов'язати Державну виконавчу службу України виконати Рішення Європейського суду з прав людини від 13.06.2013 року по справі №42953/04 «Кісєльов проти України» в частині виплати ОСОБА_1 3500 євро з урахуванням курсу Національного банку України на час здійснення такої виплати.

В іншій частині позову відмовити.

Зобов'язати Державну виконавчу службу України протягом місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням по справі надати суду звіт про виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя Т.В.Пакет

Судді С.В.Яковлєв

М.В.Маргарітов