Справа Ms 11-650 /2006 року Головуючий в 1-й інстанції Трохимчук О. О.
Категорія ст..ст.. 121 ч.2, 296 ч. 2 КК України Доповідач Задворний О. Л.
УХВАЛА ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
2006 року 31 жовтня колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого - судді: Шершуна В.В. суддів :Задворного О.Л., Цугеля І.М.,
з участю: прокурора Леськіва М.О.,
потерпілої: ОСОБА_3,
адвоката: ОСОБА_6,
захисників: ОСОБА_5, ОСОБА_7,ОСОБА_8 розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями: захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2 на вирок Віньковецького районного суду від 7 вересня 2006 року.
Цим вироком:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, який не працює, АДРЕСА_2, раніше не судимого ,-
засуджено: за ст. 121 ч. 2 КК України на 8 років позбавлення волі, за ст. 296 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі.
А на підставі ст. 70 КК України остаточно на 8 років і 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_1 утримується під вартою з 11 квітня 2006 року.
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця АДРЕСА_3, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_4, раніше не судимого ,-
засуджено: за ст.121 ч. 2 КК України на 8 років позбавлення волі, за ст. 296 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі.
А на підставі ст. 70 КК України остаточно на 8 років і 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_2 утримується під вартою з 10 квітня 2006 року.
Постановлено стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_2, солідарно, на користь ОСОБА_3 10 757 гривень 20 копійок матеріальної шкоди, 50 000 моральної шкоди та 50 гривень судових витрат.
Питання про речові докази вирішено на підставі ст. 81 КПК України.
Вироком місцевого суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винним в тому, що вони, в стані алкогольного сп'яніння, біля 24 години 09 квітня 2006 року на автобусній зупинці в АДРЕСА_5, з хуліганських спонукань, побили потерпілого ОСОБА_4, завдавши чисельних ударів кулаками та ногами в голову та тулуб.
Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер у лікарні.
В своїй апеляції захисник ОСОБА_5 просить вирок стосовно засудженого ОСОБА_1 змінити і закрити провадження за ст.296 ч.2 КК України, а за ст. 121 ч. 2 КК України призначити покарання 5 років позбавлення волі.
Зазначає, що удари ОСОБА_4 у ОСОБА_1 наносив не з хуліганських спонукань, а під час сварки, яку спровокував сам потерпілий.
Крім цього , вважає, що судом належним чином не враховано те, що ОСОБА_1 не був ініціатором бійки, вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується ,щиро розкаявся у вчиненому, частково відшкодував завдані збитки, має на утриманні хворого батька. А тому, враховуючи матеріальний стан засудженого , просить зменшити розмір стягнень за цивільним позовом..
Засуджений ОСОБА_2 в своїй апеляції просить вирок змінити і пом'якшити покарання.Вважає, що при призначенні покарання судом належним чином не було враховано його молодий вік та розкаяння у скоєному.
А в доповненні до апеляції ОСОБА_2 просить вирок скасувати із-за порушення його права на захист з направленням справи на новий судовий розгляд.
Зазначає, що судом йому не було вручено копії вироку та апеляції засудженого ОСОБА_1.
В своїх запереченнях на апеляції прокурор та потерпіла ОСОБА_3 просять вирок залишити без змін, як законний та обґрунтований.
Засуджений ОСОБА_1 вирок не оскаржив.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника ОСОБА_5 в підтримку своєї апеляції, прокурора, про законність та обґрунтованість вироку; потерпілої ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_6, захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів знаходить, що вони не підлягають задоволенню.
Висновок суду першої інстанції про винність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у хуліганстві, вчиненому групою осіб та в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень групою осіб, що спричинило смерть потерпілого при зазначених у вироку обставинах відповідає матеріалам справи і ґрунтується на досліджених у судовому засіданні та викладених у вироку доказах.
Так, засуджений ОСОБА_2 визнав, що після вживання спиртних напоїв став чіплятись до раніше незнайомого ОСОБА_4, який знаходився на автобусній зупинці. Оскільки останній повів себе агресивно та замахнувся на нього, ОСОБА_2 почав бити потерпілого, наносячи удари ногами та руками в голову та тулуб. Також в цей час з ним перебував на зупинці і ОСОБА_1, але чи наносив останній удари потерпілому не пам'ятає.
Свідок ОСОБА_9 підтвердила, що на автобусній зупинці ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 побили невідомого чоловіка.
Згідно висновку судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_4 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 у ІНФОРМАЦІЯ_4 лікарні внаслідок закритої черепно - мозгової травми.
Виявлені у потерпілого тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому на межі сосцеподібного відростку та чешуйчатої частини лівої скроневої кістки, поширеного субарахноїдального крововиливу в головний мозок, забою головного мозку, перелому суглобового відстростку нижньої щелепи зліва могли виникнути 09 квітня 2006 року від ударів кулаками та ногами і відносяться до категорії тяжких, і перебувають в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. (а.с. 102-118)
Твердження ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в судовому засіданні, що останній удари потерпілому ОСОБА_4 не наносив, а лише намагався припинити бійку, безпідставні, оскільки спростовуються показаннями свідка ОСОБА_9, а також показаннями засуджених на досудовому слідстві.
Як вбачається з неодноразових показань ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на досудовому слідстві, у тому числі і в присутності їх захисників, потерпілого вони били обоє, наносячи удари руками та ногами в голову та тулуб.
Механізм заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень та їх локалізацію засуджені, кожен зокрема, показали під час відтворення обстановки та обставин події.
Доводи в апеляції захисника Радецької про те, що засуджені побили ОСОБА_4а не з хуліганських спонукань апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються показаннями свідка ОСОБА_9 про безпричинність побиття потерпілого ОСОБА_1 та Парадовським. Крім того, останні на досудовому слідстві стверджували, що наносили удари ОСОБА_4 безпричинно, так як були в стані алкогольного сп'яніння.
Уся сукупність зібраних у справі доказів була ретельно проаналізована місцевим судом, що дало можливість дійти обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчинених злочинах.
Тому посилання в апеляції захисника ОСОБА_5 на незаконність засудження ОСОБА_1 за хуліганство колегія суддів визнає таким, що не заслуговує на увагу.
Діі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судом правильно кваліфіковані за ст. ст. 296 ч.2, 121 ч.2 КК України, а покарання їм призначено у відповідності до вимог кримінального закону з урахуванням ступінню тяжкості вчинених злочинів, осіб винних і всіх обставин справи, в тому числі і тих, на які є посилання в апеляціях.
Питання про відшкодування матеріальної та моральної шкоди вирішено у відповідності з вимогами цивільного закону, а тому підстав для зменшення розміру стягнутої шкоди не вбачається.
Наявність в матеріалах справи на а.с. 291 розписки ОСОБА_2 про отримання ним копії вироку спростовує його твердження про невручення судом її.
Копія апеляції засудженого ОСОБА_1 ОСОБА_2 не вручалась у зв'язку з неподанням першим її.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів ,-
ухвалила:
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_5 та засудженого ОСОБА_2.
залишити без задоволення, а вирок Віньковецького районного суду від 07 вересня 2006
року стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - без змін.