ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
04 березня 2013 р. 12:14 Справа №2а-4652/11/0170/12
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим, у складі головуючого судді Котаревої Г.М., за участю секретаря судового засідання Бездушної І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт"
до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим ДПС
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
за участю представників:
позивача - Торова Ірина Олександрівна, довіреність № 124 від 23.11.12, паспорт НОМЕР_1;
відповідача - Соломко Н.А. посвідчення УКР 062908, довіреність № 5581/10/10-00 від 25.05.12, ;
Суть спору: Державне підприємство «Керченський морський торговельний порт»(далі - позивач, ДП «КМТП») звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим з вимогами з вимогами про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.04.2011 № 0000572301 у частині нарахованого зобов'язання з податку на прибуток в сумі 640690,50 грн. та у частині штрафних(фінансових) санкцій у сумі 160172,63 грн.
Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем Законів України «Про державну податкову службу в Україні», «Про оподаткування прибутку підприємств».
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.04.11р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позові, вважає, що висновки відповідача щодо заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток суперечать первинним документам позивача.
Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях від 25.05.12 за вих. № 5539/10/10-0 (т. 4 а.с.68).
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.06.2011 по справі було призначено судову-бухгалтерську експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:
1) чи відповідає документам первинного та бухгалтерського обліку висновкам акту перевірки щодо донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 640690,50грн., якщо так, то в якій сумі та яка сума штрафних санкцій підлягає нарахуванню та стягненню?
2) чи підтверджується реальність придбання основних засобів, ремонтних робіт та послуг, зазначених в акті перевірки ДПІ в м. Керчі АР Крим від 05.01.11р. №7-23/1/01125554 як «нікчемні» правочини?
У зв'язку з призначенням експертизи Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.06.2011 провадження по справі було зупинено.
24.02.2012 до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов висновок від 24.02.2012 № 85/11 судової економічної експертизи (т.3. а.с.211-253), у зв'язку з чим Ухвалою суду від 28.02.2012 провадження по справі було поновлено.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.09.2012 було призначено додаткову судово-економічну експертизу, на вирішення якої було поставлено наступні питання:
1) за якими саме договорами у 2 кварталі 2010 року включено до валових витрат кошти, що вказані в Акті перевірки від 05.01.11р. в сумі 387312,00грн.?
2) яким чином витрати за цими договорами відображаються в податковій декларації з податку на прибуток?
3) чи могли вказані витрати бути включені до складу валових витрат в межах 10% ліміту, та як це вплинуло на виникнення об'єкту оподаткування з податку на прибуток та в якій сумі?
У зв'язку з призначенням експертизи провадження по справі Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.09.2012 було зупинено.
04.02.2013 до суду надійшов висновок від 01.02.2013 №206/12(т.5 а.с.91-103), у зв'язку з чим Ухвалою суду від 05.02.2013 провадження по справі було поновлено.
Протягом судового розгляду сторони наполягали на своїх доводах та запереченнях.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Державне підприємство «Керченський морський торговельний порт», є юридичною особою,зареєстроване 13.12.1991, ідентифікаційний код - 01125554(т.3 а.с.186), є платником податків, знаходиться на обліку в ДПІ м. Керч з 29.10.2002, №.
Згідно Довідки з ЄДРПОУ серії АБ № 191432 до основних видів діяльності позивача за КВЕД віднесено (т.3.а.с.185):
- Функціонування інфраструктури водного транспорту ;
- Будівництво будівель;
- Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту;
- Діяльність автомобільного вантажного транспорту;
- Діяльність морського вантажного транспорту;
- Діяльність в сфері інжинірингу.
За результатами планової виїзної перевірки ДП «Керченський морський торговельний порт» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2010 посадовими особами відповідача було складено Акт від 05.01.2011 № 7/23-1/01125554(далі -Акт перевірки)( т.1 а.с.9).
Згідно з висновками Акту перевірки відповідачем зафіксовано порушення п. 5.1, п.п.5.2.1 п.5.2,п.п.5.3.2.,п.п.5.3.9 п.5.3,п.п.5.4.9п.5.4,п.5.9 ст.5, п.п.8.1.1.,8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за на загальну суму 650070,0 грн., у тому числі:
3-й квартал 2009 - 76818,0 грн.;
4-й квартал 2009 - 37797,0 грн.;
1-й квартал 2010 - 243871,0 грн.;
2-й квартал 2010 - 291584,0 грн.
На підставі Акту перевірки після розгляду заперечень до акту (т.1.а.с.41-64) на адресу позивача було направлено податкове повідомлення рішення від 26.01.2011 № 0000032301 щодо визначення грошового зобов'язання з на прибуток в сумі 650070,00 грн. та штрафних(фінансових) санкцій в розмірі 487552,50 грн.(т.1.а.с.65)
Не погодившись із зазначеними висновками акту позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення у адміністративному порядку (т.1.а.с.66). За наслідками оскарження скарга позивача була частково задоволена (Рішення від 06.04.2011 за вих. № 1275/10/25-023 (т.1 а.с.71)), скасовано податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафних(фінансових) санкцій з податку на прибуток у розмірі 325035,00 грн.
На адресу позивача було направлено податкове повідомлення-рішення від 13.04.2011 № 0000572301(т.1.а.с.17), відповідно до якого сума грошового зобов'язання з податку на прибуток становить 650070,00 грн., штрафних(фінансових) санкцій - 162517,50 грн.
Частково не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями щодо нарахування податкового зобов'язання в розмірі 640690,50 грн. та штрафних(фінансових) санкцій в розмірі 160172,63 грн., позивач звернувся до суду.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог судом встановлено наступне.
Суд зазначає, що при вирішенні цієї справи він керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.
Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон № 509)), якій діяв на час проведення перевірки.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно п.п.41.1.1 п.41.1. ст. 41 ПК України органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є контролюючими органами в розумінні Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 58 ПК України у разі,- коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог про визнання протиправною перевірки, суд зазначає наступне.
Визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток відповідачем було здійснено у зв'язку з встановленням завищення валових витрат на суми передплат , які перераховані позивачем постачальникам за придбання основних фондів та за послуги ремонтів основних фондів в розмірі 2335830,00 грн.:
- Витрати на придбання основних засобів - вантажної техніки в кількості п'яти одиниць у ТОВ «Евіптехсервіс» в сумі 1500000,00 грн.;
- Витрати на ремонт основних фондів та об'єктів соціальної інфраструктури - 387312,00 грн.(по контрагентам, ТОВ «Укрспецзалізшляхбуд», ТОВ «Спецстрой-406», «ТОВ «Будтехуправління», ПП «Комплексне будівництво та благоустрій»);
- Витрати на придбання шино комплекту у ЗАТ «І ЕМ СІ ДЖІ Україна», яке припинено у встановленому порядку, в сумі 38230,00 грн.;
- Витрати на придбанні товарів та послуг у контрагентів, які мають ознаки фіктивності (ТОВ «Земспецпроект», ТОВ «БК Мастер Строй», ТОВ «Сталікс») в сумі 410288,00 грн.
Також відповідачем було встановлено завищення розміру амортизаційних відрахувань на загальну суму 261804 грн. При цьому, враховуючи заявлені вимоги, позивач не згоден з висновками відповідача про завищення амортизаційних відрахувань в сумі 226924,00 грн. по наступним епізодам:
- Збільшення балансовою вартості основних фондів на суму 9951199,00 грн. по об'єкту «Перша черга технологічної прорізі у районі о.Коса Тузла», що призвело до завищення амортизаційних відрахувань в розмірі 199024,00 грн.;
- Завищення балансової вартості основних фондів 1 групи на вартість ремонтних робіт ПП «Валеві» по вантажно - розвантажної залізничної колії, що призвело до завищення амортизаційних відрахувань у 2 кварталі 2010 року у сумі 3124,00 грн.;
- Завищення балансової вартості основних фондів 1 групи на вартість виконаних ТОВ „Стройтехплюс" ремонтних робіт залізничної колії, що призвело до завищення амортизаційних відрахувань у сумі 9255,00 грн.;
- Завищення балансової вартості основних фондів 1 групи на вартість проведення ПП «Міканіт» ремонтних робіт залізничної колії, що призвело до завищення амортизаційних відрахувань у сумі 15521,00 грн.
Зазначені порушення податкового обліку призвело до завищення валових витрат на суму 2335838 грн., завищення амортизаційних відрахувань на суму 226924грн., як наслідок, заниження об'єкту оподаткування на суму 2562762 грн. та заниження податку на прибуток на 640690,50 грн.
Суд зазначає, що позивач не оскаржується частину нарахованого зобов'язання в частині 9379,50 грн., якій виник за рахунок заниження об'єкту оподаткування в сумі - 37519,00 грн., де: приріст балансової вартості запасів - 2639,00 грн., амортизаційні відрахування - 34880 грн.
Таким чином, суд надає оцінку податковому повідомленню-рішенню тільки в частині суми, яка оскаржується позивачем - 640690,50 грн. - основне зобов'язання, 160172,63 грн. - штрафні(фінансові) санкції.
Перевіряючи доводи відповідача про заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток судом встановлено наступне.
Висновки відповідача щодо порушення позивачем податкового законодавства по наведеним контрагентам ґрунтуються на наступному:
- ТОВ „Еквіптехсервіс" - після отримання придбаних позивачем основних фондів валові витрати не зменшені на суму попередніх оплат;
- ТОВ «Укрспецзалізшляхбуд», ТОВ «Спецбуд-406», ТОВ «Будтехуправління», ПП « Комплексне будівництво та благоустрій» - витрати на послуги по ремонту основних виробничих фондів та об'єктів соціальної інфраструктури віднесені підприємством до складу валових витрат;
- ЗАТ „І ЕМ СІ ДЖІ Україна" - Згідно бази даних „Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" встановлено, що ЗАТ „І ЕМ СІ ДЖІ Україна" ліквідовано 12.10.2009 (номер запису № 5288). Таким чином, приймання - передача товарів фактично не проводилась, то що документи були виписані після ліквідації підприємства;
- ТОВ „Земспецпроект" - Згідно відповіді ДПІ в м. Сімферополі від 11.11.2010 № 9796/7/23-7 провести перевірку ТОВ „Земспецпроект" неможливо у зв'язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою. За наявною інформацією ТОВ „Земспецпроект" не має основних засобів, трудових ресурсів для здійснення господарських операцій з купівлі - продажу будь -якого товару;
- ТОВ „БК „Мастер - Строй" - За наявною інформацією ТОВ „БК „Мастер -Строй" не має основних засобів, трудових ресурсів для здійснення господарських операцій з купівлі - продажу будь-якого товару, тому факт поставки ТМЦ не встановлений. Також, проведеним аналізом податкової звітності з податку на прибуток ТОВ „БК „Мастер -Строй" встановлено, що в декларації за 2009 рік сума задекларованого валового доходу менш суми поставки ТМЦ;
- ТОВ „Сталікс" - згідно відповіді ДПІ у Шевкенківському районі м. Києві від 17.11.2010 № 24699/7/23-1106 провести перевірку ТОВ „Сталікс" неможливо у зв'язку з відсутністю підприємства за місцезнаходженням. За наявною інформацією ТОВ „Сталікс" не має основних засобів, трудових ресурсів для здійснення господарських операцій з купівлі - продажу будь-якого товару. На підставі викладеного в ході проведення перевірки не встановлено факту поставки ТМЦ у зв'язку з відсутністю необхідних умов для виконання такого постачання передачі ТМЦ від продавця до покупця;
- ПП „Валеві" - Витрати на ремонт включені до збільшення балансової вартості основних фондів 1 групи. З метою підтвердження взаємостосунків «Керченський морський торговельний порт" з ПП „Валеві" до ДПІ у Ленінському р-ні м. Дніпропетровськ спрямований запит. За наявною інформацією ПП „Валеві" не має основних засобів, трудових ресурсів для здійснення відповідної діяльності. Отже вказані операції є без мети настання реальних наслідків;
- ТОВ „Стройтехплюс" - за наявною в ДПІ у Ленінському р-ні м. Дніпропетровськ інформацією ТОВ „Стройтехплюс" не має основних засобів, трудових ресурсів для здійснення відповідної діяльності, а також не встановлено факту виконання послуг в зв'язку з відсутністю у ДП «Керченський морський торговельний порт" первинних бухгалтерських та податкових документів, що свідчать фактичне отримання послуг;
- ПП „Міканіт" - згідно відповіді ДПІ у Жовтневому р-ні м. Дніпропетровськ від 29.11.2010 № 6897/7/23-610 провести перевірку ПП „Міканіт" неможливо у зв'язку з тим, що ПП „Міканіт" визнано банкрутом та 03.09.2010 року знято з обліку у ДПІ. За наявною інформацією ПП „Міканіт" не має основних засобів, трудових ресурсів для здійснення відповідної діяльності. Отже вказані операції є без мети настання реальних наслідків, тому що не виявлено факту передачі послуг від продавця до покупця у зв'язку з його відсутністю;
Згідно з п. 3.1. ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР (якій діяв на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон), об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:
- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;
- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Ст. 5 Закону визначає, що валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
Відповідно до п.п.11.2.1. п.11.2. ст. 11 Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;
або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг)».
П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У разі знищення або зіпсування зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів .
Відповідно до п. 5.4.9. Закону до валових витрат відносяться витрати платника податку на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності таких об'єктів соціальної інфраструктури, що перебували на балансі та утримувалися за рахунок такого платника податку на момент набрання чинності цим Законом (крім капітальних затрат, які підлягають амортизації):
- дитячих ясел або садків;
- закладів середньої та середньої професійно-технічної освіти та закладів підвищення кваліфікації працівників такого платника податку;
- дитячих, музичних та художніх шкіл, шкіл мистецтв, у разі якщо вони не надають платних послуг та не займаються іншою комерційною діяльністю;
- закладів охорони здоров'я, пунктів безоплатного медичного обстеження, профілактики та допомоги працівникам;
- спортивних залів і площадок, що використовуються безоплатно для фізичного оздоровлення та психологічного відтворення працівників, клубів і будинків культури, в разі якщо вони не використовуються для надання платних послуг та іншої комерційної діяльності (крім будинків відпочинку, туристичних баз та інших подібних закладів);
- приміщень, що використовуються платником податку для організації харчування працівників такого платника податку;
- багатоквартирного житлового фонду, включаючи гуртожитки, одноквартирного житлового фонду в сільській місцевості та об'єктів житлово-комунального господарства, які перебувають на балансі юридичних осіб, щодо яких платником податку прийнято документально оформлене рішення про передачу на баланс місцевих рад;
- дитячих таборів відпочинку за умови, що вони не здаються в оренду, не використовуються для надання платних послуг або іншої комерційної діяльності.
Згідно з п.п.8.1.1,8.1.2 ст. 8 Закону під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.
Амортизації підлягають витрати на:
- придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;
- самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;
- проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;
- капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.
Зокрема, відповідно до п.п.5.3.2. п. 5.3. ст. 5 визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.
Проте, згідно з п.п. 5.2.10. п.5.2 ст. 5 Закону суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону, та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.
П.п. 8.7.1. п.8.7. ст.8 передбачено, що платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.
Відповідно до п. 10.1. ст. 10 Закону прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено поняття первинного документу, - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Частинам 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.199р. №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Пунктом 2.4 вказаного положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п. 2.7 Положення первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.
Судом встановлено, що 03.12.2009 між ДП «Керченський морський торговельний порт" та ТОВ «Еквіптехсервіс» булок укладено договір №0312/09 купівлі-продажу навантажувальної техніки (т.1.а.с.112), відповідно до специфікації (Komatsu, Кальмар).
Укладенню договору передувало проведення тендерних процедур, згідно з документацією по яким позивач визначав виконавця договору з купівлі-продажу устаткування підіймальне та такелажне (т.4.а.с.97-112).
За умовами договору у 1 кварталі 2010 року ДП «Керченський морський торговельний порт" відповідно до рахунку від 23.02.2010 № 1 (т.1.а.с.115) перерахувало ТОВ „Еквіптехсервіс" кошти на суму 1150000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 191666,67 грн.) (т.1.а.с.126).
У 2 кварталі 2010 року ДП «Керченський морський торговельний порт" здійснено остаточний розрахунок по рахунку від 23.02.10 № 15 у сумі 1270000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 211666,67 грн.).
Відповідно до матеріалів справи до валових витрат підприємством до складу валових витрат за 1 квартал 2010 року віднесені суми попередньої оплати у розмірі 958333,33 грн. (1150000 - 191666,67), які у 2 кварталі 2010 року було скореговане - зменшено валові витрати на суми попередньої оплати у розмірі 958333,33 грн.
Згідно з видатковою накладною від 23.02.10 № 15 ДП «Керченський морський торговельний порт" отримано навантажувач Komatsu WA250PZ-6 вартістю 2016666,67 грн. (без ПДВ) (т. 1 а.с.115 зв. бік).
Навантажувач Komatsu WA250PZ-6 оприбутковано на центральний склад підприємства 06.04.2010 (приходна накладна № 544)(т.1.а.с.117).
На підставі наказу від 19.04.2010 № 272 та згідно з актом приймання - передачі основних засобів від 19.04.10 № 1327 навантажувач Komatsu WA250PZ-6 передається в експлуатацію первісною вартістю 2018478,87 грн.(т.1.а.с.112,113).
Необхідно враховувати, що відповідно до документів, які було виписано ТОВ «Еквіптехсервіс» вартість навантажувача складає - 2016666,67 грн., ПДВ - 403333,33 грн., разом - 2420000,00 грн., разом з тим, відповідно до приходних документів позивача вартість основних фондів - 2018478,87 грн., ПДВ - 403695,13 грн., разом - 2422174,00 грн.
У 2 кварталі 2010 року ДП «Керченський морський торговельний порт" на підставі рахунку від 04.06.2010 № 2 (т.1.а.с.120) на загальну суму 2470000,00 (у т.ч. ПДВ 494000,00 грн.) за навантажувач Kalmar DCE 160-12 перерахована передплата в сумі 650000,00 (у т.ч. ПДВ 108333,33 грн.) Підприємством до складу валових витрат за 2 квартал 2010 року віднесені суми попередньої оплати у розмірі 541666,67 грн. (650000,00 - 108333,33).
Вказаний навантажувач в кількості 2 шт. було прийнято на підстав прибуткової накладної від 19.08.2010 (в 3-му кварталі 2010), та відповідно до Наказу від 25.08.2010 № 531 та Актів приймання-передачі основних засобів введено в експлуатацію як основні засоби(т.1.а.с.122-125).
Підприємством до складу валових витрат за 2 квартал 2010 року віднесені суми попередньої оплати у розмірі 541666,67 грн. (650000,00 - 108333,33).
Проведений по справі експертним дослідженням було встановлено, що вказану техніку позивач придбавав та оприбутковував в бухгалтерському обліку підприємства як основні засоби, сплатив їх вартість та відніс до валових витрат витрати з авансування та оплати вказаних основних засобів.
Суд не погоджується з доводами позивача, які підтверджені експертним висновком №85/11, про те, що витрати, понесені позивачем у 1-му кварталі 2010 року на придбання навантажувача Komatsu WA250PZ-6 , сплачені в якості авансу було скореговане у 2-му кварталі 2010 року , а на придбання навантажувача Kalmar DCE 160-12 - відповідно у 3-му кварталі 2010 року, у зв'язку з чим, відсутні підстави для нарахування податкових зобов'язань по цим операціям за 1-й та 2-й квартал 2010 року. Суд зазначає, що норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачає формування валових витрат за рахунок витрат на придбання основних фондів не в якості авансу, не в якості інших витрат.
Крім того, корегування витратної частини фінансових результатів позивач здійснював в наступних податкових періодах, у зв'язку з чим, в податкових періодах, в яких було встановлено порушення, позивачем до початку перевірки самостійно даний недолік податкового обліку усунуто не було.
Суд також не погоджується з доводами експерта щодо необхідності нарахування штрафних санкцій відповідно до п. 17.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, оскільки вказані штрафні санкції не було самостійно нараховано позивачем, та не нараховувались відповідачем.
Водночас нарахування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства є дискреційними повноваженнями органів податкової служби, у зв'язку з чим суд не може самостійно нараховувати штрафні санкці.
За таких обставин, враховуючи приписи п.п.5.3.2. п. 5.3. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" суд погоджується з доводами відповідача щодо завищення позивачем валових витрат в 1-му кварталі 2010 (958333,00 грн.) та 2-му кварталі 2010 (541667,00 грн.).
Позивачем з метою придбання послуг по ремонту основних виробничих фондів та об'єктів соціальної інфраструктури було укладено договори підряду, а саме:
- Договір підряду від 26.03.2010 № 02-03 (т.1 а.с.132-142), укладений між ДП «Керченський морський торговельний порт» та ТОВ ПО „Укрспецзалізшляхбуд» на виконання капітального ремонту по заміні залізнодорожної колії № 25;
- Договір підряду № 02-05 від 18.05.2010 (т.1 а.с.146-155), укладений між ДП «Керченський морський торговельний порт" та ТОВ „Спецбуд - 406" на виконання електромонтажних робіт по капітальному ремонту електричних мереж б/в „Два моря";
- Договір підряду № 03-05 від 28.05.2010 (т.1 а.с.174-178), укладений між ДП «Керченський морський торговельний порт" та ТОВ „Спецбуд - 406" на виконання електромонтажних робіт по капітальному ремонту електричних мереж б/в „Два моря";
- Договір підряду № 42 від 11.11.2009 (т.1 а.с.187-191), укладений між ДП «Керченський морський торговельний порт" та ТОВ „Будтехуправління" (Підрядник) на будівництво об'єкту „Підводящий водопровід до котельної КМТП" Друга черга на ділянці від ПК 11+05 до ПК 7+80.;
- Договір підряду № 6-10 від 20.05.2010 (т.2 а.с.7-25), укладений між ДП «Керченський морський торговельний порт"та ТОВ „Будтехуправління" на будівництво об'єкту „Підводящий водопровід до котельної КМТП".Третя черга на ділянці від ПК 7+80 до ПК 5+20;
- Договір підряду № 11/2010 від 15.03.2010 (т.2 а.с.26-28), укладений між ДП «Керченський морський торговельний порт" та ПП „Комплексне будівництво і благоустрій" (ПП „КБіБ") на проведення капітального ремонту 3 -ї ясельної групи дитячого комбінату ДП «Керченський морський торговельний порт";
- Договір підряду № 6/2010 від 22.02.2010 (т.2 а.с.53-55), укладений між ДП «Керченський морський торговельний порт" та ПП „Комплексне будівництво і благоустрій" на проведення капітального ремонту ігрового залу, кабінету, холу, дитячого табору „Дельфін" ДП «Керченський морський торговельний порт";
- Договір підряду № 73/2009 від 18.11.2009 (т.2 а.с.76-79), укладений між ДП «Керченський морський торговельний порт" та ПП „Комплексне будівництво і благоустрій" на проведення капітального ремонту приміщень дитячого табору „Дельфін" ДП «Керченський морський торговельний порт".
Як зазначив відповідач на стор. 13 акту перевірки (т.1.а.с.25), позивачем в 2-му кварталі 2010 року кошти в розмірі 387312,00 грн., сплачені в якості попередньої оплати за отримані послуги з ремонту основних фондів по вказаним договорам в порушення п. 5.3.2, п. 5.4.9 ст. 5 Закону внесена до складу валових витрат.
Проведеним у справі експертним дослідження (висновок 85/11) було встановлено, що позивач на користь контрагентів сплатив в якості авансів за отримані послуги в 2-му кварталі 2010 року:
- ТОВ ПО „Укрспецзалізшляхбуд»- 149992,00 грн. (у т.ч. ПДВ 24998,67 грн.), остаточний розрахунок по рахунку від 11.05.10 № СФ-13 здійснено у травні 2010 у сумі 149993,60 грн. (у т.ч. ПДВ 24998,93 грн.)(т.1 а.с. 145);
- ТОВ „Спецбуд 406" - за договором № 02-05 від 18.05.2010 81590,05 грн. (у т.ч. ПДВ 13598,34 грн.) (т.1.а.с.173);
- ТОВ „Спецбуд - 406" - за договором № 03-05 від 28.05.2010 - 96439,39 грн. (у т.ч. ПДВ 16073,23 грн.)(т. 1 а. с. 185);
- ТОВ „Будтехуправління" - за договором від 11.11.2009 № 42 - 299952,00 грн. (у т.ч. ПДВ 49992,00 грн.)(т. 2 а. с. 5);
- ТОВ „Будтехуправління" - за договором від 20.05.2010 № 6-10 суму - 139873,00 грн. (у т.ч. ПДВ 23312,17 грн.)(т. 2 а.с. 23);
- ПП „Комплексне будівництво і благоустрій " (ПП „КБіБ") - за договором від 15.03.2010 № 11/2010 суму - 299272,80 грн., у тому числі: у 1 кварталі 2010 року - 40000,00 грн., у 2 кварталі 2010 року - 259272,80 грн.(т. 2 а.с. 51);
- ПП „Комплексне будівництво і благоустрій" (ПП „КБіБ") - за договором від 22.02.2010 № 6/2010 - 297953,20 грн. (у т.ч. ПДВ 49658,87 грн.), у тому числі у 1 кварталі 2010 року - 149721,60 грн.(у т.ч. ПДВ 24953,60 грн.), у 2 кварталі 2010 року 148231,60 (у т.ч. ПДВ 24705,27)(т. 2 а.с. 74);
- ПП „Комплексне будівництво і благоустрій" (ПП „КБіБ") - за договором від 18.11.2009 № 73/2009 - 299986,80 грн. (у т.ч. ПДВ 23312,17 грн.), у тому числі: 4 квартал 2009 року - 192762,60 грн. (у т.ч. ПДВ 32127,10 грн.), 1 квартал 2010 - 50000,00 (у т.ч. ПДВ 8333,33 грн.), 2 квартал 2010 року 57224,20 грн. (у т.ч. ПДВ 9537,37 грн.)(т. 2 а.с. 111).
Експертом також зазначено, що виконання підрядних робіт та їх вартість підтверджується:
- ТОВ ПО „Укрспецжелдорожбуд» - актом приймання виконаних робіт за формою КБ-2в за травень 2010 року на 249988,00 грн., ПДВ - 49997,60 грн. Загальна вартість робіт складає 299985,60 грн., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2010 року на суму 299,985 тис.грн.(т. 1 а.с. 135-142);
- ТОВ „Спецбуд 406" - за договором № 02-05 від 18.05.2010 актом приймання виконаних робіт за формою КБ-2в за червень 2010 року на 77459,52 грн., ПДВ 15491,90, загальна сума 92951,42 грн., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт на суму 92,95142 тис.грн.(т. 1 а.с. 149-165, 168-172);
- ТОВ „Спецбуд - 406" - за договором № 03-05 від 28.05.2010 - роботи були виконані в періоді, якій не входить в період перевірки (листопад, грудень 2010 року)(т. 1 а.с. 177-183);
- ТОВ „Будтехуправління" - за договором від 11.11.2009 № 42 - актом приймання виконаних робіт за формою КБ-2в за лютий 2010 року на суму 103094,00 грн., ПДВ 20618,80 грн., усього 123712,80 грн., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2010 року формою КБ-3 на суму 123,71280 тис.грн., актом приймання виконаних робіт за формою КБ-2в за березень 2010 року на суму 96315,00 грн., ПДВ 19263,00 грн., усього 115578,00 грн., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 за березень 2010 року на суму 115,578 тис.грн.; актом приймання виконаних робіт за формою КБ-2в за квітень 2010 року на суму 50551,00 грн., ПДВ 10110,20 грн., усього 60661,20 грн., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 за квітень 2010 року на суму 60,66120 тис.грн.(т. 1 а.с. 189-200, т. 2 а.с. 1-4);
- ТОВ „Будтехуправління" - за договором від 20.05.2010 № 6-10 - актом приймання виконаних робіт за формою КБ-2в за червень 2010 року на суму 53565,00 грн., ПДВ 10713,00 грн., усього 64278,00 грн. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2010 року за формою КБ-3 на суму 64,278 тис.грн.(т.2 а.с. 9-13, 15-17,19-21);
- ПП „Комплексне будівництво і благоустрій" (ПП „КБіБ") - за договором від 15.03.2010 № 11/2010 - актом приймання виконаних робіт за формою КБ-2в за квітень 2010 року на суму 30590,00, ПДВ 6118,00 грн., усього 36708,00 грн., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2010 року формою КБ-3 на суму 36,708 тис.грн.; актом приймання виконаних робіт за формою КБ-2в за травень 2010 року на суму 63497,00 грн., ПДВ 12699,40 грн., усього 76196,40 грн., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 за травень 2010 року на суму 76,19640 тис.грн.; актом приймання виконаних робіт за формою КБ-2в за червень 2010 року на суму 155307,00 грн., ПДВ 31061,40 грн., усього 186368,40 грн., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 за червень 2010 року на суму 186,36840 тис.грн.(т. 2 а.с. 29-35, 41-50);
- ПП „Комплексне будівництво і благоустрій" (ПП „КБіБ") - за договором від 22.02.2010 № 6/2010 - актом приймання виконаних робіт за формою КБ-2в за квітень 2010 року на суму 126010,00 грн., ПДВ 25202,00 грн., усього 151212,00 грн., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2010 року формою КБ-3 на суму 151,212 тис.грн.; актом приймання виконаних робіт за формою КБ-2в за квітень 2010 року на суму 51902,00 грн., ПДВ 10380,40 грн., усього 62282,40 грн., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2010 року формою КБ-3 на суму 62,28240 тис.грн.; актом приймання виконаних робіт за формою КБ-2в за травень 2010 року на суму 71624,00 грн., ПДВ 14324,80 грн., усього 85948,80 грн., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 за травень 2010 року на суму 85,94840 тис.грн. (т. 2 а.с. 56-62,66-70);
- ПП „Комплексне будівництво і благоустрій" (ПП „КБіБ") - за договором від 18.11.2009 № 73/2009 - актом приймання виконаних робіт за формою КБ-2в за грудень 2009 року на суму 35641,00 грн., ПДВ 7128,20 грн., усього 42769,20 грн., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2009 року формою КБ-3 на суму 42,7692 тис.грн.; актом приймання виконаних робіт за формою КБ-2в за січень 2010 року на суму 53409,00 грн., ПДВ 10681,80 грн., усього 64090,80 грн., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 за січень 2010 року на суму 64,0908 тис.грн.; актом приймання виконаних робіт за формою КБ-2в за квітень 2010 року на суму 102034,00 грн., ПДВ 20406,80 грн., усього 122440,80 грн., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 за квітень 2010 року на суму 122,4408 тис.грн.; актом приймання виконаних робіт за формою КБ-2в за травень 2010 року на суму 58905,00 грн., ПДВ 11781,00 грн., усього 70686,00 грн.,довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 за травень 2010 року на суму 70,686 тис.грн.(т.2 а.с. 79-83, 86-92, 98- 110).
У бухгалтерському обліку підприємства за даними журналу - ордеру по рахунку 63.1.3 проведення вказаних операцій здійснення проводками:
- Дт 15.1.15.«Придбання (виготовлення) основних засобів" ;
- Дт 15.2.1 «Придбання (виготовлення) основних засобів»;
- Кт 63.1.3 « Розрахунки з вітчизняними постачальниками».
Позивачем не заперечується, що зазначені підрядні роботи позивачем замовлялись та оплачувались щодо ремонту основних фондів
Таким чином, з урахуванням висновків експерта, підтверджуються доводи відповідача щодо порушення п. 5.3.2. та 5.4.9 Закону при формування валових витрат за рахунок витрат на поліпшення основних фондів, які відносяться на рахунок амортизації.
Проте, підчас дослідження експертного висновку 85/11 в судовому засіданні позивачем було зазначено, що в акті перевірки було зазначено договір від 26.03.2010 № 02-03, укладений позивачем з ТОВ ПО „Укрспецзалізшляхбуд» , по яким витрачені позивачем кошти не відносились до складу валових витрат у 2-му кварталі 2010 року. (т.4 а.с.6)
Позивач наголошував на тому, що відповідачем помилково зарахував до витрат по цьому договору суму передплати 123491,00 грн., яка була перерахована за договором від 02.06.2010 № 031 про виконання підрядних робіт з капітального ремонту залізничної колії №26. Позивач зазначив, що вказаний договір відповідачем в акті перевірки не було проаналізовано.
Позивач також зазначено, що відповідач визначив суму валових витрат 163181,00 грн., як сплачену за договором з ТОВ «Спецбуд-406» № 02/05, хоча вказана сума була сплачена за іншим договором - від 28.05.2010 № 03-05 на капітальний ремонт дизельного електричного обладнання бази відпочинку «Два моря».
Витрати по договору ТОВ «Будтехуправління» від 11.11.2009 № 42 до складу валових у 2-му кварталі 2010 року взагалі не включались. По цьому контрагенту позивачем у 2-му кварталі 2010 року було сформовано валові витрати за договором від 20.05.2010 № 6-10 на будівництво третьої черги водопроводу до котельної.
По контрагенту ПП «Комплексне будівництво та благоустрій» позивач також зазначив, що понесені ним витрати у 2-му кварталі 2010 за договорами від 15.03.2010 №11/2010 та №6/2010, до складу валових витрат не включались.
Сума витрат 134130,00 грн., віднесена на договір від 18.11.2009 № 73/2009, насправді була понесена по договорам, які не було проаналізовано відповідачем та експертом - від 10.03.2010 № 10/2010 (капітальний ремонт приміщень гаражів), та від 11.06.2010 № 21/210 (капітальний ремонт прохідної).
Позивач також наполягає на відсутності порушень податкового обліку по зазначеним контрагентам, у зв'язку з тим, що у наступних податкових періодах, валові витрати по вказаним договорам було скореговано у зв'язку з остаточним розрахунком та прийняття робіт.
Суд враховує, що згідно ч. 5 ст. 82 КАС України висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.
У зв'язку з чим, враховуючи надані позивачем докази (т.4.а.с.10 - 25), судом було призначено додаткову експертизу, відповідно до висновку якої від 01.02.2013 № 206/12 (т.5.а.с.91) ДП «Керченський морський торговельний порт" включено до валових витрат кошти, що вказані в Акті перевірки від 05.01.11 в сумі 387312,00 грн. за наступними договорами:
- ТОВ «Укрспецзалізшляхбуд» - 123491 грн.( Договір №031 від 02.06.10 на виконання капітального ремонту по заміні залізничної колії № 26)(т.4.а.с.113-131);
- ТОВ «Спецбуд-406» - 68398 грн.(Договір № 02-05 від 18.05.10, № 03-05 від 28.05.10 - на виконання електромонтажних робіт по капітальному ремонту електричних мереж б/в „Два моря")(т. 5 а.с.51-57);
- ТОВ „Будтехуправління" - 61293 грн.(Договір № 6-10 від 20.05.10 на будівництво об'єкту „Підходящий водопровід до котельної КМТП".Третя черга на ділянці від ПК 7+80 до ПК 5+20);
- ПП КСіБ - 134130 грн.(Договір №10/2010 від 05.03.10, №21/2010 від 11.06.10 на проведення капітального ремонту складського майданчику у районі стоянки легкових автомобілів ДП «Керченський морський торговельний порт" та на проведення капітального ремонту малої прохідної ДП «Керченський морський торговельний порт")(т. 4 а.с.132-151, 152-172).
В Податковій декларації з податку на прибуток витрати в сумі 387312 грн. відображені у рядку 04.1 «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11», а повинні бути відображені у рядку 04.10 «Витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин» Декларації з податку на прибуток.
Крім того, експерт зазначив, що витрати в сумі 387312 грн. могли бути включені до складу валових витрат в межах 10% ліміту відповідно до п.п.8.7.1. ст. 8 Закону з відображенням у рядку 04.10 «Витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин» Декларації з податку на прибуток підприємства" за 1 півріччя 2010 року, що не вплинуло б на виникнення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 2 квартал 2010 року.
Таким чином, враховуючи висновки експерта, витрати на поліпшення основних фондів по контрагентам, вказаним в акті перевірки могли бути включені до складу валових витрат, щодо невірного внесення їх позивачем до іншого рядку декларації (04.1 замість 04.10), суд зазначає, що вказана помилка не призвела до виникнення об'єкту оподаткування.
Суд частково погоджується з доводами відповідача, що понесені витрати по договорам з «Спецбуд-406» - 68398 грн.(Договір № 02-05 від 18.05.10, № 03-05 від 28.05.10), метою яких було здійснення ремонту бази відпочинку «Два моря» (сума валових витрат - 68398,35 грн.), відповідно до п.п.8.1.4 п. 8.1. ст. 8 Закону не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування , як витрати на ремонт невиробничих фондів, оскільки вони не використовуються в господарській діяльності позивача.
При цьому, відповідач посилається на те, що «невиробничими фондами» є капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку, до них відносяться: капітальні активи (або їх структурні компоненти), які підпадають під визначення групи 1 основних фондів згідно з пунктом 8.2.2. ст. 8 Закону, включаючи орендовані; капітальні активи, які підпадають піж визначення груп 2,3,4 основних фондів згідно з п. 8.2.2 ст.8 Закону, які є невід ємною частиною, розміщені або використовуються для забезпечення діяльності; невиробничих фондів, що підпадають під визначення групи 1 основних фондів, або вилучені з місця проведення господарської діяльності платника податку та передані у безоплатне користування особам, які не є платниками цього податку.
Згідно з п.п. 8.2.2. ст. 8 Закону основні фонди підлягають розподілу за такими групами:
- група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;
- група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;
- група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4;
- група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).
Наведені доводи відповідача стосовно проведення підрядних робіт по іншим об'єктам, спростовуються наданими підчас судового розгляду інвентарною карткою обліку основних засобів № 25007 стосовно площадки для стоянки автотранспорту пл. 3693,3 кв.м., дозволом на виконання будівельних робіт з будівництва підвідного газопроводу до котельної КМТП у м. Керч від 18.02.2010 № 168 та робочим проектом з будівництва цього газопроводу.
За таких обставин суд вважає необґрунтованими твердження відповідача щодо завищення позивачем у 2-му кварталі 2010 року валових витрат в розмірі 348913,65 грн.
Судом встановлено, що 30.12.2005 року між позивачем та ЗАТ „І ЕМ СІ ДЖІ Україна" укладено договір купівлі - продажу від 30.12.2005 № 138 -ОМТС ). (т.2 а.с.113), згідно до якого у грудні 2009 року ДП «Керченський морський торговельний порт" придбало за видатковою накладною від 22.12.2009 № 637 (т.2,а.с.117) та податковими накладними: від 21.12.2009 № 711 на суму 10000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 1666,67 грн.) від 22.12.2009 № 712 на суму 35876,00 грн. (у т.ч. ПДВ 5979,33 грн.) автошини на загальну суму 38230,00 грн.,. ПДВ 7646,00 грн., усього - 45876,00 грн, а саме:
1. Шинокомплект 7.00-12/12 шт. 12 1640,00 19680,00
2. Шина 300-15/18 шт. 2 4273,00 8546,00
3. Шина 8.25 шт. 10 1303,00 13030,00
4. Шинокомплект 6.45-13м шт. 12 385,00 4620,00
Товар отриманий за довіреністю від 21.12.2009 № 1960, що підтверджується записом у Журналі реєстрації довіреностей(т. 2 а.с. 118).
За прибутковою накладною від 19.01.2010 № 79 автошини були оприбутковані на склад підприємства(т. 2 а.с. 123).
Проведеним у справі експертним дослідженням встановлено, що у бухгалтерському обліку підприємства за даними журналу - ордеру по рахунку 63.1. дана операція відображена проводкою:
Дт 20.7.0.«Запасні частини на центральному складі" - 38230,00 грн.
Кт 63.1.1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - 38230,00 грн.
За наданими на дослідження Вимогами на видачу ТМЦ автошини були передані в підрозділи для подальшого використання у господарської діяльності.
У бухгалтерському обліку підприємства дані операції відображені проводкою:
Дт 20.7.4.«Запасні частини в складах підрозділах" - 38230,00 грн.
Кт 20.7.0.«Запасні частини на центральному складі" - 38230,00 грн.
За придбаний товар ДП «Керченський морський торговельний порт" сплатило ЗАТ „І ЕМ СІ ДЖІ Україна" 45876,00 грн.
Підставою для висновку про завищення валових витрат по вказаній операції відповідач зазначив, що контрагент позивача ліквідований 12.10.2009 , а документи були виписані після ліквідації підприємства.
Проте, відповідно наданої у матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ЗАТ „І ЕМ СІ ДЖІ Україна" (т.4 а.с. 175) державна реєстрація припинення юридичної особи проведена 29.12.2010 (номер запису 14801110007000283 ), тобто після отримання товарно -матеріальних цінностей.
Таким чином, враховуючи наведені обставини, встановлені експертом факти придбання та оприбуткування придбаного товару, суд вважає необґрунтованими твердження відповідача щодо завищення позивачем валових витрат у сумі 38230 грн. за 4-й квартал 2009.
Надаючи оцінку висновкам відповідача щодо завищення валових витрат на загальну суму 410288,00 грн. у зв'язку з встановленням факту взаємовідносин позивача з підприємствами, що мають ознаки фіктивності, здійснення фінансово-господарських операцій з ознаками сумнівних правочинів (ТОВ «Земспецпроект», ТОВ «БК Мастер-Строй», ТОВ «Сталікс»), судом встановлено таке.
ДП «Керченський морський торговельний порт " та ТОВ „Земспецпроект" укладені договори від 16.06.2009 № 731, від 12.08.2009 № 745, від 19.10.2009 № 1009 з на виконання спостережень за деформаціями причалів №№1-7 (т.2 а.с.128,145,167).
Експертом було встановлено, що позивачем з контрагентом проведено наступні взаєморозрахунки:
- по договору від 16.06.2009 № 731 - по рахунку від 02.07.2009 № СФ-1572 аванс у розмірі 29575,44 грн. (у т.ч. ПДВ 4929,24 грн.);
- по договору від 19.10.2009 № 1009 - 62388,00 грн. (у т.ч. ПДВ 10398,00 грн.)
Згідно наданими актами виконаних робіт:
- по договору від 16.06.2009 № 731 - підписаний акт від 21 липня 2009 року на суму 82154,00 грн., ПДВ 16430,80 грн., усього 98584,80 грн.(т.2.а.с.131)
- по договору від 19.10.2009 № 1009 - підписаний акт від 14 грудня 2009 року на суму 51990,00 грн., ПДВ 10398,00 грн., усього 62388,00 грн. (т. 2 а.с. 171)
Експертом зазначено, що до складу валових витрат підприємством включені витрати по договорам від 16.06.2009 № 731 та від 19.10.2009 № 1009 у сумі 76636 грн., у тому числі:
- за 3 квартал 2009 року - 24646 грн.;
- за 4 квартал 2009 року - 51990 грн.
Фактичне виконання господарських зобов'язань підтверджується звітами про спостереження за деформаціями причалів (т.2.а.с.129-144,153-166,175-187).
Між позивачем та ТОВ „БК „Мастер - Строй" укладено договори:
- 29.07.2009 № 95 ОМТС (т.2.а.с.191) на придбання товарно - матеріальних цінностей - підшипників;
- 20.08.2009 № 114-ОМТС (т.3.а.с.1) на придбання товарно-матеріальних цінностей (блоки концеві);
Придбання ТМЦ підтверджується:
- за договором від 29.07.2009 № 95 ОМТС - видатковою накладною від 30.07.2009 № РН-300709 - на суму 163320,81 грн., ПДВ 32664,16 грн., усього -195984,97 грн (т.2.а.с.194-200);
- за договором від 20.08.2009 № 114-ОМТС - видатковою накладною від 28.12.2009 № РН-281209 та податковими накладними - на суму 166360,00 грн., ПДВ 33272,00, усього -199632,00 грн.(т. 3 а.с. 3-10)
Проведеним експертним дослідженням встановлено, що у бухгалтерському обліку підприємства дані операції відображені проводкою:
Дт 20.7.0.«Запасні частини на центральному складі» - 166360,00 грн.
Кт 63.1.1 « Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - 166360,00 грн.
Згідно з вимогами на видачу матеріалів, які представлені на дослідження, підшипники, блоки концеві були передані на склади в підрозділах для використання у господарській діяльності.
Оплата за придбаний товар здійснювалась:
- за договором від 29.07.2009 № 95-ОМТС в сумі 195984,92 (у т.ч ПДВ 32664,15);
- за договором від 20.08.2009 № 114-ОМТС у сумі 199632,00 (у т.ч ПДВ 33272), у тому числі за 3 квартал 2009 року - 140000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 23333,33), за 4 квартал 2009 року - 59632,00 грн.(у т.ч. ПДВ 9938,67)
Як встановлено з експертного дослідження та не заперечується сторонами до складу валових витрат за 3 квартал 2009 року підприємством віднесені витрати на придбання підшипників у сумі 163320,80 грн., та суму попередньої оплати за блоки концеві у сумі 116666,67, усього 279987,47 грн. ; до складу валових витрат за 4 квартал 2009 року підприємством віднесені витрати на придбання блоків концевих у сумі 49693,33 грн.
Крім того, відповідно до матеріалів справи укладенню договорів з ТОВ «БК Мастер-строй» передувало проведення тендерних процедур(т. 4 а.с. 179-200).
У травні 2010 року ДП «Керченський морський торговельний порт" придбані ТМЦ (латунь, круг) у ТОВ „Сталікс" на загальну суму 4775,08 грн. (у т.ч. ПДВ 795,85 грн.), що підтверджується видатковою накладною від 29.04.2010 № 782 та податковою накладною від 28.04.2010 № 815(т.3.а.с.15-16).
За придбані ТМЦ ДП «Керченський морський торговельний порт" за платіжним дорученням від 28.04.2010 № 4717 сплатило ТОВ „Сталікс" 4775,08 грн.
14.05.2010 відповідно до прибуткової накладної від 14.05.2010 № 787 та вимогам придбані ТМЦ оприходувано на підприємстві (т.3.а.с.18)
До складу валових витрат у 2 кварталі 2010 року підприємством включені витрати у сумі 3979 грн.
Суд зазначає, що відповідно до статей 204, 205 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтею 215 Кодексу встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Як вбачається з акту перевірки, позивачем, в порядку ЦК України, були укладені договори та здійснені відповідні розрахунки з контрагентом.
З наведених вище норм вбачається, що акт перевірки є носієм інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного чи іншого законодавства суб'єктами господарювання, в зв'язку з чим, діючим законодавством встановлений порядок оформлення результатів перевірок якого податкові органи повинні дотримуватись.
Як вбачається з акту перевірки, відповідачем було надано оцінку нікчемності договорів, укладених між позивачем та контрагентом. Відповідач зробив висновки про нікчемність договорів без їх фактичного дослідження або без посилання на відповідне рішення про визнання таких договорів нікчемними.
Крім того, суд виходить з того, що відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
На час виконання господарських операцій контрагенти позивача (ТОВ «Земспецпроект», ТОВ «БК Мастер-Строй», ТОВ «Сталікс») були зареєстровані як юридичні особи, адреса місцезнаходження, внесена в документи щодо господарських операцій з позивачем відповідала відомостям з ЄДР, ТМЦ позивачем отримано та оприбутковано для своїй виробничій діяльності.
За таких обставин суд дійшов висновку про безпідставність висновків відповідача про завищення позивачем валових витрат на суму 410288,00 грн.
Перевіряючи доводами відповідача щодо завищення амортизаційних нарахувань судом встановлено таке:
Між ДП «Керченський морський торговельний порт" та ПП „Валеві" укладений договір від 28.01.2010 № 4/21 на капремонт під'їзної залізничної колії № 23 ППК-1 (т.3 а.с.26).
ПП «Валеві» має Ліцензію від 18.04.2007 № 70-Л на здійснення будівельної діяльності (згідно з переліком) видану Міністерством Будівництва, архітектури та житлово - комунального господарства України. Строк дії ліцензії - до 18.04.2012.(т. 3 а.с. 44)
Виконання робіт підтверджується:
- актом приймання виконаних робіт за формою КБ-2в за березень 2010 року на суму 249907,00 грн., ПДВ 49981,40грн., усього 299888,40 грн., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2010 року формою КБ-3 на суму 299,8884 тис.грн.(т. 3 а.с. 29-39).
Проведеним експертний дослідженням встановлено, що у бухгалтерському обліку підприємства за даними журналу -ордеру по рахунку 63.1. та 15 «Капітальні інвестиції» за березень 2010 року дана операція відображена проводками:
Дт 15.2.1. - 249907,00 грн.
Дт 64.4 - 49981,40 грн.
Кт 63.1.3 - 299888,40 грн.
Також експертом зазначено, що відповідно до акту приймання - здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (ф. ОЗ-2) № 26 за березень 2010 року вартість робіт в сумі 249907,00 грн. з капремонту під'їзної залізничної колії № 23 введено в експлуатацію (інв. № 25058), що відображено в обліку бухгалтерськими проводками:
Дт 10.3 - 249907 грн.
Кт 15.2.1 - 249907 грн.
Відповідно до листа від 17.02.2010 № 17/02 ПП «Валеві» замовило перепусток на територію позивача для осіб, які повинні були виконувати безпосередньо підрядні роботи.
Експертом було встановлено, що позивача сплатив ПП „Валеві" за договором від 28.01.2010 № 4/21 по рахунку від10.03.2010 № 10/03-2 суму у розмірі 299888,40 грн., у тому числі: у 1 кварталі 2010 року - 150000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 25000,00 грн.), у 2 кварталі 2010 року - 149888,40 грн. (у т.ч. ПДВ 24981,40 грн.).
Витрати по капітальному ремонту на суму 249907 грн. включені підприємством до збільшення балансової вартості основних фондів 1 групи.
Між ДП «Керченський морський торговельний порт" та ТОВ «Стройтех-плюс» укладений договір від 01.09.2009 № 6 виконання робіт з капітального ремонту залізничного путі № 23 від стр. №4 до стр.№5 під'їзної колії ст. Південна -ППК-2, договір від 15.07.2009 № 4 на капітальний ремонт під'їзного шляху №20 із заміною стрілочного переводу № 36 та договір від 25.11.2009 № 27(т.3 а.с.47,70,92).
ТОВ «Стройтех-плюс» має Ліцензію від 31.03.2009 № 9-Л на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архитектури (згідно з переліком) видану Державною архітектурно -будівельною інспекцією. Строк дії ліцензії - до 27.10.2011.
Виконання роті підтверджується :
- за договором від 01.09.2009 № 6 - актом приймання виконаних робіт за вересень 2009 року(т.3.а.с.50-67);
- за договором від 15.07.2009 № 4 - актом приймання виконаних робіт за серпень 2009 (т.3.а.с.65-67);
- за договором від 25.11.2009 № 27 - актом приймання виконаних робіт за грудень 2009 (т.3.а.с.109).
Експертом встановлено, що у бухгалтерському обліку підприємства за даними журналу -ордеру по рахунку 63.1. та 15 «Капітальні інвестиції» за вересень 2009 року дана операція відображена проводками: Дт 15.2.1. , Дт 64.4, Кт 63.1.3.
Експертом також встановлено, що позивач сплатив ТОВ «Стройтех-плюс» за договором від 01.09.2009 № 6 за рахунками від 02.09.2009 № 02/09 та від 15.09.2009 № 15/09 суму у розмірі 299888,40 грн. (т.3.а.с.90).
Судом також встановлено, що за договором підряду від 15.07.2009 № 4 позивачем на рахунок ТОВ «Строй-техплюс» сплачено 284323, в тому числі ПДВ 47387,00 грн.(т.3.а.с.68).
За договором підряду від 25.11.2009 № 27 - позивачем сплачено 299685,60 грн., в тому числі ПДВ - 49947,60 грн.
Також до матеріалів справи позивачем надано заяву ТОВ «Стротех-плюс» про отримання перепусток для працівників підприємства на територію пору.(т.3.а.с.114).
Між ДП «Керченський морський торговельний порт" та ПП «Міканіт» укладено наступні договори:
- Договір від 07.10.2009 № 11 на виконання робіт по капітальному ремонту під'їзної залізничної колії № 24 - ППК1 (т.3 а.с.121).
- Договір від 11.12.2009 № 29 на виконання робіт по капітальному ремонту ходової колії від ПК24+37,5 до ПК26+37,5 під'їзної залізничної колії ст. Південна -ППК-2 (т.3 а.с.135);
- Договір від 28.01.2010 № 7/20 на виконання робіт по капітальному ремонту під'їзної залізничної колії № 24 ППК-1 (т.3 а.с.150).
Виконання робіт підтверджується актами приймання виконаних робіт, локальним кошторисами та розрахунками договірної ціни:
Договір від 07.10.2009 № 11 - за листопад 2009(т. 3 а.с. 124-133);
Договір від 11.12.2009 № 29 - грудень 2009 (т. 3 а.с. 138-148);
Договір від 28.01.2010 № 7/20 - березень 2010 (т.3.а.с.159-163)
Оплата здійснена позивачем наступним чином:
- за Договором від 07.10.2009 № 11 - 299811,00 грн., в тому числі ПДВ - 49968,60 грн.(т.3.а.с.134)
- за Договором від 11.12.2009 № 29 - 299145,00 грн., в тому числі ПДВ - 49857,50 грн.(т.3.а.с.149)
- за Договором від 28.01.2010 № 7/20 - 309649,40 грн., в тому числі ПДВ - 51608,17 грн.
Експертом досліджено акти виконаних робіт рахунки бухгалтерського обліку (Дт 15.2.1. - 249843,00 грн.,Дт 64.4 - 49968,60 грн., Кт 63.1.3 - 299811,60 грн., Дт 10.3) та встановлено вартість поліпшення основних фондів у вигляді витрат з капітального ремонту відображено в бухгалтерському обліку позивача
Таким чином, експерт дійшов висновку, що первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ДП «Керченський морський торговельний порт" не підтверджується завищення балансової вартості основних фондів та завищення амортизаційних відрахувань на загальну суму 27900 грн.
Щодо доводів відповідач про на підтвердження витрат на поліпшення основних фондів у зв'язку з відсутністю реальних наслідків господарських операцій, суд їх відхиляє з тих самих підстав, що й по операціях з ТОВ «Земспецпроект», ТОВ «БК МАстер-Строй», ТОВ «Сталікс».
Перевіряючи висновки відповідача про завищення амортизаційних відрахувань у 2-му кварталі 2010 р. на суму 199024,00 грн. за рахунок амортизації основних засобів «Перша черга технологічної прорізі у районі острову «Коса Тузла», судом встановлено таке.
На підставі наказу Державного об'єднання «Укрморпорт» від 06.10.2003 № 109 (т.3 зв. бік а.с.24) та наказів Міністерства транспорту та зв'язку України від 14.09.2004 № 819 (т.3 а.с.23), від 15.10.2004 № 916 (т.3 а.с.24) ДП «Керченський морський торговельний порт" визначено Замовником будівництва першої черги технологічної прорізі (днопоглиблювальні роботи) у районі о. Коса Тузла. Технологічна прорізь закріплена за підприємством на праві господарського відання з внесенням до статутного фонду, як основний засіб, порту наказано забезпечити введення в експлуатацію в установленому порядку технологічну прорізь та ефективне використання зазначеного майна.
Наказом ДП «Керченський морський торговельний порт" від 05.01.2004 № 3а (т.3 а.с.25) бухгалтерії порту було необхідно присвоїти балансовий рахунок для 1 черги суднохідного каналу та вести облік витрат на «Будівництво морського суднохідного каналу щодо стабілізації берегової лінії о. Коса Тузла» до повного завершення.
У зв'язку із закінченням робіт, які здійснювалися з жовтня 2003 року по червень 2004 року, та відповідно до наказу ДП «Керченський морський торговельний порт" від 19.03.2010 № 216 (т.3 а.с.20), на підставі Акту робочої комісії про прийомку перша черга технологічної прорізі у районі о.Коса Тузла введена в експлуатацію по фактично складеним витратам, та внесена до обліку позивача за інвентарним № 16108 (т.4.а.с.201, т. 5 а.с. 75-81).
За даними бухгалтерського обліку підприємства по б/рахунку 15.1.5 за період з 01.01.2004 по 31.03.2010 фактичні витрати по об'єкту «Перша черга технологічної прорізі у районі о.Коса Тузла» склали 9951198,75 грн., тому об'єкт введений в експлуатацію за первинною вартістю 9951198,75 грн.
Відповідачем в акті перевірки зазначено, що позивачем необґрунтовано нараховано амортизаційні відрахування у 2-му кварталі 2010 року в сумі 199024,00 грн. на вказаний об'єкт основних фондів, оскільки не надано первинні документи з виконання робіт, відсутнє свідоцтво про реєстрацію права державної власності на об'єкт «Суднохідний шлях в районі острову Коса Тузла».
Як встановлено, експертним дослідженням, згідно наданих копій первинних документів (актів виконаних робіт, податкових накладних) фактичні витрати на будівництво першої черги технологічної прорізі підтверджуються у сумі 9031337,96 грн., крім того ПДВ 1806267,59 грн., усього 10837605,55
Вартість об'єкту «Перша черга технологічної прорізі у районі о.Коса Тузла» у сумі 9951198,75 грн. включена підприємством до збільшення балансової вартості основних фондів 1 групи станом на 01.04.2010
Згідно з абз. 2 п.п. 8.1.2 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» амортизації підлягають витрати на самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;
Згідно з п.п. 8.2.1 ст. 8 Закону під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
Згідно Державного класифікатору України «Класифікація основних фондів», затвердженого Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 19.08.1997 № 507, будівлі та споруди морського транспорту віднесено до основних фондів.(т.4.а.с.202-205).
Відповідно до Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 15.10.2004 № 916 (т.3.а.с.24) 1-ша черга Технологічної прорізі у районі о.Коса Тузла закріплене за позивачем в якості основних фондів на праві господарського відання.
На думку суду відсутність Свідоцтва про право державної власності на вказану споруду, не змінює ії правового статусу як основного фонду позивача, а наведені накази центрального органу виконавчої влади доводять використання в господарській діяльності позивача.
Згідно з п.п. 8.3.1. ст. 8 Закону сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду (далі - розрахункові квартали).
Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.
Суми амортизаційних відрахувань вилученню до бюджету не підлягають, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків, зборів (обов'язкових платежів).
Згідно з п.п. 8.2.2. Основні фонди підлягають розподілу за групою 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі.
П.п. 8.3.2. ст. 8 Закону встановлює, що балансова вартість групи основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу визначається за формулою:
Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) - В(а-1) - А(а-1), де:
Б(а) - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу;
Б(а-1) - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;
П(а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;
В(а-1) - сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому;
А(а-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.
Проте, суд не погоджується з твердженнями позивача та експерта, що у розрахунок амортизаційних відрахувань об'єкту «Перша черга технологічної прорізі у районі о.Коса Тузла» належить віднести всю первину вартість за даними бухгалтерського обліку.
Як встановлено експертним дослідженням та не спростовано сторонами у справі, вартість об'єкта підтверджується в частині суми - 9031337,96 грн., крім того ПДВ 1806267,59 грн., усього 10837605,55.
Відповідно до п.п. 8.6.1. ст. 8 Закону норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал):
група 1 - 2 відсотки.
Враховуючи викладене амортизаційні відрахування по вказаному об'єкту у 2-му кварталі 2010 року підтверджується в розмірі 180626,80 грн.
У зв'язку з чим, суд дійшов висновку про те, що відповідачем неправомірно зменшено амортизаційні відрахування по вказаному об'єкту на суму 180626,80 грн.
Сума правомірного зменшення амортизаційних відрахувань становить - 18397,24 грн.
Стаття 69 КАС України встановлює, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ч.ч.1,3 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд враховує, що відповідно до ч.5 ст.82 КАС України висновок експерта для суду не є обов'язковим, проте, враховуючи, що експертом було досліджено бухгалтерські документи позивача в повному обсязі, для чого потребувалось спеціальні знання, відповідно до ч. 1 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
При чому суд не погоджується в повному обсязі з висновками експерта в частині формування показників податкової звітності позивача, обґрунтування чого викладено в мотивувальній частині постанови.
За таких обставин, враховуючи висновки суду про те, що відповідачем частково обґрунтовано зроблено висновки про завищення валових витрат та амортизаційних відрахувань суд вважає, що відповідачем неправомірно нараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 203436,81 грн.
Щодо застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 160172,50 грн., що становить 25% від нарахованої суми зобов'язань відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України, якій діє з 01.01.2011 року, суд зазначає таке.
Порушення, встановлені відповідачем, стосуються податкових періодів до набрання чинності Податковим Кодексом України.
Статтею 123 Податкового кодексу України встановлено штрафні санкції, які застосовуються до платників податків у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання.
До 6 серпня 2011 року, тобто до набрання чинності Законом України від 7 липня 2011 року N 3609-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" (надалі - Закон 3609-VI), Податковий кодекс України не містив положень, які б регулювали порядок застосування штрафних санкцій, передбачених Податковим кодексом України, до правопорушень, вчинених до 1 січня 2011 року.
Із 6 серпня 2011 року підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" доповнено, зокрема, пунктом 11. Відповідно до зазначеної норми штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).
Виходячи з викладеного, правове регулювання порядку застосування штрафних санкцій за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, є різним залежно від періоду, в якому застосовуються відповідні штрафні санкції.
З 1 січня 2011 року, тобто від дати набрання чинності Податковим кодексом України, і до 6 серпня 2011 року, тобто до дати набрання чинності пунктом 11 підрозділу 10 розділу XIX Податкового кодексу України, а саме в цій період прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення слід враховувати загальні норми Податкового Кодексу України та Конституції України.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.
У свою чергу заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.
Таким чином оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.
При цьому слід ураховувати, що відповідно до частини другої статті 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
З викладеного випливає, що врегульоване законом правило поведінки визначається тим нормативно-правовим актом, який був чинним на час вчинення відповідної дії (бездіяльності).
Відповідно зміст правовідносин, зокрема прав та обов'язків особи, не може змінюватися разом із зміною законодавчих норм. Отже склад правопорушення та відповідальність за його вчинення визначаються за змістом тих законодавчих норм, які були чинними на час вчинення відповідного правопорушення та не можуть бути змінені разом із зміною законодавчих норм (зокрема, в разі втрати чинності нормативно-правовим актом або набрання чинності новим нормативно-правовим актом, який регулює ті самі суспільні відносини).
Водночас зворотна дія нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми застосовуються до правовідносин, які існували до набрання ним чинності, тобто приписи нового нормативно-правового акта змінюють правило поведінки, яке було встановлено попередніми нормативно-правовим актами.
Якщо ж новий нормативно-правовий акт не змінює закріплені у попередніх нормах правила поведінки (тобто попередній та новий нормативно-правові акти однаково визначають зміст прав та обов'язків суб'єктів відносин), зворотна дія нормативно-правового акта не має місця.
Виходячи з викладеного, за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, може бути застосовано відповідальність, передбачену цим Кодексом, у тому разі, якщо їх склад є тотожним зі складом правопорушення, визначеним Податковим кодексом України.
Щодо розміру штрафних санкцій, які можуть бути застосовані за правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлені після 1 січня 2011 року, якщо виявлення правопорушення, вчиненого до набрання чинності Податковим кодексом України, відбулося до 6 серпня 2011 року, тобто до набрання чинності пунктом 11 підрозділу 10 розділу XIX Податкового кодексу України, то розміри штрафних санкцій, що можуть бути застосовані до відповідного порушення, повинні визначатися з урахуванням такого.
Збільшення розміру відповідальності новим нормативно-правовим актом порівняно з попереднім, що регулював ті самі відносини, є фактично зворотною дією нормативно-правового акта, тому що передбачає зміну правила поведінки в разі вчинення певного діяння. Таке за відсутності відповідного застереження у самому нормативно-правовому акті суперечить статті 58 Конституції України.
До 6 серпня 2011 року, тобто до набрання чинності пунктом 11 підрозділу 10 розділу XIX Податкового кодексу України, були відсутні норми, які б прямо встановлювали необхідність застосування штрафних санкцій за виявлені у 2011 році податкові порушення у розмірах, встановлених Податковим кодексом України. Тому до 6 серпня 2011 року заходи відповідальності, передбачені Податковим кодексом України, могли бути застосовані за порушення, вчинені до набрання ним чинності, лише в тому обсязі, в якому вони не перевищували попередні санкції за ті самі діяння.
Таким чином, з урахуванням вимог статті 58 Конституції України до податкових порушень, вчинених до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлених з 1 січня 2011 року до 6 серпня 2011 року, може застосовуватися найнижчий із тих обсягів відповідальності, що передбачені Законом України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" або Податковим кодексом України.
До набрання чинності Податковим кодексом України відповідальність платників податків визначалася Законом України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон 2181).
Статтею 17 Закону 2181 було визначено підстави та розміри нарахування штрафних санкцій за порушення платниками податків податкового законодавства.
Застосування відповідальності за порушення, зазначене відповідачем в Акті перевірки було передбачене підпунктом "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону 2181 до 01.01.2011, та підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 52 Податкового кодексу України (дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках) - з 01.01.2011.
При чому, розмір штрафних(санкцій ) в даному випадку міг визначатись відповідно до пункту 123.1 Податкового кодексу України, але його розмір обмежується 10 відсотками, тобто не більше, ніж було передбачено підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181, чинного на час вчинення відповідного порушення.
З урахуванням викладеного застосування відповідачем штрафних(фінансових) санкцій у розмірі 25% від нарахованого зобов'язання, тобто в розмірі, не встановленому ст. 17 Закону України № 2181, суперечить нормам Конституції України.
Таким чином, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення:
- від 13.04.2011 № 0000572301 в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 203436,81 грн. та штрафних(фінансових) в сумі 160172,50 грн.
Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, пропорційно до задоволених вимог.
Згідно із наданими платіжним дорученнями від 29.02.2010 №1008, та від 11.02.2013 № 828, позивачем сплачено за проведення експертизи 44777,00 грн.
Таким чином, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача з Державного бюджету України 3,40 грн. судових витрат та 20329,73 грн. витрат, пов'язаних з проведенням експертизи.
В судовому засіданні 04.03.13р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України повний текст постанови виготовлено 11.03.13р.
На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1 Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення :
- від 13.04.2011 № 0000572301 в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 203436,81 грн. та штрафних(фінансових) в сумі 160172,50 грн.
3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути з Державного бюджету на користь Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» (98312, м. Керч, вул. Кірова, 28, ідентифікаційний код 01125554) за рахунок коштів на утримання Державної податкової інспекції у м. Керч АР Крим ДПС 3,40грн. та 20329,73 грн. витрат, пов'язаних з проведенням експертизи.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя підпис Котарева Г.М.
З оригіналом згідно Котарева Г.М.