Справа № 11-632 / 2006 року Головуючий в 1 інстанції Курнос С.О.
Категорія: ст. ст. 296 ч.4, 129 ч.1 КК України Доповідач: Задворний О.Л.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2006 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:
Головуючого - Кульбаби В.М. Суддів: Лінника П.О., Задворного O.Л. з участю прокурора Бантюка І.М. та адвоката ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями прокурора Летичівського району та засудженого ОСОБА_1 на вирок Летичівського районного суду від 22 серпня 2006 року.
Цим вироком ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, з середньою освітою, судимого:
- 20.03.1975 року за ст. 206 ч.2 КК України 1960 року на 1 рік 6 місяців
позбавлення волі;
· 05.01.1976 року за ст.ст. 140 ч.2, 43 КК України 1960 року на 2 роки 7 місяців 18 днів позбавлення волі;
· 30.11.1978 року за ст.ст. 17,117 ч.1, 118, 206 ч.2,42 КК України 1960 року на 7 років позбавлення волі;
· 20.11.1981 року за ст.ст. 206 ч.2,43 КК України 1960 року на 5 років позбавлення волі;
18.01.1991 року за ст. 196-1 КК України 1960 року на 2 роки позбавлення волі;
16.06.1 993 року за ст. 94 КК України 1960 року на 13 років позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 21.03.2006 року за відбуттям строку покарання,
засуджено за ст. 296 ч.4 КК України на 4 роки 3 місяці позбавлення волі, за ст. 129 ч.1 КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно на 4 роки 3 місяці позбавлення волі.
Долю речових доказів вирішено відповідно до ст.81 КПК України.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 235 грн. 38 коп. судових витрат за проведення експертизи.
Перебуває під вартою з 16 травня 2006 року.
За вироком місцевого суду близько 19 години 15 травня 2006 року засуджений ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння в приміщенні авторемонтної майстерні по АДРЕСА_2, з хуліганських спонукань, умисно наніс заздалегідь заготовленим камінцем удар в голову неповнолітньому ОСОБА_2. Після чого накинувся на працюючого в майстерні ОСОБА_3 та наніс йому удар дерев'яною дошкою в груди, а потім нігтями рук, умисно, подряпав обличчя останньому. А коли ОСОБА_3 вдалося вирватись, засуджений почав за ним бігати із принесеним з собою ножем, погрожуючи вбивством. З'явившись в майстерню, ОСОБА_4 став вимагати у ОСОБА_1 припинити хуліганські дії, але останній умисно наніс потерпілому удар ножем у праву руку. Після цього ОСОБА_4 та господар майстерні ОСОБА_5, застосувавши фізичну силу та прийоми рукопашного бою, затримали засудженого і доставили в райвідділ міліції.
Під час хуліганських дій ОСОБА_1 заподіяв потерпілим ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження.
Як вбачається зі змісту апеляції засудженого ОСОБА_1 та доповнень до неї, він просить вирок суду змінити, перекваліфікувавши його дії з ч.4 ст. 296 КК України на ч.1 зазначеного кримінального закону, і обрати покарання у вигляді обмеження волі або арешту.
Зазначає, що кухонного ножа він приніс в автомайстерню з метою самозахисту, а камінець підняв перед тим, як зайти туди. Хоча погрозу вбивством він і висловлював, проте реальних підстав у потерпілих побоюватись здійснення її не було. Тому вважає, що за ст. 129 ч.1 КК України його засуджено необгрунтовано.
В своїй апеляції та доповненнях до неї прокурор просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким справу стосовно ОСОБА_1 за ст. 129 ч.1 КК України закрити за відсутністю в його діях складу злочину, а за ч.4 ст. 296 КК України призначити покарання у вигляді 6 років позбавлення волі. Зазначає, що оскільки погроза вбивством є складовою частиною хуліганства, то додаткова кваліфікація ще й за ч.1 ст. 129 КК України не потрібна. Крім цього, прокурор вважає, що місцевий суд належним чином не врахував стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 під час вчинення злочину та вчинення його повторно і рецидив злочинів.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого та адвоката ОСОБА_8 про необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_1 на ч. 1 ст. 296 КК України з пом'якшенням покарання та у відсутності в діях останнього складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, прокурора в підтримку своєї апеляції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів знаходить, що вони підлягають частковому задоволенню.
Висновок суду першої інстанції про винність ОСОБА_1 у хуліганстві при зазначених у вироку обставинах відповідає матеріалам справи і грунтується на досліджених у судовому засіданні та викладених у вироку доказах.
Так, сам засуджений визнав, що в стані алкогольного сп'яніння безпричинно вдарив камінцем, якого підібрав перед майстернею, ОСОБА_2 в голову, а потім вдарив і ОСОБА_3. ОСОБА_4 штрикнув ножем ненавмисно, коли останній намагався його у нього забрати. Кухонний ніж приніс з собою для самозахисту.
З показань потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбачається, що нетверезий засуджений безпричинно вдарив камінцем в голову ОСОБА_2, потім дерев'яною дошкою завдав удару в груди ОСОБА_3, після чого подряпав останньому руками обличчя, а також душив за шию. Коли Низинко почав втікати, ОСОБА_1 бігав за ним з ножем, погрожуючи вбивством.
Потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що коли він зайшов в приміщення автомайстерні, засуджений з ножем бігав за ОСОБА_3, при цьому нецензурно лаявся та погрожував всіх порізати. Під час забирання ножа у ОСОБА_1 останній вдарив ним його по руці.
Аналогічні показання дав і свідок ОСОБА_5
З показань свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на досудовому слідстві вбачається, що вони,на прохання ОСОБА_2, повідомили ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_1 з ножем ганяється за ОСОБА_3 (а.с.27,28).
Об'єктивно показання потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про нанесення їм засудженим ударів камінцем та дерев'яною дошкою підтверджується протоколом огляду приміщення автомайстерні, звідки вони були вилучені ( а.с.5,6).
За висновком судово-медичної експертизи виявлене у потерпілого ОСОБА_2 тілесне ушкодження у вигляді садна тім'яної ділянки голови зліва могло бути заподіяне камінцем.
Згідно висновку судово-медичної експертизи виявлені у потерпілого ОСОБА_3: чисельні садна обличчя, підшкірні крововиливи та садна шиї могли бути заподіянні нігтями та пальцями рук людини, а кровопідтік лівої бокової черевної стінки - дошкою.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи у потерпілого ОСОБА_4 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді поверхневої різаної ранки внутрішньої поверхні правого передпліччя та подряпини передньо-внутрішньої поверхні правого передпліччя в середній третині, що могли виникнути від дії гостро-ріжочого предмета, яким могло бути лезо кухонного ножа.
Виявлені у зазначених потерпілих тілесні ушкодження відносяться до ступеню легких і могли виникнути 15.05.2006 року ( а.с.80, 82-83, 85-86).
Уся сукупність зібраних у справі доказів була ретельно проаналізована судом, що дало можливості дійти обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєному хуліганстві.
Оскільки погроза убивством є складовою частиною хуліганства, то додаткова кваліфікація дій засудженого ще й за ч.1 ст. 129 КК України не потрібна.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.4 ст. 296 КК України є правильною, оскільки він вчинив хуліганство із застосуванням предметів, заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень .
Тому підстав для перекваліфікації його дій на ч.1 ст. 296 КК України не вбачається.
Покарання засудженому призначене у відповідності до вимог кримінального закону з урахуванням ступінню тяжкості вчиненого злочину, особи винного і всіх обставин справи, у тому числі і тих, на які посилається прокурор у своїй апеляції.
А тому колегія суддів не може погодитись з твердженням останнього про призначення ОСОБА_1 явно несправедливого покарання внаслідок його м'якості.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляції прокурора та засудженого ОСОБА_1 задоволити частково.
Вирок Летичівського районного суду від 22 серпня 2006 року стосовно ОСОБА_1 змінити.
Виключити з вироку вказівку про кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч.1 ст. 129 КК України як зайву.
Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч.4 ст. 296 КК України до покарання призначеного судом першої інстанції - 4 (чотири) роки 3 (три) місяці позбавлення волі.
В решті вирок залишити без змін.