Справа № 1 - 15 / 2008 р.

В И Р О К

І М 'Я М        У К Р А Ї Н И

6 лютого 2008 року                                      Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого - судді -                                                        В.Л. МАРЕНЮКА

при секретарі -                                                                                   Н.В. ФІЛІПЧАК

з участю прокурора -                                                                        В.В. МАКСИМОВОЇ

потерпілої                                                                                          ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Маньківка справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, розведеного, не працюючого, освіта середня, не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, суд

В С Т А Н О В И В:

            ОСОБА_2 згідно рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 20.02.1998 р. зобов'язаний сплачувати аліменти в розмірі ½ частини заробітку щомісячно на утримання синів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1. Проте боржник став на шлях злісного ухилення від сплати аліментів, рішення Маньківського районного суду, Черкаської області не виконує, аліменти не сплачує з 01.04.2001 р. по 21.01.2008р., тобто створив заборгованість по сплаті аліментів за 82 місяці в сумі 14672,55 грн., іншої матеріальної допомоги не надає.

Вина підсудного в скоєному ним злочині доведена в судовому засіданні такими доказами:

            - показами підсудного, який свою вину в скоєному злочині визнає повністю і суду пояснив, що дійсно згідно рішення Маньківського районного суду Черкаської області зобов'язаний сплачувати аліменти в розмірі ½ частини на своїх трьох синів, але аліменти не сплачує, оскільки не має постійного місця роботи.

            Вина підсудного підтверджена в суді і іншими зібраними, по цій справі доказами дослідження яких, відповідно до вимог ст. 299 КПК України, учасниками судового процесу було визнано за недоцільне, про що було роз'яснено всім, під час судового слідства з занесенням до протоколу судового засідання і сумнівів в добровільності та істинності їх позицій у суді не виникло.

            Аналізуючи зібрані по справі докази, суд кваліфікує дії підсудного за ч.1 ст. 164 КК України, кваліфікуючою ознакою якого являється злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів) і вважає, що вина підсудного в скоєнні даного злочину повністю доведена в суді.

            Переходячи до обрання міри покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу підсудного, обставини, що пом'якшують його відповідальність це щиросердне каяття в скоєному злочині та визнання ним своєї вини, обставини, що обтяжують його відповідальність судом не встановлені і рахує за необхідне обрати йому покарання у вигляді обмеження волі із застосуванням до нього ст. ст. 75, 76 КК України, оскільки його на думку суду можливо виправити та перевиховати без ізоляції від суспільства.

            Судових витрат немає.

            Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

            ОСОБА_2 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України і призначити покарання у вигляді одного року обмеження волі.

            Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням, установивши іспитовий строк тривалістю один рік.

            Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

            Міру запобіжного заходу  ОСОБА_2 обрати підписку про не виїзд, а іспитовий строк відраховувати з 06.02.2008 року.

            На вирок може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Черкаської області через Маньківський районний суд на протязі 15 діб, з часу його проголошення.

СУДДЯ                                                                      В.Л. МАРЕНЮК