СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
06 липня 2006 року | Справа № 2-6/5060-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Латиніна О.А.,
суддів Заплави Л.М.,
Котлярової О.Л.,
секретар судового засідання Лазарева К.С.
за участю представників сторін:
позивача: Киричевської Н.В., дов. № 07/1665 від 20.10.2005 року;
відповідача: Юрковського А.В., дов. № 01-01/1620 від 07.06.2006 року;
третьої особи: Консманової Д.О., дов. № 20-3/3322 від 20.12.2005 року;
розглянувши апеляційну скаргу орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкуро В.М.) від 20 березня 2006 року по справі № 2-6/5060-2006
за позовом відкритого акціонерного товариства "Пивобезалкогольний комбінат "Крим" (вул. Гер.Сталінграда, 12, м.Сімферополь, 95047)
до Ради Міністрів Автономної Республіки Крим (пр. Кірова, 13, м.Сімферополь, 95000)
3-тя особа - орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" (вул. Гайдара, 3а, м.Сімферополь, 95026)
про визнання частково недійсною Постанови Ради міністрів АР Крим
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду АР Крим від 20.03.2006 року у справі № 2-6/5060-2006А позов ВАТ "Пивобезалкогольний комбінат "Крим" задоволено частково. Суд визнав підпункт 1.2 пункту 1 постанови Ради Міністрів АР Крим "Про тарифи на послуги теплопостачання" від 09.08.2005 року №353 в частині слів "і фактичної дотації на різницю в тарифах для населення" протиправним і нечинним з моменту його прийняття. В решті позову відмовлено.
При прийнятті постанови в частині визнання протиправним підпункту 1.2 пункту 1 постанови Ради Міністрів АР Крим "Про тарифи на послуги теплопостачання" від 09.08.2005 року №353 в частині слів "і фактичної дотації на різницю в тарифах для населення", суд першої інстанції виходив з того, що такі положення суперечать нормам частин 4-6 статті 31 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”. Стосовно іншої частини оскаржуваного наказу ОП „Кримтеплокомуненерго”, господарський суд АР Крим прийшов до висновку про відповідність його положень вимогам чинного законодавства.
Не погодившись із постановою господарського суду АР Крим, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, у позові ВАТ "Пивобезалкогольний комбінат "Крим" відмовити.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, полягають у тому, що він, відповідно до Закону України „Про природні монополії”, є монополістом у сфері надання послуг по централізованому теплопостачанню, у зв`язку з чим, порядок формування тарифів повинен визначатись державним органом, у тому числі й Радою Міністрів АР Крим.
Представник позивача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, надав заперечення на апеляційну скаргув якому вважає постанову суду першої інстанції законною та обгрунтованою, підстави для її скасування відсутні.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга ОП „Кримтеплокомугенерго” підлягає задоволенню з наступних підстав.
02.01.2003 року між відкритим акціонерним товариством "Пивобезалкогольний комбінат "Крим" та Сімферопольською філією „Променерговузел” ОП „Кримтеплокомугенерго” був укладений договір №3 про постачання тепловою енергією у вигляді пару.
Відповідно до пункту 6.1 вказаного договору, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються виключно у грошовій формі згідно із встановленими тарифами.
Пунктом 6.2 договору № 3 від 02.01.2003 року передбачено, що при зміненні Урядом цін на енергоресурси, воду та матеріали, зміненні податкового законодавства, відповідно змінюються ціни на відпускаєму теплову енергію для 2-ої групи споживачі, про що „Постачальник” - ОП „Кримтеплокомугенерго” доводить „Споживачу” з посиланням на нормативний документ.
З матеріалів справи вбачається, що 07.10.2005 року на адресу ВАТ "Пивобезалкогольний комбінат "Крим" надійшло повідомлення про введення з 01.10.2005 року нових тарифів на послуги теплопостачання. Дане повідомлення було здійснене на підставі наказу АО „Кримтеплокомуненерго” № 105 від 28.09.2005 року.
Із змісту наказу ОП „Кримтеплокомуненерго” № 105 від 28.09.2005 року вбачається, що:
- наказ виданий на підставі постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України № 828 від 27.09.2005 року „Про затвердження роздрібного тарифу на електроенергію з урахуванням граничних рівнів тарифів про поступовому переході до формування єдиних роздрібних тарифів для споживання на території України у жовтня місяці 2005 року”;
- Постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2005 року „442 „Про затвердження порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ”;
- Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік”;
- наказ виданий у рамках повноважень, визначених Постановою Ради Міністрів АР Крим №353 від 09.08.2005 року „Про тарифи на послуги теплопостачання”.
Суд апеляційної інстанції вважає правомірним посилання ОП „Кримтеплокомуненерго” на норму частини 1 статті 31 Закону України „Про житлово-комуналні послуги”, згідно з якою порядок формування цін/тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг першої і другої груп (пункти 1 та 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України.
Однак, оскільки відповідної постанови Кабінетом Міністрів України не прийнято, застосуванню підлягає пункт 6 частини 1 статті 6 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, відповідно до якої до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері житлово-комунальних послуг належить здійснення контролю цін/тарифів на житлово-комунальні послуги та моніторингу стану розрахунків за них.
Відповідно до статті 7 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування.
Частиною 3 статті 31 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” закріплено, що органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає обгрунтованими посилання відповідача в апеляційній скарзі на статтю 9 Закону України „Про ціни та ціноутворення”, а також статтю 5 Закону України „Про природні монополії”, у відповідності з якими орендне підприємство „Кримтеплокомуненерго” є підприємством-монополістом у сфері надання послуг по централізованому теплопостачанню, у зв`язку з чим, порядок формування тарифів повинен бути визначений державним органом, у тому числі Радою Міністрів АР Крим.
Крім того, відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 28 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, у тому числі, встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
При цьому, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що ОП „Кримтеплокомуненерго” не відноситься до об`єктів комунальної власності, під дію вищезазначеної норми закону не підпадає.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає необгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, оскаржувана постанова Ради Міністрів АР Крим створює підгрунтя для прийняття відповідачем протиправних наказів.
Частинами 1 та 4 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання є підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Керуючись статтями 198 п.3, 202 п.1, 4, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" задовольнити.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 березня 2006 року по справі № 2-6/5060-2006 скасувати.
У позові відкритого акціонерного товариства "Пивобезалкогольний комбінат "Крим" відмовити.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.А.Латинін
Судді Л.М. Заплава
О.Л. Котлярова