Справа № 11-610 2006 року                                                                  Головуючий в 1-й інстанції Роїк В.П.

Категорія ст. 185 ч.З КК України                                                                   Доповідач Цугєль І.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Кульбаби В.М. суддів: Цугеля І.М., Бойко Л.В. з участю прокурора Леськіва В.О. адвоката ОСОБА_11

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Славутського міськрайонного суду від 21 липня 2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку АДРЕСА_1, мешканку АДРЕСА_2, українку, громадянку України, з середньою освітою, неодружену, непрацюючу, раніше судиму:

- 28 грудня 2002 року Славутським районним судом за ст. 185 ч.З КК України на 3 роки позбавлення волі, звільнену 11 липня 2005 року по відбуттю строку покарання,

засуджено за ст. 185 ч.З КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженій до вступу вироку в законну силу залишено попередню - тримання під вартою.

Строк відбування покарання постановлено рахувати з 4 лютого 2006 року.

Постановлено стягнути із засудженої на користь:

ОСОБА_2 1466 грн.; ОСОБА_3  768 грн.

За вироком суду, в ніч на 14 вересня 2005 року в АДРЕСА_3, за попередньою змовою з невстановленого слідством особою, шляхом зриву навісного замка з вхідних дверей, ОСОБА_1 проникла в будинок ОСОБА_2, звідки таємно викрала майна на загальну суму 1466 грн.

Тієї ж ночі, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, шляхом вийняття віконної рами, ОСОБА_1, проникла в будинок ОСОБА_3, звідки таємно викрала майна на загальну суму 768 грн.

В апеляційній скарзі, як вбачається з її змісту, засуджена ОСОБА_1 просить змінити вирок місцевого суду, обрати їй покарання не пов'язане з позбавленням волі, оскільки вважає його незаконним та необгрунтованим. Висновки суду про те, що вона володіла інформацією про потерпілих, зірвала замок з дверей, зняла віконну раму в їхніх помешканнях, викрала таку велику кількість майна, не відповідають дійсності, фактичним обставинам справи. Докази її вини по справі здобуті незаконним, обманним шляхом, під фізичним та психологічним тиском стосовно неї з боку працівників міліції.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, міркування прокурора про законність і обґрунтованість вироку, вислухавши засуджену та її захисника, які підтримали апеляцію, перевіривши матеріали справи і доводи апеляції, колегія суддів вважає її такою, що задоволенню не підлягає.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів при наведених у вироку обставинах, за які її засуджено, підтверджуються сукупністю зібраних по справі доказів, досліджених в судовому засіданні.

Засуджена ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні крадіжок не визнала, пояснила, що обмовила себе під тиском працівників міліції.

З показів потерпілої ОСОБА_2. вбачається, що в ніч на 14 вересня 2005 року вона перебувала у дочки. Коли повернулась, виявила, що замок на вхідних дверях відсутній, а з будинку викрадено належні їй речі. Під час відтворення обстановки і обставин події засуджена розповідала, що замок на дверях зірвала монтировкою і показала місце, куди його викинула. На тому місці в подальшому вона цей замок знайшла. Зайшовши в будинок, ОСОБА_1 показувала і розказувала, які саме речі викрала і де їх брала. При цьому працівники міліції та присутні їй нічого не підказували.

Потерпіла ОСОБА_3 показала, що 17 вересня 2005 року приїхала в АДРЕСА_3 до свого будинку і виявила, що в одному із вікон вийнята віконна рама, а в іншому розбите скло. Після приїзду працівників міліції зайшла в будинок і побачила, що вчинено крадіжку речей.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 показали, що вони брали участь в якості понятих під час відтворення обстановки і обставин події за участю ОСОБА_1 При цьому остання добровільно розказувала і показувала механізм проникнення в будинки потерпілих, перераховувала викрадені речі, що об'єктивно підтверджується даними відповідних протоколів.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що у вересні 2005 року в АДРЕСА_4 зустріла засуджену і запросила до себе додому, оскільки остання не мала постійного місця проживання. Через декілька днів ОСОБА_1 попросила її дочку і зятя поїхати в сусіднє АДРЕСА_5 з метою забрати речі. Звідти вони привезли дві сумки та два мішки одягу. Через деякий час засуджена забрала речі і зникла.

З показів свідка ОСОБА_7 вбачається, що він на прохання засудженої допомагав перевозити речі з АДРЕСА_5 в АДРЕСА_3.

Свідок ОСОБА_8 показала, що в вересні 2005 року в нічний час до її будинку, що знаходиться в АДРЕСА_5, приїхала ОСОБА_1 з двома чоловіками і принесла речі. Через деякий час вона з цими речами зникла.

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що працював сільським головою АДРЕСА_3 і був присутній при оглядах будинків потерпілих, а також під час відтворення обстановки і обставин події за участю ОСОБА_1 При цьому з боку працівників міліції будь-якого тиску на засуджену не було.

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 пояснили, що під час проведення слідчих дій будь-якого фізичного та психологічного тиску з їх боку на засуджену не було.

Об'єктивно вина засудженої підтверджується даними протоколів огляду місця події, згідно яких встановлено місця та спосіб проникнення в помешкання.

Згідно даних протоколу очної ставки між ОСОБА_1та ОСОБА_8  від 26 вересня 2005 року, засуджена повністю визнала свою вину у скоєному.

Згідно даних протоколів відтворення обстановки і обставин події, ОСОБА_1 розповідала подробиці, які були відомі лише особі, яка вчинила дані злочини.

Проаналізувавши вчинене та оцінивши в сукупності усі докази, суд обгрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинених крадіжках, вірно кваліфікувавши її дії у відповідності зі скоєним за ст. 185 ч.З КК України.

Колегія суддів вважає, що судове слідство проведено у відповідності з вимогами закону - всебічно, повно та об'єктивно.

Призначене судом покарання ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 65 КК України і є необхідне й достатнє для її виправлення та перевиховання. При цьому суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, конкретні обставини справи.

Підстав для зміни вироку та пом'якшення покарання апеляційна інстанція не вбачає.

З врахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, судова палата, -

ухвалила:

Вирок Славутського міськрайонного суду від 21 липня 2006 року стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженої - без задоволення.