РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2013 р. Справа № 15/36-10

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Бригинець Л.М.

суддів Огороднік К.М.

суддів Демидюк О.О.

при секретарі судового засідання Левчук В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали господарського суду Вінницької області від 11.09.2013 р. та 26.09.2013р. у справі № 15/36-10 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Лабунська Т.І., суддів Банасько О.О., Стефанів Т.В.)

за заявою Відкритого акціонерного товариства "Промжитлосільбуд"

про визнання банкрутом

за участю представників:

апелянта - не з'явився

боржника - не з'явився

арбітражний керуючий - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 11.09.2013р. у справі №15/36-10 відкладено розгляд справи до 26 вересня 2013 року о 16:00 год., накладено арешт на все майно Відкритого акціонерного товариства "Промжитлосільбуд" за адресою: м. Вінниця, вул. Айвазовського, 12/10.

Ухвалою господарського суду від 26.09.2013р. виправлено описку, допущену в п.2 резолютивної частини ухвали суду від 11.09.2013 року. Вказаний пункт викладено в наступній редакції: "Накласти арешт на все майно за адресою: м. Вінниця, вул. Айвазовського, 12/10".

Замостянському відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції в 5-денний термін з дня отримання ухвали вжити заходи щодо накладення арешту. Докази надати суду.

Не погоджуючись з вказаними ухвалами суду в частині накладення арешту, ОСОБА_1, звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвали господарського суду Волинської області від 11.09.2013р. та від 26.09.2013р. (про виправлення описки) у справі № 15/36-10 .

Сторони правом на участь представників в судовому засіданні не скористались, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлені. (Докази повідомлень про вручення залучені до матеріалів справи).

Оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. Відповідно до ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Розглянувши апеляційну скаргу, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, враховуючи наступне.

Матеріали справи свідчать, що під час розгляду справи про банкрутство ВАТ "Промжитлосільбуд" надійшла заява комітету кредиторів за підписом голови комітету (інших осіб) про визнання недійсним результатів аукціону від 22.03.2013р. щодо продажу майна банкрута Першою українською міжрегіональною товарною біржею.

Господарський суд Вінницької області за власною ініціативою при винесенні ухвали від 11.09.2013р. про відкладення розгляду справи №15/36-10 наклав арешт на майно банкрута ВАТ "Промжитлосільбуд".

Відповідно до ст.67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.

Згідно з ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Але такі заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами та вживаються судом у разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно ( в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у боржника на момент пред"явлення позову до нього може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову, отже, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову, доказування повинно здійснюватися за загальними правилами, які передбачені ст. 33 ГПК України.

Пунктом 1 постанови пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" передбачено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 3 постанови пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" передбачено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтованим для забезпечення позову та підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

З матеріалів справи вбачається, що заходи забезпечення (арешт на майно) вжиті за ініціативою суду.

Однак, в ухвалі від 11.09.2013р. не встановлено пов"язаність заходів забезпечення з предметом спору, наявність обставин, які свідчать про наявність утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення вимог та невжиття заходів забезпечення позову, тобто без дотримання положення п.3 ч.2 ст.86 ГПК України ( п.1 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 16). На яке саме майно накладається арешт у вказаній ухвалі не зазначається. В ухвалі від 26.09.2013р. про виправлення описки також не конкретизовано на яке саме майно накладено арешт.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала господарського суду Вінницької області від 11.09.2013р. в частині накладення арешту на майно боржника прийнята без урахування обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає частковому скасуванню. З тих же підстав підлягає скасуванню ухвала про виправлення описки від 26.09.2013р.

Керуючись ст.ст. 99,101,103-105,106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 11.09.2013р.у справі №15/36-10 скасувати в частині накладення арешту на майно Відкритого акціонерного товариства "Промжитлосільбуд".

3. В іншій частині ухвалу господарського суду Вінницької області від 11.09.2013р. у справі № 15/36-10 залишити без змін.

4. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 26.09.2013р. про виправлення описки у справі №15/36-10 скасувати.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Бригинець Л.М.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Демидюк О.О.