Справа №2-2759 2007 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(при попередньому судовому засіданні)

17 грудня 2007 року Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Журавля П.І., при секретарі - Бондар О.І., з участю:

позивачки - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Іллічівська Одеської області при попереднім судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу , -

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2007 року ОСОБА_1 звернувся до Іллічівського міського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що шлюбні відносини з відповідачем припинились у 2006 році по причинам суперечок і виникнення неприязних відносин. Шлюб у сторін перший. Від шлюбу є неповнолітня донька - Алевтина, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В судовому засіданні при попередньому розгляді справи позивачка підтримала свої позовні вимоги. На примирення не погодилась і вказала, що з відповідачем не підтримує шлюбних відносин і не веде спільного господарства. Майнового спору немає. Просить розірвати шлюб і не надавати строк для примирення.

Відповідач позов визнав. На примирення не погодився і вказав, що з позивачкою не підтримує шлюбних відносин і не веде спільного господарства. Майнової суперечки немає. Просить розірвати шлюб і не надавати строк для примирення.

Заслухавши пояснення позивачки і відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнані позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд в наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм відносини.

Сторони знаходяться у шлюбі, зареєстрованому 30 червня 2001 року в відділі реєстрації актів громадського стану Іллічівського міського управління юстиції Одеської області, актовий запис № 187. Шлюб у сторін перший. Від шлюбу є неповнолітня донька - Алевтина, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Родина дійсно розпалася через протилежність характерів різних поглядів на сімейне життя і подружній обов'язок, відсутність взаєморозуміння. Між ними склалися вкрай неприязні відносини і припинені шлюбні відносини. Не ведеться спільного господарства. Майнового спору немає. Після розірвання шлюбу донька буде проживати з матір'ю. Позивач і відповідачка просять розірвати шлюб, і не надавати строк для примирення.

Висновки суду підтверджуються поясненнями позивача, відповідачки, матеріалами справи.

У відповідності до ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, коли буде встановлено, що подальша сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

При таких обставинах суд дійшов висновку, що причини, які побудили сторону наполягати на розірванні шлюбу, є обгрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження родини стали неможливими, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112 СК України, ст. ст. 208, 209 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Розірвати шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, який зареєстрований 30 червня 2001 року в відділі реєстрації актів громадського стану Іллічівського міського управління юстиції Одеської області, актовий запис № 187.

При видачі свідчення про розірвання шлюбу стягнути держмито в доход держави з ОСОБА_2 у розмірі 17 грн., ОСОБА_1 від сплати держмита звільнити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.