ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2013 Справа №917/2264/13

За позовом Державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України", вул. Федорова, 32, м. Київ, 03038

до Приватної науково-промислової фірми "Вік", вул. Миру, 18, м.Комсомольськ, Полтавська область, 39800

про стягнення грошових коштів в сумі 21 223,86 грн.

Суддя Плотницька Н.Б.

Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні 03.12.2013.

Представники сторін 03.12.2013 згідно протоколу судового засідання.

Представники сторін 10.12.2013:

від позивача: Колокот Р.В. дов. №ЦЦПП-97 від 02.07.2013,

від відповідача: Кириченко Г.В. дов. б/н від 15.10.2013.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно статті 85 ГПК України.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 21 223,86 грн. за договорами підряду №09/063В-1 від 01.09.2009; №09/063В-2 від 01.09.2009; №19/009/10 від 30.03.2010; №19/010/10 від 30.03.2010.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 18 листопада 2013 року порушено провадження у справі №917/2264/13 та призначено до розгляду в засіданні на 3 грудня 2013 року на 09:30 год. у приміщені господарського суду Полтавської області.

Позивач через канцелярію суду надав клопотання про перенесення розгляду справи в зв'язку з неможливістю виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі (вх.№17244 від 03.12.2013).

Від відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності (вх.1№17243 від 03.12.2013); письмові пояснення стосовно суті спору (вх. №17242 від 03.12.2013).

В судовому засіданні 03.12.2013 оголошено перерву до 10.12.2013, в зв'язку з клопотанням позивача та повідомлено сторін, що заява відповідача про застосування строків позовної давності буде розглянута судом при винесенні рішення по справі.

Від представника позивача через канцелярію суду надійшла заява про зміну підстави позову, в якій зазначив, що підставою позову є договори підряду №09/063В-1 від 01.09.2009; №09/063В-2 від 01.09.2009; №19/009/10 від 30.03.2010; №19/010/10 від 30.03.2010 (замість первісної: договори підряду №09/063В-1 від 01.09.2009; №19/009/10 від 30.03.2010; №19/010/10 від 30.03.2010).

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку, що остання не суперечить чинному законодавству, та приймає її до розгляду.

Представник позивача виклав зміст позовних вимог (з урахуванням заяви про зміну підстави позову від 10.12.2013 вх. №17697) та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись на його необґрунтованість, з підстав викладених у наданих суду письмових поясненнях (вх. №17242 від 03.12.2013).

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Між Державним підприємством "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" (надалі Позивач) та Приватною науково-промисловою фірмою "Вік" було укладено договори підряду №09/063В-1 від 01.09.2009; №09/063В-2 від 01.09.2009; №19/009/10 від 30.03.2010; №19/010/10 від 30.03.2010.

Зазначені Договори складені у письмовій формі, підписані повноважними представниками двох сторін, засвідчено печатками, що відповідає вимогам статей 207, 208 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України). Вказані договори не були розірваними, припиненими або зміненими.

Відповідно до умов даних договорів Відповідач зобов'язується виконати ремонт двигуна ЯМЗ-240М2, ремонт редуктора заднього мосту автомобіля Білаз, демонтаж та монтаж екскаватора ЕКГ-5, ремонт екскаватора ЕКГ-5 (пункти 1.1 Договорів).

Згідно пунктам 2.1 Договорів №09/063В-2 від 01.09.2009, №09/063В-1 від 01.09.2009 вартість робіт за цими договорами визначається за погодженими базовими цінами і складає 65 047,20 грн. (№09/063В-1) та 33 072,00 грн. (№09/063В-2). Замовник зобов'язаний прийняти та оплатити виконану роботу на підставі підписаних Сторонами актів виконаних робіт протягом 15 банківських днів з дати їх підписання.

Згідно пунктам 2.1 Договорів №19/009/10 від 30.03.2010; №19/010/10 від 30.03.2010 вартість робіт за цими договорами визначається згідно з протоколом узгодження договірної ціни (додаток №1) та зведеного кошторисного розрахунку (Додаток №2), який є невід'ємною частиною договору і складає 90 652,00 грн. (№19/009/10) та 69 349,00 грн.(№19/010/10). Розрахунки за виконані Відповідачем роботи проводяться Позивачем на підставі підписаних сторонами актів здачі-приймання робіт не пізніше 15-ти банківських днів з дати їх підписання.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з Відповідача суму, переплачену в результаті завищення вартості виконаних робіт у сумі 21 223,86 грн. за Договорами, посилаючись на те, що органами Державної фінансової інспекції в Полтавській області під час планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" в частині діяльності відокремленого структурного підрозділу Крюківського кар'єроуправління за період з 01.04.2009 по 30.10.2012 року вставлено, що:

- При визначенні вартості робіт з ремонту виробничого обладнання, при розрахунку кошторисного прибутку, розмір якого включено в акти приймання виконаних робіт було застосовано коефіцієнт 6,2 грн./люд-год, який згідно п. 5 Додатка 12 ДБН Д. 1.1-1-2000 "Промислові підприємства та об'єкти виробничого призначення" застосовується при визначенні вартості нового будівництва та реконструкції будівель (об'єктів ) в залежності від приналежності об'єктів, зазначеного в графі "Види будівництва та робіт".

Позивач зазначає, що для визначення розміру кошторисного прибутку при виконанні робіт з ремонту обладнання необхідно застосовувати коефіцієнт 2,92, який визначений у п. 18 "Інші об'єкти" Додатка 12 ДБН Д. 1.1-1-2000. Застосування невідповідного коефіцієнта при визначенні розміру кошторисного прибутку є порушенням вимог пп. 3.1.18.2 ДБН Д. 1.1-1-2000, суперечить роз'ясненням Мінрегіонбуду, надрукованих у збірниках офіційних документів та роз'яснень "Ціноутворення у будівництві" №9 за червень 2002 року, №10 за жовтень 2004 року, №9 за вересень 2008 року, та призвело до завищення вартості виконаних підрядних робіт на загальну суму 19 500,34 грн., які оплачено в повному обсязі.

- При визначенні вартості робіт з ремонту виробничого обладнання, при розрахунку адміністративних витрат, розмір яких включено в акти приймання виконаних робіт форми КБ -2в застосований коефіцієнт 1,52. Відповідно до п. 3.1.18.4 ДБН Д. 1.1 -1-2000 розмір адміністративних витрат приймається з урахуванням усереднених показників, наведених у Додатку 13 (для об'єктів інженерної інфраструктури - 1,23, з розрахунку на одну людино - годину загальної кошторисної трудомісткості. Згідно роз'яснень Міністерства регіонального розвитку і будівництва України, надрукованих у збірниках офіційних документів та роз'яснень "Ціноутворення у будівництві" за червень 2002 року, №10 за жовтень 2004 року, №9 за вересень 2008 року, застосовуються показники п. 4 зазначеного Додатку. Позивач зазначає, що застосування невідповідного коефіцієнта при визначенні розміру адміністративних витрат в актах приймання виконаних робіт, є порушенням вимог п. 3.1.18.4 ДБН Д.1.1 - 1-2000 та суперечить роз'ясненням Мінрегіонбуду, надрукованих у збірниках офіційних документів та роз'яснень "Ціноутворення у будівництві" №9 за червень 2002 року, №10 за жовтень 2004 року, №9 за вересень 2008 року та призвело до завищення вартості виконаних підрядних робіт на загальну суму 1 723,52 грн., які оплачено в повному обсязі.

Отже, як стверджує Позивач, на підставі статті 7 розділу 2, статті 20 розділу 5 Закону України "Про ціни і ціноутворення", п. 1.2.2 розділу 1 Державних будівельних норм України ДБН Д.1.1-1-2000 Підрядник зобов'язаний сплатити необґрунтовано отримані кошти в сумі 21 223,86 грн.

При вирішенні спору, суд оцінивши всі обставин справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, а також подані представниками сторін додаткові докази та заперечення, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на таке:

Згідно з п. 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України договори є підставою виникнення цивільних прав обов'язків. Відповідно до п. 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства,

Частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частин першої та третьої статті 632 Цивільного Кодексу ціна в договорі, встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За змістом предмету договорів, а також характером виконаних Відповідачем робіт Договори №09/063В-1 від 01.09.2009; №09/063В-2 від 01.09.2009; №19/009/10 від 30.03.2010; №19/010/10 від 30.03.2010 є договорами підряду, а отже їх виконання регулюється приписами глави 61 Цивільного кодексу України, а також відповідними положеннями Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на вій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини 1 статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її зазначення.

Згідно зі статтею 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 2 статті 853 ЦК України передбачено, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Згідно з частиною першою статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В матеріалах справи відсутні докази наявності будь-яких зауважень чи заперечень з боку Позивача щодо обсягів та якості виконаних робіт. Сторонами по справі повністю підтверджено виконання своїх зобов'язань за Договорами.

Відповідачем виконано роботи по ремонту двигуна ЯМЗ-240М2, редуктора заднього мосту автомобіля Білаз, демонтажу та монтажу екскаватора ЕКГ-5, ремонту екскаватора ЕКГ-5, а Позивачем проведено належну оплату за ціною, узгодженою сторонами (Акти приймання виконаних будівельних робіт, копії в матеріалах справи).

Посилання позивача на положення пп. 3.1.18.2, 3.1.18.4 ДБН Д.1.1-1-2000, спростовується тим, що ці будівельні норми носять рекомендаційний характер для визначення вартості ремонтно-будівельних робіт, які здійснюються на будовах (об'єктах) промислового та іншого призначення, з урахуванням відповідних галузевих та технологічних особливостей.

Стосовно поданої Відповідачем заяви про застосування позовної давності суд зазначає наступне.

Згідно частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відтак, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (Постанова Пленуму ВГС України від 29 травня 2013 року №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Частиною другою статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів, які б вказували на обґрунтованість позовних вимог, суду не надано. Таким чином, Позивачем не наведено доказів, які б свідчили про виникнення у Відповідача відповідного обов'язку по сплаті коштів, заявлених до стягнення. З огляду на зазначені у позовній заяві обставини та надані докази, суд не вбачає підстав для стягнення 21 223,86 грн. Зважаючи на це, заявлений позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 ГПК України покладаються на Позивача.

Керуючись статтями 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Повне рішення складено 12.12.2013.

Суддя Плотницька Н.Б.