Справа №2-250/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2007 р. Старовижівський районний суд Волинської області в складі: головуючого - судді Самрука Ф.В. при секретарі Бондар Т.М. за участю позивача ОСОБА_1 відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Стара Вижівка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

Сторони перебувають в шлюбі, який був зареєстрований відділом РАЦС по м. Ковелю Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області 22.06.02р. за актовим записом № 218.

Від шлюбу мають двоє неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 і сина ОСОБА_4, 06.02.04р.н.

Позивач , ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що відповідач зловживає спиртними напоями, виганяє її з дітьми з будинку та дебоширить.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала повністю і пояснила, що відповідач матеріально сім"ї не забезпечує, грошей не дає зовсім, не хоче виправлятися і робити правильних висновків. В цьому році вона вже подавала відповідача на розірвання шлюбу, але відповідач пообіцяв, що змінить своє відношення до сім"ї і тому вони помирилися. Але як з'ясувалось пізніше, відповідач не бажає змінюватись на краще і тому вона змушена була звертатися в суд з цим позовом повторно про розірвання шлюбу, оскільки твердо переконана в тому, що їх спільне життя неможливе і тому настоює на розірванні шлюбу, оскільки крім цього така поведінка відповідача вкрай негативно відображається на її здоров"!' і вихованні неповнолітніх дітей.

Відповідач , ОСОБА_2 на розірвання шлюбу погодився, але не погодився з доводами позивача в тому, що він зловживає спиртними напоями та не забезпечує матеріально сім"ї і пояснив суду, що він заробив грошей на будинок, їздить на сезонні роботи і робить що може для того, щоб матеріально забезпечити сім"ю всім необхідним. Але позивач не хоче нічого робити, не вміє раціонально витрачати кошти, непоступлива і в зв"язку з цим відносини між ним та позивачем недружелюбні, що і привело до того, що нормальних сімейних відносин між ними не має протягом останніх років. Згідний з тим, що за таких обставин примирення і спільне життя між ними не можливе і згідний на розірвання шлюбу.

-2-

Заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення. Як встановлено в судовому засіданні між сторонами відсутнє взаєморозуміння і бажання підтримувати нормальні сімейні відносини і причиною цього являється взаємна непоступливість сторін і їх небажання спільними зусиллями знайти єдино правильний вихід для зміцнення сім"ї і подальшого спільного проживання. Тому примирення між сторонами не відбулося і воно між ними не можливе по їх вині і небажанню.

При таких обставинах суд вважає, що конфлікт в сім"ї являється тривалим і закономірним, а тому суд приходить до висновку що сім"я сторін фактично розпалася і збереження шлюбу суперечить інтересам кожного з них, в зв"язку з чим їх шлюб носить формальний характер і його слід розірвати. У відповідності до ч.2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 110,

112 СК України суд,

Вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Ковелю Ковельського міськ районного управління юстиції Волинської області 22 червня 2002 року, актовий запис № 218 розірвати.

При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з кожного з них в дохід держави по 8 -/вісім/ гривень 5Окоп.державного мита.

Неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , 22.08. ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 залишити на проживанні з позивачем ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.