ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
09.12.2013 Справа № 920/1893/13
За позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС», м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітчизна», с. Заводи, Конотопський район, Сумська область
про стягнення 9478 грн. 50 коп.
Суддя Лущик М.С.
Представники сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - представник Бібік В.А., довіреність № 10 від 20.11.2013 року
За участю секретаря судового засідання Кас'ян А.О.
Суть спору: позивач відповідно до позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 9478 грн. 50 коп., а також судовий збір в розмірі 1720 грн. 50 коп.
На виконання вимог ухвали господарського суду Сумської області від 08.11.2013 року від відповідача надійшло клопотання № 467 від 20.11.2013 року про долучення до матеріалів справи заперечення на позовну заяву № 463 від 19.11.2013 року, фіскального чеку № 6997 від 20.11.2013 року про направлення копії заперечення на адресу позивача, а також витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 283693.
Відповідно до названого заперечення на позовну заяву № 463 від 19.11.2013 року, відповідач вважає позовну заяву необґрунтованою та просить суд відмовити у позові посилаючись на те, що представником відповідача повідомлено позивача про факт ДТП, яке сталося 01.07.2013 року у відповідності до вимог статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
22.11.2013 року до суду від позивача надійшла заява б/н від 19.11.2013 р. (вх. № 16142), відповідно до якої позивач просить суд провести розгляд справи без присутності представника позивача, у зв'язку з неможливістю направлення представника позивача, а також просить суд долучити до матеріалів справи копію витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ № 614455, копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 726053 та копію довіреності № 407 від 06.12.2012 року.
Від відповідача також надійшло клопотання № 512 від 06.12.2013 року, відповідно до якого останній просить суд долучити до матеріалів даної справи додаткові заперечення на позов № 511 від 06.12.2013 року, де останній зазначає, що ТОВ «Вітчизна» повідомила свого страховика ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес», крім того, представником ТОВ «Вітчизна» були надані документи, про водія, забезпечений автомобіль та інше. Вказані обставини підтверджуються тим, що до позовної заяви надані саме ці документи, які були вручені керівнику відділення ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» в м. Конотоп, тому враховуючи викладене відповідач вважає позовну заяву не обґрунтованою та просить суд відмовити в її задоволенні в повному обсязі.
Відповідно до вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає до розгляду та долучає до матеріалів справи подані сторонами документи.
Як вбачається з поданої позовної заяви, позивач визначив скорочене найменування наступним чином: «Страхова компанія «Брокбізнес», проте просить суд стягнути з відповідача на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 9478 грн. 50 коп.
Відповідно до наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ № 614455 повне найменування позивача за даним спором викладено наступним чином: «Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС», а скорочене найменування викладено в наступній редакції «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС».
Тому, з огляду на вищевикладене суд використовує повне найменування позивача в наступній редакції «Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС», замість скороченого найменування визначеного позивачем у позові.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноваженого представника відповідача та оцінивши надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
23.07.2009 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» та ТОВ «Вітчизна» укладено договір страхування цивільно-правової відповідальність власника транспортного засобу «ВАЗ», державний, номерний знак ВМ5116АЕ за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/9084555 (арк. с. 6).
01.07.2010 року, на а/д Миж - Славоди - с. Тулушка, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ», державний номерний знак ВМ5116АЕ, під керуванням Забіяки Михайла Степановича та автомобіля «Тойота», державний номерний знак, ВМ3336АО, під керуванням Сагателян Льова Ашотовича.
Відповідно до постанови Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 16.07.2010 року у справі № 3-1963/10, Забіяку Михайла Степановича визнано винним у вчиненні вище вказаного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Позивач в обгрунтування позовних вимог зазначає, що ПрАТ «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» на виконання вимог статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України, здійснила виплату страхового відшкодування на користь ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» в розмірі 9478 грн. 50 коп. та набула права вимоги на підставі вищезазначених правових норм до особи, відповідальної за завдані збитки, тобто відповідача за даним спором, як до особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована як власника транспортного засобу «ВАЗ», державний, номерний знак ВМ5116АЕ за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/9084555, оскільки відповідач після настання страхового випадку протягом трьох робочих днів не повідомив про це свого страховика (позивача) в письмовій формі.
Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що представником відповідача повідомлено позивача про факт ДТП, яке сталося 01.07.2013 року у відповідності до вимог статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Але суд не приймає до уваги заперечення відповідача, оскільки останнім в порушення положень статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не подано суду належних та допустимих доказів в обгрунтування поданих ним заперечень та факту письмового повідомлення позивача за даним спором про настання страхового випадку у відповідності до статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а лише зазначив, що станом на час розгляду справи представник ТОВ «Вітчизна», яка займалась питанням страхового випадку не перебуває у трудових відносинах з відповідачем, а також зазначив, що відділення ПрАТ «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» в м. Конотоп припинило свою діяльність та документи відносно ДТП, яке сталося 01.07.2013 року у відповідача не збереглися.
Відповідно до поданих позивачем матеріалів, 02.07.2010 року Сагателян Льова Ашотович звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» із заявою про подію, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування із транспортним засобом «Тойота», державний номерний знак ВМ3336АО. Оскільки даний випадок є страховим, за договором № 6326Е-а/10С від 28.04.2010 р. страховиком вищевказана заява прийнята та здійснено дії по встановленню всіх обставин події, визначенню розміру збитку та виплаті страхового відшкодування.
Зокрема, Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» на підставі рахунку № 554 від 01.07.2010 року, складеного ТОВ «Артмотор» та інших зібраних у страховій справі документів, враховуючи умови договору страхування, 26.07.2010 р. здійснила виплату страхового відшкодування в розмір 9988 грн. 50 коп.
Згідно статті 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Аналогічні положення містяться у статті 993 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до приписів статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика в даному випадку до ПрАТ Страхова компанія «АХА Страхування», яка виплатила страхове відшкодування за договором страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
В порядку вищенаведених вимог законодавства ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулася з відповідною претензією про відшкодування у порядку регресу шкоди, заподіяної в результаті ДТП до ПрАТ «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС». На підставі даної претензії ПрАТ «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» здійснила виплату страхового відшкодування на користь ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» в розмірі 9478 грн. 50 коп., що підтверджується страховим актом № 21143/1 від 30.11.2010 року та платіжним дорученням № 12068 від 07.12.2010 року, копії яких долучено судом до матеріалів даної справи.
Відповідно до пункту 1 статті 1191 Цивільного кодексу України, Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Враховуючи вищевикладене, до позивача перейшло право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Оскільки джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, то відповідно до частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції від 24.09.2008 року (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до підпункту 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 названого Закону, учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди, а якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально.
Згідно з підпунктом 33.1.3 пункту 33.1 названої норми, учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані проінформувати один одного про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси.
Згідно пункту 36.4 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції від 24.09.2008 року, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Статтею 38 названого Закону визначено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регрес ний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
За приписами пункту 1 статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
З аналізу вищенаведених норм права випливає, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов - це зворотна вимога, щодо повернення грошової суми (або іншого майна), виплаченої третій особі, до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після настання страхового випадку протягом трьох робочих днів не повідомив про це свого страховика в письмовій формі.
Згідно статей 526, 629 Цивільного кодексу України, пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
30.11.2012 року позивач надіслав на адресу відповідача регресну вимогу про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі, за вихідним № 24-Б/12, проте відповідач не вжив відповідних дій щодо відшкодування завданих його страхувальником збитків в добровільному порядку.
Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до статті 32 названого Кодексу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки відповідач в добровільному порядку не відшкодував позивачеві розмір грошової суми виплаченої третій особі - ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування», суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог щодо відшкодування шкоди в порядку регресу.
При зазначених обставинах, вимоги позивача визнаються правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в розмірі 1 720 грн. 50 коп. покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись Законом України «Про судовий збір» статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітчизна» (41668, Сумська область, Конотопський район, с. Заводи, бул. Комунарівська, буд. 1, ідентифікаційний код 30490299) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» (04050, м. Київ, вул. Білоруська, буд. 3, код ЄДРПОУ 20344871) суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 9478 грн. 50 коп. та судовий збір в розмірі 1720 грн. 50 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 12.12.2013 року.
Суддя М.С. Лущик