ВІЙСЬКОВИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЦЕНТРАЛЬНОГО     РЕГІОНУ      УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА № 4/1-2006

ІМЕНЕМ                 УКРАЇНИ

7 грудня 2006 року                                                                                                                                                          м, Київ

Військовий апеляційний суд Центрального регіону України у складі: головуючого - полковника юстиції ЗАГОРУЙКА В.В., при секретарі ВАСИЛЕНКО Н.І.,

за участю старшого прокурору відділу військової прокуратури Західного регіону України підполковника юстиції РИБАЛКО О.M., слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу військової прокуратури Західного регіону України підполковника юстиції КІЯЩЕНКА О.М, адвоката ОСОБА_1, розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи від 14 листопада 2006 року,

встановив:

14 листопада 2006 року слідчим в особливо важливих справах слідчого відділу військової прокуратури Західного регіону України підполковником юстиції КІЯЩЕНКО О.М. винесено постанову, згідно якої порушено кримінальну справу стосовно ІНФОРМАЦІЯ_1 УСБУ у Львівській області підполковника ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 УСБУ у Львівській області підполковника ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ч. З ст. 405, ч. 2, ст. 15 - ч. 2 п.п. 8,12 ст. 115 КК України.

Вказана кримінальна справа об'єднана в одне провадження з кримінальною справою по факту спричинення тяжких тілесних ушкоджень ІНФОРМАЦІЯ_3 УСБУ у Львівській області полковнику ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ст. 121, ч.2 КК України.

Не погоджуючись з постановою від 14 листопада 2006 року, адвокат ОСОБА_1 подав до суду скаргу, в якої просить вказану постанову скасувати. В обгрунтування цього він вказує, що висновки слідчого про вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 інкримінованих їм діянь у зв'язку з виконанням ОСОБА_4 службового обов'язку є помилковими. Не відповідають, на думку адвоката, фактичним обставинам справи і висновки слідчого про вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 злочину, передбаченого ст. 15, ч.2 - ст. 115, ч. 2, п.п. 8,12 КК України, оскільки вони мають алібі, і під час нападу на ОСОБА_4 вони на місті злочину не знаходились. Покази потерпілого, за переконанням автора скарги, надумані, а слідчим при винесенні постанови порушені вимоги ст.ст. 94 та 98 КПК України.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_1 повністю підтримав вимоги своєї скарги, та просив її задовольнити, вважаючи, що кримінальну справу стосовно його підзахисних порушено безпідставно.

Прокурор заперечував проти задоволення скарги, та заявив в суді, що слідчий мав всі приводи та підстави для порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Заслухавши учасників процесу, та вивчивши представлені до суду матеріали кримінальної справи, суд вважає оскаржувану постанову слідчого законною та обгрунтованою, виходячи при цьому з наступного.

2 серпня 2006 року до міліції звернувся з заявою громадянин ОСОБА_4. При цьому він повідомив, що 1 серпня 2006 року близько 22 години на вул. Гіпсової 36-а він отримав тілесні ушкодження від ОСОБА_3 та ОСОБА_2. На підставі цієї заяви та матеріалів перевірки, яки надійшли з міліції, 3 серпня 2006 року заступником військового прокурора Західного регіону України підполковником юстиції СУХОВИМ М.М. було порушено кримінальну справу по факту спричинення умисного середньої тяжкості тілесних ушкоджень громадянину ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ст. 122, ч.1 КК України. В подальшому, при проведенні судово-медичної експертизи відносно потерпілого, було встановлено, що йому спричинено, в тому числі, і тяжки тілесні ушкодження, в зв'язку з чим 6 вересня 2006 року слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу військової прокуратури Західного регіону Україну підполковник юстиції КІЯЩЕНКО О.М. виніс постанову про порушення кримінальної справи за  фактом спричинення ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень, вчинене групою осіб, за ознакою злочину, передбаченого ст. 121, ч.2 КК України, та об'єднав дану кримінальну справу зі справою, порушеною 3 серпня 2006 року.

Під час проведення досудового слідства слідчими були отримані докази, яки підтверджували факт спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3. На підставі цих доказів слідчим 14 листопада 2006 року було порушено кримінальну справу стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ч. З ст. 405, ч. 2, ст. 15 - ч. 2 п.п. 8, 12 ст. 115 КК України, оскільки, як вказано в постанові, досудовим слідством безпосередньо виявлено осіб та ознак вказаних злочинів в їх діях.

Порушень слідчим при винесенні вказаної постанови вимог ст.ст. 94, 98 КПК України суд не знайшов, але, за переконанням суду, порушено вимоги ст. 98 заступником військового прокурора Західного регіону України, який 3 серпня 2006 року порушив кримінальну справу лише за фактом спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4, при наявності заяви потерпшого щодо конкретних осіб, яки скоїли на нього напад. В даному випадку прокурору спід було керуватись ч.2 ст. 98 КПК України, яка передбачає, що якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи.

Вказане порушення вимог ст. 98 КПК України, на думку суду, призвело до того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на протязі тривалого часу - з серпня по листопад 2006 року - допитувались по справі як свідки, та, відповідно, попереджались про кримінальну відповідальність за ст. 384,385 КК України.

Саме це порушення процесуального Закону було виправлено постановою слідчого від 14 листопада 2006 року.

Що ж стосується юридичної кваліфікації дій ОСОБА_2 та ОСОБА_3, наведеної в оскаржуваної постанові, то вона може бути скорегована під час досудового слідства на підставі отриманих доказів. Також при проведенні слідчих дій повинно бути перевірено і алібі, представлене вказаними вище особами, що само по собі можливо лише за умови порушення стосовно цих осіб кримінальної справи.

Таким чином, підстав для задоволення скарги адвоката суд не знаходить.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 234 КПК України, військовий апеляційний суд регіону

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_1 на постанову слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу військової прокуратури Західного регіону України підполковника юстиції КІЯЩЕНКА О.М. від 14 листопада 2006 року про порушення кримінальної справи стосовно ІНФОРМАЦІЯ_1 УСБУ у Львівській області підполковника ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 УСБУ у Львівській області підполковника ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ч. З ст. 405, ч. 2, ст. 15- ч. 2 п.п. 8,12 ст. 115 КК України - залишити без задоволення.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду України через військовий апеляційний суд Центрального регіону України протягом одного місяця з моменту оголошення постанови.