Справа № 407/4131/13-к

                                                             1-кп/407/614/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2013 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області у складі :

головуючого судді Лобарчук О.О.

при секретарі Ряполовій Д.В.

за участю прокурора Пуригіної Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Антрацит матеріали кримінального провадження відносно

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, навчається в ПТУ № 42 , не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 рішенням Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 21.09.2009 року (виконавчий лист № 2-2367 від 21.09.2009 року) зобов’язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5, розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку, але не менш 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини, починаючи з 17.08.2009 року до повноліття дитини.

У добровільному порядку обвинуваченим ОСОБА_1 рішення суду не виконується, обвинувачений ОСОБА_1 попереджувався про кримінальну відповідальність у разі несплати боргу по аліментам, однак обвинувачений ОСОБА_1 не працює, виплата аліментів проводиться ним не регулярно, будь-якої іншої матеріальної допомоги на утримання сина не надає.

Згідно розрахунку заборгованості по аліментам відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції заборгованість з 17.08.2009 року та станом на 01.07.2013 року складає 22538 грн.50 коп., що сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину визнав повністю. Пояснив, що дійсно не повністю та нерегулярно виплачує аліменти на утримання свого неповнолітнього сина ОСОБА_3, не може офіційно влаштуватися на роботу за своєю спеціальністю, підробляє не офіційно. Щиро кається.

На підставі ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз'яснює, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин суд вважає, що провина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, доведена у повному обсязі.

На підставі викладеного, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КК України, тому що він злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей(аліментів).

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України, скоєне кримінальне правопорушення - ст. 164 ч.1 КК України є правопорушенням невеликої ступені тяжкості.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Крім того, при обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує його відношення до вчиненого, визнання своєї провини, дані про його особу, який є раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, і вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та призначення покарання без позбавлення волі.

Речових доказів, процесуальних витрат по кримінальному провадженню не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 164 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1(один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Антрацитівського

міськрайонного суду                                                                       ОСОБА_4