Провадження № 1-кп/470/40/13

Справа № 470/953/13-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2013 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого: судді Орлової С.Ф.,

за участю прокурора Пироженка С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1

при секретарі Михалюк С.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №42013160160000011 на підставі обвинувального акту з угодою про визнання винуватості відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.364, ч.1 ст.366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до наказу начальника УМВС України в Миколаївській області № 72 від 21.06.2010 року ОСОБА_1 був призначений на посаду слідчого слідчого відділу Березнегуватського районного відділу внутрішніх справ України в Миколаївскій області.

Згідно з функціональним обов’язками, затвердженими начальником Березнегуватського РВ УМВС України в Миколаївській області, ОСОБА_1 зобов’язаний був при провадженні досудового слідства дотримуватись вимог Конституції та законів України, забезпечувати повне, всебічне, об’єктивне розслідування кримінальних справ у межах встановлених законодавством строків, не допускати будь – яких дій, що ганьблять звання слідчого і можуть викликати сумнів у його об’єктивності та неупередженості.

Таким чином, ОСОБА_1 з 21.06.2010 року постійно обіймав посаду пов’язану із здійсненням функцій представника влади, являвся службовою особою відповідно до примітки 1 ст. 364 КК України і працівником правоохоронного органу – СВ Березнегуватського РВ УМВС України в Миколаївській області та мав спеціальне звання – старший лейтенант міліції.

Але, всупереч покладених на нього обов'язків, зловживав владою та використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, вчиняв службове підроблення за таких обставин :

Під час розслідування кримінальної справи № 11080117 за вчиненням злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_1 виконуючи функції представника влади, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, діючи в особистих інтересах, з метою створення штучних доказів у кримінальній справі та з метою отримання дозволу суду на проведення обшуку у домоволодінні ОСОБА_2 - 09.06.2013 року склав завідомо неправдиві протоколи допитів свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в яких виклав завідомо неправдиві фактичні дані, про можливу причетність ОСОБА_2 до вчинення крадіжки. На підставі складених ним неправдивих протоколів допиту свідків ОСОБА_1 звернувся до Березнегуватського районного суду Миколаївської області з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку в домоволодінні ОСОБА_2, яке судом було розглянуто та задоволено.

12 вересня 2012 року ОСОБА_1 в ході розслідування кримінальної справи №12080057 за фактом викрадення майна у Моєсеїва та Єгорової, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ч.3 ст.185 КК України склав протокол проведення слідчої дії – виїмки в с. Петропавлівка Березнегуватського району у ОСОБА_5 При цьому усвідомлюючи протиправність своїх дій, в особистих інтересах, всупереч інтересам служби вніс до протоколу виїмки неправдиві дані про участь у проведенні виїмки понятих ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які участі у проведенні виїмки не приймали.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані:

- за ч.3 ст.364 КК України – як зловживання владою та службовим становищем всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та державним чи громадським інтересам, вчинене працівником правоохоронного органу;

- за ч. 1 ст. 366 КК України – як службове підроблення, тобто складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Під час досудового розслідування, а саме 29 серпня 2013 року між прокурором Березнегуватського району Миколаївської області ОСОБА_8, якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора, процесуального керівника у кримінальному провадженні № 42013160160000011 та ОСОБА_1 укладено угоду про визнання винуватості.

За угодою її сторони дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.3 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України, при цьому, обвинувачений ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень в обсязі викладеному у повідомленні про підозру від 23.08.2013 року.

Також сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 буде призначене покарання:

за ч.3 ст.364 КК України, із застосуванням ст.ст. 65,69 КК України - у виді штрафу у розмірі 5000 грн. з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, пов’язані з виконанням функцій представника влади строком на 3 роки, без конфіскації майна;

за ч.1 ст.366 КК України – у виді штрафу у розмірі 4250 грн. з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, пов’язані з виконанням функцій представника влади строком на 3 роки;

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим узгоджене остаточне покарання у виді штрафу у розмірі 5000 грн. з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, пов’язані з виконанням функцій представника влади строком на 3 роки, без конфіскації майна, з позбавленням спеціального звання – старшого лейтенанта міліції, на підставі ст.54 КК України.

Крім того, згідно умов даної угоди обвинуваченому роз’яснені наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений також просив суд затвердити угоду та призначити узгоджене в ній покарання. Суду пояснив, що здатен реально виконати узгоджене угодою покарання у виді штрафу.

На підставі опитування обвинуваченого суд встановив, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

За ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Судом встановлено, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 згідно ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, шкоду злочином завдано виключно державним інтересам, потерпілих від злочину немає, узгоджені між сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. З огляду на викладене суд приходить до висновку, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором Березнегуватського району Миколаївської області та обвинуваченим ОСОБА_1 відповідають вимогам КПК України та КК України, а тому угоду належить затвердити, а ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.364, ч.1ст.366 КК України.

Керуючись ст.ст.371, 374, 375, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 29 серпня 2013 року між прокурором Березнегуватського району Миколаївської області ОСОБА_8 та ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №42013160160000011.

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.364, ч.1 ст.366 КК України.

На підставі угоди про визнання винуватості призначити ОСОБА_1 покарання:

- за ч.3 ст.364 КК України, із застосуванням ст.69 КК України у вигляді штрафу у розмірі 5000 (п’яти тисяч) гривень, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, пов’язані з виконанням функцій представника влади строком на 3 роки, без конфіскації майна.

- за ч.1 ст.366 КК України у вигляді штрафу у розмірі 4250 (чотири тисячі двісті п’ятдесят) гривень, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, пов’язані з виконанням функцій представника влади строком на 3 роки.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покарання призначити остаточне покарання у вигляді штрафу у розмірі 5000 (п’яти тисяч) гривень, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, пов’язані з виконанням функцій представника влади строком на 3 роки, з позбавленням спеціального звання старшого лейтенанта міліції, на підставі ст.54 КК України, без конфіскації майна.

Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Березнегуватський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України.

Суддя підпис ОСОБА_9

З оригіналом згідно:

Суддя С.Ф.Орлова