Головуючий по справі - Торопенко М. В. Доповідач - Говоруха В.

УХВАЛА 11а-64-2006

ІМ ЕНЕМ УКРАЇНИ

1 грудня 2006 року.                                                                                                               м. Київ.

Військовий апеляційний суд Центрального регіону України у складі:

головуючого - полковника юстиції Говорухи В.І., суддів полковника юстиції НОВОВА C.O., полковника юстиції Загоруйко В.В.., за участю старшого прокурора відділу військової прокуратури Центрального регіону України підполковника юстиції КУРАКІНА О.О., секретаря Лопушняк І.П., адвоката ОСОБА_1, розглянув в судовому засіданні апеляцію адвоката в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок військового місцевого суду Черкаського гарнізону від 26 вересня 2006 року, яким рядовий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.м.т. Вільшанка Кіровоградської області,   українець,   раніше не судимий, призваний     на     військову     службу     у     вересні     2005     року Добровеличківсько - Вільшанським ОРВК Кіровоградської області, засуджений за ст. 286,ч. 2  КК України до 4 років позбавлення волі. Як зазначено у вироку, ОСОБА_2 скоїв злочин при таких обставинах.

30 червня 2006 року, близько 11 години З0 хвилин, ОСОБА_2, перебуваючи в черговій відпустці по місцю проживання батьків, не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом, всупереч вимогам пункту 2.9 „ Правил дорожнього руху", керуючи в стані алкогольного сп'яніння мотоциклом „ Дніпро - 11" з боковим причепом д.н.з. 82-16 КДА порушив правила безпеки дорожнього руху. Рухаючись на вказаному мотоциклі з пасажиром ОСОБА_3 по вул. Лідії Гірник в с. Осички Вільшанського району Кіровоградської області зі швидкістю близько 80 км/ год, за дорожньою обстановкою не стежив, не врахував її при виборі швидкості і не впоравшись з керуванням виїхав за межі проїзної частини дороги, і, зіткнувся з жилим будинком. В результаті дорожньо транспортної пригоди пасажир ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх заподіяння і помер в той же день в місцевій лікарні.

В апеляції адвокат, не   оспорюючи кваліфікацію   дій  засудженого за ст. 286, ч.2          КК України просить вирок змінити   в частині призначеного засудженому ОСОБА_2 покарання та призначити йому умовну міру покарання.

В обґрунтування апеляції адвокат зазначає, що призначене покарання не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого. Судом не в повній мірі з'ясовані дані, що стосуються особи засудженого, не прийнято до уваги наявність в нього малолітньої дитини. Не враховано, що ОСОБА_2 злочин скоїв з необережності, в скоєному щиро покаявся, раніше не судимий, до призову на військову службу та в період її проходження характеризувався виключно позитивно.

Заслухавши доповідача, пояснення адвоката, виступ прокурора, який вважав необхідним   вирок   залишити   без   змін,   а   апеляційну   скаргу   без   задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, військовий апеляційний суд регіону приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду 1-ї інстанції про винність засудженого в скоєному відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на повно, всебічно і об'єктивно досліджених в судовому засіданні, та належним чином оцінених і наведених у вироку доказах, які зібрані по справі.

В обґрунтування висновку суду про винність ОСОБА_2 в порушенні правил дорожнього руху, що спричинили загибель потерпілого, судом гарнізону обґрунтовано покладені покази потерпілої ОСОБА_4, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, висновок судово - медичної експертизи про наявність та тяжкість тілесних ушкоджень, якими заподіяна смерть потерпілому, а так же покази самого засудженого.

Дії засудженого судом правильно кваліфіковано за ст. 286,ч.2 КК України.

Покарання засудженому ОСОБА_2 призначено з урахуванням характеру та ступені суспільної небезпеки скоєного, обставин справи та даних про особу засудженого.

При цьому судом, про що прямо указано у вироку, враховано, що ОСОБА_2 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, в скоєному щиро розкаявся, характеризувався позитивно, тобто враховано і ті обставини, на які вказується в апеляційні скарзі.

Були відомі суду при призначенні міри покарання і інші, наведені у скарзі обставини.

Саме з врахуванням пом'якшуючих відповідальність обставин, незважаючи на те, що злочин вчинено в стані алкогольного сп'яніння, що обґрунтовано визнано судом обтяжуючою обставиною, суд призначив засудженому строк покарання близький до мінімального, передбаченого законом за вчинення зазначеного злочину.

При таких обставинах військовий суд регіону не находить підстав для подальшого пом'якшення міри покарання.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, військовий апеляційний суд регіону

УХВАЛИВ:

Вирок військового місцевого суду Черкаського гарнізону від 26 вересня 2006 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1   -   без задоволення.