УКРАЇНА

Справа № 2-442/2012

Провадження № 2/421/18/2013

УКРАЇНА

Справа № 2-442/2012

Провадження № 2/421/18/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року Первомайський міський суд Луганської області

в складі: головуючого судді Русанової Т.Т.,

при секретарі Кузьменко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Золотівської територіальної громади в особі Золотівської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання права власності на ? частину будинку, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що він народився від шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Його батьки зареєстрували шлюб між собою 12 січня 1964 року.

14 травня 1969 р. ОСОБА_4 рішенням виконкому Золотівської міської ради Луганської області було надане право індивідуального будівництва житлового будинку на земельній ділянці № 52 по вул. Совєтська, м. Золоте Луганської обл.

16 червня 1970 р. з ОСОБА_4 був укладений договір про виділення йому земельної ділянки розміром 600 кв.м. під будівництво індивідуального житлового будинку по вул.Совєтська, 52, м.Золоте Луганської обл. Тоді ж, 16 червня 1970 р. був складений акт про відвід ОСОБА_4 земельної ділянки.

На виділеній йому земельній ділянці ОСОБА_4 у період 1970-1973 рр. побудував житловий будинок, в якому він був зареєстрований та, починаючи з 1973 р. став проживати у даному будинку сумісно зі своєю сім’єю.

У 1988 р. ОСОБА_4 повністю закінчив будівництво побутових та господарських будов на виділеній йому земельній ділянці.

Тобто, починаючи з 1988 р., а саме з моменту закінчення будівництва будинку, а також побутових і господарських будов за адресою: Луганська обл., м.Золоте, вул. Совєтська, 52, ОСОБА_4 став фактично власником будинку, побутових і господарських будов за цією адресою.

Для реєстрації права власності на будинок, побутові і господарські будови за адресою: Луганська обл., м.Золоте, вул. Совєтська, 52, ОСОБА_4 необхідно було тільки звернутися з відповідною заявою у виконком Золотівської міської ради для складання акту технічного обстеження будинку на предмет чи виконано його будівництво відповідно до технічних вимог і містобудівних норм та прийняття будинку в експлуатацію, після чого зареєструвати право власності на цей будинок у Комунальному підприємстві Первомайське міське госпрозрахункове бюро технічної інвентаризації. Однак, чому ОСОБА_4 цього не було зроблено, не відомо.

З технічного паспорту на будинок за адресою: Луганська обл., м.Золоте, вул. Совєтська, 52, вбачається, що власником даного будинку фактично був тільки ОСОБА_4

ОСОБА_5 померла 12 січня 2009 р.

ОСОБА_4 помер 03 квітня 2009 р.

Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкоємне майно, а саме будинок за адресою: Луганська обл., м.Золоте, вул. Совєтська, 52.

До смерті ОСОБА_4 мешкав за адресою: Луганська обл., м.Золоте, вул. Совєтська, 52, який належав йому на праві приватної власності. Разом з ОСОБА_4 на час його смерті проживав його син ОСОБА_1, який фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4

Згідно зі ст.1261 ЦК України ОСОБА_1 є спадкоємцем майна за законом першої черги після смерті ОСОБА_4

Так як ОСОБА_1 проживав разом з ОСОБА_4, то він відразу ж після смерті ОСОБА_4 фактично вступив у володіння і управління будинком, що належав ОСОБА_4 Він став доглядати за будинком, тримав його в належному стані, поліпшував умови життя в даному будинку. Після закінчення 6 місяців з моменту смерті ОСОБА_4, тобто після 03 жовтня 2009 р., так як ОСОБА_1 не заявив про відмову від прийняття спадщини, яка належала ОСОБА_4, то він, згідно зі ст.1268 ЦК України, фактично прийняв всю спадщину після смерті свого батька ОСОБА_4

Згідно з довідкою нотаріуса після смерті ОСОБА_4 ніхто до нотаріуса за прийняттям спадщини із заявою не звертався, що свідчить про те, що інших спадкоємців, крім ОСОБА_1, які б бажали прийняти спадщину після смерті ОСОБА_4 нема.

У лютому 2012 р. ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса м.Первомайська за свідоцтвом про право на спадщину, що належала ОСОБА_4 Нотаріус видав йому запит у Комунальне підприємство Первомайське міське госпрозрахункове бюро технічної інвентаризації на витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Але коли ОСОБА_1 20 березня 2012 р. прийшов в КП Первомайське МГБТІ за витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, йому відмовили видати витяг за тими підставами, що спадкодавець ОСОБА_4 після того, як збудував будинок за адресою: Луганська обл., м.Золоте, вул. Совєтська, 52, не оформив право власності на цей будинок, і тому, що органи виконавчої влади не мають права оформляти право власності на об’єкти нерухомого майна після смерті їх власників.

Крім того, коли нотаріус ознайомився з документами, які були надані ОСОБА_1, то було встановлено, що у всіх документах, які є у технічному паспорті на будинок за адресою: Луганська обл., м.Золоте, вул. Совєтська, 52, в тому числі і у правовстановлюючих документах на користування земельною ділянкою та будівництва житлового будинку за цією адресою, а саме: у рішенні виконкому Золотівської міської ради за № 2/104 від 14 травня 1969 р. про надання ОСОБА_4 права індивідуального будівництва житлового будинку на земельній ділянці № 52 по вул.Совєтська м.Золоте Луганської обл.; у договорі від 16 червня 1970 р. про надання ОСОБА_4 у безстрокове користування земельної ділянки розміром 600 кв.м. під будівництво індивідуального житлового будинку за адресою: Луганська обл., м.Золоте, вул. Совєтська, 52,; у акті від 16 червня 1970 р. про відвід ОСОБА_4 земельної ділянки, ім’я ОСОБА_4 не відповідає імені, вказаному у актовому записі про його смерть, у свідоцтві про народження та в інших документах.

Так, в актовому записі про смерть ОСОБА_4, в якому запис був виконаний на підставі паспорту ОСОБА_4, у свідоцтві про його народження, у свідоцтві про реєстрацію шлюбу з ОСОБА_5 його ім’я вказане «Віталій», а там, де запис вказаний російською мовою вказано «Виталий», в той час, як у всіх документах, які є у технічному паспорті на будинок, які складалися ще в період з 1969 по 1970 р. ім’я ОСОБА_5 вказане як «Віктор».

При зверненні в Первомайське госпрозрахункове бюро технічної інвентаризації для з’ясування причини, чому у всіх документах, які є у технічному паспорті на будинок, ім’я ОСОБА_4 зазначено як «Віктор» не представилося можливим.

У зв’язку з чим з’явилась необхідність встановлення факту приналежності правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою та будівництва житлового будинку за адресою: Луганська обл., м.Золоте, вул. Совєтська, 52, а саме: рішення виконкому Золотівської міської ради за № 2/104 від 14 травня 1969 р. про надання ОСОБА_4 права індивідуального будівництва житлового будинку на земельній ділянці № 52 по вул.Совєтська м.Золоте Луганської обл.; договору від 16 червня 1970 р. про надання ОСОБА_4 у безстрокове користування земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку по вул. Совєтська, 52, м.Золоте, Луганська обл.; акту від 16 червня 1970 р. про відвід ОСОБА_4 земельної ділянки за адресою: Луганська обл., м.Золоте, вул. Совєтська, 52, саме ОСОБА_4.

Також було встановлено, що приведення у відповідність документів, які є в технічному паспорті на будинок за адресою: Луганська обл., м.Золоте, вул. Совєтська, 52, здійснюється тільки в судовому порядку.

Факт приналежності правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою та будівництва житлового будинку за адресою: Луганська обл., м.Золоте, вул. Совєтська, 52, саме ОСОБА_4 підтверджується: свідоцтвом про його народження, де його ім’я вказане російською «Виталий», свідоцтвом про укладення шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, де його ім’я також вказано російською «Виталий», актовим записом про смерть ОСОБА_4, домовою книгою на будинок за адресою: Луганська обл., м.Золоте, вул. Совєтська, 52, з якої видно, що за цією адресою був зареєстрований та проживав саме ОСОБА_4, свідоцтвом про народження ОСОБА_1, в якому ім’я його батька вказане російською мовою «Виталий».

Крім того, факт приналежності будинку за адресою: Луганська обл., м.Золоте, вул. Совєтська, 52, на праві приватної власності саме ОСОБА_4 і тим самим факт приналежності правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою та будівництва житлового будинку за цією адресою також можуть підтвердити свідки.

ОСОБА_4 мав дозвіл на будівництво житлового будинку. Він збудував будинок власноруч, постійно мешкав у ньому до смерті. ОСОБА_1 вважає, що його батько ОСОБА_4 придбав будинок відповідно до закону.

При зверненні до нотаріуса для одержання свідоцтва про прийняття спадщини ОСОБА_1 стало відомо, його батьком не були до кінця оформлені всі документи на будинок.

ОСОБА_1 звертався до комунального підприємства «Архіград» та отримав висновок про те, що технічний стан будинку з господарськими будівлями за адресою: Луганська обл., м.Золоте, вул. Совєтська, 52, відповідає державним стандартам, містобудівним нормам і правилам, нормативним актам пожежної безпеки, санітарному законодавству.

З метою прийняття житлового будинку в експлуатацію ОСОБА_1 звертався до Первомайської міської ради, державної архітектурно-будівельної інспекції в м.Луганську. Заява про прийняття житлового будинку в експлуатацію від ОСОБА_1 не була прийнята у зв’язку зі смертю його батька, якому фактично належав будинок та відсутністю у ОСОБА_1 документів, що підтверджують його право власності або право володіння земельною ділянкою, на якій розташований будинок з господарськими та побутовими будівлями.

На підставі ст.ст. 328, 392, 1261, 1268 ЦК України, ст. 12 Закону України «Про власність» просить суд винести рішення, яким встановити, що усі правовстановлюючі документи на користування земельною ділянкою та будівництво житлового будинку за адресою: Луганська обл., м.Золоте, вул. Совєтська, 52,, а саме: рішення виконкому Золотівської міської ради за № 2/104 від 14 травня 1969 р. про надання ОСОБА_4 права індивідуального будівництва житлового будинку на земельній ділянці № 52 по вул.Совєтській м.Золоте Луганської обл.; договір від 16 червня 1970 р. про надання ОСОБА_4 у безстрокове користування земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку по вул.Совєтська, 52, м.Золоте, Луганська обл.; акт від 16 червня 1970 р. про відвід ОСОБА_4 земельної ділянки за адресою: Луганська обл., м.Золоте, вул. Совєтська, 52, які знаходяться у технічному паспорті на будинок за адресою: Луганська обл., м.Золоте, вул. Совєтська, 52, які були оформлені на ОСОБА_6, фактично належали померлому 03 квітня 2009 р. ОСОБА_4; визнати за ОСОБА_4 О.В. право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з побутовими та господарськими спорудженнями за адресою: Луганська обл., м.Золоте, вул. Совєтська, 52, які фактично належали його батькові ОСОБА_4 на праві приватної власності та, який помер 03 квітня 2009 р.

Позивачка ОСОБА_2 звернулась зі своїм позовом посилаючись на те, що її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Її батьки перебували у шлюбі, який уклали 12 січня 1964 р. Від шлюбу мали трьох дітей: ОСОБА_7 (після укладення останнього шлюбу має прізвище ОСОБА_2), ОСОБА_8 (після укладення шлюбу має прізвище ОСОБА_3), ОСОБА_1.

Свого житла батьки позивачки не мали і тому вирішили збудувати собі власний будинок, який у відповідності до вимог ст.60 СК України є їх спільною сумісною власністю, тобто кожному з них належало по ? частині будинку.

Рішенням виконавчого комітету Золотівської міської ради депутатів трудящих № 2/104 від 14.05.1969 р. ОСОБА_4 було надано право індивідуального будівництва на земельній ділянці під № 52 по вул.Совєтська в м.Золоте площею 600 кв.м.

Згідно з актом від 16.06.1970 р. відділом головного архітектора м. Первомайська на підставі рішення виконавчого комітету Золотівської міської ради депутатів трудящих № 2/104 від 14.05.1969 р. ОСОБА_4 було відведено земельну ділянку в натурі загальною площею 600 кв.м. для будівництва індивідуального жилого дому.

Рішення про надання ОСОБА_4 права індивідуального будівництва на земельній ділянці під № 52 по вул.Совєтській в м.Золоте як і інші документи, пов’язані з будівництвом дому, були оформлені на батька позивачки, оскільки саме він займався оформленням документів, особисто звертався з заявами до відповідних державних установ. Проте, дім батько позивачки будував разом зі своєю дружиною ОСОБА_5 і тому у відповідності до вимог ст.22 Кодексу про шлюб та сім’ю України в редакції 1969 р. (ст.60 СК України 2002 р.) є їх спільною сумісною власністю.

Після закінчення в 1988 р. будівництва дому батько та мати позивачки стали фактично його власниками, володіли та користувалися будинком на праві власності за його призначенням, але не зареєстрували право власності на будинок, як того вимагає діюче законодавство.

Після одруження позивачка, а потім і її сестра ОСОБА_3, стали жити зі своїми родинами окремо, а в спірному будинку залишились мешкати батьки та ОСОБА_1

Останній постійно зловживав спиртними напоями, не контролював свою поведінку, обзивав батьків непристойними словами, завдавав їм постійного клопоту, навіть піднімав на них руки, впродовж двох років не працював, знаходився на їх утриманні. Все це робило неможливим проживання батьків з відповідачем, в зв’язку з чим позивачка мусила у березні 2008 р. забрати батьків до себе. Батьки мешкали з родиною позивачки по листопад 2008 р. Наприкінці листопаду 2008 р. мати позивачки забажала повернутися з батьком до свого власного будинку і позивачка була змушена відвезти батьків до їх будинку.

12.01.2009 р. у лікарні померла мати позивачки ОСОБА_5, похованням займалась відповідачка з допомогою ОСОБА_3

Після смерті матері залишилося спадкове майно, а саме ? частина спірного домоволодіння. Спадкоємцями за законом були ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1

Після смерті матері ОСОБА_1 залякував їх з сестрою, проявляв відносно них агресію, побив сестру позивачки, погрожував їм, що спалить батьківський дім, якщо вони будуть претендувати на нього.

Проте, позивачка від спадщини, яка залишилась після смерті матері, не відмовлялась.

03.04.2009 р. помер батько позивачки, якого вона доглядала до смерті і якого також поховала за власні кошти разом з ОСОБА_3

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, а саме 4/6 спірного будинку.

Згідно з ч.1 ст.1261 ЦК України позивачка є спадкоємицею першої черги.

Крім неї на спадщину має право її брат та сестра, але остання не претендує на прийняття спадщини. Інших спадкоємців першої черги за законом або за заповітом, а також неповнолітніх та працездатних осіб, які б мали право на обов’язкову частку у спадщині, не має.

Позивачка своєчасно не звернулась із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини з поважних причин, а саме за наступними підставами.

Батьки позивачки останні роки свого життя були змушені жити з нею, а не у власному будинку, оскільки відповідач, який проживав разом з ними, систематично зловживав спиртними напоями та на цьому підґрунті постійно влаштовував скандали з батьками, застосовував до них фізичну силу, лаяв їх нецензурними словами, утворював батькам умови, які унеможливлювали їх сумісне проживання разом з відповідачем. До того ж батьки позивачки дуже хворіли, потребували спокою, лікування, уходу та належного догляду за ними. Батько з 15.07.1997 р. безстроково був визнаний інвалідом ІІІ групи у зв’язку з профзахворюванням, мати була хвора на серцево-судинне захворювання та перенесла три інсульти, внаслідок чого у неї віднялися ноги і вона самостійно не могла пересуватися. Догляд за батьками повністю взяла на себе позивачка, яка забрала своїх батьків до себе весною 2008 р., хоча вона сама також дуже хворіла, перебувала на обліку у ПМЛ № 2 з 1997 р. і постійно потребувала лікування. Оскільки мати позивачки вболівала за судьбу відповідача, хвилювалася за нього, наприкінці листопаду-початку грудня 2008 р. вона захотіла повернутися до свого дому. Разом з нею повернувся і батько.

12.01.2009 р. у лікарні померла мати позивачки ОСОБА_5 від інфаркту. Смерть матері заподіяла позивачці дуже сильне потрясіння, що потягло за собою нервовий зрив, оскільки вона втратила саму близьку і дорогу людину. Крім того, її батько постійно хворів на легені, а пізніше – на туберкульоз.

23.01.2009 р. у лікарні УМВС позивачку було прооперовано.

Приблизно наприкінці березня-початку квітня 2012 р. позивачка разом з ОСОБА_3 звернулася до відповідача та запропонувала вирішити питання про спадкування батьківського дому. Брат агресивно прийняв її пропозицію, знову став їм з сестрою погрожувати, говорив, що спалить батьківський будинок, але обіцяв подумати. Натомість звернувся до суду з позовом про визнання лише за собою права власності на спірне домоволодіння.

ОСОБА_3 не бажає приймати спадщину, оскільки боїться відповідача, але позивачка вважає, що строк на прийняття спадщини вона пропустила саме з поважних причин і тому не погоджується з позовними вимогами свого брата.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, а саме ? частина спірного будинку. Спадкоємцями після смерті матеріє позивачка, відповідач та їх батько ОСОБА_4 в розмірі 1/6 частини кожний.

Таким чином, після смерті матері позивачки їх батько фактично став власником 4/6, а вона та відповідач по 1/6 частині кожний.

Після смерті батька ОСОБА_4 відкрилась спадщина, а саме 4/6 спірного домоволодіння. Таким чином, позивачка та відповідач мають право на спадкування по 1/3 частині спадщини, яка залишилась після смерті батька.

Отже, позивачка, як і відповідач, мають право на спадкування ? частини спірного будинку за адресою: Луганська обл., м.Золоте, вул. Совєтська, 52, кожний, який є власністю її батька та матері та входить до складу спадку, який залишився після смерті батьків.

На підставі ст.ст. 1223, 1261, 1268, 1269, 1270,1271 ЦК України просила суд ухвалити рішення, яким визнати, що ОСОБА_2 з поважних причин пропущено строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 12.01.2009 р.; визнати, що ОСОБА_2 з поважних причин пропущено строк для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4, який помер 03.04.2009 р.; надати ОСОБА_2 додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5; надати ОСОБА_2 додатковий строк для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4; визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину будинку, розташованого за адресою: Луганська обл., м.Золоте, вул. Совєтська, 52.

На підставі заяви ОСОБА_2 ухвалою Первомайського міського суду від 19.02.2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання, що ОСОБА_2 з поважних причин пропущено строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 12.01.2009 р.; визнання, що ОСОБА_2 з поважних причин пропущено строк для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4, який помер 03.04.2009 р.; надання ОСОБА_2 додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5; надання ОСОБА_2 додаткового строку для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 залишені без розгляду. Предметом судового розгляду залишилась тільки вимога про визнання за ОСОБА_2 права власності на ? частину будинку, розташованого за адресою: Луганська обл., м.Золоте, вул. Совєтська, 52.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свій позов підтримав, позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав та додатково пояснив, що прожив з батьками все життя, у них був спільний бюджет, сестри ніколи не приходили, не допомагали, він просив сусідів, зокрема побілити. Стан здоров’я у його сестер був нормальний. Після смерті батьків вони почали забирати все, що можна. У нього пропало золото, ощадні книжки, домові книга, план будинку. ОСОБА_2 їх повернула, коли він пригрозив, що звергнеться до міліції. З ним проживав онук ОСОБА_2, прожив з ними 10 років, з віку одного року, за яким ніхто не доглядав, окрім його покійної матері та його. Він не зловживає спиртним, працює 25 років, купив машину в кредит. Батьки проживали у ОСОБА_2 за його проханням, тому що йому потрібно було зробити ремонт, але батьки несподівано повернулись, тому що жити там було неможливо. Батьки були забезпечені, давали дітям гроші. Коли мати померла, а батькові виповнилось 70 років, жодна дочка не прийшла, що дуже засмутило батька. Після смерті матері ні одна сестра жодного разу не провідала батька, тільки перед смертю, коли йому треба було йти на роботу, а батькові в лікарню. Після похорону батька вони не горювали, на кладовищі він їх жодного разу не бачив. Якби вони похоронила батьків за свої гроші, то зідрали б з нього шкуру, бо вимагали з нього гроші за вінки. Мати неодноразово заставляла його на переоформити будинок на себе, він казав, що встигне, що якщо не одружиться, то буде жити в квартирі, а як одружиться, то сестри претендувати на будинок не будить, на що матір сказала, що він погано знає свою сестру. Крім того, мати купила ОСОБА_2 будинок.

Представник позивача ОСОБА_9І у судовому засіданні пояснив, що будинок був побудований під час спільного проживання батьків позивача, одна будинок був зареєстрований тільки на ОСОБА_4. Мати після смерті чоловіка ні на що не претендувала. Після смерті як батька так і матері позивач прийняв спадщину, оскільки не відмовився від неї. Сестри його також мали право на спадщину, однак протягом 6 місяців не виявили бажання звернутись до нотаріуса. Неподання заяви свідчить про фактичну відмову від прийняття спадщини. ОСОБА_1 прийняв спадщину, проживав протягом 3 років, робив усе що б цей будинок не розвалився. Задовго до звернення до суду виникла складність, що батьки не зареєстрували право на спадщину. Тільки через це виникла необхідність звернутися до суду. Первоначально сестри заявляли про те, що вони ні на що претендують. Коли нотаріуса став вивчати документи про прийняття спадщини, виявилось, що замість імені батька «Віталій» кругом було зазначено «Віктор». Незнання закону є не є поважною причиною, щоб не подати заяву. Доказі того, що Селищев їм погрожував, сестра не навели. Згідно з характеристикою він постійно працюю на шахті, не було нарікань, користується повагою, що спростовує те, що він зловживав спиртними напоями. Був тільки один період, коли батьки жили у сестри, це було викликано ремонтом. Мати 4 роки була паралізована, але не жила з дочкою, жила з сином.

ОСОБА_2 свій позов підтримувала та пояснювала, що весною 2012 вона звернулась до нотаріуса, він сказав, що проблем нема, що вони можуть втрьох приїхати в суд, написати заяву та прийняти спадщину. Брат спершу погодився, а потім на відріз відмовився. Вона поговорила з сестрою, хотіли, щоб будинок залишився у їх родині. Потім брат без попередження подав у суд. Ніхто з них трьох не звернувся до нотаріуса, здоров’я не дозволяло, і вони толком не знали, що треба робити. Дім був на них, з 7 років вона, а потім сестра все робили в будинку. Коли батьки захворіли, все лягло на них. Вона визнає, що брат має и право на 12 частину будинку батьків, оскільки сестра на свою частку не претендує. Їх батьки вдвох будували будинок під час шлюбу. Коли мати померла, батько хотів зробити заповіт на неї, все мали надію, що він вилікується, але він помер. Відносини з братом протягом всього життя були складними. У нього був невдалий перший шлюб, він зловживав спиртними напоями та дуже зобижав батьків. Вона його кодувала, старалась , щоб він не пив. В минулому чи позаминулому році він побив сестру, коли вона щось сказала за хату, погрожував батьківську хату спалити. В 2008 році він дуже пив, розбив машину, вимагав від батьків гроші, бився головою, у березні до листопада її батьки жили у неї. Брат у цей час ніякого ремонту не робив. Він кидався на матір з ножем, і їй погрожував. Батько отримував пенсію і регрес, коли батько лежав у лікарні, вона отримувала ці гроші, бо братові їх не можна було довірити.

У неї з 1997 року почались проблеми зі здоров’ям, жіночі хвороби, потім піднявся тиск. За життя батьків вона не могла лягти до лікарні, бо треба було за ними доглядати. В січня 2009 року її прооперували, ще до 40 днів матері. Коли виписалась із лікарні, не могла працювати, стан був пригнічений, їй було не до спадщини. Після смерті батька у неї дуже заболіли ноги, лікувалась сама, потім звернулась до лікаря, лікування не допомагало, не могла дійти до магазину, віднятися на поверхи. Все лягло на чоловіка, він працював і домашні справи, дітей двоє – син та онук. З весни цього року їй стало легше. Вона вважає, що брата проти неї настроїла його дружина. Про її хвороби брат знав.

Гроші на поховання батьків у неї були, у неї дві доньки в Москві чоловік працював та отримував пенсію. Довіреність на отримання грошей була звірена у лікарні, де батько лікувався , це було під час хвороби, а так батьки самі розпоряджались своїми грошима. Її онук дійсно тривалий час проживав з її батьками і братом, при цьому брат онука о любив.

Вона вважала що у будь-який час може прийняти спадщину, закону не знала, і брат закону не знав, при цьому брат говорив,що віддасть їй будинок, а сам піде в її квартиру жити.

ОСОБА_3 підтримувала позовні вимоги ОСОБА_2, в суді пояснювала, що їй зателефонувала сестра, що брат збирається продати будинок, купити квартиру в Лисичанську. Раніше у г них був конфлікт через будинок. Не потрібен їй будинок, але вона хотіла б, щоб будинок залишився в родині. Батько хотів переписати будинок на ОСОБА_2, щоб він дістався ї ОСОБА_2 онукам. Їй будинок дорогий як пам’ять. Коли позивач привів свою дружину, вони перестали туди ходити. ОСОБА_2 хворіла, ходила на кладовище, вона вже думала, що у неї щось з головою, вона дзвонила її дочці, щоб та побула з матір’ю, добре що був онук, про якого вона піклувалась. Вони просили брата столик на кладовищі зробити, він до цього часу не зробив. Вона на будинок не претендує, були у неї скандали з братом і бійки, вона б хотіла, щоб її діти там були, але коли він привів нову дружину ноги нікого там не було. Вона не хоче, щоб брат, продавши батьківську хату, залишився на вулиці, вона не хоче, щоб будинок дістався чужим людям.

Представник Золотівської міської ради у судове засідання не з’явився.

Від КП «Первомайське МГБТІ» надійшла заява з проханням розглянути справу за відсутності представника КП «Первомайське МГБТІ» та надано інформацію про те, що відповідно до даних БТІ право власності на домоволодіння за адресою: Луганська обл., м.Золоте, вул. Совєтська, 52, не зареєстровано В інвентаризаційній справі за вказаною адресою зберігається рішення виконкому Золотівської міської ради № 2/104 від 14.05.1969 р. про відведення земельної ділянки під індивідуальне будівництво ОСОБА_6, договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки завірений печаткою відділу комунального господарства Первомайської міської ради, але нотаріально не посвідчений, на ім’я ОСОБА_6. Право власності на вказаний будинок ОСОБА_4 своєчасно не оформив та не зареєстрував /а.с. 41 том 2/.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають. .

В суді встановлено:

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 уклали шлюб 12 січня 1964 р. /а.с. 21 том 2/.

ОСОБА_5 померла 12 січня 2009 р. /а.с. 12 том 1/.

ОСОБА_4 помер 03 квітня 2009 р. /а.с. 12 том 1/.

Відповідно до свідоцтва про народження батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 /а.с. 22 том 2/.

Відповідно до свідоцтва про народження батьками ОСОБА_7 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 /а.с. 16, 19 том 1/.

ОСОБА_7 05 вересня 1981 р. уклала шлюб з ОСОБА_10, прізвище після реєстрації шлюбу – ОСОБА_10 /а.с.20, 22 том 1/. ОСОБА_10 помер 04 травня 1984 р. /а.с. 21 том 1/. 14 січня 1992 р. розірвано шлюб між ОСОБА_11 та ОСОБА_12. Прізвище після розірвання шлюбу – ОСОБА_12 /а.с. 24 том 1/. 14 серпня 1992 р. ОСОБА_12 уклала шлюб з ОСОБА_13, прізвище після реєстрації шлюбу – ОСОБА_13 /а.с. 23 том 1/.

Згідно з рішенням виконкому Золотівської міської ради від 14.05.1969 № 2/104 вирішено надати право індивідуального будівництва на земельній ділянці під № 52-а по вул.Совєтській в м.Золоте площею 600 кв.м. ОСОБА_6 /а.с. 9 том 2/.

16.06.1970 р. з ОСОБА_4 був укладений договір про виділення йому земельної ділянки розміром 600 кв.м. під будівництво індивідуального житлового будинку по вул.Совєтська, 52, м.Золоте Луганської обл. /а.с. 10-11 том 2/.

16.06.1970 р. був складений акт про відвід ОСОБА_6 земельної ділянки /а.с. 12 том 2/.

Відповідно до довідки завідувача Первомайською державною нотаріальною конторою після смерті 02.05.2009 р. ОСОБА_4 заяв про прийняття спадщини не надходило, спадкова справа не заводилась, свідоцтво про право на спадщину не видавалось, інших спадкоємців нема /а.с. 24 том 2/.

На садибний (індивідуальний) житловий будинок № 52 по вул.Совєтська, м.Золоте виготовлений технічний паспорт. /а.с. 6-8 том 2/. Але, разом з тим, право власності, згідно з довідкою БТІ, на цей будинок ні за ким не зареєстровано. /а.с.15/

          Таким чином, предметом спору в суді є об’єкт нерухомого майна, право власності на яке не зареєстровано, особи, які створили це майно, померли, а правовстановлюючі документи містять помилки у написанні імені спадкодавця.

Згідно зі ст.. 328 ЦК України право власності виникає з підстав, що не суперечать закону, в тому числі за правочинами. Право власності вважається придбаним правомірно, якщо неправомірність прямо не витікає з закону, чи незаконність права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.. 12 Закону України «Про власність» праця громадян є основою створення і примноження їх власності. Громадянин набуває права власності на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Відповідно до ст.. 331 ЦК України Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до висновку КП «Архіград» технічний стан будинку з господарськими будівлями за адресою: Луганська обл., м.Золоте, вул. Совєтська, 52, відповідає державним стандартам, будівельним нормам і правилам, нормативним актам пожежної безпеки, санітарному законодавству /а.с. 25-29 том 2/.

Не отримала заперечень у суді і та обставина, що за життя ОСОБА_4 називали також ОСОБА_6, у побутовому спілкуванні різниці між цими іменами не вбачалось, але, нажаль, помилки допускались і у офіційних документах, у домовій книзі, наприклад, ОСОБА_7 записана по батькові «Вікторівна». Повторюваність цієї помилки у документах цієї родини свідчить про те, що ОСОБА_4, та ОСОБА_6 – це одна і та сама особа, батько ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, та чоловік, який отримав право на будівництво, та у шлюбі з ОСОБА_5 звів будинок з побутовими та господарськими спорудами у м. Золоте, вул.. Совєтська, 52.

          Перепоною для отримання свідоцтва про право на спадщину в органах нотаріату є відсутність держаної реєстрації нерухомого майна, разом з тим, наявність нерухомого майна – жилого будинку з господарськими і побутовими спорудами, правомірність його набуття спадкодавцем в результаті власної праці, його відповідність вимогам, що пред’являються до такого майна, також підтверджені документально і ніким не заперечуються. За таких обстави право на спадщину підлягає судовому захисту.

          ОСОБА_4 та ОСОБА_5 померли, не залишивши заповіту.

          Відповідно до ст.. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

          Відповідно до ст. 1268 спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

          Відповідно до ст.. 1269 ЦК спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1270 ЦК для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

          Відповідно до ст. 1272 ЦК якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

          ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями за законом першої черги, ОСОБА_3 на спадщину після смерті батьків не претендує.

          Разом з тим, ніхто з цих спадкоємців протягом шестимісячного строку після смерті матері та батька не звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

          Згідно з записами у домовій книзі, копією паспорта та встановленими у суді даними позивач ОСОБА_14 з 2000 року був зареєстрований та постійно проживав з батьками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в м. Золоте, вул.. Совєтська, 52, після смерті батьків і до цього часу проживає у зазначеному будинку, тому він вважається таким, що прийняв спадщину відповідно до ст.. 1268 ЦК.

ОСОБА_2 разом зі своєю родиною проживала на момент відкриття спадщини окремо в м. Гірське Луганської області.

За позовом Дузь –ОСОБА_15 про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини Первомайським міським судом 17.10.2013 року ухвалено рішення про відмову у позові з посиланням на те, що суду не надано доказів наявності у неї поважних причин, які перешкоджали зверненню з заявою про прийняття спадщини.

Таким чином, єдиним спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5, та не відмовляється від неї, є ОСОБА_1

Оскільки відомостей про інше спадкове майно суду не надано, за ОСОБА_1 визнається право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з побутовими та господарськими спорудженнями за адресою: Луганська обл., м.Золоте, вул. Совєтська, 52,

На підставі викладеного і керуючись ст.331,328,1261,1268,1269,1270,1272 ЦК України, ст. 213 - 215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити, що правовстановлюючі документи на користування земельною ділянкою та будівництво житлового будинку за адресою: Луганська обл., м.Золоте, вул. Совєтська, 52, а саме: рішення виконкому Золотівської міської ради за № 2/104 від 14 травня 1969 р. про надання ОСОБА_4 права індивідуального будівництва житлового будинку на земельній ділянці № 52 по вул.Совєтській м.Золоте Луганської обл.; договір від 16 червня 1970 р. про надання ОСОБА_4 у безстрокове користування земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку по вул.Совєтська, 52, м.Золоте, Луганська обл.; акт від 16 червня 1970 р. про відвід ОСОБА_4 земельної ділянки за адресою: Луганська обл., м.Золоте, вул. Совєтська, 52, які знаходяться у технічному паспорті на будинок за адресою: Луганська обл., м.Золоте, вул. Совєтська, 52, які були оформлені на ОСОБА_6, фактично належали померлому 03 квітня 2009 р. ОСОБА_4.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок А-1 з побутовими та господарськими спорудженнями: тамбур а -1, ганок кр, літню кухню – б, прибудову ганку б - кр., сарай Б-1, погріб –В, вбиральню Е, душ Ж, сарай И, сарай К, сарай Л, гараж М, огорожу 5-7,10-12, водопровід 3,8,9, замощення І за адресою: Луганська обл., м.Золоте, вул. Совєтська, 52, які фактично належали його батькові ОСОБА_4 на праві приватної власності та, який помер 03 квітня 2009 р.

Позовні вимоги ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення в повному обсязі буде виготовлено 02.12.2013 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Луганської області через Первомайський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії судового рішення.

Суддя Т.Т. Русанова