Головуючий по справі: підполковник юстиції СТЕЛЬМАХ І.О.. Доповідач: полковник юстиції ЗАГОРУЙКО В.В.

УХВАЛА № 11а-74-2006

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26 грудня 2006 року                                                                                                місто Київ

Військовий апеляційний суд Центрального регіону України в складі: головуючого - генерал-майора юстиції КУЗЬМІНА А.С. суддів -  полковника юстиції БРЕДЕЛЬОВА О.М., та полковника юстиції ЗАГОРУЙКА В.В., при секретарі ВАСИЛЕНКО Н.І.,

за участю прокурора відділу військової прокуратури Центрального регіону України майора юстиції ШЕВЛЯКОВА Д.В., засудженого та його захисника-адвоката ОСОБА_1, розглянувши скарги засудженого та захисників-адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на вирок військового місцевого суду Львівського гарнізону від 27 жовтня 2006 року, за яким військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_1 рядового

ОСОБА_3, який ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Тернополі, українця, з середньою освітою, раніше не судимого, на військовій службі з жовтня 2005 року,

засуджено за ст. 263, ч.1 КК України - до позбавлення волі строком на 1 рік, за ст. 410, ч.1 КК України та за сукупністю злочинів - до позбавлення волі строком на 2 роки. Відповідно до ст. 62 КК України ОСОБА_3 замінено позбавлення волі триманням у дисциплінарному батальйоні на той же строк,

ВСТАНОВИВ:

Згідно вироку, ОСОБА_3 визнано винним в тому, що 18 серпня 2006 року близько 14 години він виявив у багажному відділенні закріпленого за ним автомобіля УАЗ-3151, НОМЕР_1, автомат АК-74 НОМЕР_2, що випадково залишився при вигрузці зброї, яка перевозилась у військову частину з учбового центру. Про знахідку ОСОБА_3 командуванню військової частини не доповів, а з метою заволодіти зброєю для власних потреб, привласнив вказаний автомат, після чого незаконно - без відповідного дозволу -перевіз вказану зброю на закріпленому автомобілі до фундаментних блоків, розташованих вздовж огорожі автопарку на території військової частини, де заховав її. В той же день близько 22-ї години він переніс автомат за територію військової частини, і заховав його під уламками цегли на даху одного з гаражів. 19 серпня 2006 року близько 16-ї години в ході оперативно-розшукових заходів автомат АК-74 НОМЕР_2 був вилучений працівниками правоохоронних органів.

Не погоджуючись з вказаним вироком, засудженим та його захисниками -адвокатами подані ідентичні за змістом апеляційні скарги, в яких вони, не оспорюючи юридичної кваліфікації скоєного ОСОБА_3, просять вирок змінити, та пом'якшити засудженому покарання. В обґрунтування цього вони вказують, що суд об'єктивно описав у вироку, але не врахував при призначенні покарання ОСОБА_3 його явку з повинною, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, позитивні характеристики як до призову, так і по службі, добровільне відшкодування витрат по справі. Однак, на думку авторів апеляції, суд не прийняв до уваги, що ОСОБА_3 скоїв злочин випадково, заздалегідь до злочину не готувався, невірно зорієнтувався в обстановці, яка склалася, та вказав місце переховування зброї, де вона і була виявлена.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав за необхідне скарги залишити без задоволення, виступи захисника-адвоката ОСОБА_1 та засудженого в підтримку доводів скарг, військовий апеляційний суд регіону, вивчивши матеріали справи, та обговоривши доводи скарг, знаходить вирок суду законним та обґрунтованим, виходячи при цьому з наступного.

Висновки суду 1-ї інстанції про доведеність вини засудженого ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах, яки повно викладені у вироку та їм дана належна оцінка.

Кваліфікація дій винного дана судом вірно, і апелянтами вона не оспорюється.

Визначаючи винному вид та розмір покарання, суд 1-ї інстанції врахував, що ОСОБА_3 з'явився з зізнанням, у вчиненому щиро розкаявся, до кримінальної відповідальності притягується вперше, активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризувався як до призову, так і командуванням по службі, добровільно відшкодував витрати за проведення по справі експертиз. Прийняв суд до уваги причини та умови, яки сприяли ОСОБА_3 скоїти злочин, тобто судом в повному обсязі враховано всі ті обставини, на яки посилаються в своїх скаргах апелянти, і саме з їх урахуванням суд прийшов до вірного висновку про можливість застосування до винного направлення до дисциплінарного батальйону замість позбавлення волі, та призначив йому покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкціями статей Кримінального Кодексу України, за яки його засуджено.

Підстав для подальшого пом'якшення ОСОБА_3 покарання судом регіону не встановлено, а апелянтами в скаргах - не наведено. При цьому суд не погоджується з заявою авторів апеляції про те, що ОСОБА_3, нібито, вказав місце переховування ним зброї, де вона саме і була виявлена, оскільки, як вбачається з матеріалів кримінальної справи, автомат АК-74 НОМЕР_2 був виявлений та вилучений працівниками правоохоронних органів близько 16 години 19 серпня 2006 року, в той час як ОСОБА_3 написав явку з повинною та дав відповідні покази з приводу привласнення ним автомату о 19-й годині 19 серпня 2006 року (том 1, а.с. 29-38, 49-52).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365-366 КПК України, військовий апеляційний суд регіону

УХВАЛИВ:

Вирок військового місцевого суду Львівського гарнізону від 27 жовтня 2006 року стосовно ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляційні скарги засудженого та його захисників-адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - без задоволення.