Справа     № 11-841/2006 р.        Головуючий 1 інстанції: Шипов І.М.

Категорія: кримінальна                                 Доповідач: Кузюра М.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

14 грудня 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Чернігівської області в складі:

головуючого: судді Кузюри М.М.

суддів:           Акуленко C.O., Баглая І.П.

за участю прокурора:            Томилко М.П.

скаржника                              ОСОБА_1

предст. скаржника:                ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали справи за апеляцією скаржника ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 жовтня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

10 листопада 2005 року о 17 год. 20 хв. у м. Чернігові на перехресті просп. Миру та просп. Перемоги сталося зіткнення автомобіля БМВ-518 державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3. та мікроавтобуса ГАЗ-2705 державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ТОВ „Пассервіс", під керуванням ОСОБА_1

16 січня 2006 року постановою інспектора з дізнання ВДАІ ЧMB УМВС України в Чернігівській області відмовлено в порушенні кримінальної справи з приводу скоєння ДТП та складено протокол про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.

Скаржник ОСОБА_1. звернувся до Новозаводського районного суду м. Чернігова з вимогою скасувати постанову інспектора з дізнання ВДАІ ЧMB УМВС України в Чернігівській області від 16 січня 2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи, мотивуючи свої вимоги тим, що дана перевірка проведена неповно та необ'єктивно. На думку скаржника, в ході перевірки дана невірна оцінка діям водія ОСОБА_3., не досліджено циклограму світлофорних об'єктів, однобічно тлумачені свідчення очевидців ДТП, що і стало наслідком прийняття необгрунтованого рішення.

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 жовтня 2006 року скаргу ОСОБА_1 на вказану постанову про відмову в порушенні кримінальної справи залишено без задоволення.

Своє рішення суд першої інстанції аргументував тим, що постанова є обґрунтованою та не підлягає скасуванню, оскільки в ході перевірки були опитані свідки ДТП, а саме водії автомобілів, які безпосередньо приймали участь у дорожньому русі в момент ДТП (ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8) та вказали, що саме водій ОСОБА_1. порушив Правила дорожнього руху України та рухався на заборонений сигнал світлофору.

В апеляції скаржник ОСОБА_1. просить постанову суду та постанову про відмову в порушенні кримінальної справи скасувати як такі, що винесені незаконно та передчасно, оскільки матеріали перевірки по факту ДТП від 10 листопада 2005 року потребують доопрацювання. На його думку вина в скоєні зіткнення повністю лежить на водії ОСОБА_3., що може бути доведе тільки після проведення повного і неупередженого дізнання. На думку скаржника, суд допустився поверхового та упередженого розгляду справи, оскільки віддав перевагу свідкам на користь ОСОБА_3., не взявши до уваги пояснення свідків, що вказували на його невинуватість. Вважає, що наявні у справі протиріччя можуть бути усунені лише внаслідок проведення автотехнічної експертизи, належного дослідження циклограми світлофорних об'єктів та усунення суперечностей у свідченнях очевидців ДТП. Наголошує на тому, що суд розглянув справу в його відсутність, що позбавило його можливості дати пояснення по справі.

Заслухавши доповідача по справі, скаржника та його представника, які підтримали апеляцію та просять задовольнити її з зазначених у ній підстав, міркування прокурора, який заперечує проти доводів апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході проведеної перевірки були допитані очевидці події як зі сторони водія ОСОБА_1, так і зі сторони водія ОСОБА_3. На підставі цих свідчень, а також приймаючи до уваги інші докази, зокрема, циклограму світлофорних об'єктів, взаємне розташування автомобілів після ДТП, орган дізнання дійшов висновку про винуватість саме водія ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху України.

Суд належним чином проаналізував усі покази свідків і дійшов правильного   висновку  про  обґрунтованість  постанови   органу  дізнання.

Доводи апелянта про упередженість суду в оцінках свідчень є необгрунтованими, оскільки судом прийняті до уваги беззаперечні докази, а саме пояснення безпосередніх учасників дорожнього руху, які були очевидцями ДТП.

Зокрема, свідок ОСОБА_6. пояснила, що рухаючись по проспекту Перемоги, вона проїхала перехрестя на зелений сигнал світлофора мимо готелі „Україна" і зупинилась на жовтий миготливий сигнал світлофора перед телеграфом. Коли вже розпочався рух на зелений сигнал у поперечному напрямку по проспекту Миру, зліва від неї в попутному напрямку на достатній швидкості на червоний сигнал світлофора промчався мікроавтобус „Газель" 12-го маршруту та зіткнувся з БМВ.

Такі свідчення підтвердили інші водії і підстав сумніватися в їх достовірності, колегія суддів не вбачає. За цих же обставин, непереконливими є вимоги апелянта щодо проведення спеціалістом обґрунтування циклограми світлофорних об'єктів, оскільки сама циклограма не потребує спеціальних знань, і за умови, коли обидві сторони переконують, що кожен з них рухався на зелений сигнал світлофора, дослідження циклограми не є головним доказом, а підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами.

Таким чином, колегія суддів вважає, що перевірка по факту ДТП проведена повно і всебічно, а постановлене судом рішення відповідає вимогам закону і є правильним по суті.

Окрім того, згідно чинного законодавства, кримінальна справа по факту ДТП може бути порушена лише за умови наявності хоча б середньої тяжкості тілесних ушкоджень в учасників ДТП. Ніхто з них таких ушкоджень не отримав, тому відсутня сама подія злочину, що виключає можливість порушення кримінальної справи.

За таких обставин колегія суддів вважає вимоги апеляції безпідставними та не обгрунтованими на законі. Твердження апелянта про порушення його прав внаслідок розгляду скарги у його відсутність також не заслуговують на увагу, оскільки скаржник був належно повідомлений про час та місце слухання справи, але двічі не з'явився до суду і не надав підтверджуючих документів поважності причин неявки. Крім того, чинне кримінально-процесуальне законодавство не містить чітких прав скаржника та не регламентує його обов'язкової участі в процесі.

Керуючись ст.ст. 365 , 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 жовтня 2006 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_1 на постанову інспектора з дізнання ВДАІ ЧMB УМВС України в Чернігівській області від 16 січня 2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи - без змін.