Справа № 11-317/2006                                                                                                  Головуючий І інстанції: Новіков О.М.

категорія - ч.1 ст 122 КК України                                                                             Доповідач:                        Баглай І.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2006 року грудня 14 дня                                          Колегія суддів судової палати з

кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області у складі

головуючого судді         Баглая І.П.,

суддів                             Акуленко C.O., Гром Л.М.,

при секретарі                 Олійник О.М.,

з участю прокурора       Томилко М.П.,

адвоката                         ОСОБА_1.,

потерпілої                      ОСОБА_2.,

підсудної                        ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_3 на вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 09.03.2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_3, уродженка ІНФОРМАЦІЯ_1, українка, громадянка України, з середньою-спеціальною освітою, розлучена, працююча приватним підприємцем, мешканка АДРЕСА_1, зареєстрована в АДРЕСА_2, раніше не судима, засуджена по ч. 1 ст. 122 КК України до 2 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України засуджену звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, строком на 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України на засуджену покладено обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та періодично з'являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи.

Початок відбування іспитового строку засудженій постановлено рахувати з моменту проголошення вироку, запобіжний захід, до набрання вироком законної сили, залишений у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1773 грн. 01 коп. в порядку відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином та 5000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

Судом, ОСОБА_3 засуджено за те, що вона 10.06.2005 року, близько 13 години, в домоволодінні свого колишнього чоловіка, яке розташоване по АДРЕСА_3, в процесі сварки на ґрунті особистих неприязних відносин, виниклих із-за попередніх сімейних конфліктів, умисно спричинила середньої тяжкості тілесні ушкодження ОСОБА_2.

Не погоджуючись з вироком суду, засуджена ОСОБА_3. подала апеляцію, в якій просить вирок скасувати, а справу направити прокурору Бахмацького району для організації додаткового розслідування. Вважає, що суд однобічно і неповно дослідив матеріали справи, невірно встановив фактичні обставини, що призвело до її незаконного засудження. Вказує, що суд у своїх висновках посилався виключно на покази потерпілої, яка є особою зацікавленою та не проаналізував і не перевірив докази єдиного свідка ОСОБА_5., яка категорично заявила, що не бачила на тілі потерпілої ніяких тілесних пошкоджень. Вказує, що потерпіла перша затіяла з нею сварку, накинулась на неї з сапою намагаючись нанести гострою частиною удар по голові, і тому вона повинна була захищатися від удару сумкою, по якій і прийшовся удар. Вважає, що тілесні ушкодження, які були виявлені на тілі потерпілої, вона спричинити не могла. Просила призначити повторну судово-медичну експертизу, яку доручити іншим експертам з більш високою кваліфікацією, провести відтворення обстановки та обставин події, приєднати сумку, якою вона захищалась від удару потерпілої, до справи в якості речового доказу, призначивши криміналістичну експертизу для вирішення питань, яким чином була пошкоджена сумка, який механізм пошкодження, тощо.

Заслухавши доповідача, прохання ОСОБА_3 задовольнити апеляцію, думку прокурора, потерпілої та її адвоката про необґрунтованість апеляції, провівши часткове судове слідство, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції,

Потерпіла в апеляційному суді, як і під час досудового слідства та у суді першої інстанції, давала послідовні свідчення про заподіяння їй тілесних ушкоджень саме ОСОБА_3. Пояснила, що підсудна наносила їй удари кулаками в область голови, вирвала пасмо волосся на голові, подряпала шкіру обличчя, під правим оком, над правою бровою, за правим вухом, на грудях.

Як видно із висновків проведеної апеляційним судом повторної комісійної

судово-медичної експертизи НОМЕР_1, у потерпілої ОСОБА_2 мали місце тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, у своїй сукупності, за ознакою тривалості розладу здоров'я, вони могли утворитися за обставин, на які вказувала потерпіла і не могли утворитися за обставин, на які вказувала ОСОБА_3..

Отже вирок суду ґрунтується на достатніх і достовірних доказах, які узгоджуються між собою. З цих підстав колегія суддів вважає не доцільним проводити інші слідчі дії, про які вказувала в апеляції ОСОБА_3.

Вирішуючи питання про вид та розмір покарання, суд, у відповідності з вимогами ст. 65 Кримінального кодексу України, призначив його враховуючи характер і ступінь суспільної небезпеки злочину, дані про особу засудженої.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 379 Кримінально-процесуального кодексу України, колегія

ухвалила:

Залишити без задоволення апеляцію ОСОБА_3, а вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 09.03.2006 року щодо неї -без змін.