Копія:                                                                                                          Справа № 1-5/2007 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 грудня 2007 року                                                              Глухівський міськрайсуд Сумської

області в складі: головуючого                                                                                  Салона О.В.

при секретарі                                                                                                      Самойленко О.В.

з участю прокурора Підлубного К.В.

захисників -                                                                                               ОСОБА_1, ОСОБА_2,

потерпілого                                                                                                                    ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глухові справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Глухова, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не працюючого, не одруженого, проживаючого АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 18.11.2002 року Глухівським міським судом за ст. 296 ч.3 КК України до 2 -х років позбавлення волі. Відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку 1 рік;

- в скоєнні злочину передбаченого ст. 189 ч.2 КК України.

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2003 року близько 21 год. підсудний ОСОБА_4. за попередньою змовою із ОСОБА_5. та ОСОБА_6., з метою заволодіння грошима потерпілого ОСОБА_3, прийшли до гуртожитку Глухівського медичного училища, який розташований по АДРЕСА_2, де викликали з приміщення гуртожитку ОСОБА_3 та стали вимагати у останнього передачі їм грошей. Коли ж потерпілий їм відмовив, то ОСОБА_5. та ОСОБА_6 стали наносити останньому удари кулаками в обличчя, спричинивши потерпілому ОСОБА_3. легкі тілесні ушкодження. Після цього підсудний ОСОБА_4. разом із ОСОБА_5. та ОСОБА_6. продовжили вимагати у потерпілого передати їм гроші в сумі 66 грн. наступного дня у визначений ними час.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4. свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав частково та показав, що 15 квітня 2003 року до нього звернувся ОСОБА_3 із проханням, щоб він поговорив із братами ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які останнім часом постійно вимагали у нього гроші. Наступного дня, в літньому парці він зустрів ОСОБА_7 та ОСОБА_6 та розповів їм про розмову із ОСОБА_3. Однак ті стали категорично заперечувати, що вони вимагали у ОСОБА_3 гроші. Тому вони вирішили піти до ОСОБА_3, щоб розібратись. Разом із ОСОБА_5, його братом ОСОБА_8 та ОСОБА_6 вони прийшли до гуртожитку медучилища і він викликав із гуртожитку ОСОБА_3 . Під час розмови ОСОБА_6 ударив ОСОБА_3  кулаком по обличчю, після чого ОСОБА_3 ударив і ОСОБА_5. Після чого ОСОБА_3 попросив, щоб його не били та запропонував принести їм горілки. Від горілки вони відмовились, а ОСОБА_7 сказав, щоб той наступного дня приніс йому з ОСОБА_6. 30 грн. В свою чергу він сказав ОСОБА_3, щоб йому той приніс 36 грн.

Таким чином, не заперечуючи факту вимагання у потерпілого ОСОБА_3 грошей, свою вину підсудний ОСОБА_4. визнає частково, мотивуючи це тим, що у нього не було попередньої змови із ОСОБА_5. та ОСОБА_6. на вимагання грошей.

2

Хоча підсудний ОСОБА_4. свою вину визнав частково, однак його вина повністю підтверджується зібраними в справі доказами:

Так, із оголошених в судовому засіданні показань обвинувачуваного ОСОБА_6. вбачається, що 16 квітня 2003 року, коли він разом ізОСОБА_7 та ОСОБА_4 знаходились в літньому парці м. Глухова, то ОСОБА_4. запропонував їм „збити" грошей з ОСОБА_3 ОСОБА_3. Вони прийшли до гуртожитку Глухівського медучилища, де ОСОБА_4. викликав із гуртожитку ОСОБА_3. Після цього вони завели ОСОБА_3 за приміщення гуртожитку, де стали безпідставно звинувачувати ОСОБА_3 у тому, що нібито він розпускає про них плітки, після чого він ударив ОСОБА_3 ОСОБА_3 кулаком в обличчя, щоб той злякався, а після нього ОСОБА_3 ударив і ОСОБА_5. Після цього вони з ОСОБА_5 сказали, щоб наступного дня ОСОБА_3 приніс їм 30 грн., а ОСОБА_4. сказав, щоб йому той приніс 36 грн.

Із оголошених в судовому засіданні показань обвинувачуваного ОСОБА_7. вбачається, що на досудовому слідстві той дав показання про обставини скоєного злочину, які повністю аналогічні показанням ОСОБА_6.

Із оголошених в судовому засіданні показань потерпілого ОСОБА_3 вбачається, що 16 квітня 2003 року коли він знаходився у гуртожитку, то його покликав ОСОБА_4. Вийшовши з приміщення він побачив, що крім ОСОБА_4. на нього чекають брати ОСОБА_7 та ОСОБА_6. Хтось із цих хлопців сказав, щоб він разом з ними зайшов за ріг гуртожитку. Коли вони зайшли за приміщення гуртожитку, то його відразу кулаком в обличчя ударив ОСОБА_7. Після чого ОСОБА_7 сказав, що він повинен принести йому з ОСОБА_6. 30 грн., а ОСОБА_4. сказав, що йому він повинен дати 36 грн. та принести їх наступного дня. Після цього ОСОБА_6 також наніс йому удар кулаком в обличчя.

Із оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_8. вбачається, що 16.04.2003 року він разом з братом ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 знаходились в літньому парці. Через деякий час брат сказав, що їм необхідно сходити в гуртожиток медичного училища. Коли вони прийшли до гуртожитку, то ОСОБА_4 викликав і ОСОБА_3 ОСОБА_3. Коли вони вийшли із приміщення, то його брат, ОСОБА_4., ОСОБА_6. та ОСОБА_3 пішли за ріг гуртожитку, а він пішов слідом за ними. В цей час він побачив як ОСОБА_6 щось сказав ОСОБА_3, а потім відразу вдарив його. Він злякався та відразу зайшов за ріг гуртожитку, а тому не бачив що там відбувалось далі. Однак він чув як ОСОБА_4. наказував ОСОБА_3 , щоб той приніс йому наступного дня 36 грн.

Із оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_9. вбачається, що 16.04.2003 року близько 22 год. коли він знаходився на чергуванні, то побачив, що до гуртожитку зайшов ОСОБА_3, у якого було розбите обличчя. При цьому ОСОБА_3 розповів, що його побили ОСОБА_4., ОСОБА_5. та ОСОБА_6 та при цьому вимагали у нього гроші в сумі 66 грн.

Згідно висновку судово- медичної експертизи від 27.05.2003 року у потерпілого ОСОБА_3 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на обличчі, які і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Дані ушкодження утворились від дії І твердих тупих предметів. При цьому потерпілому було нанесене не менше двох ударів в і обличчя і ці ушкодження могли виникнути в строк на який вказував потерпілий.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_4. необхідно кваліфікувати за ст. 189 ч.2 КК України як вимагання, вчинене за попередньою змовою групою осіб та поєднане з погрозою застосування насильства.

Твердження підсудного ОСОБА_4., що у нього не було попередньої змови із іншими особами на вимагання грошей в потерпілого ОСОБА_3, суд розцінює критично, як обраний підсудним спосіб захисту та намагання пом'якшити відповідальність за вчинений злочин і дані твердження підсудного повністю спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_3, та показаннями обвинувачуваних ОСОБА_6. та ОСОБА_7., які ті давали під час досудового слідства.

3

Призначаючи підсудному міру покарання суд враховує як обставини, що пом'якшують покарання, що він має молодий вік, повністю відшкодував потерпілому заподіяну шкоду, той не має до нього претензій і просить призначити підсудному ОСОБА_4. покарання не пов'язане із позбавленням волі, при цьому підсудний проживає разом із матір'ю похилого віку, яка має поганий стан здоров'я, сам підсудний також має поганий стан здоров'я.

Враховуючи обставини справи, характеристику особи підсудного, тяжкість скоєного злочину, а також зважаючи на ті обставини, що даний злочин підсудний ОСОБА_4. скоїв в період іспитового строку за попереднім вироком, то за таких обставин суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому підсудному ОСОБА_4. необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що згідно вироку Глухівського міського суду від 18.11.2002 року підсудний ОСОБА_4. був засуджений за ст. 296 ч.3 КК України до 2 -х років позбавлення волі. Відповідно до ст. 75 КК України його було звільнено від відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку 1 рік. Однак в період іспитового строку підсудний ОСОБА_4. скоїв новий злочин, а тому відповідно до правил встановлених ст. 71 КК України, підсудному до знову призначеного покарання суд вважає необхідним частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу у відношенні підсудного необхідно залишити тримання під вартою.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ст. 189 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 -х ( трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71 КК України частково, у вигляді шести місяців позбавлення волі, приєднати невідбуте покарання, яке було призначене ОСОБА_4. за вироком Глухівського міського суду від 18.11.2002 року і остаточно визначити ОСОБА_4. покарання у вигляді З -х (трьох ) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити тримання під ватрою. Зарахувати в строк відбування покарання перебування засудженого ОСОБА_4. під ватрою і строк відбування покарання обчислювати з 26 березня 2007 року.

На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту отримання копії вироку.