Справа   № 11-806 /2006р.              Головуючий у 1 інстанції: Попович В.В.

Категорія: ст. 115 ч. 1 КК Укр.                             Доповідач: Кузюра М.М.

ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:

головуючого:   судді   Кузюри М.М.

суддів:                         Антипець В.М., Оседача М.М.

при секретарі               Гой Н.Г.

з участю: прокурорів  Павленко О.В., Надточій О.О.

адвоката                      ОСОБА_1

засудженого                ОСОБА_2

потерпілої                   ОСОБА_3

предст. потерпілої      ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляції старшого помічника прокурора Семенівського району, засудженого ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 в його інтересах, потерпшої ОСОБА_3 на вирок Семенівського районного суду Чернігівської області від 07 вересня 2006 року.

Цим вироком ОСОБА_2, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, освіта середня, одружений, не працюючий, не судимий в порядку ст. 89 КК України, - засуджений за ст. 115 ч. 1 КК України до 9-ти років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_2:

2 765 грн 39 коп матеріальної шкоди та 15 000 грн моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_3;

183 грн 26 коп на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області за проведення судової експертизи.

Суд визнав винним ОСОБА_2 та засудив за те, що він 11 травня 2006 року біля 17 години на південній околиці с. Печенюги Новгород-Сіверського району, на ґрунті неприязних стосунків з ОСОБА_5, які виникли в ході сварки після вживання спиртних напоїв, будучи в стані алкогольного сп'яніння, застосував проти ОСОБА_5 газовий балончик, після чого наніс йому умисний удар ножем в область грудної клітини, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, від яких потерпілий помер на місці.

В апеляціях:

Старший помічник прокурора, не оспорюючи правильності встановлених судом фактичних обставин справи, просить скасувати вирок суду внаслідок м'якості призначеного ОСОБА_2 покарання та призначити йому нове покарання у вигляді 11-ти років позбавлення волі.

В доповненні до апеляції державний обвинувач просить постановити новий вирок з тих же підстав, але сформулювати мотивувальну частину вироку як вчинення ОСОБА_2 умисного вбивства потерпілого ОСОБА_5, оскільки зміст мотивувальної частини вироку суду першої інстанції вказує на те, що ОСОБА_2 заподіяв потерпілому ОСОБА_5 тяжкі тілесні ушкодження, від яких той помер, але його дії при цьому кваліфікував за ст. 115 ч. 1 КК України. Такі розбіжності формулювання обвинувачення та кваліфікації дій засудженого, на думку прокурора, суперечать вимогам ст. 334 ч. 1 КПК України.

Потерпіла ОСОБА_3 також вважає вирок суду незаконним внаслідок м'якості призначеного засудженому ОСОБА_2 покарання, та по причині необгрунтованого зменшення розміру стягнень в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Просить скасувати вирок суду, призначивши ОСОБА_2 більш суворе покарання та задовольнивши її позовні вимоги в повному обсязі.

Засуджений ОСОБА_2 стверджує, що застосував газовий балончик та потім наніс ОСОБА_5 удар ножем в ході самооборони та душевного хвилювання, викликаного погрозами вбивства зі сторони потерпілого, який з ножем в руках мав намір на нього напасти. Вказує на односторонньо проведене досудове слідство, в ході якого не було вжито заходів для виявлення ножа потерпілого та не проведено експертизу консервної банки, чинився тиск на його дружину в ході допитів. Вважає завищеною суму цивільного позову в частині матеріальних та моральних збитків і просить врахувати при цьому, як пом'якшуючу обставину, часткове відшкодування збитків, незважаючи на те, що потерпіла від отримання 600 грн відмовилась. За вказаних обставин просить змінити вирок суду та перекваліфікувати його дії на ст. ст. 123 чи 124 КК України з пом'якшенням призначеного покарання.

Захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого також просить змінити вирок суду та перекваліфікувати дії ОСОБА_2 на ст. 124 КК України, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони, та з застосуванням ст. 75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням, а в зв'язку з перекваліфікацією дій засудженого зменшити і суми відшкодування на користь потерпілої. При цьому, захисник вважає недоведеним умисел засудженого ОСОБА_2 на умисне вбивство потерпілого, вказує на упередженість органів досудового слідства та суду при збиранні та дослідженні доказів. Вважає, що саме протиправні дії потерпілого ОСОБА_5, які ОСОБА_2 сприймав як реальну загрозу його життю, призвели до фатальних наслідків. На думку захисту, засуджений ОСОБА_2., з врахуванням його особи та характеризуючих даних, ставлення до наслідків скоєного, заслуговує на покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

Заслухавши в ході часткового судового слідства доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4, міркування прокурора, кожен з яких підтримали свої апеляції та просять їх задовольнити з зазначених у них підстав, перевіривши та частково дослідивши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи всіх апеляцій, колегія суддів вважає апеляції засудженого ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а апеляції прокурора та потерпілої ОСОБА_3 - частково підлягаючими задоволенню, виходячи з наступного.

Засуджений ОСОБА_2 пояснив, що 11 травня 2006 року він пас корів за селом разом зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_6., сусідкою ОСОБА_7 та ОСОБА_5. Біля 10 год ЗО хв всі разом сіли обідати, вживали спиртне, яким пригощала ОСОБА_7, так як ОСОБА_5. допомагав їй випасати корів. ОСОБА_5., при цьому, відкривав консерви своїм ножем. Після обіду ОСОБА_5. став до нього чіплятися, допитувався, навіщо він викликав 02 травня 2006 року до нього міліцію, погрожував фізичною розправою.

Вдень вони ще вживали спиртне і близько 17 години ОСОБА_5. знову став пред'являти йому претензії та погрожував фізичною розправою йому та членам сім'ї. Потім він став проявляти агресивність, вийняв з кармана ніж та почав рухатися на нього. Сприймаючи його погрози як реальні, він вийняв газовий балончик, який останнім часом завжди носив при собі, та спрямував струмінь газу в обличчя ОСОБА_5. Той закрив руками обличчя, але продовжував до нього наближатися і тоді він змушений був захищатися, для чого вийняв із-за пояса ніж і навмання вдарив ОСОБА_5. Все відбулося досить швидко і він не пам'ятає в деталях обставин події, але прийшовши до тями та усвідомивши скоєне, він побіг у село покликати „швидку допомогу", а ОСОБА_7 попросив надати ОСОБА_5 першу необхідну допомогу та чекати біля нього. Після повернення разом з працівниками міліції на місці події він не виявив ножа, з яким нападав на нього ОСОБА_5., і вважає, що його забрала ОСОБА_7.

Стверджує, що він не вчиняв умисного вбивства, а захищався, і просить пом'якшити призначене йому покарання.

Винуватість засудженого ОСОБА_2 в скоєнні інкримінованого йому діяння, окрім часткового визнання ним своєї вини, підтверджується наступними доказами.

Допитаний на досудовому слідстві як підозрюваний ОСОБА_2, свідчення якого оголошені та досліджені в судовому засіданні, пояснював, що після погроз у його адресу, ОСОБА_5. підвівся та почав рухатися в його сторону. Коли відстань між ним скоротилася до 2-х метрів, він витяг з кармана газовий балончик та спрямував струмінь газу в обличчя ОСОБА_5 Після цього ОСОБА_5. присів та став протирати руками очі, а він підійшов до нього та, відвівши лівою рукою його праву руку в сторону, своєю правою рукою дістав із-за пояса ніж та вдарив ним ОСОБА_5 один раз в праву частину грудей ( а.с. 78-79).

Колегія суддів критично оцінює покази ОСОБА_2 щодо наявності у ОСОБА_5 ножа під час сутички між ними та погрози його застосування. Про наявність у ОСОБА_5 ножа ОСОБА_2 при допиті в якості підозрюваного нічого не повідомляв. У своєму поясненні ОСОБА_2 вказував, що з ОСОБА_5 сиділи навприсядки і ОСОБА_5. вийняв ножа з носка правої ноги і тоді він одразу бризнув йому газом в обличчя ( а.с.5). При допиті як обвинуваченого, ОСОБА_2 повідомив, що ОСОБА_5. вийняв ножа з кармана штанів та почав рухатися на нього, висловлюючи погрози, тому він пішов йому назустріч та застосував газовий балончик ( а.с. 87 ).

Такі розбіжні свідчення, які не узгоджуються між собою і спростовуються іншими доказами, колегія суддів сприймає як спробу засудженого уникнути відповідальності та справедливого покарання за скоєне.

Згідно висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_5, у нього виявлено тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення грудної клітки справа, пошкодження правої легені, які ускладнилися гемопневмотораксом, легеневою кровотечею.

Судово-медичний експерт Нагайник Т.Г., який проводив експертизу трупа, в порядку уточнення висновків експертизи суду пояснив, що безпосередньою причиною смерті ОСОБА_5 є зазначені у висновку тілесні ушкодження, а смерть потерпілого настала через невеликий проміжок часу, що визначався хвилинами. З врахуванням характеру, локалізації та тяжкості тілесних ушкоджень, а також констатацією смерті потерпілого прибулою каретою „швидкої допомоги", вважає, що за тих обставин його смерть була неминучою.

Оголошеними та дослідженими в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_7 на досудовому слідстві встановлено, що спочатку конфлікту між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не було, вони спільно вживали спиртне. Десь біля 17 год саме ОСОБА_6 почав проявляти агресію, який спочатку безпричинно став погрожувати їй, а потім, висловлюючись брутально в адресу ОСОБА_5, пішов у його сторону. Перебуваючи метрів за 50 від них, вона побачила, як ОСОБА_2 чимось бризнув у обличчя ОСОБА_5 і той одразу присів на коліна та закрив обличчя руками. На його окрик не чіпати ОСОБА_5, ОСОБА_2 витяг із-за пояса ніж, відвів у сторону руку ОСОБА_5, та вдарив його ножем.

Свідок також повідомила, що не бачила у ОСОБА_5 ніякого ножа, а консерви в обід відкривали спеціальним ключем для консервів. Колегія суддів не вбачає підстав для сумніву в показах свідка ОСОБА_7 і ці покази спростовують версію засудженого щодо наявності загрози його життю та здоров'ю.

Протокол відтворення обстановки та обставин події за участю та показами засудженого підтверджує, що ОСОБА_2 наніс потерпілому ОСОБА_5 удар   ножем,  коли  той  стояв  на  колінах,  закривши  обличчя  руками  після

обприскування його газом. При цьому ОСОБА_2 силоміць відвів праву руку потерпілого в сторону та вдарив ножем у праву частину тулуба. Зазначені дії проілюстровані фотознімками до вказаного протоколу ( а.с. 80-82). Засуджений ОСОБА_2 підтвердив у судовому засіданні добровільність та правдивість своїх свідчень при вчиненні зазначеної слідчої дії.

Аналізуючи в сукупності добуті в ході досудового та судового слідства докази, колегія суддів приходить до висновку, що дії засудженого ОСОБА_2 судом першої інстанції вірно кваліфіковано за ст. 115 ч. 1 КК України як умисне вбивство, однак неправильно встановлені фактичні обставини скоєння злочину, виходячи з наступного.

Зміст мотивованої частини вироку вказує на те, що ОСОБА_2 в ході сварки наніс ОСОБА_5 удар ножем в область грудної клітини, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, від яких потерпілий помер на місці, що підлягало б кваліфікації за ст. 121 ч. 2 КК України.

Разом з тим, матеріалами справи встановлено, і колегія суддів вважає це доведеним, що 11 травня 2006 року біля 17 години на південній околиці с. Печенюги Новгород-Сіверського району, на ґрунті неприязних стосунків з ОСОБА_5, які виникли в ході сварки після вживання спиртних напоїв, ОСОБА_2, будучи в стані алкогольного сп'яніння, застосував проти ОСОБА_5 газовий балончик, після чого з метою вбивства наніс йому умисний удар ножем в область грудної клітини, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, від яких потерпілий помер на місці.

З врахуванням добутих доказів, колегія суддів приходить до висновку, що саме ОСОБА_2 був ініціатором конфлікту, обставини скоєння злочину, характер та локалізація тілесних ушкоджень свідчать про умисел ОСОБА_2 на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_5 і цей умисел був ним реалізований.

Підстав для перекваліфікації дій засудженого на ст. 123 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання, чи за ст. 124 КК України, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони колегія суддів не знаходить за відсутністю факту нападу з боку потерпілого. Навпаки, від дії газового балончика, застосованого засудженим, саме потерпілий перебував у стані, який перешкоджав йому чинити опір протиправним діям ОСОБА_2.

Порушень кримінально-процесуального законодавства при проведенні досудового та судового слідства не встановлено.

При обранні виду та міри покарання судом враховані усі пом'якшуючі та обтяжуючі покарання засудженого ОСОБА_2 обставини і з врахуванням особи засудженого призначене йому покарання відповідає ступені тяжкості скоєного злочину і є необхідним та достатнім для його виправлення.

Цивільний позов у частині задоволення матеріальних вимог на суму 2 765 грн судом першої інстанції належним чином обгрунтований. Відповідно до чинного законодавства, відшкодуванню підлягають безпосередні матеріальні затрати, понесені потерпілим внаслідок вчиненого злочину. Сама довідка про вартість пам'ятника не є підставою до відшкодування вказаної суми, тому колегія суддів погоджується з такими висновками суду щодо розміру відшкодування матеріальної шкоди.

Разом з тим, суд ніяким чином не обґрунтував необхідність часткового задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди, зазначивши лише, що він не доведений доказами повністю. Колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди в сумі 20 ООО грн є спів розмірним рівню моральних страждань та життєвих негараздів потерпілої ОСОБА_3, викликаних смертю її сина, тому визнає за необхідне позов у частині відшкодування моральної шкоди задовольнити повністю.

За вищенаведених обставин апеляції прокурора та потерпілої ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню, а апеляції засудженого ОСОБА_2 та його захисника підлягають залишенню без задоволення, як необгрунтовані.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 378 КПК України, колегія суддів, -

ЗАСУДИЛА:

Апеляції засудженого ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, апеляції старшого помічника прокурора та потерпілої ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Семенівського районного суду Чернігівської області від 07 вересня 2006 року щодо ОСОБА_2 скасувати.

Мотивувальну частину вироку викласти в наступній редакції: „11 травня 2006 року біля 17 години на південній околиці с. Печенюги Новгород-Сіверського району, на ґрунті неприязних стосунків з ОСОБА_5, які виникли в ході сварки після вживання спиртних напоїв, ОСОБА_2, будучи в стані алкогольного сп'яніння, застосував проти ОСОБА_5 газовий балончик, після чого з метою вбивства наніс йому умисний удар ножем в область грудної клітини, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, від яких потерпілий помер на місці".

ОСОБА_2 визнати винним за ст. 115 ч. 1 КК України та призначити йому покарання - 9 (дев'ять) років позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання час перебування його під вартою і рахувати початок строку з 12 травня 2006 року.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2:

·   2 765 грн 39 коп матеріальної шкоди та 20 000 грн моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_3;

·   183 грн 26 коп судових витрат на користь держави.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - взяття під варту.

Зняти арешт з телевізора „Сатурн" та передати його власнику ОСОБА_8.

Речові докази: газовий балончик „Терен-4", ніж з ножнами після вступу вироку в законну силу - знищити, особисті речі ОСОБА_5 - передати потерпілій ОСОБА_3.

На вирок протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання копії вироку, може бути подана касаційна скарга та внесено касаційне подання до Верховного Суду України через апеляційний суд Чернігівської області.