Справа № 430/2971/13-ц

УХВАЛА

"06" грудня 2013 р.                                                   смт.Станиця Луганська Луганської області          

Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі:

головуючого Соболєва Є.О.

при секретарі Сухаревській Н.О.,

за участю: представника скаржниці ОСОБА_1,

державного виконавця Замкової Є.Ю.,

представника заінтересованої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Станично-Луганського районного управління юстиції ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з цією скаргою, в якій після уточнення вимог просила скасувати як незаконну постанову про закінчення виконавчого провадження від 05.06.13 р., винесену державним виконавцем ВДВС Станично-Луганського РУЮ ОСОБА_4 у виконавчому провадженні щодо виконання рішення суду за виконавчим документом № 2-316/2011, виданим Станично-Луганським районним судом Луганської області 14.05.13 р. за результатами розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про розділ спільного майна, направити виконавчий лист у цій справі для продовження виконання рішення суду.

В обґрунтування своїх вимог скаржниця посилалась на неправомірність дій державного виконавця при винесенні цієї постанови, вказуючи, що вона як сторона виконавчого провадження жодного разу не запрошувалась для проведення виконавчих дій, крім того скаржниця не згодна з підставами винесення оскаржуваної постанови, зазначаючи, що виконати рішення суду можливо без участі боржника, оскільки вона є співвласницею квартири, де необхідно було проводити виконавчі дії стосовно можливості забрати свої речі, виділені їй згідно рішення суду.

У судовому засіданні представник скаржниці скаргу підтримав, наполягав на її задоволенні, додавши, що державним виконавцем не проведено усіх необхідних дій для належного виконання рішення суду, тому вона взагалі не вправі була виносити оскаржувану постанову.

Державний виконавець Замкова Є.Ю. зі скаргою була не згодна, суду підтвердила обставини, що наведені у запереченні проти скарги начальника ДВС, пояснюючи суду, що нею були вжиті усі дії щодо належного виконання рішення суду, однак його не виявилось можливим виконати через те, що боржник ухилився від його виконання, а без нього це зробити неможливо, оскільки таким чином не має можливості передати майно, визначене у рішенні суду від боржника стягувачці.

Представник заінтересованої особи заперечувала проти задоволення скарги, однак підтвердила факт, що для виконання рішення немає необхідності безпосередньої участі боржника, який не зобов’язаний передавати присуджене майно стягувачці, яка повинна була це зробити сама.

Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали, які були додані до скарги, матеріали, додані до заперечення, суд дійшов висновку про необхідність задоволення уточненої скарги ОСОБА_3 з наступних підстав.

Згідно частини першої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Також частиною першою статті 11 вказаного Закону передбачено, що державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Для здійснення цих заходів, а також для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом, частиною третьою вказаної вище статті державному виконавцю надані широкі права, в тому числі: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення.

Ці заходи державний виконавець повинен проводити не порушуючи прав сторін виконавчого провадження, передбачені статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження», де частині першій цієї статті зазначається, що сторони виконавчого провадження, крім іншого, мають право брати участь у провадженні виконавчих дій.

Як було встановлено при розгляді зазначеної скарги, вказані вимоги закону держаним виконавцем ОСОБА_4 дотримано не було.

Так, державний виконавець, в порушення згаданих вимог закону, шляхом опитування сторін виконавчого провадження, здійснення необхідних запитів до органів влади, організацій, взагалі не побажала з’ясувати питання кому належить помешкання, де проживає боржник, в якому необхідно проводити виконавчі дії щодо реалізації права стягувачки забрати виділене їй рішенням суду майно.

Якщо б це питання державний виконавець з’ясувала, тоді б вона дізналася, що для проведення виконавчих дій участь боржника необов’язкова, оскільки стягувачка наряду з боржником є співвласницею квартири, де необхідно було проводити виконавчі дії. В такому разі державний виконавець навіть без рішення суду могла безперешкодно потрапити до приміщення, в якому проживає боржник, разом зі стягувачкою, а за необхідністю також разом з працівниками міліції і, оформивши все відповідним актом про отримання стягувачкою присудженого майна, закінчити виконавче провадження його належним виконанням.

Наведене переконало суд, що державний виконавець не здійснила усіх заходів для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення суду, тому винесена нею постанова від 05.06.13 р. про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв’язку з неможливістю виконати рішення суду без участі боржника є незаконною, яку в такому разі слід скасувати.

Також суд вважає обґрунтованою вимогу скаржниці стосовно направлення виконавчого листа, виданого Станично-Луганським судом 14 травня 2013 року для продовження виконання рішення суду, винесеного у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про розділ спільного майна, оскільки ця вимога відповідає положенням частини другої статті 387 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 386, 387 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Уточнену скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Скасувати як незаконну постанову про закінчення виконавчого провадження від 05.06.13 р., винесену державним виконавцем ВДВС Станично-Луганського РУЮ ОСОБА_4 у виконавчому провадженні щодо виконання рішення суду за виконавчим документом № 2-316/2011, виданим Станично-Луганським районним судом Луганської області 14.05.13 р. за результатами розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про розділ спільного майна.

Виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду у вказаній справі 14 травня 2013 року, направити до відділу державної виконавчої служби Станично-Луганського районного управління юстиції для продовження виконання.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом п’яти днів з моменту її проголошення.

Головуючий: