Справа № 346/7309/13-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2013 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

у складі:головуючого- судді Васильковського В.В.

секретаря Корбут Н.М.

з участю прокурора Тарасенко В.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12013090180001763, що зареєстроване в ЄРДР 09 вересня 2013 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, раніше не судимого, депутатом не являється, громадянина України;

У вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,-

встановив:

08 вересня 2013 року ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, керуючи мотоциклом марки «ЯВА-350» разом із пасажиром ОСОБА_2 рухався по вул. Шевченка в смт. Печеніжин, перед початком маневру обгону автомобіля ОСОБА_4 Спрінтер, який у цей час здійснював маневр повороту ліворуч, не переконався, що водій автомобіля, який рухається попереду подав сигнал повороту ліворуч, і що обгін буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, розпочав маневр обгону вказаного автомобіля. У ході обгону обвинувачений не впоравшись із керуванням вчинив зіткнення з автомобілем ОСОБА_4 Спрінтер. При цьому обвинувачений порушив вимоги Правил дорожнього руху україни, а саме:

п. 2.1 водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі

а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії

п.2.3.б),відповідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов”язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

г) під час руху на мотоциклі бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів;

п. 2.9 в якому зазначено, що водієві забороняється

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин;

п. 10.1 відповідно до якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п. 12.1., згідно якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також стан транспортного засобу, щоб мати змоги постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п.14.2 б) згідно якого перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту ліворуч.

Внаслідок вчиненого обвинуваченим порушень правил Дорожнього руху України та зіткнення потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми із переломом кісток склепіння та основи черепа, гострою лівобічною епідуральною гематомою, забоєм головного мозку важкого ступеня з крововиливом під мякі оболонки і мозкову речовину, садном лівої скроневої ділянки, синцями лобної ділянки та навколо лівого ока, що згідно висновку експерта № 469 від 14.11.2013 року відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, визнав, та повністю підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення. Пояснив, що 08 вересня 2013 року він керував мотоциклом марки Ява-350, рухався по вул.. Шевченка в смт. Молодятин. Здійснюючи обгін транспортного засобу ОСОБА_4, не побачив, що той повертає наліво, внаслідок чого допустив зіткнення з вказаним автомобілем. У вчиненому щиро розкаюється, просить його суворо не карати.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що подій, які відбулися в день дорожньо-транспортної пригоди не пам’ятає взагалі. Просить обвинуваченого суворо не карати, будь-яких претензій до нього не має.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

Розгляд провадження провадився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення.

Тому суд ухвалив обмежитись допитом обвинуваченого, потерпілого, дослідити характеризуючі документи на обвинуваченого та вислухати думку потерпілого відносно міри покарання.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Суд вважає, що згідно ст.66 КК України у справі наявна обставина, яка пом’якшує покарання – щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставина, яка обтяжує покарання – вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що одна лише тяжкість вчиненого в даному випадку злочину не може бути єдиною та безумовною підставою для висновку про неможливість виправлення підсудного без ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання за ч.2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, зі звільненням від відбуття покарання з іспитовим строком згідно положень ст. 75 КК України та покладанням на нього обов»язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки зазначене покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Витрати стягнути з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі - з випробовуванням з іспитовим строком на два роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов»язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.;

Запобіжний захід ОСОБА_1 – особисте зобовязання, до набрання вироком законної сили залишити попереднім.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Івано-Франківській області 1075 (одна тисяча сімдесять п’ять) грн. 80 коп. витрат за проведення експертиз.

Речовий доказ- мотоцикл марки «Ява-350» червоного кольору, реєстраційний № 89-23 ИФА повернути ОСОБА_1.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя Васильковський В. В.