Справа №2-5878/07

РІШЕННЯ

Іменем України

18 грудня 2007 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Новак А.В.,

при секретарі Миколайчук Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Мостобуд" до ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  третя особа - Орган опіки і піклування Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації,  про виселення із жилого приміщення,  -

встановив:

в листопаді 2007 року ВАТ „Мостобуд" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1,  ОСОБА_2.,  третя особа - Орган опіки і піклування Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації,  про виселення із жилого приміщення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив,  що 01 квітня 2005 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір на оренду житлового приміщення за № 49. Згідно договору відповідачу було надане житлове приміщення,  що знаходиться за адресою: м. АДРЕСА_1. Термін дії вказаного договору був встановлений з 01 квітня 2005 року по 31 грудня 2005 року. Додатковою угодою № 1 до Договору № 49 на оренду житлового приміщення від 16 січня 2006 року термін дії договору на оренду житлового приміщення був продовжений до 31 грудня 2006 року. Разом з орендарем ОСОБА_1 у кв. АДРЕСА_1 проживають його дружина - ОСОБА_1 та малолітня дочка ОСОБА_3 На теперішній час термін дії договору оренди житлового приміщення у якому проживають відповідачі закінчився,  однак відповідачі не звільняють дане житлове приміщення і продовжують безпідставно ним користуватись,  а тому позивач просить виселити ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3 з квартири №АДРЕСА_1,  без надання іншого житлового приміщення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі в судовому засіданні позов не визнали,  зазначили,  що ними постійно сплачуються платежі за користування вказаною житловою площею і на даний час іншого житла у них немає,  а тому вони заперечують проти задоволення вимог позовача.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився,  надіслав до суду лист-пояснення у якому зазначив,  що проти задоволення позовних вимог позивача заперечує,  при цьому посилався на Конституцію України,  Декларацію прав дитини та зокрема ст. 12 ЗУ „Про основи соціального захисту бездобних громадян і безпритульних дітей". В задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача,  відповідачів,  дослідивши матеріали справи,  суд вважає,  що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом достовірно встановлено,  що 01 квітня 2005 року ВАТ „Мостобуд" в особі начальника Мостозагону № 2 ОСОБА_4що діяв на підставі Положення про структурний підрозділ та довіреності № 207-юр від 28.04.2005 року(Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) уклали договір на оренду житлового приміщення за № 49. Згідно з умовами вказаного договору ОСОБА_1 було надано за визначену плату в орендне користування квартиру №АДРЕСА_1загальною площею 29.0 кв. м. по вул. Баренбойма в м. Києві. Термін дії договору був встановлений з 01.04.2005 року по 31.12.2005 року. Крім того як зазначено в договорі родина складалась з 1-єї особи (а.с. 6-9).

Згідно з додатковою Угодою № 1 до Договору № 49 на оренду житлового приміщення від 16.01.2006 року термін дії договору про оренду житлового приміщення,  що знаходиться за адресою: м. АДРЕСА_1 було втановлено з 01.01.2006 року до 31.12.2006 року (а.с. 10-11).

Згідно довідки виданої начальником Мостозагону № 2 від 03.10.2007 року за № 103,  ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3проживають на житловій площі у відомчому будинку Мостозагону № 2 за адресою: м. АДРЕСА_1 (а.с.15).

Відповідно до п.4.2.5 Договору на оренду житлового приміщення від 01.04.2005 року за № 76 Орендар зобов'язаний звільнити житлове приміщення,  яке надано в оренду після закінчення обумовленого Договором терміну його дії (а.с. 7).

Відповідно до ст. 109 ЖК України виселення із займаного приміщення з будинку державного або громадського житлового фонду допускається лише з підстав встановлених законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

За умовами взятих на себе договірних зобов'язань,  відповідачі повинні звільнити житлове приміщення,  яке надано в оренду,  після закінчення обумовленого договором терміну його дії.

Всупереч     договірному     зобов'язанню     відповідачі         жиле

приміщення  не  звільнили  і  продовжують  ним  користуватися,   що  є порушенням зазначеного договору.

Крім того судом достовірно встановлено,  що відповідачам ордер на спірну квартиру не видавався,  на вказаній жилій площі відповідачі не зареєстровані,  не перебувають у трудових відносинах з позивачем,  жиле приміщення надавалося їм на підставі договору оренди,  строк дії якого закінчився.

Також із пояснень відповідачів встановлено,  що вони не є особами яких,  згідно діючого законодавства,  може бути виселено лише з наданням їм іншого жилого приміщення.

Відповідно ч.3 ст. 116 ЖК України осіб,  які самоправно зайняли жиле приміщення,  виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Посилання третьої особи на ст. 12 ЗУ „Про основи соціального захисту бездобних громадян і безпритульних дітей" суд не приймає до уваги,  оскільки зі змісту вказаної статті вбачається,  що для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна,  право власності на яке або право користування яким мають діти,  потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна. Як встановлено судом у малоітньої ОСОБА_3 не виникало право власності та право на користування спірним жилим приміщенням,  а тому у суду не має підстав застосувати дану норму вказаної статті ЗУ „Про основи соціального захисту бездобних громадян і безпритульних дітей" до правовідносин,  що виникли із договору оренди житлового приміщення за № 79 від 01.04.2005 року.

За таких обставин,  коли ордер на жиле приміщення не видавався,  термін дії договору оренди жилого приміщення закінчився і відповідачі не звільнили займане ними приміщення,  вони підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення.

Також,  на підставі ст. 88 ЦПК України,  суд вважає за необхідне судові витрати стягнути з відповідачів ОСОБА_1,  ОСОБА_2. на користь позивача.

На підставі викладеного,  ст. 109,  116 ЖК України,  ст. 526 ЦК України,  керуючись ст.ст. 10,  15,  58,  60,  208-209,  213-215,  223,  294 ЦПК України,  суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Виселити ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3 з жилого приміщення -квартири №АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства „Мостобуд" 4 (чотири) гривні 25 коп. судового збору,  3 (три) гривні 75 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розляду справи,  а всього 8(вісім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства „Мостобуд" 4 (чотири) гривні 25 коп. судового збору,  3 (три) гривні 75 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розляду справи,  а всього 8(вісім) гривень.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Зазначені заява та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва,  або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.