Справа №22-ц-1680 2006 р.                                   Головуючий у 1 інстанції - Степаненко О.А.

Категорія 42                                                              Суддя-доповідач - Батюк А.В.

УХВАЛА

іменем    України

13 грудня 2006 року                                                                         м. Суми

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Маслова В.О.,

суддів              - Батюка А.В., Лузан Л.В.,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Сумського районного суду Сумської області від 13 жовтня 2006 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановила:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

При цьому зазначала, що суд не в повній мірі врахував характер завданих їй тілесних ушкоджень.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 13 жовтня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 114 грн. 33 коп. витрат на лікування та 500 грн. моральної шкоди.

В іншій частині позову відмовлено за безпідставністю.

Вирішено питання судових витрат.

Вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, 28 червня 2005 року близько 17 години ОСОБА_1 палкою відганяла від свого домоволодіння гусей ОСОБА_2. Побачивши на вулиці своє покалічене гуся, ОСОБА_2 зайшов на подвір'я домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, де вчинив сварку з ОСОБА_1 з приводу побитого гуся. ОСОБА_2 наніс ОСОБА_1 5-6 ударів тушкою гуся.

Постановою Сумського районного суду Сумської області від 12 липня 2006 року ОСОБА_2   звільнено   від  кримінальної  відповідальності   з   передачею  на  поруки трудовому колективу ВАТ "Сумське ПМК-57", а кримінальну справу по звинуваченню його за ч. 1 ст. 122 КК України - закрито (а. с. 3-4).

Як вбачається з акту судово-медичного дослідження (обстеження) №1355 ОСОБА_1 встановлено диагноз: закритий косий перелом основи 5-ї п'ясної кістки без зміщення, ушиб лівого колінного суглобу і грудної клітини праворуч. Дані пошкодження не є небезпечними для життя, але потягли тривалий розлад здоров'я та за своїми ознаками відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень (а. с. 9).

У результаті неправомірний дій ОСОБА_2 позивачка зазнала матеріальної шкоди в розмірі 114 грн. 33 коп., яка виразилася у придбанні ліків (а. с. 5-6).

Вказані вище обставини підтверджуються матеріалами справи та визнаються позивачем і відповідачем, а тому на підставі ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

У той же час посилання позивачки на те, що нею було витрачено 160 грн. на придбання бензину для транспортування її до медичного закладу колегія суддів не може взяти до уваги у зв'язку з тим, що всупереч ст. 60 ЦПК України ОСОБА_1 не надала суду доказів на підтвердження того, що витрачала даний бензин саме для зазначених цілей, що була в цьому необхідність, що не могла скористатись послугами громадського транспорту.

Крім того, позивачка не погоджується із сумою моральної шкоди.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

У результаті протиправної поведінки ОСОБА_2 та завданої позивачці травми, остання зазнала втрат немайнового характеру, які полягають у порушенні нормальних життєвих зв'язків, обмеженні життєдіяльності, необхідності вжиття додаткових заходів для організації її життя.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при відкодуванні моральної шкоди врахував обставини її заподіяння, стан здоров'я позивачки, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Також врахував матеріальний і сімейний стан відповідача, його стан здоров'я. При цьому суд виходив із засад розумності, виваженості та справедливості.

Всупереч ст. 60 ЦПК України апелянт не довела тих обставини, на які вона посилалася, як на підставу своїх вимог.

Виходячи з викладеного вище, при розгляді даної справи місцевий суд належним чином з'ясував та перевірив доводи кожної сторони, обґрунтував висновки викладені в рішенні.

Колегія вважає, що рішення суду узгоджується з доказами наявними у справі і відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його зміни або скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Сумського районного суду Сумської області від 13 жовтня 2006 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.