Провадження № 1-кп/470/33/13
Справа № 470/764/13-к
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2013 року смт. Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого: судді Орлової С.Ф.,
за участю прокурора Березнегуватського району Миколаївської області
ОСОБА_1,
потерпілої ОСОБА_2,
захисника – адвоката ОСОБА_3,
захисника – адвоката ОСОБА_4,
захисника – адвоката ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження № 12013160160000432 за обвинуваченням:
ОСОБА_6 – ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України,уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4;
ОСОБА_7 – ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, освіта неповна середня (9 класів), не одруженого, не працюючого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, раніше судимого, а саме: 16 листопада 1998 року Березнегуватським районним судом Миколаївської області за ч.2 ст.81 КК України 1960р. до 2 років виправних робіт з відрахуванням 20% із суми в дохід держави, 18 червня 1999 року Березнегуватським районним судом Миколаївської області за ч.2 ст.206 КК України 1960 р. до 1 року позбавлення волі, 27 квітня 2000 року Березнегуватським районним судом Миколаївської області за ч.2 ст.86 КК України 1960 р. до 6 років позбавлення волі, 25 січня 2007 року Березнегуватським районним судом Миколаївської області за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, 05 квітня 2011 року Березнегуватським районним судом Миколаївської області за ч.2 ст.185 КК України до 3 місяців арешту, звільненого з-під варти в залі судового засідання за ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 05.07.2011 року, зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_7;
ОСОБА_8 – ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_9, українця, громадянина України, освіта неповна середня (6 класів), не працюючого, не одруженого, не військовозобов’язаного, раніше судимого, а саме: 10 листопада 2006 року Березнегуватським районним судом Миколаївської області за ч.1 ст.122, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст. 289 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, 12 серпня 2009 року Березнегуватським районним судом Миколаївської області за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років і 3 місяців позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі 11 квітня 2013 року по закінченню строку відбуття покарання, зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_10,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.2 ст.121, ч.3 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
22 квітня 2013 року близько 23 год. 30 хв. перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 з метою зустрічі з їх спільною знайомою ОСОБА_2, та для з’ясування особистих стосунків з її батьком ОСОБА_9, прийшли на територію їх домоволодіння, що знаходиться за адресою вул. Кірова,48 в смт. Березнегувате Миколаївської області та діючи умисно і протиправно шляхом пошкодження віконного скла та вхідних дверей чорного входу, незаконно, відкрито, без згоди власників проникли до будинку ОСОБА_9.
23 квітня 2013 року близько 00 год. 30 хв. перебуваючи у будинку № 48 по вул. Кірова в смт.Березнегувате, після відмови ОСОБА_9, повідомити про місце перебування його доньки ОСОБА_2 ОСОБА_7 штовхнув рукою ОСОБА_9 від чого той сів на стілець, що стояв позаду нього, та наніс йому кулаком правої руки два удари в область грудної клітини та два удари ногою в область тулуба. Потім ОСОБА_6 наніс ОСОБА_9 один удар кулаком правої руки в область обличчя, та ОСОБА_8, яких наніс потерпілому не менше двох ударів в обличчя. Після чого ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 реалізуючи спільний умисел направлений на завдання потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, витягли останнього на подвір’я вказаного будинку, де зваливши його почали наносити численні удари ногами (не менше 10 кожен) в область тулубу. Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6, взявши ОСОБА_9 за верхній одяг потягли його через город в напрямку вулиці Доброї в смт. Березнегувате, під час чого зупинялись та продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір направлений на спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень нанесли йому численні удари ногами (не менше 10 ударів кожен) в область тулуба і голови, спричинивши останньому тілесні ушкодження у виді: множинних тупих травм грудей та спини з переломом тіла грудини, множинні переломи ребер, пошкодження плеври, яке супроводжувалось крововиливом в плевральну порожнину і розвитком гемопневмоторакса і жирової емболії судин малого круга кровообігу, що обумовило порушення, а потім зупинку дихання та кровообігу, припинення функцій центральної нервової системи – тим самим заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент спричинення. Відтягнувши ОСОБА_9 на територію домоволодіння ОСОБА_10 по вул. Добра,12 в смт. Березнегувате Миколаївської області залишили його там. 24 квітня 2013 року від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_9 помер.
23 квітня 2013 року близько 01 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння ОСОБА_7, за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_6, маючи умисел на викрадення майна належного ОСОБА_9, реалізуючи свій умисел через раніше пошкодженні ними двері, проникли до будинку потерпілих звідки таємно викрали: мобільний телефон марки «Самсунг» вартістю 150 гривень в корпусі якого перебувала сім – карта оператора мобільного зв’язку «МТС», вартістю 10 гривень, переносний телевізор, вартістю 250 гривень, саморобну газову плиту, яка цінності для потерпілої не представляє, жіночу куртку, вартістю 400 гривень, радіоприймач вартістю 300 гривень. Вийшовши з будинку, утримуючи при собі викрадене майно, обвинувачені з місця злочину зникли, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_2 майнової шкоди на загальну суму 1110 гривень.
В судовому засідання обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.162 КК України - визнав повністю. Свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.2 ст.121 КК України та ч.3 ст.185 КК України - визнав частково. Суду показав, що 22 квітня 2013 року він перебував у свого знайомого Будного, де вживав горілку, через деякий час до них прийшли ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з якими він продовжив вживати горілку у себе вдома, а потім у ОСОБА_11 Під час вживання горілки ОСОБА_7 запропонував сходити до ОСОБА_2 та ОСОБА_9 додому. Прийшовши на територію їх домоволодіння, вони почали стукати у вікна та двері будинку, під час чого він розбив віконне скло та пошкодив двері чорного входу до будинку,через які вони без дозволу власника зайшли до будинку. У будинку був ОСОБА_9, який тримав у руках сокиру, але побачивши їх поклав її. Під час з’ясування у ОСОБА_9 де знаходиться його донька, ОСОБА_7 наніс потерпілому удари кулаком та ногою в область тулубу, від яких той сів на стілець, що стояв позаду нього, потім він наніс йому один удар кулаком в обличчя та ОСОБА_8 також наніс декілька ударів по тулубу. ОСОБА_8 витягли ОСОБА_9 на подвір’я де почали йому наносити удари ногами у область тулуба, потім взявши під руки потягли його через город до подвір’я ОСОБА_11. Декілька разів по дорозі вони зупинялися, продовжуючи бити ОСОБА_9 при цьому ОСОБА_7 наносив потерпілому удари в область грудної клітки, як ніби - то наступав. Він ударів потерпілому не наносив, а йшов за ними позаду. Прийшовши на подвір’я до ОСОБА_11 вони залишили ОСОБА_9 там біля колодязя. Повернувшись до будинку ОСОБА_9, вони почали в пакети складати телевізор, жіночу куртку та інші речі, які знайшли у будинку. Викрадені речі у пакетах до будинку Магеїв ніс він, де і залишив їх під столом у кімнаті ОСОБА_7 Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_6 від 05.06.2013 року обвинувачений показав як наносили удари ОСОБА_7 та ОСОБА_8О.(а.с.79-81).
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.1 ст.162 та ч.3 ст.185 КК України - визнав повністю. Вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КК України - фактично визнав частково. Суду показав, що 22 квітня 2013 року він разом зі своїм братом ОСОБА_8 та ОСОБА_6 вживали горілку. Під час вживання горілки у будинку ОСОБА_11, той почав скаржитись їм на свого сусіда ОСОБА_9 та попросив розібратися з ним. Почувши це ОСОБА_6 запропонував їм піти до ОСОБА_9 Прийшовши на подвір’я будинку потерпілого, ОСОБА_6 розбив вікно та вибив ногою вхідні двері, через які вони пройшли до будинку. В будинку вони зустріли ОСОБА_9, у якого у руках була сокира, але ОСОБА_6 вдарив потерпілого кулаком в обличчя та забрав сокиру. Після чого він наніс ОСОБА_9 удар кулаком в обличчя, після нього удари наносив ОСОБА_8, а саме кулаком правої руки в обличчя, та ногою у плече. ОСОБА_6 за руку вивів ОСОБА_9 на вулицю де знову ударив потерпілого кулаком в обличчя, від чого той упав на правий бік, після цього вони почали бити його ногами. Він наносив удари ногами в область копчика та грудної клітки, ОСОБА_6 також бив ногами в область грудної клітини та ребер, як наносив удари ОСОБА_8 він не бачив. Потім ОСОБА_6 взявши ОСОБА_9 за одяг, потягнув через город до подвір’я ОСОБА_11, вони в цей час йшли позаду. З вулиці до колодязя на подвір’я ОСОБА_11 він ОСОБА_9 взявши під руки дотягнув сам де і залишив. Потім він разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_6 повернулись до будинку ОСОБА_9 звідки викрали телевізор, жіночу куртку та інші речі, які склавши у пакети віднесли до нього додому де і залишили. Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 06.06.2013 року ОСОБА_7 показав, як ОСОБА_9 наносив удари він, так як наносив удари ОСОБА_6І.( а. с. 84-85).
Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні свою вину у вчинені злочинів за ч.1 ст. 162 та ч.3 ст.185 КК України визнав повністю, за ч.2 ст.121 КК України свою вину визнав частково. Від дачі суду показань відмовився на підставі ст. 63 Конституції України. Але під час судового розгляду суду показав, що в ніч з 22 по 23 квітня 2013 року він разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вживав спиртне вдома у ОСОБА_10 Пізніше проникши з ними до будинку ОСОБА_9 через вибиті ОСОБА_6 двері він також наносив удари ОСОБА_9, а саме ліктем правої руки в обличчя, та ногою у плече. На вулиці ОСОБА_9 наносили удари ногами ОСОБА_7 та ОСОБА_6, останній і потягнув потерпілого до ОСОБА_11, де вони залишили його біля колодязя. ОСОБА_11 вийшов з будинку побачив ОСОБА_9 біля колодязя та їх на вулиці біля свого подвір’я. Потім він разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 повернувся до будинку ОСОБА_9 звідки вони викрали речі, які склали у пакети. Ці пакети до них додому ніс ОСОБА_6
Незважаючи на те, що обвинуваченні визнали свою вину у вчиненні незаконного проникнення до житла – визнали повністю, а у спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження потерпілому,що спричинило його смерть та вчиненні крадіжки,за попередньою змовою групою осіб, поєднаної з проникненням у житло - фактично визнали частково, їх вина підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які узгоджуються між собою.
Так, вчинення кримінальних правопорушень за обставин зазначених у обвинувальному акті підтверджується власними показаннями обвинувачених та показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка суду показала, що 22 квітня 2013 року вона перебувала вдома за адресою вул. Кірова, 48 в смт. Березнегувате, де дивилась телевізор разом зі своїм батьком ОСОБА_9 о 23 год. 30 хв. вони почули що хтось розбиває вікна та намагаючись зайти до їх будинку вибиває вхідні двері. Вона чула їх голоси та зрозуміла що це було троє чоловіків. Батько попросив її допомогти захищатися, але потім сказав щоб вона через інші двері тікала з дому. Коли вона виходила через інші двері з будинку почула, що особи які стукали у двері вже перебували у будинку. Вона заховалась на городі сусіда у кущах, де перебувала десь до другої години ночі та чула, як ці особи тягли її батька до ОСОБА_10 і питали у нього про її місце знаходження. Через деякий час ці особи знову повернулись до їх будинку. Як вони наносили удари її батьку вона не бачила. Вночі вона прийшла додому до ОСОБА_10, там знаходився її батько, який був сильно побитий. Через день вона разом з ОСОБА_11 перевели батька до їх будинку, через деякий час батько помер. Її батько та ОСОБА_10 не повідомляли їй хто побив та притягнув батька до колодязя на подвір’ї ОСОБА_10.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав, що проживає з ОСОБА_2 по – сусідству, 23 квітня 2013 року десь на першу годину ночі, він через відрите вікно почув глухі звуки, схожі на удари, які доносились з подвір’я ОСОБА_2. Вийшовши на подвір’я він нічого не побачив та не почув, тому знову зайшов до свого будинку. Про смерть ОСОБА_9 дізнався наступного дня від дільничного, який опитував його.
Згідно протоколу огляду місця події - будинку ОСОБА_9, що знаходиться за адресою вул. Кірова, 48 в смт. Березнегувате Миколаївської області, від 24.04.2013 року з фото - таблицею до нього (а.с.43-56) в ході його проведення було оглянуто розбиті шибки вікон будинку по праву та ліву сторони від вхідних дверей, тріщини та розбитті шибки правого вікна на фасаді будинку. На клумбі праворуч від подвір’я, в правому лівому куту біля стіни господарської будівлі було виявлено купу скла. В будинку у кімнаті зали на розкладеному дивані знаходився труп ОСОБА_9
Свідок ОСОБА_11 допитаний в судовому засіданні показав, що вночі десь о 23 год. 22 квітня 2013 року до нього додому приходили ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6, які перебували в стані алкогольного сп’яніння, придбавши у нього пляшку горілки, вони у нього у кухні почали розпивати її. Він поскаржився ОСОБА_7 на свого сусіда ОСОБА_9 та попросив розібратися з ним, після чого Магеї та ОСОБА_6 пішли від нього. Куди вони пішли йому не повідомили. Через півгодини, він прокинувся від того, що його погукав ОСОБА_7, який сказав, що його більше ОСОБА_9 діставати не буде. Вийшовши до нього на подвір’я він біля колодязя побачив ОСОБА_9, який знаходився напівлежачі та був увесь у крові, та Магеїв і ОСОБА_6, які перебували на вулиці біля його будинку. Він погукав жінку і заніс з нею ОСОБА_9 до будинку, де вмив його. Потім він вирішив піти до будинку ОСОБА_9, в дверях їх будинку він зустрів Магеїв та ОСОБА_6, який виносив пакети з речами. Він повернувся додому, куди пішли Магеї та ОСОБА_6 йому не відомо. Пізніше, вночі до нього додому прийшла ОСОБА_2, яка разом з батьком перебували у нього до ранку 24 квітня 2013 року. О восьмій годині цього дня він на прохання ОСОБА_9 відвів його до нього додому де той помер.
Свідок ОСОБА_13 допитана в судовому засіданні повідомила, що 22 квітня 2013 року приблизно о 23 год. до них додому приходили ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, які перебували у стані алкогольного сп’яніння, придбавши у неї пляшку горілки, вони залишились у них у будинку, на кухні, де розпивали спиртне та спілкувались з її чоловіком ОСОБА_11 Вона заснула, вночі її розбудив її чоловік, і вони разом затягли до будинку ОСОБА_9 який був сильно побитий та знаходився біля колодязя на їхньому подвір’ї. Пізніше прийшла ОСОБА_2, яка повідомила, що до них вночі приходило троє чоловіків яки вибили двері та били її батька, вона в цей час ховалась у кущах на городі у сусіда. Хто побив ОСОБА_9, ні сам потерпілий, ні його дочка, ні її чоловік їй не повідомляли. 24 квітня 2013 року ОСОБА_9 до нього додому відвів її чоловік, від якого вона і дізналася про його смерть.
Відповідно до протоколу огляду місця – події будинку ОСОБА_10, що знаходиться за адресою вул. Добра,12 в смт. Березнегувате від 24.04.2013 року з фото таблицею ( а.с.64 на звороті) на подвір’ї ОСОБА_11 на відстані 1,5 метрів від колодязя по праву сторону на камінні було виявлено пляму бурого кольору.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 повідомила, що вона є співмешканкою ОСОБА_7 У квітня 2013 року вона проживала разом з ним за адресою: вул. Лозановича,12 в смт. Березнегувате. 23 квітня, десь о пів другої ночі, коли вона спала до кімнати в якій вони проживали прийшли ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 якого вона бачила вперше. ОСОБА_6 приніс з собою пакети, які поставив під стіл у кімнаті. Між ними відбулася розмова під час якої ОСОБА_7 запитав у ОСОБА_6 нащо той побив чоловіка, а ОСОБА_6 з цього приводу нічого не заперечував. Потім вона почула, що Магеї домовлялись з ОСОБА_6 що він приїде по речі завтра на велосипеді, оскільки він вибив палець на правій руці та не може нести речі. Потім ОСОБА_6 пішов, а вони лягли спати. Наступного дня ОСОБА_6 по пакети не прийшов, а тому вона їх поклала до шафи, звідки їх і вилучили працівники міліції.
Відповідно до протоколу обшуку від 24 квітня 2013 року у будинку ОСОБА_15 що знаходиться за адресою: вул. Лозановича, 12 в смт. Березнегувате Миколаївської області, в ході проведення обшуку, в кімнаті ОСОБА_7 у шафі було виявлено та вилучено переносний телевізор, куртку жіночу червоного кольору, які належали потерпілій ОСОБА_2 ( а.с.70-73).
Відповідно до висновку експерта № 68 судово – медичної експертизи трупа ОСОБА_9 від 24 квітня 2013 року (а.с.58-63) – причиною його смерті є множинні тупі травми груді та спини з переломом тіла грудини множинні переломи ребер, пошкодження плеври, що супроводжувалось крововиливом у плевральну порожнину і розвитком гемопневмоторакса і жирової емболії сосудів малого кругу кровообігу, що обумовило порушення а потім зупинку дихання і кровообігу, припинення функцій центральної нервової системи. При дослідженні трупа було виявлено такі тілесні ушкодження: перелом тіла грудини, крововилив у м’які тканини області перелому грудини, масивний крововилив в загрудину жирову клітковину середостіння, множинні переломи ребер: 3-го по навколо грудинній лінії, 4- го по – переднє підм’язовій лінії, 6 – по середнє ключичній лінії, 8 по середнє підм’язовій та лопаточній лініям, справа 2-3-4-5-6 по середнє – ключичній лінії та 11 – по заднє підм’язовій лінії: з них переломи 8 ребра зліва та 2-6 ребер з справа мають ознаки здавлювання на внутрішніх кістних пластинах і розтяження на внутрішніх кістних пластинах. Пошкодження плеври, крововилив в ліву плевральну порожнину (1 літр), множинні крововиливи на груді та спині. Два крововиливи в м’які ткані голови – у праву та ліву скроневі області, множинні крововиливи на обличчі. Садна в поперечній та ягодичній областях, на колінах та крововиливи на руках. Перелом тіла грудини виник від впливу тупого твердого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо від ударів кулаком та ногою. Переломи 2-3-4-5-6 ребер з права виникли від деформації грудної клітки від дії в область грудини тупого твердого предмета чи предметів, що можливо при сильних ударах чи надавлюванні кулаками, коліном чи підошвою ноги. Переломи 3,4,6 ребер з ліва, 8 з лівої сторони по середньо – підм’язовій лінії, 11 ребра з права виникли від неодноразових ударів тупими твердими предметами з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо від ударів кулаками або ногами. За висновком експерта зазначені тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент спричинення, при цьому кожне з них окремо може бути причиною смерті. Експертом було встановлено, що потерпілому було нанесено не менше 35 ударів, з них в область голови – 8, в область тулуба – не менше 19, інші в кінцівки тіла.
За висновком експерта № 265 від 10.06.2013 року судово – медичної експертизи речових доказів: футболки, спортивних брюк, шкарпеток ОСОБА_7- на його спортивних брюках було виявлено кров людини, походження якої не виключено від ОСОБА_9 ( а.с.118-120).
Згідно акту №257 амбулаторної судово- психіатричної експертизи Миколаївської обласної психіатричної лікарні № 1 ОСОБА_7, з дитинства страждає легкою розумовою відсталістю, в період часу до якого відноситься інкриміноване йому діяння, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними ( а.с.93-96).
За актом №258 амбулаторної судово - психіатричної експертизи Миколаївської обласної психіатричної лікарні № 1 ОСОБА_8, з дитинства страждає легкою розумовою відсталістю, в період часу до якого відноситься інкриміноване йому діяння, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними ( а.с.97 -100).
Таким чином, вину обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їм діяннях суд вважає доведеною, їх дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 162 КК України – як незаконне проникнення до житла, за ч.2 ст. 121- як умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб, таке що спричинило смерть потерпілого, та за ч.3 ст.185 КК України – як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_3, про відсутність в його діях складу кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КК України, спростовуються показами самого ОСОБА_6, який свою вину у вчиненні зазначеного злочину визнав частково, показами обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8, які підтвердили, що ОСОБА_6 наносив потерпілому удари ногами у область тулуба і по ребрам, та показами свідка ОСОБА_14, яку чула розмову між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, в якій той не заперечував нанесення тілесних ушкоджень потерпілому.
Крім цього, поведінка ОСОБА_6 що передувала вчиненню ним злочину за ч.2 ст.121 КК України, а саме фактично безпричинне завдання ударів кулаком в обличчя потерпілому ОСОБА_9, не вчинення ним дій направлених на припинення протиправних дій Магеїв, його поведінка після вчинення зазначеного злочину, а саме продовження вчинення злочинів спільно з обвинуваченими, та той факт що він не заперечував побиття ним ОСОБА_9 у будинку Магеїв, в своїй сукупності дають всі підстави вважати, що ОСОБА_6 незважаючи на заперечення своєї вини у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.121 КК України, мав намір заподіювати та заподіював потерпілому тілесні ушкодження.
Враховуючи кількість нанесених потерпілому ударів (не менше 35), механізм їх нанесення та локалізація – в область грудної клітки та тулуба, які за висновком експерта № 68 від 24.04.2013 року (а.с.60 на звороті) відносяться до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент спричинення, кожне з яких окремо могло бути причиною смерті потерпілого, нанесення ударів всіма обвинуваченими у різні частини тіла потерпілого, а саме: по тулубу, в грудну клітину, обличчя і кінцівки потерпілого, чим фактично вони допомагали один одному у досягненні мети – спричинення ОСОБА_9 тяжких тілесних ушкоджень, свідчать про узгодженість їх дій та наявність у них умислу на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, а тому суд приходить до висновку що їх вина у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.121 КК України є доведеною.
На підставі викладених вище висновків, суд спростовує доводи захисника ОСОБА_5 про відсутність в діях ОСОБА_8 складу злочину передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Також суд вважає безпідставними посилання захисника обвинуваченого ОСОБА_6- адвоката ОСОБА_3 на висновок судово – медичного експерта № 68/1 від 26.06.2013 року (а.с.91-92) як на доказ відсутності його вини у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.121 КК України, оскільки зазначений висновок експерта не спростовує факт завдання тілесних ушкоджень потерпілому всіма обвинуваченими.
Суд вважає помилковими доводи захисника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_4 про необхідність виключення з обвинувачення ч.1 ст.162 КК України, з тих підстав, що кваліфікуюча ознака «проникнення до житла» охоплюється ч.3 ст.185 КК України, та не потребує додаткової кваліфікації за ч.1 ст.162 КК України, оскільки проникнення до житла ОСОБА_9, на початку вчинення ними кримінальних правопорушень, вчинювалось ними не з метою крадіжки, а з метою з’ясування особистих стосунків з ОСОБА_9 та зустрічі з його донькою, пізніше вони знову проникли до житла ОСОБА_9 та вчинили крадіжку, а тому, оскільки вони вчинили два різні злочини, їх дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.162 та ч.3 ст.185 КК України.
Призначаючи покарання суд враховує тяжкість та суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які за ст.12 КК України відносяться до тяжких, обставини їх вчинення та дані про особи обвинувачених.
З матеріалів характеризуючих особу ОСОБА_6 судом встановлено, що він раніше не судимий, за місцем проживання характеризуються посередньо, не одружений, не працює, утриманців не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставин що пом’якшують його покарання судом не встановлено. Обставиною що обтяжує покарання обвинуваченому судом визнано вчинення ним злочинів у стані алкогольного сп’яніння.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_8 судом встановлено, що він раніше неодноразово судимий, повернувшись з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став, за місцем проживання характеризується негативно, не працює, у лікаря нарколога не перебуває, з листопада 1995 року перебуває на обліку у лікаря – психіатра з діагнозом «Легка розумова відсталість», не одружений, утриманців не має.
Обставин, що пом’якшують його покарання судом не встановлено.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого судом визнано вчинення ним злочинів у стані алкогольного сп’яніння та рецидив злочинів.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_7 судом встановлено, що він раніше неодноразово судимий, за місцем проживання характеризується негативно, не працює, у лікаря нарколога не перебуває, з листопада 1995 року перебуває на обліку у лікаря –психіатра з діагнозом « Легка розумова відсталість», не одружений, утриманців не має.
Обставин що пом’якшують його покарання судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого судом визнано вчинення ним злочинів у стані алкогольного сп’яніння та рецидив злочинів.
На підставі викладеного вище, з урахуванням даних про особи обвинувачених, відсутність пом’якшуючих обставин, та наявність обтяжуючих покарання обставин суд приходить до висновку про призначення покарання обвинуваченим у виді позбавлення волі, яке буде необхідним та достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ними нових злочинів.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Речових доказів по справі немає.
Керуючись ст.ст. 368,370,374 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1.ст.162, ч.2 ст.121, ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання:
по ч.1 ст.162 КК України – два роки обмеження волі;
по ч.2 ст.121 КК України – вісім років позбавлення волі;
по ч.3 ст.185 КК України – чотири роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточно ОСОБА_7 покарання – вісім років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 – рахувати з 26 квітня 2013 року.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_7 залишити попередній – тримання під вартою.
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1.ст.162, ч.2 ст.121, ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання:
по ч.1 ст.162 КК України – два роки обмеження волі;
по ч.2 ст.121 КК України – вісім років позбавлення волі;
по ч.3 ст.185 КК України – чотири роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточно ОСОБА_8 покарання – вісім років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 – рахувати з 26 квітня 2013 року.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_8 залишити попередній – тримання під вартою.
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1.ст.162, ч.2 ст.121, ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання:
по ч.1 ст.162 КК України – два роки обмеження волі;
по ч.2 ст.121 КК України – сім років позбавлення волі;
по ч.3 ст.185 КК України – три роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточно ОСОБА_6 покарання – сім років позбавлення волі.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_6 залишити попередній – домашній арешт.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Березнегуватський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченими у той же строк з моменту вручення їм копії вироку.
Суддя підпис ОСОБА_16
З оригіналом згідно:
Суддя С.Ф.Орлова