Провадження № 1-кп/470/42/13

Справа № 470/957/13-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2013 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого: судді Орлової С.Ф.,

за участю прокурора прокуратури Березнегуватського району Миколаївської області ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2, при секретарі Михалюк С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження № 12013160160000724 за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працюючого, неодруженого, раніше судимого – вироком Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 18 жовтня 2012 року за ч.2 ст.263 КК України до 120 годин громадських робіт, вироком Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 29 липня 2013 року за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців, 15 днів позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком три роки, проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується у кримінальному правопорушенні за таких обставин.

У червні 2013 року у ОСОБА_3 виник умисел на викрадення чавунної батареї на вісім секцій, у будинку,що належить його співмешканці ОСОБА_2 Реалізовуючи свій злочинний намір ОСОБА_3 знаходячись за місцем свого мешкання у ІНФОРМАЦІЯ_5, відламавши від системи опалення чавунну батарею на 8 секцій вартістю 200 грн., яку перебив кувалдою на 2 частини, таємно викрав її. Після чого з місця злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, продавши її місцевому жителю ОСОБА_4 спричинивши ОСОБА_2 матеріальні збитки на загальну суму 200 грн.

13 серпня 2013 року близько 01:00 години у ОСОБА_5 виник умисел на викрадення майна належного його співмешканці ОСОБА_2, а саме чавунної батареї на 8 секцій. Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_3 вчинив сварку із співмешканкою ОСОБА_2, в результаті якої вона залишила своє помешкання. Скориставшись її відсутністю відкрутивши від системи опалення чавунну батарею на 8 секцій вартістю 200 грн. таємно викрав її. Після чого з місця злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, продавши її місцевому жителю ОСОБА_4, спричинивши ОСОБА_2 матеріальні збитки на загальну суму 200 грн.

Цивільний позов по справі не заявлений.

В судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю, щиро покаявся. Суду пояснив, що у червні 2013 року викрав з будинку своєї співмешканки, у час її відсутності, чавунну батарею на 8 секцій, яку здав як металобрухт місцевому мешканцю ОСОБА_4, отриманні кошти в сумі 55 гривень витратив на придбання алкогольних напоїв.

У серпні 2013 року перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, він знову вирішив вчинити крадіжку чавунної батареї, тому вчинив сварку зі своєю співмешканкою ОСОБА_2, скориставшись тим, що вона покинула будинок він відламав від системи опалення чавунну батарею на 8 секцій, яку здав на металобрухт місцевому мешканцю ОСОБА_4, отриманні кошти витратив на придбання алкогольних напоїв. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати, завдану потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду відшкодовано ним у повному обсязі.

В зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою провину та погодився з кваліфікацією вчиненого ним злочину, а прокурор і потерпіла не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд, вислухавши думку учасників судового провадження, за відсутності їх заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, згідно положень ч. 3 ст. 349 КПК України, вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, тому під час судового розгляду суд обмежився допитом обвинуваченого і дослідженням документів характеризуючих особу обвинуваченого. Дослідження інших доказів у справі не проводилось.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає за необхідне кваліфікувати за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Вивченням особи ОСОБА_3 встановлено, що він раніше судимий і знову до постановлення та набрання законної сили попереднім вироком вчинив умисний злочин, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, тому призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, що відноситься до злочину середньої тяжкості, обставини їх вчинення, дані про особу обвинуваченого.

Обставиною, що пом’якшує покарання обвинуваченому судом визнається щире каяття.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_3 є вчинення ним правопорушення у стані алкогольного сп’яніння та рецидив злочинів.

Також враховуючи, що обвинувачений за місце проживання характеризується позитивно, матеріальні збитки добровільно та повністю ним відшкодовано, а потерпіла ОСОБА_2 не наполягала на суворому покаранні та підтвердила факт відшкодування завданої їй шкоди, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі ближче до мінімальних меж, передбачених ч.2 ст. 185 КК України, та можливість звільнення його від відбування покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Речових доказів по справі немає.

Керуючись ст.ст. 368,370,374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного попереднім вироком Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 29 липня 2013 року, більш суворим, призначеним даним вироком, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов’язку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально - виконавчої системи та періодично з’являтись в ці органи на реєстрацію.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Березнегуватський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченими у той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Суддя С. Ф. Орлова