Провадження № 1-кп/470/38/13

Справа № 470/876/13-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2013 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого: судді Орлової С.Ф.,

за участю прокурора Пироженка С.В., потерпілого ОСОБА_1, законного представника потерпілого ОСОБА_2, педагога - методиста з охорони дитинства відділу освіти Березнегуватської райдержадміністрації ОСОБА_3, при секретарі Михалюк С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12013160160000674 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, не військовозобов’язаного, раніше не судимого,

-у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2013 року приблизно о 13 годині дня ОСОБА_4 перебуваючи біля будинку ОСОБА_5, що знаходиться за адресою: вул. Набережна, 21 с.Новогригорівка Березнегуватського району Миколаївської області, на ґрунті особистих неприязних стосунків з останнім, вчинив сварку з його малолітнім сином ОСОБА_1, в ході якої умисно давив йому шию, крутив вуха, штовхнув на дерев’яну лавку, об яку той ударився головою, спричинивши останньому подряпини, крововиливи на шиї, садно правої вушної раковини, забій м’яких тканин голови - тобто легкі тілесні ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому ним кримінальному правопорушенні не визнав. Суду пояснив, що з родиною ОСОБА_1 вже більше семи років перебуває у неприязних стосунках. 22 липня 2013 року вдень, коли він на власному тракторі обробляв належну йому земельну ділянку, до нього підбіг ОСОБА_1 та почав показувати нецензурні жести та ображати його. Така поведінка потерпілого його обурила та розізлила, тому 23 липня 2013 року він на власному автомобілі ВАЗ 2121 під’їхав до будинку ОСОБА_1, біля якого на вулиці перебував ОСОБА_1, який на його запитання, повідомив, що батьків вдома немає, та відмовився просити вибачення за свою поведінку напередодні, і почав знову ображати його. Обурившись такою поведінкою потерпілого, він схопив його лівою рукою за праве вухо, але той вирвався і втік, після чого він сів до машини та поїхав у особистих справах. Інших ушкоджень він не наносив.

Незважаючи на те, що ОСОБА_4 не визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органами досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, його вина повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, що узгоджуються між собою, а саме:

-          показаннями потерпілого ОСОБА_1, який в судовому засіданні пояснив, що його батьки з обвинуваченим тривалий час перебувають у неприязних стосунках. 22 липня 2013 року він помітив, що Благодаров обробляє на тракторі належну їм земельну ділянку та крикнув щоб він їхав геть, на що той обурився, почав кричати та погрожувати йому. Наступного дня - 23 липня 2013 року він перебував у себе вдома зі своїм другом ОСОБА_6 та своєю сестрою, батьків вдома не було, оскільки вони поїхали до м. Херсон. До їх будинку під’їхав Благодаров, який запитав чи вдома батьки та став вимагати вибачення, під час чого схопив його за вуха та почав їх крутити, при цьому співмешканка ОСОБА_4, ОСОБА_7 почала відтягнула його. Потім Благодаров почав руками душити його за шию, він виривався та декілька разів ударився головою об дерев’яну лавку, що знаходиться біля двору. Він вирвався, оскільки ОСОБА_7 відтягнула обвинуваченого він нього, та втік до двору. ОСОБА_4 із співмешканкою сіли до машини та поїхали. По приїзду батьків вони одразу звернулися до міліції, а потім до лікарні в смт. Березнегувате, оскільки у нього сильно боліла голова та вуха.

-          показами законного представника потерпілого ОСОБА_2, допитаної в судовому засіданні в якості свідка. Яка показала, що вона не була очевидцем нанесенню її сину тілесних ушкоджень ОСОБА_4. Того дня вона разом з чоловіком їздила до м. Херсон. Заїжджаючи до с. Новогригорівка вони розминулися з ОСОБА_4, який виїжджав з села на своєму автомобілі. Біля двору вона побачили свого сина, який плакав та держався за вуха, і пояснив що йому крутив вуха та душив Благодаров. Оскільки у сина на шиї були подряпини та синці, гуля на потилиці, вони одразу звернулися до лікарні. А потім до міліції в смт. Березнегувате, де їм повідомили, що необхідний висновок експерта з приводу тілесних ушкоджень, тому вони 26 липня 2013 року поїхали для проведення експертизи у м. Херсон.

-          показами свідка ОСОБА_5, який в судовому засіданні показав, що він доводиться батьком потерпілому та дав покази аналогічні показам ОСОБА_2 Крім цього, він повідомив, що його родина вже більше семи років перебуває з ОСОБА_4 у неприязних стосунках з приводу земельних ділянок. 23 липня 2013 року близько 13 годині дня, по приїзду до свого будинку він побачив сина який плакав та пояснив, що його побив Благодаров. У сина була подряпина, синці на шиї, гуля на потилиці, яка зі слів сина, виникла у нього від удару головою об дерев’яну лавку ОСОБА_4.

-          довідкою лікаря – хірурга Березнегуватської центральної районної лікарні, згідно якої у ОСОБА_1 під час огляду 23 липня 2013 року о 15 годині дня, окрім поверхневої рани на шиї було виявлено забій м’яких тканин голови (а.с.39).

-          висновком експерта бюро судово – медичної експертизи управління охорони здоров’я Херсонської облдержадміністрації № 1193 від 26.07.2013 року, за яким у потерпілого малися тілесні ушкодження у вигляді подряпини, крововилив на шиї, садно правої вушної раковини, що виникли від дії тупих предметів та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень ( а.с.22).

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Суд не приймає до уваги доводи обвинуваченого, що він не спричиняв потерпілому тілесних ушкоджень на шиї та потилиці голови, оскільки вони протирічять доказам дослідженим у судовому засіданні та спростовуються ними: а саме довідкою лікаря –хірурга Березнегуватської центральної лікарня та висновком експерта, за якими тілесні ушкодження на шиї та потилиці голови,утворилися від не менше ніж трьох ударів тупими твердими предметами та були спричиненні потерпілому саме 23 липня 2013 року.

Крім цього, у суду немає підстав сумніватися у поясненнях потерпілого, так як вважає їх правдивими, постійними і послідовними такими, що відповідають матеріалам кримінального провадження та повністю узгоджуються з доказами наявними у матеріалах справи.

Таким чином, аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази, кожен окремо так і всі в сукупності, суд доходить висновку, що вина обвинуваченого знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка здійснила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, за місцем проживання він характеризується позитивно, є депутатом сільської ради, членом громадського формування по охороні громадського порядку, має на утриманні малолітнього сина.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд вважає вчинення ним злочину щодо малолітньої особи.

На підставі вищевикладеного, враховуючи особу обвинуваченого, позицію потерпілого, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе з призначенням покарання в межах санкції ч.1 ст. 125 КК України у вигляді громадських робіт.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Речових доказів немає.

Процесуальних витрат із залученням експерта по справі також не заявлено.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України , суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України і призначити йому покарання у виді 120 ( ста двадцяти ) годин громадських робіт.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Березнегуватський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя С. Ф. Орлова