Справа № 2-777/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2013 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі :

головуючого судді Ничик Г.І.

секретаря Петруняк Н.А., Капітан Т.В.,

з участю: представників позивача/ відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, ОСОБА_3, відповідача/ позивача ОСОБА_4, його представника ОСОБА_5,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні 1 /4 частки будинковолодіння та поділ житлового будинку в натурі між власниками та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про припинення права власності на частку в житловому будинку

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4 про зобов’язання відповідача усунути перешкоди в користуванні 1 /4 частки будинковолодіння, що знаходиться по вул. Залізнична, 9 в м. Городенка Івано-Франківської області, виділити в натурі 1 /4 частки будинковолодіння та приналежних господарських споруд по вул. Залізнична, 9 в м. Городенка Івано-Франківської області. В позовній заяві ОСОБА_1 зазначила, що відповідно до рішення судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області від 16.11.2010 р. та свідоцтва про право власності вона є власником 1/ 4 житлового будинку з приналежними господарськими прибудовами по вул. Залізничній, 9 в м. Городенка, власником 3 /4 цього будинковолодіння є її батько – відповідач ОСОБА_4 Між сторонами виникають спори про порядок користування і володіння будинком, так як на даний час відповідач користується всім будинком, що перевищує його реальну частку. Відповідно до ч. 3 ст. 358 ЦК України позивачка, як співвласник будинку, має право на надання в окреме володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього співвласник має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Покликаючись на ч. 1ст. 367 ЦК України, якою передбачений розподіл майна в натурі між власниками за домовленістю між ними, позивачка зазначає, що відповідач не погоджується на її пропозиції про реальний поділ майна, тому вона змушена звернутись до суду за захистом та відновленням її порушених прав.

ОСОБА_4, відповідач за первісним позовом, звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про припинення права власності на її 1 /4 частку житлового будинку, розташованого по вул. Залізнична, 9 в м. Городенка Івано-Франківської області, в зв’язку з чим він готовий внести на депозитний рахунок суду відповідну грошову суму, та визнати за ним, ОСОБА_4, право власності на 1 /4 частку житлового будинку, що знаходиться по вул. Залізнична, 9 в м. Городенка Івано-Франківської області. Свої вимоги мотивує тим, що право власності на 1 /4 частку житлового будинку з господарськими будівлями належить ОСОБА_1 відповідно до рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 16.11.2010 р. в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 В спірному господарстві ОСОБА_1 не проживає з вересня 2007 р., не бере участі в обслуговуванні та покращенні будинку та погосподарських споруд. З 2009 р. ОСОБА_1 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, потреби в житлі не має. Оскільки згідно з висновком № 011/БТ-12 судової будівельно-технічної експертизи провести поділ будинковолодіння та виділити власнику 1 /4 ідеальної частини неможливо, так як дана частка є значно меншою від мінімально допустимої та суперечить вимогам ДБН (В.2.2-15-2005), які передбачають, що в будь-якій квартирі, що проектується для проживання, повинні бути житлові кімнати, підсобні приміщення, кухня, передпокій, санвузол, коридори, що в сукупності є підставою для припинення права ОСОБА_1 на частку у спільному житловому будинку.

Ухвалою суду від 03 квітня 2013 року вказані справи об’єднані в одне провадження.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_7 підтримали позовні вимоги ОСОБА_1, просять виділили ОСОБА_1 1 /4 частку житлового будинку з господарськими будівлями згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № В-4 від 12.09.2012р., проведеної експертом ОСОБА_8 Зокрема, представник ОСОБА_2 пояснила, що її повністю задовольняє висновок експерта, згідно з яким визначений один варіант розподілу, за яким її дочці ОСОБА_1, як власнику 1/ 4 частки будинку, виділяється веранда, одна житлова кімната, 1/ 4 частина теплиці, курник та в спільному користуванні обох власників залишаються вбиральня, котельня, криниця, огорожа, вимощення і вигрібна яма.

Позовні вимоги ОСОБА_4 представники ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не визнали.

ОСОБА_9І суду пояснила, що з 2005 р. дочка ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не проживає в м. Городенка. Після закінчення школи вона вступила до навчального закладу в м. Львів, де фактично проживала, а після одруження вона з сім’єю продовжує проживати в м. Львів.

Представник ОСОБА_3 суду пояснила, що єдиним нерухомим майном ОСОБА_1 є 1 /4 частка у праві власності на будинок в м. Городенка по вул. Залізнична, 9, яку вона відсудила в свого батька. ОСОБА_1 не проживає в м. Городенка з 2007р., так як спочатку стаціонарно навчалась у Львові, потім вийшла заміж і разом з сім’єю проживає в м. Львів у батьків чоловіка. Вона має малолітню дитину, і в зв’язку з цим не мала можливості з’являтись в судові засідання. Підставою звернення до суду стало те, що приїхавши в 2012 р. в м. Городенка, вже після розірвання шлюбу між батьками, вона не змогла попасти в будинок, в якому має частку, так як на звичному місці, де раніше знаходився ключ від хати, вона його не виявила. Таким чином, батько її в будинок не впустив. Щоб мати можливість безперешкодно потрапити до будинку і користуватись своєю власністю, вона звернулась в суд з позовом, згідна мати свою одну кімнату в будинку та один коридорчик. Тому позов ОСОБА_1 її представник підтримує.

Позов ОСОБА_4 представник відповідача/позивача ОСОБА_3 вважає таким, що не може бути задоволений тому що згідно ч.2 ст. 364 ЦК України компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою, а такої згоди ОСОБА_1 не надає. Покликається на те, що згідно практики Верховного Суду України реальний розподіл будинку між співвласниками неможливо провести тільки в тих випадках, якщо неможливо облаштувати два входи до будинку. Оскільки в своєму висновку № В-4 від 12.09.2012 р. ліцензований судовий експерт Івано-Франківської торгово-промислової палати ОСОБА_8 навела єдиний варіант розподілу, що відповідає нормам ДБН, врахувавши те, що до будинку є два входи, тому - представник ОСОБА_1 вважає необ’єктивним висновок експерта ОСОБА_10 про те, що розподіл цього будинку провести між цими співвласниками неможливо. На її звернення за роз’ясненням до експерта ОСОБА_8 про розподіл теплиці, був отриманий висновок від 10.03.2013 р., згідно з яким розділити на 1/ 4 і 3/ 4 теплицю можливо, що відповідно становить 52,85 кв. м та 158,85 кв. м, схематично експерт визначила, де можна облаштувати другий вхід до теплиці і вказала, де має проходити межа теплиці.

Заперечуючи щодо посилань ОСОБА_4 відносно розподілу теплиці і курника між співвласниками, представник покликається на те, що в технічному паспорті, виготовленому на замовлення ОСОБА_1 в 2011р., ці будівлі вказані з роком побудови 1990р., навіть якщо вони, згідно з твердженням ОСОБА_4, побудовані в 2001 р., представник вважає, що право власності ОСОБА_1 підтверджене техпаспортом, виготовленим на виконання іншого рішення суду, яким за ОСОБА_1 визнано право власності на 1 /4 частину житлового будинку з господарськими спорудами. За даними Коломийського МБТІ за ОСОБА_1 числиться 1 /4 будинковолодіння, тому поділ будинковолодіння між співвласниками слід провести згідно висновку № В-44 від 12.09.2012 р. з додатковими роз’ясненнями до Висновку, складеними експертом ОСОБА_8 10.03.2013 р. Оскільки позовна вимога про визнання за ОСОБА_4 права власності на 1 /4 частину житлового будинку є похідною від вимоги про припинення права ОСОБА_1 на її частку в спільній власності, то в її задоволенні також просить суд відмовити.

Відповідач/позивач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_11 позов ОСОБА_1 не визнали, позов ОСОБА_4 підтримали з наведених в ньому підстав. Суду представник пояснила, що житловий будинок з господарськими будівлями ОСОБА_4 успадкував від його батьків. Згідно рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 16.11.2010 р. за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/4 житлового будинку з приналежними господарськими спорудами по вул. Залізнична, 9 в м. Городенка тільки на спадкове майно за заповітом діда. Згідно свідоцтва про право на спадщину спадкове майно складається з житлового будинку, стодоли, літньої кухні, стайні, вбиральні, гаража, комори, ванни, котельні, криниці, огорожі та замощення. Згадане свідоцтво видавалось ОСОБА_4 в 2001 р. і було визнане частково недійсним, а саме: в 1 /4 частині Рішенням Апеляційного суду 16.11.2010 р., яким був частково задоволений позов ОСОБА_1 Огорожа була предметом поділу між подружжям ОСОБА_4 за позовом ОСОБА_2, рішенням Городенківського районного суду від 30.09.2011 р. її визнано власністю ОСОБА_4 Курник і теплиця не можуть бути включені до спадкового майна, так як збудовані після смерті спадкодавця ОСОБА_6, який помер в 1994 р. Враховуючи висновок судової будівельно-технічної експертизи, якою встановлено неможливість виділення в натурі 1 /4 частини будинковолодіння по вул. Залізнична, 9 в м. Городенка, представник просить прийняти до уваги те, що для припинення за рішенням суду права особи на частку у спільному майні на підставі позову інших співвласників достатньо однієї із передбачених в пунктах частини 1 статті 365 ЦК України підстав, а в даній справі таких підстав є декілька: частка є незначною і не може бути виділена в натурі, так як суперечить вимогам ДБН, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї, так як ОСОБА_1В з 2007 р. проживає в м. Львів.

ОСОБА_4 суду пояснив, що після смерті його батька ОСОБА_6, який помер в 1994 р., належне йому майно успадкувала його мати - ОСОБА_9. Після смерті матері належне їй майно успадкував він згідно свідоцтва, виданого нотаріусом. До спадкового майна відносився житловий будинок з господарськими будівлями по вул. Залізничній, 9 в м. Городенка. Свідоцтво було частково визнане недійсним за рішенням апеляційного суду в зв’язку з виділенням його дочці – ОСОБА_1 (ОСОБА_12В.) 1/4 частини житлового будинку з господарськими будівлями за заповітом його батька ОСОБА_6. Технічний паспорт на будинок був виготовлений 26.08.1988 р. на ім’я батька, де вказано, які будівлі були в господарстві, і не вказано, що в господарстві наявна теплиця. В подальшому до техпаспорта вносились відомості про власників. Будівельний паспорт на будівництво господарських приміщень був виготовлений для батька в 1987 р., але за свого життя батько теплицю не збудував. В той час теплиця була тимчасова, під плівкою, тому й не значиться у технічному паспорті. Після смерті матері, в 2001 р. ОСОБА_4 була збудована теплиця під склом, яка наявна в даний час.

Технічний паспорт, виготовлений в 2011 р., наданий до суду позивачкою ОСОБА_1, містить перелік об’єктів, в який включені будівлі, які фактично виявлені в господарстві на момент проведення обмірів працівником МБТІ в 2011 р. ОСОБА_13 категорично заперечив, що роки побудови господарських будівель, зазначені в техпаспорті, складеному за заявою ОСОБА_1, були вказані з його слів, зокрема, що теплиця та курник були побудовані в 1990р. Оскільки ні курник, ні теплиця не були наявні на час смерті ОСОБА_6, після смерті якого ОСОБА_1 успадкувала 1/ 4 частку будинковолодіння, тому відсутні підстави для виділення їй частки з урахуванням цих споруд.

Відповідач/позивач ОСОБА_4 звертає увагу суду на те, що під час огляду будинковолодіння експертом ОСОБА_8 була присутня представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_7 Висновок експерта ОСОБА_8 складений без проведення будь-яких обмірів, вона обмежилась тільки фотографуванням. Наведена у висновку висота приміщень 2,8 м, позначених в техпаспорті під літерами «Ж» і «З» не відповідає фактичній висоті, яка становить 2,3 м, не врахований реальний знос будівель: зазначено тільки 35% зносу стодоли «Б», 24% зносу літньої кухні «В»,          22% зносу стайні, що не відповідає дійсним обставинам. Хоча експерт фотографувала об’єкти в яких чітко видні тріщини, уточнювала причини їх утворення, однак до свого висновку не долучила ці фотографії, не врахувала реальний знос, стан будівель при визначенні вартості. Вказане призвело до завищення експертом вартості будинковолодіння. Йому, як власнику 3/ 4, експерт пропонує житлову кімнату площею 18,4 кв. м, а власнику 1 /4 пропонує житлову кімнату площею 26,5 кв. м, що значно перевищує його частку в наявній житловій площі будинку. До поділу між сторонами по першій експертизі включені теплиця і курник, хоча реально вони були збудовані в 2001 р., відповідно - не входять до спадкового майна після смерті його батька і не підлягають розподілу між сторонами. Комісійним актом обстеження комісії Городенківської міської ради від 30.07.2012 р. стверджено, що будівлі перебували в стані, що потребує капітального ремонту. Тому літом 2012р. йому довелось терміново проводити капітальний ремонт будівель. Наведений експертом ОСОБА_8 варіант розподілу часток між сторонами вважає неприйнятним, так як при виділенні ОСОБА_1 частки в житловому будинку, що перевищує її незначну 1 /4 частку, порушуються його права як власника 3 / 4. Зокрема, йому, як власнику 3/ 4, експерт пропонує виділити житлову кімнату площею 18,4 кв.м з парадним входом, а власнику 1 /4 пропонує виділити житлову кімнату площею 26,5 кв. м та підсобні приміщення. Крім того, ОСОБА_4 пояснив, що під час судових засідань по іншій справі, де брали участь він та ОСОБА_1, як третя особа на стороні позивача, яка не заявляла самостійних вимог на предмет спору, остання чітко вказувала, що жити в успадкованій частині будинку в м. Городенка вона не буде, там має бути прописана та жити її мама - ОСОБА_2 - представник ОСОБА_14 по даній справі. Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірваний, між ними неприязні відносини і спільне користування одним будинком є неможливим. ОСОБА_4 просить суд прийняти до уваги висновок експерта ОСОБА_10, де враховано реальний стан будинку та господарських приміщень, і що неможливо, не порушуючи ДБН, реально виділити ОСОБА_1 1 /4 успадкованого будинковолодіння. Просить припинити право ОСОБА_1 на частку в спільному майні, так як її інтересам, як співвласника, таке припинення не завдасть істотної шкоди. При цьому просить врахувати, що він вніс на депозитний рахунок суду вартість 1/ 4 частки, в сумі 77648 грн., виходячи з вартості будинковолодіння, визначеної експертом. Цю суму пропонує направити позивачці в зв’язку з припиненням її частки в спільному майні та визнати за ним право власності на цю частку.

Заслухавши осіб, які беруть участь в справі, експерта, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Ч.3 статті 61 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.05.2001 р., виданого Городенківською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_4 є спадкоємцем майна своєї матері ОСОБА_9, яка померла 18.08.2000р. Спадкове майно, на яке видане згадане свідоцтво, складається з житлового будинку, позначеного в плані під літерою «А» розміром житлової площі 44,9 кв. м з приналежними господарськими прибудовами, а саме: Б-стодола, В-літня кухня, Г-стайня, Д - вбиральня, Е-гараж, Є-комора, Ж-ванна,З-котельня, №1 криниця, №1-4-огорожа, 1-замощення, розміщеного в м. Городенка по вул. Залізничній, 9. Також в свідоцтві зазначено, що цей житловий будинок належав померлій ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого Городенківською державною нотаріальною конторою 22.05.1997р. за № 378. Вказане свідоцтво зареєстроване в реєстрі за № 463, спадкова справа № 372 (а.с.87).

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 16.11.2010 р. визнано недійсним в 1/ 4 частині свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок з приналежними господарськими прибудовами по вул. Залізничній, 9 в м. Городенка, видане 26 травня 2001 р. Городенківською державною нотаріальною конторою на ім’я ОСОБА_4 і зареєстроване в реєстрі за № 463. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину житлового будинку з приналежними господарськими прибудовами по вул. Залізничній, 9 в м. Городенка в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6. Отже, сторони по справі є співвласниками житлового будинку з приналежними господарськими прибудовами по вул. Залізничній, 9 в м. Городенка, житловою площею 44,9 кв.м, загальною площею 101,4 кв. м, як вказано в технічному паспорті на житловий будинок, що складений 26.03.1988 р. (а.с.165).

ОСОБА_15 Михайлович помер 02.11.1994 р., що вказано в Рішенні Апеляційного суду Івано-Франківської області від 16.11.2010 р. (а.с. 5). На час його смерті був чинним Цивільний кодекс УРСР 1963р., статтею 525 якого встановлено, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. До складу спадкового майна входило майно, зазначене в технічному паспорті на житловий будинок, складеному 26.03.1988 р.: житловий будинок, позначений в плані під літерою «А» розміром загальної площі 101,4 кв.м, розміром житлової площі 44,9 кв.м з приналежними господарськими прибудовами, а саме: Б-стодола, В-літня кухня, Г-стайня, Д - вбиральня, Е-гараж, Є-комора, Ж-ванна,З-котельня, №1 криниця, №1-4-огорожа, №5 вигрібна яма, І-замощення, розміщеного в м. Городенка по вул. Залізничній, 9. (а.с.165-169).

Рішенням Городенківського районного суду від 13.07.2011 р. по справі № 2-327/11 (а.с. 134-135), яким задоволений позов ОСОБА_4 про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування житловим будинком, що знаходиться в м. Городенка по вулиці Залізнична, 9 Городенківського району Івано-Франківської області, та відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2, третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні ОСОБА_2 житлом у будинку № 9 по вул. Залізничній в м. Городенка та вселенні її у даний будинок, стверджується, що між сторонами склались неприязні відносини. З пояснень ОСОБА_1, даних під час розгляду вказаної справи, встановлено, що вона з серпня 2007 р. постійно не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, хоча зареєстрована за цією адресою, наміру проживати в даному будинку не має. Одночасно вона зазначила, що в будинку № 9 по вул. Залізничній в м. Городенка має право проживати і бути прописаною її мама.

Висновком експерта № В-4, складеним 12.09.2012р. (а.с.34-63) визначено, що дійсна вартість будинковолодіння по вул. Залізничній, 9 в м. Городенка Івано-Франківської області 823597,773 грн., в т.ч. житловий будинок літ.А -329384,397 грн., стодола літ.Б - 11093,94 грн., літня кухня літ.В - 88607,47 грн., стайня літ.Г - 26674,86 грн., вбиральня літ.Д – 1740,136 грн., гараж літ.Е- 12914,35 грн., ванна літ.Ж- 17322,51грн., котельня літ.З- 8062,15 грн., курник літ.К – 4984,16 грн., теплиця літ.Л - 257051,43 грн., криниця N1- 12570,71 грн., огорожа N2-4 - 40749,86 грн., вимощення ІІ – 9583,59 грн. вигрібна яма N5- 2858,21 грн. З них господарських споруд на суму 65762,37 грн., господарських будівель на суму 428451,006 грн.

Допитана судом експерт Боднар суду пояснила, що огляд будинковолодіння проводився в кінці лютого 2012 р., висновок з поважних причин нею складений у вересні 2012 р. Так як будинок має два входи, тому експерт вважає, що є реальна можливість виділити власнику 1 / 4 частини одну кімнату та веранду, через яку здійснюється вхід до будинку, щоб співвласники, між якими складні стосунки, могли ізольовано користуватись житлом. При цьому власник 1 /4 повинен сплатити власнику 3/ 4 грошову компенсацію в сумі 27053 грн. за відхилення від ідеальних часток площі на 6,5 %. Щодо визначення розподілу господарських приміщень, експерт виходила з міркувань, щоб було оптимально зручно для сторін, тому в спільне користування залишені деякі будівлі й споруди. Експерт пояснила, що всі будівлі знаходяться в задовільному стані, не потребують капітального ремонту, що суперечить наявним в матеріалах справи.

В дослідницькій частині висновку експертизи № В-4, складеного 12.09.2012 р. (а.с. 54), експерт ОСОБА_8 зазначає положення п. 2.22, п. 2.23, затверджених Державним комітетом у справах архітектури, будівництва України будівельних норм (ДБН В.22-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення») якими визначено, що в квартирах повинні бути передбачені житлові кімнати, підсобні приміщення – кухня, передпокій, санвузли, внутрішньоквартирні коридори, вбудовані комори, антресолі, літні приміщення,тощо, що нижня межа однокімнатної квартири повинна бути не менше 30-ти кв. м, що площа загальної кімнати в однокімнатній квартирі повинна бути не меншою 15 кв. м, мінімальна площа кухні в однокімнатній квартирі - 7 кв. м, ширина підсобних приміщень квартир повинна бути не менше: кухні – 1,8 м, передпокою 1,5 м, коридорів, що ведуть до житлових кімнат – 1,1 м. На цьому ж а.с. 54 експерт ОСОБА_8 вказує загальну житлову площу будинку, що підлягає розподілу на 1 /4 та 3/ 4, - в розмірі 101,4 кв. м, в.т.ч. 9,7 кв. м підвального приміщення, хоча нижче розміщена таблиця містить інформацію про те, що всього по будинку площа складає 101,4 кв. м, вона включає площі: підвалу 9,7 кв. м, веранди 5 кв. м, коридору 12,3 кв. м, кухні 18,7 кв. м, двох житлових кімнат 18,4 кв. м та 26,5 кв. м, комори 10,8 кв. м. Зазначена у експертному висновку житлова площа будинку в розмірі 101,4 кв. м не відповідає дійсній житловій площі будинку, що значиться в Технічному паспорті на садибний (індивідуальний) житловий будинок в розділі «експлікація приміщень до плану житлового будинку садибного типу (а.с. 10), за якою загальна площа приміщень 101,4 кв.м включає житлову площу 44,9 кв. м (дві кімнати 18,4 кв.м та 26,5 кв.м), допоміжну площу 41,8 кв.м - коридор, кухня, комора, та площу приміщень загального користування 14,7 кв.м - підвал, веранда. Зазначаючи в п. 2-3 висновків про реальну технічну можливість виділення власникові 1/ 4 частини приміщень веранди площею 5 кв. м та житлової кімнати площею 26,5 кв.м, що становить 31,07% від загальної площі будинку та перевищує належну власнику 1 /4 частку, експерт не вказує про те, що таким виділенням фактично порушуються вказані в дослідницькій частині вимоги ДБН В.22-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», і власнику 3/ 4 буде належати тільки 18,4 м житлової площі.

До загальної вартості майна в розмірі 823597,773 грн. експертом включені будівлі теплиці літ.Л вартістю 257051,43 грн., та курника літ.К 4984,16 грн., які не входили до складу спадкового майна, так як на час відкриття спадщини ще не були збудовані. Представник ОСОБА_1 покликається на те, що згідно з Будівельним паспортом, виданим в 1987р. ОСОБА_6 згідно схеми будівництва була запроектована теплиця (а.с. 163). Однак в судовому засіданні не знайшло підтвердження, що теплиця літ.Л була збудована спадкодавцем ОСОБА_6, так як запис про теплицю відсутній в технічному паспорті на будинок, що виготовлений 26.08.1988 р. (а.с.165-169). Крім того, в Довідці технічній характеристиці Коломийського МБТІ № 2744 від 27.05.2010р. (а.с. 88) вказано, що курник літ.К та теплиця літ.Л побудовані самовільно, а в Довідці технічній характеристиці Коломийського МБТІ № 1 від 2.01.2013р. (а.с. 155) вказано, що самовільно побудовані курник літ.К та теплиця літ.Л узаконені рішенням суду від 16.11.2010 р., в той час як згаданим рішенням суду чітко визначено: за ОСОБА_1 визнати право власності на 1/4 частину житлового будинку з приналежними господарськими прибудовами по вул. Залізничній, 9 в м. Городенка в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6. Вказаний як 1990 рік побудови курника літ.К та теплиці літ.Л не відповідає фактичним обставинам, оскільки ці будівлі були зведені після смерті спадкодавця ОСОБА_9, яка померла в 2000 р., а тому вони не ввійшли до спадкового майна після її смерті, а також не входили до складу майна, яке ОСОБА_9 ОСОБА_16 успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 22.05.1997р., згаданого в свідоцтві про право на спадщину від 26.05.2001р. (а.с. 87). Крім того, розміри теплиці, яка була запланована до будівництва спадкодавцем, але не збудована ним (а.с. 163), суттєво відрізняються від розмірів теплиці Л, яка зазначена в на схемі технічного паспорта на а.с. 8.

Виходячи з наведеного, суд не приймає до уваги висновки експерта ОСОБА_8 при вирішенні питання про реальний поділ часток співвласників на 1 /4 та 3 / 4.

За висновком експерта № 011/БТ-12, складеного експертом ОСОБА_10 (а.с. 99-126) дійсна залишкова вартість будинковолодіння № 9 по вул. Залізничній в м. Городенка Івано-Франківської області та перебувала у власності на час смерті спадкодавця ОСОБА_6 станом на час проведення експертного дослідження - на 27.12.2012 р., становить 310593,52 грн., в т.ч. житловий будинок літ.А -171751,41грн., підвальне приміщення літ.1А -7388 грн., літня кухня В- 56647,85 грн., стодола Б – 7152,51 грн., стайня Г- 16408,59 грн., вбиральня Д – 1223,34 грн., гараж Е- Є - 7953,96 грн., ванна Ж- 10099,87 грн., котельня З- 4700,66 грн., криниця – 7532,99, огорожа N3-4- 13433,39 грн., вимощення ІІ – 4664,22 грн. вигрібна яма N5- 1636,73 грн. (а.с.109). Із вищенаведеного висновку експерта (а.с. 114-115) вбачається, що розділити в натурі спірне будинковолодіння № 9 по вул. Залізничній в м. Городенка відповідно до часток співвласників, на окремі житлові повноцінні приміщення з врахуванням ідеальних часток є неможливим. Такий висновок зроблено згідно ДБН В.2.2-15-2005, враховуючи мінімальну площу однокімнатної квартири, що повинна становити не менше 30 кв. м. (п.2.22ДБН).

Цим висновком запропоновано виділити будинок в цілому співвласнику 3/ 4 часток із проведенням оплати 1/ 4 частини її власникові в розмірі ідеальної долі, яка станом на дату складання висновку становить 77648,38 грн. Вказана сума була внесена ОСОБА_4 на депозит суду, про що свідчить квитанція (а.с. 172).

Суд не вбачає підстав для виключення із майна, що підлягає розподілу між співвласниками огорожі, оскільки на час смерті спадкодавця ОСОБА_6 вона була в наявності, і посилання ОСОБА_4 та його представника на те, що огорожа була предметом поділу між ним та колишньою дружиною ОСОБА_2 не може бути прийняте судом до уваги.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі. При цьому, як передбачено ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Представник ОСОБА_1 покликається на ч.2 ст. 364 ЦК України, якою передбачено, що компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою, а такої згоди ОСОБА_1 не дає. Однак, згідно ч. 1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

За змістом зазначеної норми для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1 - 3 ч. 1 ст. 365 ЦК за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Вказаний висновок висловлений в постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 р. у справі № 6-81цс11 та прийнятий за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах згідно ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для судів України.

З вищенаведеного вбачається, що належна ОСОБА_1 1/4 частка в спірному будинковолодінні є незначною, і згідно з висновком експертизи не може бути виділена в натурі.

Поясненнями сторін та матеріалами справи підтверджено, що між сторонами склалися неприязні стосунки, а тому спільне володіння і користування будинком є неможливим, вказане підтверджується наявними в матеріалах даної цивільної справи рішень судів по інших справах, що набрали законної сили, в яких брали участь ОСОБА_4 і ОСОБА_1

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2007 р. проживає в м. Львів, наміру проживати в успадкованій належній їй на праві власності 1/ 4 частині будинку в м. Городенка по вул. Залізнична, 9 не має, спірне житло не є її постійним місцем проживання та членів її сім'ї, припинення права на частку в домоволодінні не завдасть істотної шкоди її інтересам співвласника та членам її сім'ї, не порушить гарантовані конституцією її житлові права.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до переконання, що позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про припинення права власності на частку у спільній частковій власності, про визнання права власності слід задовольнити.

Інших підстав, окрім однієї, що приїхавши в 2012 р. в м. Городенка та не виявивши на звичному місці ключа від будинку, ОСОБА_1 не змогла попасти в будинок, в якому має частку, як підставу для задоволення своїх позовних вимог про усунення перешкод в користуванні майном позивачка ОСОБА_1 та її представники не наводять, хоча в своєму позові ОСОБА_1 зазначає про можливість отримання від співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації, у разі неможливості надання в окреме володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 стосовно виділення в натурі частки є взаємовиключними із вимогами ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про припинення права власності на частку у спільній частковій власності, тому позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкоди в користуванні 1 /4 частки будинковолодіння, що знаходиться по вул. Залізнична, 9 в м. Городенка Івано-Франківської області та виділення в натурі 1 /4 частки згаданого будинковолодіння слід залишити без задоволення.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 524-526 ЦК УРСР 1963р., ст. ст. 16, 356,358,364,365 ЦК України, керуючись ст. ст. 10,11,60, 61,209, 214-215,218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 про зобов’язання ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні 1 /4 частки будинковолодіння, що знаходиться по вул. Залізнична, 9 в м. Городенка Івано-Франківської області та виділення в натурі 1 /4 частки будинковолодіння по вул. Залізнична, 9 в м. Городенка Івано-Франківської області - залишити без задоволення.

Позов ОСОБА_4 задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_1 на 1 /4 частку житлового будинку, що знаходиться по вул. Залізнична, 9 в м. Городенка Івано-Франківської області.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 вартість 1/ 4 частки будинковолодіння, що знаходиться по вул. Залізнична, 9 в м. Городенка Івано-Франківської області, в сумі 77648 (сімдесят сім тисяч шістсот сорок вісім) грн.

Визнати за ОСОБА_4 права власності на 1 /4 частку житлового будинку, що знаходиться по вул. Залізнична, 9 в м. Городенка Івано-Франківської області.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 3029,4 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 до спеціального фонду державного бюджету України судовий збір в розмірі 547,08 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Ничик Г.І.