Торезький міський суд Донецької області
Справа № 247/638/13-к
1-кп/247/53/13
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2013 року Торезький міський суд Донецької області у складі:
головуючої судді Фролової Л.Д.
суддів Гаркавенка С.І., Гнатюка О.М.,
при секретарях Покусаєвій О.М., Ходун І.Б.,
ОСОБА_1,
за участю:
прокурорів Панащука А.Я., Овчаренко М.В.,
потерпілої ОСОБА_2,
захисника ОСОБА_3,
обвинуваченого ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Торезі кримінальну справу (кримінальне провадження за ЄРДР № 12012050520000032) за обвинуваченням:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, який народився в м. Сніжному Донецької області, раніше не судимий, працює дорожнім робітником КП «Сніжнеміськспецтранс», проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України, -
ВСТАНОВИВ:
25 серпня 2011 року у період часу з 21.00 до 24.00 години ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився на території міської автостанції, розташованої за адресою Донецька область, місто Сніжне, вулиця Леніна – 28, де разом з неповнолітнім ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, і малознайомим – неповнолітнім ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, спільно вживали спиртні напої.
В ході спільного вживання спиртного, в цю ж ніч, тобто 25 серпня 2011 року приблизно о 00.00 годин між неповнолітніми ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, викликаних тим, що неповнолітній ОСОБА_6 протягом тривалого часу не повертав ОСОБА_5 велосипед, який належав останньому на праві власності, виникла сварка, під час якої неповнолітній ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, став висловлювати на адресу неповнолітнього ОСОБА_5 і ОСОБА_7 нецензурні образи, які принижували людську гідність, внаслідок чого ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, став відчувати до неповнолітнього ОСОБА_6 особисту неприязнь.
ОСОБА_4, перебуваючи в зазначений час на зупинці громадського транспорту, розташованій на території міської автостанції за адресою: Донецька область, місто Сніжне, вулиця Леніна - 28, діючи умисно, з метою заподіяння неповнолітньому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, завдав останньому удар ногою у область передньої поверхні грудної клітини, заподіявши йому фізичний біль, від чого, неповнолітній ОСОБА_6 впав на землю, а ОСОБА_4 і неповнолітній ОСОБА_5, піднявши неповнолітнього ОСОБА_6, повели його за територію міської автостанції у напрямку залізничного полотна станції «Дубова» Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Шахтарськпогрузтранс» міста Сніжне Донецької області. При цьому, неповнолітній ОСОБА_6 продовжував висловлювати на адресу ОСОБА_4 і ОСОБА_5 нецензурні образи, які принижували людську гідність.
Після того, як зазначені особи підішли до ділянки місцевості, розташованої біля залізничного полотна станції «Дубова» ТОВ «Шахтарськпогрузтранс» міста Сніжне, Донецької області, поблизу території Сніжнянської міської автостанції та житлового масиву вулиці Кутузова, ОСОБА_5 разом із ОСОБА_6 сіли на рейки, а ОСОБА_4, діючи умисно, з метою заподіяння неповнолітньому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, проявляючи до останнього особисту неприязнь, підняв із землі камінь, яким завдав неповнолітньому ОСОБА_6 удар у задню поверхню голови, внаслідок чого, неповнолітній ОСОБА_6 втратив свідомість. ОСОБА_4 і ОСОБА_5, узявши під руки неповнолітнього ОСОБА_6, який був непритомний, потягли його у напрямку лісосмуги, розташованої поблизу приватного домоволодіння № 8 по вулиці Рахманінова в місті Сніжному, Донецької області.
Приблизно о 01.00 годині 26 серпня 2011 року ОСОБА_4, знаходячись на галявині лісосмуги, розташованої поблизу приватного домоволодіння № 8 по вулиці Рахманінова в місті Сніжному, Донецької області, куди він разом з ОСОБА_5 притягли ОСОБА_6, проявляючи до останнього особисту неприязнь, підійшов до лежачого на землі ОСОБА_6, після чого, діючи умисно, з метою заподіяння останньому тілесних ушкоджень та з’ясування чи є він живим, завдав ОСОБА_6 удар складним ножем, який мав при собі, в область задньої поверхні грудної клітини зліва, заподіявши йому колото-різану рану, яка відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Оскільки ОСОБА_6 проявляв ознаки життя, в цей момент у ОСОБА_4, на ґрунті особистих неприязних відносин, викликаних зазначеними вище обставинами, виник злочинний умисел, спрямований на вчинення умисного вбивства неповнолітнього ОСОБА_6
Реалізуючи вказаний вище злочинний намір, спрямований на умисне вбивство неповнолітнього ОСОБА_6, тобто, протиправне заподіяння смерті іншій людині, ОСОБА_4, приблизно у першій годині 26 серпня 2011 року, знаходячись на галявині лісосмуги, розташованої поблизу приватного домоволодіння № 8 по вулиці Рахманінова в місті Сніжному, Донецької області, знайшов на галявині фрагмент залізобетонної конструкції вагою 28,1 кг, який, взявши в руки, підняв на висоту приблизно 1,5 метра, після чого, діючи умисно, з метою умисного вбивства неповнолітнього ОСОБА_6, кинув три рази з зазначеної висоти фрагмент залізобетонної конструкції в голову ОСОБА_6, який продовжував лежати на землі, тобто, в життєво важливий орган людини, в результаті чого, навмисно заподіяв потерпілому ОСОБА_6 несумісні з життям тілесні ушкодження у вигляді: ран і саден шкіри; переломів кісток склепіння та основи черепа, лицьового скелета і пошкодження речовини головного мозку, від яких, через нетривалий час після їх заподіяння, на місці скоєння злочину настала смерть ОСОБА_6
Після чого, ОСОБА_4, достовірно переконавшись у тому, що ОСОБА_6 мертвий, з метою приховування скоєного ним особливо тяжкого злочину проти життя особи, за допомогою ОСОБА_5 відтягнули тіло потерпілого до другого за рахунком колодязя дільниці «КНС № 1 – КОС» колекторних каналізаційних колодязів Комунального підприємства (КП) «Компанія «Вода Донбасу» Сніжнянського виробничого управління водогінно-каналізаційного господарства (ВУВКГ), розташованого у північному напрямку від будинку № 8 по вулиці Рахманінова міста Сніжне, поблизу від місця скоєння вбивства, і скинув тіло ОСОБА_6 у вказаний вище колодязь.
04 жовтня 2011 року, приблизно о 16.00 годині, труп неповнолітнього ОСОБА_6, з різко вираженими гнилісними змінами, без голови, відділення якої відбулося під дією хімічних реагентів біологічно активного каналізаційного середовища і переміщенням трупа по каналізаційній трубі, був знайдений в резервуарі центрального колектора очисних споруд Комунального підприємства (КП) «Компанія «Вода Донбасу» Сніжнянського виробничого управління водогінно-каналізаційного господарства, розташованого по вулиці Семашко в місті Сніжне Донецької області.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав та повідомив, що у ході досудового слідства себе обмовив внаслідок психічного та фізичного тиску з боку працівників міліції. Фактично зазначений злочин вчинив не він, а ОСОБА_5 Пояснив, що 25 серпня 2011 року він зустрівся після роботи з батьками дружини, з якою тимчасово не проживав – ОСОБА_5 Свєтланою та Анатолієм, і вони розпивали втрьох спиртні напої. Приблизно о 18 годині вони приїхали з центра міста до селища колишньої шахти № 8 м.Сніжного, де до них долучилися брат дружини ОСОБА_5 та його знайомий неповнолітній ОСОБА_6 На протязі 1-1,5 годин, під час вживання спиртних напоїв, у ОСОБА_6 та ОСОБА_5 виникали конфлікти з невідомими чоловіками, а також ОСОБА_6 нецензурно висловився на адресу дружини обвинуваченого – ОСОБА_8, яка до них підійшла, що змусило ОСОБА_4 вдарити ОСОБА_6 по обличчю. У ОСОБА_9 виник конфлікт з двома незнайомими молодими чоловіками, який був припинений дільничним міліціонером. ОСОБА_5 допустив образливі висловлювання на адресу дільничного та втік.
Пізніше мати ОСОБА_5 віддала останньому частину його стипендії, яку зняла в банкоматі, у розмірі 300 гривень. ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пішли до ОСОБА_8 яка дала ОСОБА_6 взуття, бо він втратив своє, після чого вони втрьох направилися до рідної сестри ОСОБА_5 та ОСОБА_8 – ОСОБА_10, якій ОСОБА_5 залишив на зберігання частину своєї стипендії для придбання йому одягу. Після цього, вони втрьох прийшли в місто в район старої автостанції до магазину «Сєва», де купили пиво і через дорогу в кущах його вживали. Між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 раптово виник конфлікт, так як останній не віддавав 500 гривень за придбаний велосипед, і ОСОБА_5 наніс йому 10 ударів по голові. У ОСОБА_6 пішла кров, але ОСОБА_5 не зупиняючись, сів йому на живіт і продовжував бити його кулаками по обличчю. Він відтягнув ОСОБА_5 від ОСОБА_6 і вони пішли на зупинку. На зупинці ОСОБА_5 допивав пиво, а ОСОБА_6 почав на нього висловлюватися нецензурною лайкою та дістав розкладний ніж, на що обвинувачений вивернув його руку, вколовши ножем останнього в лівий бік. При цьому ніж випав і залишився на землі. Зазначивши їм щоб вони йшли, він також направився додому, зустрівши по - дорозі знайомих ОСОБА_11 і його дружину ОСОБА_12, а біля будинку – сусідку ОСОБА_13 У неділю 28 серпня 2011 року він прийшов до ОСОБА_5 додому та побачив у кухні на підлозі штани з плямами крові, на що ОСОБА_5 пояснив йому, що після того як він пішов, вони ще побилися зі ОСОБА_6 Потім вони разом пішли до міста, по дорозі зайшли на галявину, де ОСОБА_5 знайшов якусь футболку та закопав, при цьому нічого не пояснюючи, а також відкинув у канаву округлий камінь приблизно 50 см, вказавши, що на ньому кров ОСОБА_14, бо він на нього опирався. Потім вони підійшли до каналізаційного колодязя, де ОСОБА_5 подивившись у нього сказав: «Мабуть я ОСОБА_14 вбив коли скинув до люка». Розповів, що бив цеглою його по голові за велосипед. До правоохоронних органів він не звернувся, так як не повірив ОСОБА_5А, і вважав що ОСОБА_6 ще знайдеться.
Не дивлячись на те, що обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину не визнав, його вина повністю доведена зібраними по справі доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона мешкала зі своїм неповнолітнім сином В*ячеславом. Вказала що він навчався в інтернаті для розумово відсталих дітей, вживав спиртні напої та часто був відсутній вдома по декілька днів. У серпні 2011 року вона звернулася з відповідною заявою про відсутність сина і тільки у жовтні його тіло знайшли. Чітко визначити день зникнення сина вона була не в змозі, оскільки, він часто йшов з дому, був відсутній добами, про місце перебування не повідомляв і вона особливо не турбувалася.
Допитаний у якості свідка ОСОБА_5, який є очевидцем подій злочину, повідомив, що 25 серпня 2011 року він зі ОСОБА_6, якого знав по навчанню в інтернаті, протягом дня розпивали пиво, а потім приблизно о 16 годині пішли зустрічати з міста його батьків. Разом з батьками був ОСОБА_4 – чоловік рідної сестри ОСОБА_8, з яким вона на той час сумісно не проживала. Всі разом вони сіли на зупинці та розпивали спиртні напої. У ОСОБА_6 виникав конфлікт з незнайомими чоловіками, які знаходилися поруч. В подальшому, під час вживання спиртного до них підходила ОСОБА_8, яку потерпілий раніше знав і при зустрічі обійняв, на що ОСОБА_4 вдарив його ногою в груди, від чого той впав на землю. Після цього під*їхав дільничний міліціонер і всі розбіглися. Потім він з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 пішли до ОСОБА_8, яка дала ОСОБА_6 взуття замість втраченого. Зайшовши до іншої сестри ОСОБА_10 приблизно о 22 годині, він віддав їй 200 гривень на зберігання, а 100 гривень залишив собі. Втрьох вони пішли з селища до міста, де в районі старої автостанції знаходився магазин «Сєва». Він дав ОСОБА_4 100 гривень, так як тільки він був повнолітній, і попросив купити їм спиртне. Під час вживання спиртних напоїв ОСОБА_4 спробував забрати у ОСОБА_6 складний ніж, але той почав висловлюватися нецензурною лайкою. Обвинувачений забрав ніж, вдарив ногою потерпілого від чого той впав на землю і у нього носом пішла кров, він продовжував голосно лаятися. Незнайомі чоловіки біля магазину – «шахтарі» - почали робити зауваження і за пропозицією ОСОБА_4, взявши ОСОБА_6 під руки, який продовжував на них нецензурно висловлюватися, вони повели його в сторону залізничних колій, так як він був в стані сильного алкогольного сп*яніння. Він та потерпілий сіли на колію, при цьому ОСОБА_6 до нього прихилився. Підсудний відійшов кудись, повернувся через декілька хвилин та ззаду вдарив куском цегли потерпілого зверху по голові, від чого в нього сильно пішла кров. Від удару ОСОБА_6М завалився вперед, впав на землю та почав хрипіти. ОСОБА_4 наказав тягнути потерпілого до галявини у лісосмузі, яка знаходилася поруч.
Поклавши ОСОБА_6М на землю, ОСОБА_4 встромив в область його спини ніж, потім знайшов камінь з трубою, підняв його і три рази кинув його на голову потерпілого. ОСОБА_4 сказав, щоб він йому допоміг, і потерпілого за ноги стали тягти до каналізаційного люку. Після того як свідок впав, підсудний самостійно дотяг ОСОБА_6 до люку та туди скинув. Вказав, що все побачене його дуже налякало і він втік додому. 26 серпня 2011 року приблизно по обіді йому зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що перебуваючи на роботі він викинув ніж у сміття до машини, яка його збирала в місті Сніжному. 28 серпня 2011 року ОСОБА_4 прийшов до нього додому і вони пішли на галявину, де відбувалися події. Поки ОСОБА_4 щось там робив, він сидів осторонь та розбирався з його телефоном.
Допитана в якості свідка ОСОБА_8 показала, що 25 серпня 2011 року, на зупинці селища, недалеко від її будинку протягом вечора розпивали спиртні напої її батьки ОСОБА_5, брат ОСОБА_5, його друг ОСОБА_6 та її чоловік ОСОБА_4 з яким вона станом на той час разом вже не проживала. Спиртні напої придбавали за стипендію ОСОБА_5, яку батьки зняли в банкоматі. Під час вживання спиртного вона виходила до них і бачила що під*їздив також дільничний міліціонер ОСОБА_15 Приблизно о 21 годині до неї додому прийшли ОСОБА_4, ОСОБА_6 та її брат ОСОБА_5, який попросив для ОСОБА_6 взуття, телефон щоб зателефонувати сестрі ОСОБА_10 і, після цього, вони пішли до неї. Всі втрьох були у стані алкогольного сп*яніння. Через дві ночі на третю десь о 3 годині ночі, до неї прийшов ОСОБА_5, знову у стані сп*яніння, і сказав : «Ми…я вбив Славика…». Вранці вона покликала сусідку ОСОБА_10 якій ОСОБА_5 розповів про злочин. Потім вона зателефонувала своєму чоловіку ОСОБА_4 і під приводом підписання документів, запропонувала йому прийти до неї додому. Коли той вранці 29 серпня 2011 року прийшов, чоловік сусідки його затримав, а сусідка викликала міліцію. Зазначила, що ОСОБА_4 раніше не знав ОСОБА_6, а ОСОБА_5 з ним дружив на протязі 3-4 років. Потім, приблизно через місяць, вона повідомила матері ОСОБА_4, що бачила як її брат ОСОБА_5 ховав свої штани та описала їй місце схову.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що є сусідкою ОСОБА_8. Вранці 29 серпня 2011 року ОСОБА_5 повідомив їй про вбивство ОСОБА_6, вказавши, що : «Ми…я вбив Славика…». Вказав, що дуже злякався ОСОБА_4, який за його висловом був «як звір». Вона зателефонувала до міліції, а коли прийшов ОСОБА_4 його затримав її чоловік і в подальшому його передали міліції.
Із показів свідка ОСОБА_16 вбачається, що 25 серпня 2011 року, до неї додому приблизно о 22 годині заходили ОСОБА_4 і її рідний брат ОСОБА_5, який залишив їй 200 гривень для придбання йому одягу. Їй відомо що ОСОБА_6 був разом з ними, але безпосередньо до двору не заходив.
Свідок ОСОБА_9 підтвердив в судовому засіданні, що 25 серпня 2011 року вони д дружиною отримали стипендію їх сина ОСОБА_17, зустріли у місті зятя ОСОБА_4 з яким розпивали спиртні напої як у місті, так і у селищі куди приїхали. Разом з сином ОСОБА_17 та його другом ОСОБА_14 вони продовжили випивати. При цьому, сину ОСОБА_17 вони віддали 300 гривень. Скільки часу розпивали спиртні напої, він не пам*ятає у зв*язку з сильним алкогольним сп*янінням. ОСОБА_18 вказав, що на наступний день ОСОБА_5 хотів закінчити життя самогубством, пояснивши : «Я бачив як ОСОБА_14 вбив ОСОБА_14, а мене заставив його тягнути».
Аналогічні покази були надані в судовому засіданні свідком ОСОБА_12.
Із пояснень свідка ОСОБА_15 вбачається, що він працюючи на посаді дільничого міліціонера, у серпні 2011 року, біля 21 години проїздив у селищі та побачив сім*ю мешканців ОСОБА_12, які перебували на обліку. Між ними та двома незнайомими чоловіками виник конфлікт. Побачивши міліціонера ОСОБА_5 та ОСОБА_6 втекли, при цьому ОСОБА_6 загубив взуття.
У судовому засіданні свідки ОСОБА_19 та ОСОБА_20, які працювали на місцевих очисних спорудах КП «Вода Донбасу», повідомили, що під час виконання трудових обов*язків на початку жовтня виявили труп людини без голови, про що повідомили працівників міліції.
Крім показів потерпілої та свідків, отриманих в судовому засіданні обставини злочину та винність обвинуваченого підтверджується наступними доказами, а саме:
- даними протоколу усної заяви /повідомлення/ про злочин від 29 серпня 2011 року, відповідно до якого ОСОБА_10 повідомила до чергової частини Сніжнянського МВ ГУМВС України про факт побиття 25 серпня 2011 року ОСОБА_4 ОСОБА_6 /т.2,а.с.1/;
- протоколом прийняття заяви ОСОБА_2 від 29 серпня 2011 року, яким зафіксоване повідомлення про зникнення її сина ОСОБА_6 26 серпня 2011 року (т.2,а.с.6-8);
- даними протоколу огляду місяця події від 30 серпня 2011 року /т.2,а.с.22-77/, яким зафіксований огляд місцевості в 110 метрах від автодороги Донецьк-Мітерове (89 км) в селищі шахти «Ударник» м. Сніжного біля залізничної колії з боку вул. Рахманінова м. Сніжного. Оглядом встановлена наявність на місцевості п’яти колодязів каналізаційних стоків. Біля отвору одного з колодязів, а також на кільці люку колодязя та на споруді колектора виявлені плями бурого кольору. При огляді колодязів та їх вмісту трупа людини не виявлено. На відкритій галявині в районі огляду виявлений фрагмент будівельної цегли неправильної форми (розмір 10 х 6 х 7 см). В 9,5 метрах на південь виявлені шорти (бриджі) ношені, сильно забруднені, з плямами темного кольору. В 5,9 метрах на захід виявлений фрагмент залізобетонної конструкції (розмір 40х22х34 см), з краю якої стирчить металева труба. По всій поверхні конструкції наявні плями бурого кольору. В 20 метрах від конструкції виявлені чоловічі труси-плавки. В ході проведення слідчої дії з місця огляду вилучені виявлені речі, фрагмент залізобетонної конструкції, змиви з плям бурого кольору та складений протокол огляду об’єктів, вилучених в ході огляду місця події від 30 серпня 2011 року на ділянці місцевості в лісосмузі біля вул. Рахманінова в м. Сніжному /т.3,а.с.54-73/;
- даними протоколу очної ставки від 31 серпня 2011 року, проведеної між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яким зафіксовані показання ОСОБА_5 про обставини вчинення ОСОБА_4 вбивства ОСОБА_2 та показання самого ОСОБА_4, якими він підтверджує обставини злочину /т.2,а.с.138-143/. Так, відповідно до показань ОСОБА_5, 25 серпня 2011 року, у четвер, він протягом дня спілкувався зі своїм другом ОСОБА_6, а після обіду вживав спільно з ним алкогольні напої. Після чого він, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 разом направились в бік автостанції м. Сніжного для того, щоб придбати спиртні напої. Придбавши пиво, вони втрьох його розпивали на території автостанції м. Сніжного. ОСОБА_5 почав нагадувати ОСОБА_6 про те, що останній не повернув належний йому велосипед «Україна», та пред’являти з цього приводу претензії, та згодом наніс йому удар по обличчю. Після вказаного, вони втрьох направилися в бік залізничної колії, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вели ОСОБА_6 під руки, оскільки останній був у стані сильного алкогольного сп’яніння. Під час руху ОСОБА_5 та ОСОБА_4 нанесли кілька ударів ОСОБА_6 Посадивши ОСОБА_6 на землю, у відповідь на нецензурні висловлювання останнього ОСОБА_4 наніс йому удар по голові білою цеглиною, після чого останній завалився на бік, а з його голови витікала кров. Вважаючи, що ОСОБА_6 мертвий, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 потягли потерпілого до лісосмуги. В цей час ОСОБА_6 прийшов до тями та став вимовляти слова «ОСОБА_2, ОСОБА_14». Після чого, ОСОБА_4 взявши до рук ніж, який він раніше відібрав у ОСОБА_6, став наносити останньому удари цим ножем в область спини, після чого ОСОБА_6 замовк. Для того, щоб «добити» ОСОБА_6 ОСОБА_4 приніс великий камінь овальної форми з металічною трубою, що стирчала з каменя. Після чого піднявши камінь на рівень своєї голови, кинув його на голову ОСОБА_6 три рази, після чого ОСОБА_6 ознак життя не подавав. Після вказаних дій, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 перетягли труп ОСОБА_6 до каналізаційного колодязя, що розташований біля місця вчинення злочину, відсунувши плиту з колодязя, ОСОБА_4 скинув труп до люку, потім спільно з ОСОБА_5 закрив люк колодязя. При проведенні даної очної ставки ОСОБА_4 підтвердив показання ОСОБА_5, уточнив, що перший удар по голові ОСОБА_6 він наніс не цеглиною, а природнім каменем. Також ОСОБА_4 вказав, що під час того, як вони з ОСОБА_5 тягли ОСОБА_6 з його тіла знялась футболка та тапки. Добивати ОСОБА_6 він не хотів, а лише мав намір на те, щоб ОСОБА_6 втратив свідомість. Для цього він взяв частину бетонного блоку, піднявши його на рівень свого обличчя та кинув на голову ОСОБА_6 Далі, зрозумівши, що ОСОБА_6 жити не буде, вирішив його «добити» скинувши бетонний блок на його голову ще один раз. Спільно з ОСОБА_5 ОСОБА_4 відтягнув тіло ОСОБА_6 та скинув його до каналізаційного люку;
- дані протоколу відтворення обстановки та обставин подій від 31 серпня 2011 року/т.2,а.с.144-186/, у присутності понятих, ОСОБА_4 детально виклав обставини вчинення ним злочину і пояснив, що 25 серпня 2011 року на території автостанції м. Сніжного він, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вживали алкогольні напої, що були куплені ними за гроші ОСОБА_5 Під час вживання алкогольних напоїв, на ґрунті раптово виниклого конфлікту між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_5 наніс останньому декілька ударів в обличчя. В цей час ОСОБА_6 дістав зі своєї кишені складний ніж та почав з ним «бавитися». ОСОБА_4 забрав ніж у ОСОБА_6 та поклав його до своєї кишені. Оскільки ОСОБА_6 самостійно пересуватися не міг у зв’язку із сильним алкогольним сп’янінням, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 взявши його під руки, повели в сторону шахтного терикону ш. «Ударник» до залізничної колії. По дорозі ОСОБА_5 наніс декілька ударів ОСОБА_6 по обличчю. ОСОБА_6 в цей час виражався в адресу обвинуваченого та ОСОБА_5 нецензурною лайкою. Після чого ОСОБА_4, приблизно о 24 год. 00 хв., взявши до рук невеликий природній камінь, наніс удар цим каменем ОСОБА_6 ззаду по голові, внаслідок чого останній втратив свідомість. ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 вирішили відтягнути ОСОБА_6 до лісосмуги з тією метою, щоб останній прокинувся зранку та не зрозумів, де знаходиться. Після того, як ОСОБА_6 став подавати ознаки життя, ОСОБА_4 подряпав спину ОСОБА_6 ножем, що був у його кишені. Потім ОСОБА_4 знайшовши поблизу велику частину бетонного блоку, зі шматком труби, що стирчала з конструкції, підніс його до ОСОБА_6, який лежав на землі, та піднявши його на рівень своєї груди, скинув на ОСОБА_6, в яку частину тіла, він не бачив, бо було темно. Одразу після цього, ОСОБА_4 знову підняв камінь, проте не втримавши його, випустив на тіло ОСОБА_6 ОСОБА_4, зрозумівши, що ОСОБА_6 вже «жити не буде», вирішивв його «добити», та знову підняв залізобетонну конструкцію, скинувши її на голову ОСОБА_6 Після цих дій ОСОБА_6 перестав подавати ознаки життя. З метою приховання злочину ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 потягли труп ОСОБА_6 до одного з каналізаційних люків та, відсунувши плиту з другого по черзі люку, скинули в нього тіло;
- даними протоколу відтворення обстановки та обставин подій від 30 серпня 2011 року, яким зафіксовані пояснення ОСОБА_5 /т.2,а.с.78-137/. В ході проведеної слідчої дії ОСОБА_5 показав, що він, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 спільно розпивали спиртні напої на території автостанції м. Сніжного. В цей час між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відбувся словесний конфлікт з приводу того, що останній взяв у користування у ОСОБА_5 велосипед та не повернув його. Після чого вони втрьох направилися до залізничної колії, де посадили ОСОБА_6, який був у стані сильного алкогольного сп’яніння, на землю. ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_6 каменем схожим на цеглу ззаду по голові, від чого останній впав на землю та втратив свідомість. Після цього ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 перетягнули ОСОБА_6 до лісосмуги, де ОСОБА_4 достав ніж, який раніше забрав у ОСОБА_6, та став колоти ним в область спини ОСОБА_6 Для того, щоб «добити» потерпілого ОСОБА_4 скинув на його голову великий камінь, після чого ще два рази скинув вказане каміння на голову ОСОБА_6 Після цих дій ОСОБА_6 ознак життя не подавав. ОСОБА_5, побоюючись за своє життя, допоміг ОСОБА_4 дотягнути труп ОСОБА_6 до каналізаційного колодязя та скинути його в отвір. Зазначені ОСОБА_5 обставини під час слідчої дії були підтверджені в судовому засіданні показами свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_22 ;
- висновком експертизи від 13 вересня 2011 року № 213/212 /т.2,а.с.188-209/, відповідно до якого генетичні ознаки в слідах крові на змивах з будівлі колектора, плями з колодязя колектора, з фрагмента залізобетонної конструкції, з недопалка, трусів, фрагмента цеглини, шортах, виявлених у лісосмузі біля буд. № 8 по вул. Рахманінова в м. Сніжному, відповідають генетичним ознакам у зразку крові ОСОБА_2 Сліди крові на змивах. недопалку, трусах, шортах та фрагменті цеглини могли бути залишені біологічним сином ОСОБА_2 з вірогідністю більше 98,25%;
- даними протоколу огляду місця події від 04 жовтня 2011 року, відповідно до якого місцем проведення слідчої дії є споруда решіток очисних споруд Сніжнянського ВУВКГ по вул. Семашка в м. Сніжному. В ході огляду місця події в каналізаційній воді колекторного колодязя приміщення очисних споруд виявлений труп чоловіка, значно пошкоджений гнилісним змінами, голова у трупа відсутня /т.2,а.с.210-236/;
- даними протоколу огляду трупа від 05 жовтня 2011 року в приміщенні моргу за участю судово-медичного експерта та понятих, в ході якого вилучені грудина, фрагмент підвздошної кістки, два хребці, фрагмент правої стегнової кістки /т.3,а.с.1-16/.
- висновком експерта від 20 жовтня 2011 року № 245, згідно з яким особа чоловічої статі, труп якої виявлений 04 жовтня 2011 року на очисних спорудах центрального колектора м. Сніжного, може бути біологічним сином ОСОБА_2 з вірогідністю 99,92% /т.3,а.с.23-32/;
- даними протоколу огляду від 09 листопада 2011 року, яким зафіксований огляд залізобетонної конструкції /фрагмент/ вагою 28,1 кг. /т.3,а.с.37-39/;
- актом № 214 судово-медичного дослідження від 05 листопада 2011 року, згідно з яким у зв’язку з різко вираженими гнилісними змінами та відсутністю голови трупа ОСОБА_6, причину його смерті визначити неможливо. Рани на спині трупа утворилися в результаті дії колюче-ріжучого предмета, яким може бути ніж /т.3,а.с.188-189/;
- висновком експерта № 12/214 від 10 листопада 2011 року, згідно з яким при дослідженні встановлено, що рани на трупі ОСОБА_6 саме таких розмірів та локацій у відношенні до живої людини розцінювалися б як легкі тілесні ушкодження. Другий шийний хребець, тобто верхня частина трупа, не піддавався жодним механічним діям, вірогідно відділення голови сталося під дією хімічних реагентів біологічно-активного середовища каналізації /т.3,а.с.190-191/;
- висновком експерта № МК-675 від 15 листопада 2013 року, відповідно до якого встановлено, що при скиданні 2-3 рази представленого на експертизу фрагмента залізобетонної конструкції /масою 28,1 кг/ з висоти 1 – 1,5 м на голову людини, яка лежить на землі, при прямому попаданні, може призвести до ран та саден шкіри, переламів кісток своду та основи черепу. лицьового скелету та пошкодження речовини головного мозку, що могло мати місце при подіях, вказаних ОСОБА_4 та свідком ОСОБА_5 в протоколі допиту від 30 серпня 2011 року /т.3,а.с.40-42/;
- висновком експерта № 3/12/214 від 19 листопада 2011 року, згідно з яким, рани та садна шкіри, переломи кісток своду та основи черепа, лицьового скелета та пошкодження речовини головного мозку були б розцінені як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпечності для життя, сумнівно, щоб ОСОБА_6 міг залишитися живим після спричинених йому вищевказаних ушкоджень /т.3,а.с.43/;
- висновком експертизи № МК-748 від 28 листопада 2012 року, якою встановлено, що на шортах ОСОБА_6 наявні сліди крові, які могли утворитися як при ударах травмуючим предметом по поверхні з рідкою кров’ю, так і під час розмахуванні предметом, на якому була рідка кров. На плавках ОСОБА_6 наявні плями крові, що могли утворитися під час контакту з поверхнею, на якій була рідка кров потерпілого. Достовірно встановити механізм утворення плям та слідів крові на одязі не вдалося /т.3,а.с.74-79/;
- даними протоколу огляду фрагменту залізобетонної конструкції від 22 листопада 2011 року, в ході якого ОСОБА_5 підтвердив дії ОСОБА_4 та механізм нанесення тілесних ушкоджень та вбивства ОСОБА_6, а також шлях, куди був віднесений труп ОСОБА_6 /т.3,а.с.44-53/.
Оцінюючи покази обвинуваченого ОСОБА_4 які він надавав в судовому засіданні та під час досудового слідства, суд звертає увагу на їх нестабільність, існування як внутрішніх протиріч так і їх неузгодженість з іншими доказами по справі. Зокрема, ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він пішов від ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з району старої автостанції додому, зустрівши по дорозі подружжя ОСОБА_11 та сусідку ОСОБА_13 Однак дані покази обвинуваченого суперечать обставинам встановленим в судовому засіданні. Свідок ОСОБА_15 пояснював, що у вказаний день приблизно о 21 годині він бачив в районі колишньої шахти №8 сім*ю ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а ОСОБА_4 в судовому засіданні підтверджував що в цей час знаходився разом з ними. Сам обвинувачений показав, що після цього вони втрьох з ОСОБА_23 та ОСОБА_6 пішли до його дружини, потім до ОСОБА_16. Свідок ОСОБА_16 підтвердила, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заходили до неї 25 серпня 2011 року о 22 годині. Згідно показів ОСОБА_4 і ОСОБА_5 вони ще потім пішли до центра міста, купували та розпивали спиртні напої. З урахуванням викладеного, суд вважає доведеною ту обставину, що ОСОБА_4 не міг повернутися додому раніше 22 години.
У зв*язку з вищевикладеним суд не приймає покази свідка ОСОБА_14, яка в судовому засіданні вказала, що перед святом Дня шахтаря у 2011 році, вона бачила ОСОБА_4 приблизно о 20 – 20.30 годині, та більш чітко визначити чи це було у середу або четвер, - вона не змогла.
З цих же мотивів суд не приймає покази свідка ОСОБА_13, яка повідомила, що є сусідкою ОСОБА_4, і у четвер перед Днем шахтаря, вона бачила як ОСОБА_4 після роботи йшов додому приблизно о 21 годині.
Суд критично відноситься до показів ОСОБА_4, що всі пояснення про обставини вчинення злочину під час досудового слідства йому стали відомі зі слів ОСОБА_5, оскільки, згідно його (ОСОБА_4С.) показів в судовому засіданні, він зустрівся з ОСОБА_5 у неділю 28 серпня 2011 року приблизно з 15 по 16 годину. По дорозі в місто, вони заходили на галявину, де зі слів ОСОБА_4, ОСОБА_5 закопував якусь футболку, але як пояснив сам обвинувачений , на його питання ОСОБА_5 нічого не відповів, а коли підійшли до каналізаційного колодязя, ОСОБА_5 йому зазначив : «Наверное я ОСОБА_14 убил, когда скинул в люк». ОСОБА_4 вказав, що зі слів ОСОБА_5 останній не пам*ятав: кидав чи не кидав фрагмент шлакоблоку на голову ОСОБА_6, тоді ж як під час слідчої дії ОСОБА_4 показав та відтворив у повному обсязі всі обставини кримінального правопорушення, які узгоджується з іншими доказами у справі. Після 28 серпня 2011 року, вони більше з ОСОБА_5 не спілкувалися, а зустрічалися лише під час слідчих дій що було підтверджено обвинуваченим.
Суд вважає твердження у судовому засіданні підсудного ОСОБА_4 про вбивство ОСОБА_6 ОСОБА_5 спробою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Під час проведення слідчих дій з моменту його затримання про це він ніколи не зазначав, а надав пояснення з приводу обставин скоєного злочину ним безпосередньо, підписував процесуальні документи у ході досудового слідства без зауважень. Зайнята обвинуваченим позиція, що він обмовив себе на досудовому слідстві, вважаючи, що ОСОБА_6 живий і скоро знайдеться, і як наслідок, його визнають невинуватим, спростована матеріалами справи.
Не було доведено в судовому засіданні, що зміна позиції обвинуваченого викликана психічним та фізичним тиском на нього працівників міліції. Така заява була надана підсудним в ході розгляду справи (т.1, а.с.211-213) та скерована судом до органів прокуратури. Згідно постанови старшого слідчого прокуратури м.Сніжного від 04 жовтня 2013 року кримінальне провадження за заявою ОСОБА_4 закрите у зв*язку з відсутністю у діях співробітників органів міліції складу злочину (т. 3, а.с.141-142).
Доводи сторони захисту про те, що протокол відтворення обстановки та обставин подій від 31 серпня 2011 року/т.2,а.с.144-186/ є недопустимим доказом по справі не знайшли підтвердження в судовому засіданні.
Свідки ОСОБА_24 та ОСОБА_25 підтвердили, що під час відтворення обстановки та обставин подій ОСОБА_4 добровільно, без примусу, послідовно надавав покази, що вони засвідчили своїми підписами, зауважень на протокол від ОСОБА_4 не надходило, про тиск з боку працівників міліції він не повідомляв. Заперечення підсудного в судовому засіданні, що ОСОБА_25 не був присутній під час слідчої дії не приймаються судом, так як на фототаблицях до протоколу є ОСОБА_25, і це було підтверджено ним в судовому засіданні. Те, що ОСОБА_25 в деталях не зміг пояснити, як проходила слідча дія, на думку суду, пояснюється спливом значного часу. Щодо зауважень відносно ОСОБА_24 суд вважає, що перешкод для його участі у відтворенні обстановки та обставин подій у якості статиста не було, так як згідно наказу він був звільнений з органів внутрішніх справ з 31 серпня 2011 року (т.3, а.с. 184).
В судовому засіданні ОСОБА_4 змінив свої показання, стверджуючи про свою непричетність до вчинення злочину. Проте, його показання щодо обставин і знаряддя злочину, механізму і локалізації спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, під час досудового розслідування узгоджуються в деталях з іншими доказами по справі, зокрема, показами свідків, даними протоколів огляду місця події, відтворення обстановки та обставин події, очної ставки та висновками проведених по справі експертиз при дослідженні трупа ОСОБА_6
Оцінюючи покази свідка ОСОБА_5, які були безпосередньо отримані у судовому засіданні, суд вважає, що вони є послідовними як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду. В них відсутні суттєві суперечності, а неточності, на думку суду, є наслідком стану сильного алкогольного сп*яніння під час подій, особливостей сприйняття подій особою, яка не досягла повноліття, а також у зв*язку зі спливом значного часу від дати вчинення злочину. Покази ОСОБА_5 отримані в судовому засіданні, суд визнає достовірними, оскільки, вони узгоджуютьсяз з сукупністю інших доказів по справі:
- з показами свідків ОСОБА_8А, ОСОБА_9, ОСОБА_26, ОСОБА_16, ОСОБА_10,ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_15 які об’єктивно вказують на обставини події злочину, є логічними і послідовними, між ними нема суперечностей, та письмовими доказами по справі;
- в судовому засіданні не встановлені підстави для обмови ОСОБА_4 з боку ОСОБА_5, так як допитані свідки зазначали, що між ними були нормальні дружні стосунки.
Суд звертає увагу на той факт, що ОСОБА_5 був безпосереднім очевидцем події, оскільки,
ще до виявлення трупа ОСОБА_6 він вказав про механізм та характер спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, що не суперечать даним судово-медичних експертиз.
Судом встановлено, що свідок ОСОБА_5 надав аналогічні покази у ході відтворення обстановки та обставин події за участю понятих, у ході яких він на місці показав обставини спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 Вказані ОСОБА_5 обставини були підтверджені в судовому засіданні показами свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_22, які підтвердили добровільність надання показів з його боку та відсутність зауважень учасників під час слідчої дії.
Доводи захисту щодо обов*язкової участі адвоката або законного представника під час проведення слідчих дій з неповнолітнім ОСОБА_5 не приймаються судом, оскільки, згідно ст.168 КПК України ( в ред. 1960 року) допит неповнолітнього свідка віком до чотирнадцяти років, а за розсудом слідчого - віком до шістнадцяти років проводиться за правилами статті 67 цього Кодексу у присутності педагога, а при необхідності – лікаря, батьків чи інших законних представників неповнолітнього. Свідкові, який не досяг шістнадцятирічного віку, роз*яснюється його обов*язок говорити тільки правду, але про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань та за завідомо неправдиві показання він не попереджається. Згідно матеріалів справи (т.1, а.с.224) свідку ОСОБА_5 на момент проведення слідчих дій виповнилося сімнадцять років.
Щодо дати вчинення злочину суд зазначає, що судовим розглядом достовірно встановлено, що саме ввечері 25 серпня 2011 року ОСОБА_4 вживав спиртні напої з потерпілим та свідком ОСОБА_5, і саме, після цієї дати ОСОБА_6 ніхто не бачив. Відповідно до виписки по рахунку № 2625050092394358 в ПАТ «Промінвестбанк», стипендія у сумі 800 грн. 00 коп. була знята з рахунку ОСОБА_5 саме 25 серпня 2011 року, що підтверджує покази свідків подружжя ОСОБА_5 та інших свідків по справі(т.1,а.с.233-234).
Суд не може прийняти у якості доказів покази свідків ОСОБА_27 та ОСОБА_28, які повідомили, що 25 серпня 2011 року ОСОБА_4 с 21 год.20 хв. знаходився дома за адресою: АДРЕСА_1 та відпочивав, оскільки, вказані свідки є матір*ю та вітчимом підсудного, мають певну зацікавленість у результатах розгляду справи, їх покази суд вважає необ*єктивними.
Посилання сторони захисту на покази свідка ОСОБА_8 якій відомо зі слів ОСОБА_5, що начебто він вбив ОСОБА_6, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, так як цим свідком вказувалося, що ОСОБА_5, перебуваючи у стані сильного алкогольного сп*яніння їй повідомив: «Ми…я вбив Славика…», а сам ОСОБА_5 зазначені відомості в судовому засіданні не підтвердив.
Суд зазначає, що думка захисту про те, що ОСОБА_5 обмовив ОСОБА_4, так як схильний до фантазування, є особистою оцінкою і не враховується судом при постановленні вироку.
Наданий стороною обвинувачення у ході судового розгляду кримінального провадження протокол явки з повинною ОСОБА_4 від 30 серпня 2011 року /т.2,а.с.20/ не може бути прийнятий у якості доказу, так як по-перше, обвинувачений відмовився від нього у ході розгляду справи, по-друге, він отриманий з порушенням вимог КПК України( в ред. 1960 р.), оскільки, був складений на наступний день після фактичного затримання ОСОБА_4
За приписами пункту 8 Перехідних положень Кримінально-процесуального кодексу України( в ред. 2012 р) допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності. Оскільки, зазначені докази по справі зібрані відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, суд вважає їх належними та допустимими.
Отримані у ході досудового розслідування відомості, які містяться у:
- протоколі огляду від 07 грудня 2012 року, в ході якого в м. Сніжному /сел. шахти № 8/ біля вул. Биковського, 55/3, про те що свідок ОСОБА_27 вказала на ділянку місцевості по вул. Шишкова, 1/2, де вона у березні 2012 року знайшла джинсові чоловічі брюки /т.3,а.с.92-101/;
- протоколі виїмки від 17 листопада 2012 року /т.3,а.с.80-83/, згідно з яким були відібрані джинсові брюки у свідка ОСОБА_29, які вона знайшла на місцевості селища шахти № 8;
- висновку експерта № 208/306 від 06 грудня 2012 року, відповідно до якого в результаті проведення молекулярно-генетичного дослідження генетичні ознаки слідів крові на джинсових брюках, вилучених 17 листопада 2012 року, не встановлені /т.3,а.с.84-90/;
- поясненнях свідків ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, -
суд не приймає у якості доказів, оскільки, вважає їх такими, що вони не встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Суд не погоджується з доводами захисника обвинуваченого про порушення права на захист
при затриманні обвинуваченого, оскільки, в судовому засіданні встановлено, що протокол про відмову від захисника та постанова про прийняття відмови від участі захисника у кримінальному провадженні від 30 серпня 2011 року(т.2.,а.с.3-4) є належними процесуальними документами. Написане ручкою число в даті протоколу роз*яснення підозрюваному його прав не виключає безпосереднє ознайомлення ОСОБА_4 з правами, про що свідчить його підпис на документі без зауважень.
Право не свідчити проти себе випливає з положень параграфа 2 статті 6 Європейської Конвенції і параграфа 1 статті 6 та тісно пов'язане з правом на захист, яке закріплене в пунктах «b» і «c» параграфа 3 статті 6 Європейської Конвенції з прав людини.
Якщо визнання, тобто самовикриваючі свідчення, були отримані в умовах поліцейської дільниці (відділення міліції) в результаті, як стверджує затриманий, тиску на нього за відсутності захисника, і таке самовикриття є єдиним доказом, то він не може бути прийнятним і достатнім доказом для визнання особи винною. Будь-яке визнання буде достовірним тільки тоді, коли воно знайде своє підтвердження в умовах публічного судового розгляду.
З урахуванням зазначеного, суд вважає що покази ОСОБА_4 на досудовому слідстві в повному обсязі знайшли своє підтвердження в судовому засіданні. Характер вчинених обвинуваченим дій, пов*язаних із завданням потерпілому численних ударів камінням у життєво важливі органи, внаслідок чого були спричинені зазначені у висновку судово-медичної експертиз тілесні ушкодження, що призвели до смерті потерпілого, свідчить про те що ОСОБА_4 діяв з умислом на вбивство.
Суд вважає доведеним, що ОСОБА_4 діяв на грунті особистих неприязнених відносин, які виникли між обвинуваченим та потерпілим під час спільного вживання спиртних напоїв протягом вечора та були викликані певним чином провокативною поведінкою потерпілого, який обійняв дружину підсудного під час знаходження у селищі колишньої шахти №8. Внаслідок цього обвинувачений вдарив вдарив потерпілого по обличчю, але конфлікт не мав продовження, так як до них під*їхав дільничний міліціонер і вони вимушені були розбігтися. В подальшому, під час перебування у місті Сніжне потерпілий внаслідок сильного алкогольного сп*яніння, висловлювався нецензурною лайкою, в тому числі на адресу підсудного, розмахував ножем, який в нього відібрав ОСОБА_4 Після того, як разом з ОСОБА_5 вони тягли потерпілого до залізничних колій, він також продовжував лаятися.
Розглядаючи кримінальне провадження в межах пред*явленого ОСОБА_4 обвинувачення, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з'ясувавши всі обставини, встановлені під час судового розгляду, перевіривши їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведенні їх переконливості, дослідженими в судовому засіданні, у їхні сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв'язку, суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_4 доведена повністю. Його дії відповідають складу злочину і правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує наступні обставини справи:
- ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, що відповідно до положень ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином внаслідок якого наступила смерть людини;
- особу ОСОБА_4, який за місцем проживання та роботи характеризується посередньо, працює, на обліку у лікаря психіатра чи нарколога не перебуває, раніше не судимий, одружений, має двох неповнолітніх дітей (т.3,а.с.102-111).
В силу пункту 1 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України, обставин, що пом’якшують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудного є вчинення злочинів особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.
З урахуванням предмета посягання, способу, місця та часу скоєння злочину, форми, виду і ступеня провини, мотивів і мети злочину, обставин, що характеризують поведінку винного до скоєння злочину, обставин, безпосередньо пов'язаних із вчиненням злочину, що характеризують поведінку винного після вчинення злочину, а також індивідуальних особливостей особистості: стать, вік, стан здоров'я, сімейний стан, спосіб життя, - суд приходить до висновку про можливість призначення покарання, у вигляді позбавлення волі не в мінімальних межах санкції відповідної статті КК України.
На підставі ч.5 ст.72 КК Кодексу України, попереднє ув’язнення підлягає зарахуванню до строку покарання, призначеного ОСОБА_4
Відповідно до ст. 124 КПК України, з ОСОБА_33 на користь держави необхідно стягнути процесуальні витрати по справі – вартість проведених судових експертиз.
Долю речових доказів необхідно вирішити згідно з вимогами п. 4 ч. 6 ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд –
З А С У Д И В:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального Кодексу України призначивши покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з моменту його затримання працівниками органів внутрішніх справ.
Попереднє ув’язнення з 20 серпня 2011 року по 18 вересня 2013 року підсудного підлягає заліку в строк призначеного покарання за правилами, передбаченими в ч.1 ст.72 КК України день за день.
До набрання даним вироком законної сили запобіжний захід у відношенні ОСОБА_4 залишити у вигляді домашнього арешту.
Після набранням вироком законної сили речові докази по справі:
1) два опечатаних пакета (сумка, спортивний костюм, майка, шкарпетки, тапки, шорти, труси, фрагмент цеглини, змиви, зразок крові ОСОБА_6В.);
2) один опечатаний фрагмент залізобетонної конструкції;
3) один опечатаний пакет зі вмістом – кість грудини, фрагмент підвздошної кістки, ребро, два позвонки, фрагмент стегнової кістки в п’яти коробках,
які зберігають в Сніжнянському МВ ГУМВС України в Донецькій області відповідно до квитанцій №№ 197, 219, 240, - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь держави вартість проведених по справі експертиз:
- молекулярно-генетичної експертизи № 213/212 (висновок від 13 вересня 2011 року) – 1353 (одна тисяча триста п’ятдесят три) грн. 60 коп.;
- молекулярно-генетичної експертизи № 245 (висновок від 20 жовтня 2011 року) – 6091 (шість тисяч дев’яносто одну) грн. 20 коп. ;
- комплексної імунологічної та молекулярно-генетичної експертизи № 208/306 (висновок від 06 грудня 2012 року) – 7075 (сім тисяч сімдесят п’ять) грн. 20 коп., всього – 14520 (чотирнадцять тисяч п’ятсот двадцять) грн. 00 коп.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляції через Торезький міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуюча суддя Л.Д. Фролова
Судді С.І. Гаркавенко
ОСОБА_34