2-3472/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

30 листопада 2007 року

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді     Соколянської О.М.,

секретарі         Радільчук Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у М.Новомосковську цивільну справу ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ТБ «Українська» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому вказала, що вона придбала домоволодіння АДРЕСА_1 у відповідачки. Угоду вони уклали на Українській ТБ 18.04.2000 року. Згідно умов договору купівлі-продажу вона сплатила позивачці гроші у сумі 4334 гривень, а відповідачка передала їй документи на будинок. З квітня 2000 року по теперішній час позивачка користується будинком і господарчими будівлями. Проте що угоду необхідно було оформити нотаріально вона не знала, зв'язку з цим вона вимушена звернутися до суду з позовом про визнання угоди дійсною, та визнання за нею право власності на будинок.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтри мала свої вимоги повністю, пояснивши, що квітні 2000 року вона придбала будинок поАДРЕСА_1 у відповідачки за 4334 гривень. Угоду уклали на біржі, відповідачка передала їй документи на будинок. З квітня 2000 року по теперішній час вона мешкає у будинку , обробляє огород, користується господарчими будівлями. Проте, що угоди необхідно було нотаріально посвідчити вона не знала. У зв'язку з цим вона звернулась до суду про визнання дійсним договору купівлі-продажу домоволодіння, та визнати за нею право власності на будинок.

Відповідачка ОСОБА_2 в суд не з'явилася, просить розглянути справу без її участі, позов визнає в повному обсязі ас.24-25.

Представник ТБ « Українська» в судове засідання не з'явився, просить розглянути справу без його участі ас.18.

Суд, вислухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.

Як встановлено в судовому засіданні 18.04.2000 року позивачка уклала на Українській ТБ договір купівлі-продажу домоволодіння по АДРЕСА_1 з відповідачкою, що підтверджується документом на ас.8. Сторони відповідно до вимог п.2.1. Статуту та п.15 Закону України „Про товарну біржу" були прийняті у члени біржі. Відповідно до умов договору позивачка сплатила відповідачці гроші у сумі 4334 гривень.

Згідно до вимог ст., 227 ЦК України в редакції 1963 року договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо однією зі сторін є громадянин. Не виконання цієї вимоги тягне недійсність договору. Договір купівлі-продажу підлягає реєстрації у відповідному виконкомі місцевих Рад. Проте, не дивлячись на недотримання встановленої законом нотаріальної срорми посвідчення угоди, її умови фактично були виконані, угода фактично відбулася, внаслідок чого наступили правові наслідки. Відповідачка за умовами договору купівлі продажу від 11.06.1998 року отримала гроші за домоволодіння у АДРЕСА_1. Позивачка користується будинком і господарчими будівлями з квітня 2000 року дотеперішнього часу. Сторонами були виконані всі умови договору купівлі-продажу домоволодіння від 18.04.2000 року. Суперечки по укладеним договором купівлі-продажу домоволодіння між ними не має.

Відповідно до вимог статті 47 ЦК України в редакції 1963 року у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх важливих умов договору, щор підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір за дійсний. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати договір купівлі-продажу домоволодіння в АДРЕСА_1 від 18.04.2000 року, укладений між сторонами дійсним. Відповідно до ст.328 ч.1 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Суд вважає можливим визнати за позивачкою право власності на домоволодіння поАДРЕСА_1.

Тому, керуючись ст. 10, 60, 88 ЦПК України, 47, 227   ЦК України в редакції 1963 року, ст.328, 344 ЦК України, суд -

вирішив:

Визнати договір купівлі-продажу домоволодіння по АДРЕСА_1 заключний між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 18.04.2000 року, і оформлений на Українській Товарній біржі дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1

З дня проголошення рішення протягом 10 днів може бути подана заява про апеляційне оскарження рішення суду.

На рішення суду протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга після подання заяви про апеляційне оскарження.