Справа №2-3057/2007

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

20.12.2007 р.                                                  Куп'янський  міськрайонний суд Харківської області

в складі судді Демченко І.М.

при секретарі Шевченко О.І.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Куп'янську цивільну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 до територіальної громади в особі

Куп'янського міськвиконкому Харківської області про визнання права власності на квартиру у

порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до територіальної громади в особі Куп'янської міської Ради Харківської області, про визнання права власності про визнання права власності на квартиру у порядку спадкування.

В обґрунтування позову позивач вказує наступне: 16 жовтня 2003 року у м. Куп'янську у віці 72 роки помер ОСОБА_2, який фактично був вітчимом ОСОБА_1 та проживав єдиною сім'єю з її матір'ю ОСОБА_3, яка також померла 11 червня 2004 року. Копії свідоцтв про смерть додаються.

У квітні 1988 року ОСОБА_3 була наділена однокімнатна квартира АДРЕСА_1

пл. Жовтневій у м. Куп'янську . Згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового

фонду» вказана квартира була приватизована по 1\2 частині за ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

про що свідчить свідоцтво про право власності на житло від 07 травня 1997 року, копія якого

додається до позову.

ОСОБА_2. не мав своїх рідних дітей, не знаходився у зареєстрованому шлюбі будь з ким.

Оскільки мати позивачки по справі та ОСОБА_2 проживали єдиною сім'єю, обоє знаходились у похилому віці, потребували догляду, то ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_1 взяти на себе обов'язки по його утриманню до смерті на правах спадкування 1\2 частини квартири, яка належала йому на праві власності. ОСОБА_1 з такими умовами погодилась та вони склали письмову угоду у присутності свідків, згідно якої були вказані її обов'язки по утриманню, а ОСОБА_2 зобов'язався скласти заповіт на ім'я ОСОБА_1 в розмірі 1\2 частини квартири. ОСОБА_1 виконала свої обов'язки відносно утримання до смерті ОСОБА_2, однак після його смерті виявилось, що останній свої обов'язки по заповіту майна на її ім'я не виконав, про що ОСОБА_1 стало відомо тільки у теперішній час, коли вона стала оформляти спадщину після смерті матері, хоча фактично частково розпорядилася спадковим майном ОСОБА_2після його смерті, за свої кошти поховала його. Згідно вимог цивільного законодавства , яке діяло на момент їх домовленості (ЦК України 1961 р), заповіт повинен мати нотаріальне посвідчення, а договір довічного утримання мав бути у письмовій формі. Договір довічного утримання був складений письмово між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, однак заповіт складений не був. Згідно вимог ст. 47 ЦК України (1961р.) якщо одна із сторін повністю або частково виконала умови угоди, а друга сторона ухилилась від нотаріального оформлення, суд має право за вимогами другої сторони, яка виконала зобов'язання, визнати угоду дійсною. ОСОБА_2 не міг умисно не виконати домовленість, оскільки між ними були добрі відносини, він визнавав ОСОБА_1 за свою доньку, останній час він хворів, з цих причин він міг і забути за умови нашої домовленості, а вона в свою чергу визнавала неможливим запитувати його відносно заповіту, а тому ОСОБА_1 змушена звертатися до суду.

Вищевказані обставини підтверджуються угодою, яка додається до позову, та ці обставини підтверджуються свідками, яки були присутні при складенні договору довічного утримання, та знають обставини виконання ОСОБА_1 угоди.

Крім того після смерті ОСОБА_3, яка померла 11.06.2004 року, залишилась спадщина -1\2 частина вищевказаної квартири, співвласницею якої вона була з ОСОБА_2 У квітні 2005 року

2

ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори з проханням видати їй свідоцтво про право власності на спадкове майно - 1\2 частину квартири АДРЕСА_1, але їй було відмовлено, оскільки ОСОБА_1 пропустила шестимісячний строк, як це  передбачено ст. 1268 ЦК України (2003 p.). Фактично ОСОБА_1 пропустила шестимісячний строк, який закінчився 11.01.2005 року, тільки на два місяці. ОСОБА_1 вказує на те, що вона думала, що при зверненні до нотаріуса з проханням видати їй свідоцтво вона повинна буде зразу ж платити мито, та нести значні витрати по БТІ на оформленню спадщини, а тому вона і не звернулась своєчасно, оскільки була у скрутному матеріальному становищі. На ОСОБА_1 лягли значні витрати на похорон матері, яка до смерті тяжко хворіла, та потребувала значних витрат на її лікування, які вона також понесла. Крім того припускала, що вона є єдиною спадкоємицею після смерті матері. ОСОБА_1 фактично розпорядилась майном матері на свій погляд, крім того у квартирі на день смерті моєї матері була зареєстрована та проживала донька позивачки по справі - ОСОБА_4 з своїм неповнолітнім сином, та її онуком ОСОБА_5, 21.06.1992 року народження. На погляд позивачки по справі ОСОБА_1 згідно вищевказаних її пояснень по справі є підстави для визнання пропуску строку для прийняття спадщини, поважними. Також позивачка по справі вказує на те, що до теперішнього часу треті особи прав на спадкове майно не заявляють та зверненням до суду з позовом інтереси інших осіб не порушуються.

Позивачка по справі ОСОБА_1, просить суд визнати дійсним договір довічного утримання з правом спадкування нею - ОСОБА_11\2 частини квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2, який помер 16 жовтня 2003 року у м. Куп'янську. Визнати за нею - ОСОБА_1право власності у порядку спадкування згідно договору довічного утримання на 1\2 частину квартириАДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2, який помер 16 жовтня 2003 року у м. Куп'янську. Визнати пропуск шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті матері позивачки ОСОБА_3, померлої 11 червня 2004 року у м. Куп'янську, з поважних причин та визнати за ОСОБА_1, право власності у порядку спадкування за законом на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2.

В попередньому судовому засіданні позивач підтримав заявлені ним позовні вимоги, відповідач по справі територіальна громада в особі виконкому Куп'янської міської ради Харківської області надіслав суду письмову заяву у відповідності з якою заперечень та пропозицій по даній справі не має, просять суд розглядати справу без участі їх представника.

На підставі ч.2 ст. 47 ЦК РСР(1963р.), якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Згідно ст. 1216 ЦК України,   спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця відповідно до статті 1261 ЦК України.

На підставі статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 550 ЦК РСР, (1963р.), строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину.

У відповідності до ч.2 ст. 256 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

₃

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в     порядку встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Суд вважає за необхідне в судовому порядку визнати дійсним договір довічного утримання з правом спадкування ОСОБА_1, визнати поважними причини пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, крім того, необхідно задовольнити вимоги позивача щодо визнання за ним права власності в порядку спадкування, оскільки ці вимоги обґрунтовані і підтверджуються наданими суду доказами

Керуючись ст.ст. 10, 11, 130 ч.4, 174 ч.4, 209,212, 214-215, ч.2 ст.256, 259 ЦПК України, ст.ст. 16, 47 ЦК РСР (1963р.), 550 ЦК РСР, (1963р.), 368 ч.2, 1216,1222, 1258, 1261, 1270 Цивільного Кодексу України, суд -

ВИРІШИВ: Позовну заяву ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Куп'янського міськвиконкому Харківської області про визнання права власності на квартиру у порядку спадкування, задовольнити у повному обсязі.

1. Визнати дійсним договір довічного утримання з правом спадкування ОСОБА_1, 1\2 частини квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2, який помер 16 жовтня 2003 року у м. Куп'янську.

2.   Визнати за ОСОБА_1право власності у порядку спадкування згідно договору довічного утримання на 1\2 частину квартириАДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2, який помер 16 жовтня 2003 року у м. Куп'янську.

3.  Визнати пропуск шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті матері

позивачки ОСОБА_3, померлої 11 червня 2004 року у м. Куп'янську, з поважних

причин та визнати за ОСОБА_1, право власності у порядку спадкування за законом на 1\2

частину квартири АДРЕСА_1, яка

належить на праві власності ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Куп'янський міськрайонний суд шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.