Справа № 22ц/2182 Головуючий в суді 1 -ї інстанції Ільбицький І.Д.
Категорія 13 Доповідач Балашкевич С.В.
Ухвала Іменем України
7 грудня 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Балашкевича С.В. суддів Рафальської І.М., Зарицької Г.В. при секретарі Сухоребрій Т.А. за участі позивача, відповідачів та їх представників
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсними договору дарування та договору купівлі-продажу квартири за апеляційною скаргою позивача на заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14 серпня 2006 року, -
встановив:
У вересні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсними договору дарування та договору купівлі-продажу квартири. В обгрунтування своїх вимог зазначав, що на підставі свідоцтва від 7 листопада 2001 року йому на праві власності належала квартира АДРЕСА_1. У 2003 році відповідачка ОСОБА_2, якій він тимчасово дозволив проживати у своїй квартирі, запропонувала йому оформити квартиру на її ім'я і зобов'язалася забезпечити його утримання та здійснення догляду. Посилаючись на те, що при укладенні договору він діяв під впливом помилки, оскільки вважав, що підписує договір довічного утримання, позивач просив визнати договір дарування квартири недійсним. У зв'язку з цим позивач просив визнати також недійсним і договір купівлі-продажу названої квартири, укладений 28 січня 2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Заочним рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 14 серпня 2006 року в задоволенні позову відмовлено у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності. Додатковим рішенням цього ж суду від 25 жовтня 2006 року з ОСОБА_1 на користь держави стягнуто судовий збір в сумі 87,14 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати й ухвалити нове рішення про задоволеня позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, зокрема ст. 728 ЦК.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з положень статті 728 ЦК, згідно якої до вимог про розірвання договору дарування застосовуються позовна давність в один рік.
Проте з таким висновком погодитися не можна.
Відповідно до статей 257, 258 ЦК загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. До окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Позовна давність строком в один рік до вимог про визнання договору дарування недійсним статтею 258 ЦК не передбачена, а отже до таких вимог застосовується загальна позовна давність, на що не звернув увагу суд першої інстанції при вирішенні справи.
Крім того, суд розглянув справу без участі в судовому засіданні відповідачів, які належним чином не були повідомлені про час та місце розгляду справи, що відповідно до вимог п. З ст. 311 ЦПК є безумовною підставою для скасування рішення суду і направлення справи на новий розгляд.
При новому розгляді слід врахувати, що з'ясування обставин щодо укладення договору дарування та договору купівлі-продажу квартири можливе лише за участі в судовому засіданні сторін та надання ними особистих пояснень з приводу заявлених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 209,303,304,307,311,313-315 ЦПК України, апеляційний суд,-
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14 серпня 2006 року та додаткове рішення цього ж суду від 25 жовтня 2006 року скасувати, а справу направити до того ж суду на новий розгляд іншим суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередьо до Верховного Суду України протягом двох місяців.