Головуючий  в  1  інстанції  Куліченко  М.В.   Справа  №  22ц\2026

Доповідач  Жигановська  О.С.                                        Категорія  40

УХВАЛА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

06.12.2006  року                  Апеляційний  суд  Житомирської  області  в

складі:

головуючого                           Жигановської  О.С.

суддів                                       Микитюк  О.Ю.,   Косигіної  Л.М.

при  секретарі                          Нечипоренко  І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ „Ліггет-Дукат (Україна) Лімітед" про поновлення на роботі та стягнення  середнього  заробітку  за  час  вимушеного  прогулу

за    апеляційною  скаргою  ТОВ  „Ліггет-Дукат   (Україна)   Лімітед"

на  рішення  Коростенського  міськрайонного  суду  від  25.05.2006 року

встановив:

23.01.2006 року ОСОБА_1 пред'явив позов до ТОВ „Ліггет-Дукат (Україна) Лімітед" про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Позивач зазначав, що відповідно до наказу НОМЕР_1 він працював у відповідача на посаді торговельного представника. Наказом НОМЕР_2 був звільнений з роботи за п.З ст.40 КЗпП, тобто за систематичне невиконання без поважних причин  трудових  обов'язків.

Вважає, що його звільнення здійснено незаконно. Так, при прийомі на роботу адміністрація в порушення вимог ст.29 КЗпП України не роз'яснила йому права та обов'язки, з якими він в повній мірі був ознайомлений лише 06.12.2005 року при зміні умов праці. З актами НОМЕР_3, НОМЕР_4, які стали підставою для його звільнення, адміністрація його не ознайомила. До дисциплінарної відповідальності по даним актам він не притягувався. Враховуючи наведене, просив поновити його на роботі  та  стягнути  середній  заробіток  за  час  вимушеного  прогулу.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду від 25.05.2006 року позов задоволено. Позивача поновлено на роботі на посаді торговельного представника ТОВ „Ліггет-Дукат (Україна) Лімітед" і стягнуто на його користь з відповідача 584 0 грн. 06 коп. заробітної  плати  за  час  вимушеного  прогулу.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду 1 інстанції. Апелянт посилається на порушення судом норм п.З ст.311  ЦПК  України.

Перевіривши обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що вона не підлягає до задоволення  з  наступних  підстав.

Відповідно до ч.1 ст.158 ЦПК України розгляд цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов'язковим повідомленням  осіб,   які  беруть  участь  у  справі.

Справа призначалась до слухання на 27.03.2006 року, 21.04.2006 року, 25.05.2006 року, про що сторони (в тому числі і відповідач) повідомлялись у встановленому ст.74, ч.1 ст.7 6 ЦПК України порядку (а.с.10,12,16). Будучи належно повідомленим про час і місце розгляду справи, представник відповідача жодного разу не з'явився в судове засідання та не сповістив суд про причини своєї неявки, таким чином на свій розсуд не скористався правами,   наданими  процесуальним  законодавством.

Вирішуючи спір, суд в межах, визначених ч.1 ст.11 ЦПК , перевірив обставини, за яких позивач був звільнений з роботи і дійшов обгрунтованого висновку, що звільнення позивача відбулось з порушенням трудового законодавства та задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1. Такий висновок суду є правильним та підтверджується  доказами,   які  є  в  справі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального  права.

Керуючись ст.ст.303,307,308,313,314,315,317,319,324,325 ЦПК України,   апеляційний  суд

ухвалив:

Апеляційну  скаргу  ТОВ  „Ліггет-Дукат   (Україна)   Лімітед" відхилити.

Рішення  Коростенського  міськрайонного  суду  від  25.05.2006 року  залишити  без  змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня  набрання  законної  сили  цією  ухвалою.