Справа №2-1368/2008

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ                                                                 УКРАЇНИ

02 січня 2008 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді                                                 Лівандовської Т.В.

при секретарі                                                            Гуляй О.М.

з участю позивача                                                    ОСОБА_1.

відповідача                                                               ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

встановив:

07.12.2007 року ОСОБА_1.  звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,  мотивуючи свій позов тим,  що сторони перебувають в шлюбі з 23 травня 1996 року, ,  зареєстрованому відділом реєстрації актів громадянського стану Луцького міськвиконкому,  актовий запис за НОМЕР_1. Від шлюбу в них народився син-ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. Позивач вказує,  що сторони з 18 червня 2002 року проживають окремо. Шлюбні відносини припинені. Окрім того,  відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання сина,  не приймає участі у його вихованні. Покликаючись на викладене,  просить шлюб між нею та відповідачем розірвати,  стягнути з відповідача на утримання сина аліменти,  дитину залишити на проживання з позивачем,  звільнити позивача від відшкодування витрат,  пов'язаних з отриманням свідоцтва про розірвання шлюбу.

Позивач в судовому засіданні уточнила позовні вимоги,  просила стягувати з відповідача в її користь аліменти в розмірі 140 грн. на утримання сина щомісячно,  починаючи з дня подання позовної заяви до досягнення сином повноліття.

Відповідач в судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнав,  відносно їх задоволення не заперечував.

Заслухавши пояснення сторін,  дослідивши письмові докази,  суд приходить до висновку,  що уточнені позовні вимоги підставні та підлягають до задоволення з наступних підстав.

2

З свідоцтва про укладення шлюбу вбачається,  що сторони перебувають в шлюбі з 23 травня 1996 року,  зареєстрованого відділом реєстрації актів громадянського стану Луцького міськвиконкому,  актовий запис за НОМЕР_1.

Від шлюбу в них народися син- ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.

Окрім того,  встановлено,  що сім'я існує формально,  сторони з 2002 року проживають окремо,  спільного господарства не ведуть. Позивач наполягає на розірванні шлюбу,  а відповідач не вчиняє ніяких дій для збереження сім'ї.

На підставі наведеного,  суд приходить до висновку,  що вживання судом заходів для примирення подружжя буде суперечити їх інтересам,  а також інтересам їх неповнолітньої дитини,  тому,  шлюб між ними слід розірвати.

За погодженням сторін,  неповнолітню дитину слід залишити на проживання при матері. Підстав,  щоб не погодитись з таким рішенням,  в суду не має.

При визначенні коштів,  що підлягають стягненню з кожної із сторін при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу,  суд виходить із матеріального становища кожного з подружжя,  а також враховує те,  що на утриманні позивача залишається неповнолітня дитина,  і приходить до висновку,  що витрати слід покласти на відповідача.

Окрім того,  згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_3. НОМЕР_2- батьком неповнолітнього ОСОБА_3 є ОСОБА_2.

Згідно  ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

В судовому засіданні встановлено,  що ОСОБА_2. не надає матеріальної допомоги на утримання дитини,  не приймає участі в її вихованні.

Всупереч вимогам  ст. 181 Сімейного Кодексу України сторони не досягли домовленості щодо утримання сина,  а,  тому,  вимога,  щодо стягнення аліментів підлягає до задоволення.

Враховуючи,  що суду не представлено доказів того,  що ОСОБА_2. не працює,  стягнення коштів на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 (аліменти),  слід присудити в твердій грошовій сумі від доходу його батька.

Врахувавши вищевикладене,  проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності,  суд прийшов до висновку,  що слід стягувати з відповідача в користь позивача на неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  аліменти в розмірі по 140 гривень щомісячно,  починаючи з дня подання позовної заяви,  до досягнення ОСОБА_3,  повноліття.

При визначенні розміру аліментів суд врахував стан здоров'я та матеріальне становище неповнолітньої дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів,  а також те,  що у відповідача на утриманні інших осіб немає.

з

З відповідача стягнути в дохід держави судові витрати.

На підставі ч.2  ст. 104,  ч.3  ст. 105,  ч.1  ст.  110,  111,  112,  180,  181,  182,  184 Сімейного кодексу України ,  керуючись  ст.  ст. 6,  10,  11,  58,  60,  213,  214,  215 ЦПК України,  суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2,  зареєстрований 23 травня 1996 року відділом реєстрації актів громадянського стану Луцького міськвиконкому,  актовий запис за НОМЕР_1 - розірвати.

Неповнолітню дитину-ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження залишити на проживання при ОСОБА_1

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути в дохід держави з ОСОБА_2 17 (сімнадцять) гривень,  а ОСОБА_1 від сплати звільнити.

Стягувати з ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,  уродженця м.  Луцька,  Волинської області в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина-ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  в розмірі по 140 гривень щомісячно,  але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,  починаючи з 07.12.2007 року і до досягнення ОСОБА_3,  повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 51 (п'ятдесят одну) гривню судового збору та 30 (тридцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення на користь територіального управління державної судової адміністрації в Волинській області.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Крім цього,  апеляційна скарга на дане рішення може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було

4

подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у строк,  встановлений  ст. 294 ЦПК України,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.