САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/1927/13-ц

Провадження №2/726/433/13

Категорія 26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01.11.2013 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівців у складі: головуючого судді Тріски А. І., при секретарі Осипчук Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернівці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ПАТ «Ідея Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позові посилається на те, що 06.03.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір №Г11.102.70502. Згідно укладеного договору відповідач отримала строковий кредит у розмірі 3996,00 грн. строком на 24 місяці починаючи з дня видачі коштів. Відповідно до умов договору відповідач зобов’язувалася сплачувати відсотки за користування кредитом, виходячи зі ставки 15,90% на рік, та 0,90% в місяць за ведення кредитної справи.

В позові вказують на те, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов’язання і у зв’язку з чим, станом на 06.03.2013 рік за нею утворилась заборгованість в сумі 17 943,83 грн.

Просять стягнути з відповідача на їхню користь заборгованість за кредитним договором та судові витрати в сумі 229,40 грн.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася та подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Просить позов задовольнити. Крім того не заперечує проти постановлення заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, не повідомила суд про причину її неявки та не подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Суд вважає можливим слухати справу у відсутності вищевказаних осіб відповідно до вимог ст.169 ЦПК України та зі згоди позивача ухвалити рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст.224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що згідно укладеного та підписаного кредитного договору №Г11.102.70502 від 06.03.2008 року відповідач отримав строковий кредит у розмірі 3996,00 грн. строком на 24 місяці починаючи з дня видачі коштів. Кредит видавався на поточні потреби відповідача, тобто є споживчим кредитом.

Пунктом 1.1. договору позичальник зобов’язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами і комісіями згідно з умовами цього договору та додатками №1 та №2 від 06.03.2008 року до даного договору, які становлять невід’ємну його частину.

Встановлено, що представник позивача в судове засідання не з’явився, для дачі пояснень, хоча його явка визнана судом обов’язковою, та ним не додано до позову додатку №2 від 06.03.2008 року до кредитного договору, які становлять невід’ємну його частину.

Також встановлено, що позивачем до позову не надано належний доказ, який б підтверджував факт та дату отримання відповідачем кредитних коштів у готівковій формі через касу банку, відповідно до умов договору.

Відповідно до приписів ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами, відповідно до ст.57 ЦПК України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Обставини справи, згідно до положень ч. 2 ст. 59 ЦПК України, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів ст. 212 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Крім того рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд, розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч.1 ст.257 цього Кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.258 цього Кодексу позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За правилом ч.1 ст.264 цього Кодексу перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку.

Позовна давність переривається у разі пред’явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Враховуючи визначені змістом кредитного договору строки виконання зобов’язання (6-ме число кожного місяця) та зміст розрахунку заборгованості, початок перебігу строку позовної давності почався з моменту прострочення 06.03.2010 року і до пред’явлення позову не переривався.

Позовна заява надіслана 15.08.2013 поку позивачем та надійшла до суду 21.08.2013 р., що підтверджується вхідним та поштовим штемпелем.

Таким чином, згідно ч.1 ст.266 ЦК України, відповідно до якого зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги (зокрема стягнення неустойки), позивач звернувся до суду з позовом після спливу встановлених законом строків позовної давності.

Відповідно до п.7 ч.11 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Тому суд, оцінивши належність та допустимість доказів, які були дослідженні в судовому засіданні, з’ясувавши обставини справи, враховуючи вищенаведене, приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з підстави спливу строків позовної давності.

Керуючись п.7 ч.13 ст. 11 Закону України “Про захист прав споживачів”, ст.ст. 256-258, 261, 264, 266, 509, 526, 610, 611, 625, 1050, 1054, ЦК України, ст.ст. 3,10, 11, 57, 59, 60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 224-226, 367 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ :

В позові Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №Г11.102.70502 укладеним 06.03.2008 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області, через Садгірський районний суд м.Чернівці шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий суддя ОСОБА_3