Судове рішення #34078
90/3-102

                 

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "03" липня 2006 р.                                                          Справа №  90/3-102

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого   судді                                                  Шкляр Л.Т.

суддів:                                                                        Гулової А.Г.

                                                                                   Пасічник С.С.


при секретарі                                                            Павловській Л.П. ,

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом:

Чорнодона В.В. - директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Омніс";

Орлюка Л.К. – представника за довіреністю №21  від 18.04.06р. (присутнього в судовому засіданні 15.06.06р.);

від відповідачів за первісним позовом:

-  Товариства з обмеженою відповідальністю "Оспром":

Семенкова О.І. - генерального директора (присутнього в судовому засіданні 22.06.06р.);  

- Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області:

Геруса Р.В. - представника за довіреністю №654  від 23.05.06р. (присутнього в судовому засіданні 15.06.06р.),   

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСПРОМ", м. Вінниця

на рішення господарського суду Вінницької області

від "15" вересня 2005 р. у справі №  90/3-102 ( суддя П.Мельник )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Омніс", м. Вінниця

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Оспром", м. Вінниця 2. Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області, м. Вінниця

про визнання договору оренди від 29.06.2001р. недійсним в частині передачі в оренду приміщення, а саме: кімнати №36 загальною площею 16,7 м.кв., що знаходиться за адресою: м.Вінниця, вул. Соборна, 74/ Театральна, 16 та про зобов'язання управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Омніс" додаток до договору оренди з урахуванням всіх істотних умов,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оспром",                    м. Вінниця

до 1. Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області, м.Вінниця

     2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Омніс", м.Вінниця

про визнання договору оренди від 01.08.1999р. та додатку до нього неукладеним,


з перервами в судовому засіданні з 24.05.06р. по 15.06.06р., з 15.06.06р. по 21.06.06р.,

з 21.06.06р. по 22.06.06р., з 22.06.06р. по 03.07.06р. згідно зі  ст. 77 Господарського  процесуального кодексу України,

 ВСТАНОВИВ:

  

Рішенням господарського суду Вінницької області від 15.09.2005р. усправі №90/3-102 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Омніс" (м.Вінниця) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оспром" (м.Вінниця) та  Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (м.Вінниця) задоволено частково: визнано недійсним договір оренди, укладений 29.06.2001р. між Управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької обласної ради та ЗАТ фірма "Райдуга", в частині надання в оренду приміщення (кімната №36, площею 16,7 кв.м.) адмінбудинку вул.Соборна,74/Театральна,16, м.Вінниця. Зобов'язано ТОВ "Оспром" повернути кімнату №36 в адмінбудинку по вул.Соборна,74/Театральна,16 ТОВ "Омніс". В решті позову відмовлено. Стягнуто з Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області 42,50 грн. державного мита, 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В зустрічному позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Оспром" Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Омніс" про визнання договору оренди неукладеним відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Оспром" подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати з наведених у скарзі підстав та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги зустрічного позову.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу, скаржник посилається, зокрема, на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, а саме :

- господарським судом Вінницької області безпідставно відхилено клопотання про витребування документів погодження договору від 01.08.1999 р. з Вінницькою обласною радою на підставі її  розпорядження №84 від 09.08.1999 р.; скаржник наголосив, що розпорядження підписано пізніше, ніж укладено договір, а тому воно не може підтверджувати  факт погодження укладення договору;

- на думку скаржника, при укладенні договору  від 01.08.1999 р. не дотримано встановленого ст.9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" порядку , оскільки укладення договору оренди майна не погоджено з його власником;  

- додаток до договору також не може свідчити про досягнення між сторонами домовленості;

- вступна частина оскаржуваного рішення не відповідає приписам                          п.1 ч.1 ст.87 ГПК України, оскільки зазначено інший номер справи.

У судових засіданнях генеральний директор скаржника апеляційну скаргу підтримав, просив її  задовольнити.

Первісний позивач  та Управління  спільної комунальної власності територіальних громад у письмових відзивах відповідно за №27 від 17.02.06 р. та за №229 від 22.02.2006 р., а також їх представники в судових засіданнях проти доводів скарги заперечили, вважаючи оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, просили залишити його без змін, а скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги судовою колегією встановлено таке.

01.08.99 р. між підприємством "Облторг"  та Товариством з обмеженою відповідальністю "Омніс" укладено договір на оренду приміщення в адмінбудинку  по вул. Соборна,74/ Театральна,16  у м. Вінниці на строк до 2019р.

Згідно з п.1 предметом договору є нежиле приміщення, загальною площею       16,7 кв.м. з коефіцієнтом 1,25 ( кімната №36 ).

Матеріали справи свідчать, що розпорядженням № 84 від 09.08.99 р. Вінницької облради "Про внесення змін та доповнень до розпорядження голови обласної Ради від 17,05.99 р. №26 "Про обласне державне комунальне торгово-виробниче підприємство "Облторг" було зобов"язано державне комунальне торгово-виробниче підприємство "Облторг" передати адмінбудинок по вул.Соборна,74 /Театральна,16 управлінню по експлуатації адмінбудинків обласної ради, правонаступником якого є управління  спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області, а  управління по експлуатації адмінбудинків облради було зобов"язано прийняти на баланс адмінбудинок  підприємства "Облторг" в строк до 12.08.99 р. та переукласти угоди з їх орендарями.

На виконання даного розпорядження  управління по експлуатації адмінбудинків обласної ради 21.11.99 р. уклало з ТОВ "Омніс"  додаток до договору №5 на оренду приміщення в адмінбудинку по вул.Соборна,74/Театральна,16, яким внесено зміни в п.4.І, п.4.3, п.5.1, п.5.2 договору від 01.08.99 р., що був укладений між підприємством "Облторг" та ТОВ "Омніс". При цьому, слід зазначити, що, укладаючи додаток до договору, управління діяло з дозволу Вінницької обласної Ради ( власника майна ) , тобто Рада погодила  такі дії підприємства. Отже, на думку судової колегії, при укладенні договору  від 01.08.99 р. сторонами  дотримано встановлений  ст.9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" порядок. За таких обставин безпідставними є доводи скарги в цій частині.

З"ясуванням наявних у справі доказів судовою колегією встановлено, що 29.06.01 р. Управління по експлуатації адмінбудинків обласної ради ( правонаступником якого є Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області ) уклало  з ЗАТ фірмою "Райдуга" договір оренди нерухомого майна -  адмінбудинку по вул.Соборна,74/Театральна,16, що стоїть окремо, з підсобними спорудами, загальною площею 2432 кв. м., в тому числі і площ, що вже були здані в оренду ТОВ "Омніс" строком на 20 років згідно з договором від 01.08.99р. та додатком  до нього  від 21.11.99 р.

Актом приймання - передачі від 01.10 .01 р. адмінбудинок передано ЗАТ фірмі "Райдуга".

Вважаючи, що в Управління по експлуатації адмінбудинків обласної ради відсутні були правові підстави на укладення вищевказаного договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Омніс" подало до господарського суду Вінницької області позовну заяву з вимогою про визнання його недійсним. Судова колегія вважає ці вимоги  обґрунтованими з огляду на таке.

У відповідності зі ст.41 ЦК УРСР ( обставини мали місце у 1999, 2001р.р., а тому судом застосовуються положення ЦК УРСР ) угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків. Угоди можуть бути односторонніми і дво - або багатосторонніми (договори).

Згідно зі ст.ст. 161,162 ЦК УРСР зобов"язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться. В матеріалах справи відсутні докази неналежного виконання орендарем своїх зобов"язань за договором оренди.  

Одностороння відмова від виконання зобов"язання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Положення статей 269,270 ЦК УРСР передбачають випадки дострокового розірвання договору  майнового найму.

Відповідно до ст.26 Закону України "Про   оренду державного та комунального майна" одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи  доказів про те, що станом на  29.06.01 р. ( тобто на момент укладення договору з ЗАТ фірмою "Райдуга" ) договір оренди, укладений 01.08.99 р. між первісним позивачем та  , припинено, а також відсутність доказів розірвання або визнання недійсним у встановленому порядку цього договору, колегія дійшла висновку, що на момент укладення договору з ЗАТ фірмою "Райдуга", правонаступником якого є скаржник, був чинний  договір оренди                   від 01.08.99 р. При цьому слід вказати, що об"єкт оренди у період дії одного договору не може бути об"єктом оренди за іншим договором, укладеним пізніше, оскільки це унеможливлює реалізацію права на користування цим об"єктом і не відповідає вимогам глави 25 Цивільного кодексу УРСР.

Згідно зі ст.28 Закону України " Про оренду державного та комунального майна"  орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим зако нодавством щодо захисту права власності.

Як зазначалось раніше, позовною вимогою ТОВ "Омніс" було визнання недійсним всього договору, укладеного 29.06.01 р. з ЗАТ фірмою "Райдуга", проте, на думку судової колегії, мають місце правові підстави для визнання згаданого договору недійсним  лише в частині надання в оренду приміщення ( кімнати №36, площею          16,7 кв.м.) в адмінбудинку по вул. Соборна,74/ Театральна,16, що і було правомірно зроблено судом першої інстанції. Матеріали справи свідчать, що останнім, крім часткового задоволення  позовних вимог, зобов"язано ТОВ "Оспром" ( правонаступника ЗАТ фірми "Райдуга" ) повернути ТОВ "Омніс" кімнату №36 адмінбудинку по вул. Соборна,74/Театральна,16, хоча в матеріалах справи відсутні докази про те, що дане приміщення знаходиться в користуванні інших осіб.

Судова колегія не може погодитись з рішенням господарського суду Вінницької області в цій частині, враховуючи, що у відповідності з приписами ст.48 ЦК УРСР та ст.216 ЦК України повернення по недійсній угоді всього, одержаного за угодою, може мати місце лише однією стороною другій стороні даної угоди, проте ТОВ "Омніс" та ТОВ "Оспром" не являються сторонами однієї угоди, в подальшому визнаної недійсною .

Крім того, фактичне користування майном на підставі договору оренди , в разі визнання його недійсним , унеможливлює проведення між сторонами реституції, оскільки використання майна - "річ" безповоротна і відновити сторони в первісне положення практично неможливо.

За таких обставин оскаржуване рішення в частині зобов"язання  ТОВ "Оспром" повернути ТОВ "Омніс" кімнату №36 в адмінбудинку за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна,74/ Театральна, 36 слід скасувати. В іншій частині рішення про задоволення позову ТОВ "Омніс" слід залишити без змін.

Судовою  колегією встановлено, що позивачем заявлялась також вимога щодо зобов"язання Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області укласти додаток до договору оренди з урахуванням всіх істотних умов, однак в порушення вимог ст.ст.33,34 ГПК України позивач не довів  та не обґрунтував цю вимогу; тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в позові в цій частині.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Оспром" - правонаступником ЗАТ фірми "Райдуга" подано до господарського суду Вінницької області зустрічний позов  про визнання неукладеними вищезгаданого договору від 01.08.1999 р., додатку до нього, а також зобов"язання ТОВ "Омніс" звільнити займане приміщення.

Слід зазначити, що вимога про визнання угоди неукладеною не може бути предметом позову у справі, оскільки ні статтею 6 ЦК УРСР, ні  статтею 16 ЦК України не встановлено відповідного способу захисту цивільного права. По суті така вимога спрямована на встановлення факту, що має юридичне значення, а не на поновлення порушеного права або захист охоронюваного законом інтересу. Цей факт може встановлюватись господарськими судами лише у разі вирішення спору про право цивільне.

В господарському процесі всі обставини справи розглядаються всебічно, повно і об"єктивно в їх сукупності. Встановлення обставин про неукладеність  договору визнається лише елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

Крім того, судова колегія вважає, що позивачем за зустрічним позовом пропущено строк позовної давності, встановлений ст.257 ЦК України ( 3 роки), оскільки , як свідчать матеріали справи, про порушення прав ТОВ "Оспром" стало відомо ще 29.06.2001 р., отже, трьохрічний строк, протягом якого він мав право звернутись до суду, закінчився 29.06.2004 р., а позов подано - 24.03.2005 р.  

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову, а тому правомірно відмовив у ньому.

Підсумовуючи вищенаведене, судова колегія дійшла висновку, що в частині відмови в задоволенні зустрічного позову оскаржуване рішення законне і обґрунтоване, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства, а тому в цій частині його слід залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги в частині вимоги задовольнити зустрічний позов не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Посилання скаржника на порушення приписів п.1 ч.1 ст.84 ГПК України ( невірне зазначення у вступній частині номеру справи ) не може бути підставою для скасування рішення, оскільки це порушення процесуальної норми не призвело до прийняття неправильного рішення. Натомість, відповідно до ч.2 ст.104 ГПК України порушення процесуальної норми може бути підставою скасування оскарженого процесуального акту лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Судова колегія вважає за необхідне також зазначити про правомірність висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заявлених  ТОВ "Оспром" клопотань  з приводу витребування додаткових доказів та призначення експертизи.  

Окрім того, на думку судової колегії, господарським судом вірно вирішено питання розподілу судових витрат.

  Керуючись ст.ст.101,103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:


1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оспром", м.Вінниця задовольнити частково.


2. Рішення господарського суду Вінницької області від 15 вересня 2005 року               у справі №90/3-102 скасувати в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Оспром" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Омніс" кімнату №36 в адмінбудинку за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 74/ Театральна, 16.


В решті рішення господарського суду Вінницької області від 15 вересня                           2005 року залишити без змін.


3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Вінницької області.








   

4. Справу №90/3-102 повернути до господарського суду Вінницької області.


 Головуючий - суддя:                                                              Шкляр Л.Т.

                

 судді:

                                                                                           Гулова А.Г.  

                                                                                           Пасічник С.С.  

 Віддрук. 5 прим.

1 - до справи

2 - 4 - сторонам

5 - в наряд

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація