РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 124/8744/13-ц

25.11.2013 року                                                                                м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, в складі:

головуючого судді – Деменка С.В.,

при секретарі – Штін Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу.

Змінивши підстави позову та уточнивши свої вимоги, позивачка ОСОБА_1 свої доводи мотивувала тим, що відповідно до розписки від 18.02.2013р. ОСОБА_2 позичила у неї 13.000 грн. (які знаходилися на кредитній картці) строком до 31.08.2013р. До зазначеного строку повернула лише 6.277,44 грн. Решту частину грошових коштів не повернула. На вимоги позивачки повернути позичені кошти фактично не реагує. Тому ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.509,525,526,599,610,1046 ЦК України, з урахуванням погашення боргу на час розгляду судом справи в розмірі 955 грн., позивачка просила стягнути з ОСОБА_2 несплачену суму боргу в розмірі 5.327 грн.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з’явилася, надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності, уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання теж не з’явилася, надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності. Зазначила, що погоджується із позовом, однак просила вирішити спір з урахуванням сплати нею частини боргу в жовтні та листопада 2013р. в сумі 950 грн.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що за договором позики від 18.02.2013р. ОСОБА_2 одержала від позивачки гроші в сумі 13.000 грн. (що знаходилися на кредитній картці), які зобов’язалася повернути позичальниці ОСОБА_1 в строк до 31.08.2013р., що підтверджується розпискою, приєднаною до матеріалів справи (а.с.6).

У встановлений договором строк, відповідачка гроші в повному обсязі не повернула, у зв’язку з чим, позивачка просить стягнути з ОСОБА_2 позичені кошти в судовому порядку.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦК України).

Згідно зі ст.599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (ст. 610 ЦК України).

Зобов’язання виникають на підставах, встановлених ст.11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.2 ст.10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

На обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 надала письмову розписку, підписану ОСОБА_2, яка засвідчує факт отримання останньою грошей в сумі 13.000 грн.

Даний факт не заперечується відповідачкою, яка в надісланій до суду заяві зазначила про визнання заявлених позовних вимог.

В матеріалах справи немає жодного доказу про повернення відповідачкою боргу в розмірі 5.327 грн.

За таких обставин, враховуючи, що між сторонами був фактично укладений договір позики, згідно з умовами якого позивачка надала відповідачці вищевказану суму, але остання не виконала своїх зобов’язань за договором і у встановлений договором строк гроші в повному обсязі не повернула, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідачки на користь ОСОБА_1 суми боргу в розмірі 5.327 грн.

Питання про розподіл між сторонами судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 599, 610, 1046 ЦК України, ст. ст. 7, 10, 11, 27, 30, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 5.327 (п’ять тисяч триста двадцять сім) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 229 (двісті двадцять дев’ять) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіці Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подачі до суду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя:                                                                                С. В. Деменок