Справа № 2-75/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2013 року

Житомирський районний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Чернявського М.В.

з участю секретаря судового засідання Гончарука С.С.

прокурора Горбань І.О.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі справу за позовом прокурора Житомирського району в інтересах держави в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області до ОСОБА_2 про стягнення коштів у сумі 2 400 грн.,

В С Т А Н О В И В :                    

В позовній заяві прокурор Житомирського району просить суд поновити строк для подачі позовної заяви, стягнути з відповідача на користь держави в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області 2 400 грн. та судові витрати.

Під час судового розгляду справи представник позивача уточнила позовні вимоги позивача, поросила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області завдану шкоду в сумі 2 400 грн 00 коп. на р/р 31119102700002 УДКСУ м. Житомира, код отримувача 38035726, банк ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 811039.

У судовому засіданні прокурор підтримав заявлену вимогу, просив суд задовольнити її в повному обсязі пояснив при цьому суду, що 23 березня 2010 року до прокуратури Житомирського району надійшло подання старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головною управління юстиції у Житомирській області щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 за реалізацію майна переданого на відповідальне зберігання. За результатами перевірки встановлено, що 20 липня 2004 року підрозділом примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_2 відповідно до акту опису й арешту майна передано на відповідальне зберігання майно, в т.ч 40 (сорок) шкурок каракуля вартістю 2 400 грн. 21 грудня 2009 року під час інвентаризації встановлена відсутність 40 шкурок каракуля, які були передані на відповідальне зберігання ОСОБА_2 В Г., про що свідчить акт державного виконавця. 01 квітня 2010 р. по даному факту Житомирським РВ УМВС України в Житомирській області винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 ознак складу злочину, передбаченого ч.1 ст.190 та ч.1 ст.388 КК України.          З урахуванням того, що відповідач своїми протиправними діями завдав шкоди державі він повинен її відшкодувати в повному обсязі. Крім того, органами прокуратури пропущені строки подання позовної заяви до суду з поважних причин. Про заподіяну державним інтересам шкоду прокуратурі району стало відомо лише після надходження подання підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Житомирській області про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності,а тому прошу поновити строк для подачі позовної заяви.

Представник позивача судовому засіданні позов підтримали та просили суд задовольнити його в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, але не заперечував проти задоволення їх судом. Пояснив, що все майно яке передавалось йому на зберігання в нього забирали працівники виконавчої служби.

Свідок ОСОБА_3 в своїх показаннях у судовому засіданні ствердив, що в 2004 році він перебував на посаді начальника відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Житомирській області. Так як знав ОСОБА_2 та знав, що у нього було складське приміщення, то Головне управління уклало з ОСОБА_2 договір про передачу на зберігання конфіскованого на митниці майна. Кожного разу коли привозили на склад до ОСОБА_2 майно, то складали акт прийому-передачі в якому зазначався перелік майна. За зберігання майна він отримував винагороду,коли не стало коштів щоб платити за зберігання майно вивезли у підвальне приміщення Головного управління юстиції. Про те, що пропало якесь майно державні виконавці йому не доповідали.

Свідок ОСОБА_4 в своїх показання в судовому засідання ствердив, що в 2009 році ним був складений акт про те, що на підставі акту інвентаризації, яка проводилася в 2004 році місць зберігання конфіскованого на митниці майна було виявлено відсутність сорока шкур каракуля.

Свідок ОСОБА_5 в своїх показаннях в судовому засіданні ствердив, що все майно яке зберігалось на складі у ОСОБА_2 було забране та перевезене на зберігання у підвал Головного управління юстиції. Ніяких претензій по кількості майна яке забиралось у ОСОБА_2 не було.

Заслухавши пояснення сторін у справі, показання свідків, з’ясувавши всі обставини справи та дослідивши надані сторонами у справі докази, судом на засадах змагальності сторін встановлені наступні факти.

Постановою ДІМ Житомирського РВУ МВС старшого лейтенанта міліції ОСОБА_6 від 01.04.2010 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.190, ч.1 ст.388 КК України за відсутністю в його діях складу злочину (а.с.5).

Згідно копії додатку до акту опису й арешту майна складеного 20.07.2004 року державним виконавцем Солоним І.І. описано і накладено арешт на майно в тому числі на шкури каракуля, чорного кольору в кількості 40 штук та передано на відповідальне зберігання ОСОБА_2 (а.с.6-8).

Згідно копії акту складеного 21.12.2009 року старшим державним виконавцем Горбовським Ю.В. встановлено, що під час інвентаризації конфіскованого митними органами виявлено відсутність сорока шкур каракуля, які були передані на відповідальне зберігання ОСОБА_2 (а.с.9).

Підрозділ примусового виконання рішень ВДВС Житомирського обласного управління юстиції в особі начальника підрозділу ОСОБА_3 та приватний підприємець ОСОБА_2 22.07.2004 року уклали договір щодо надання допомоги при зберіганні майна на яке звернуто стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень судів та інших рішень (а.с.10-11).

Судом встановлено, що між сторонами у справі є договірні правовідносини.

За нормами ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно ч.2 ст.72 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Згідно ч.1 ст.73 ЦПК України, суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає за необхідне поновити пропущений строк для подачі позовної заяви.

Отже, на підставі викладеного, суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Керуючись ст.386,1166 ЦК України, ст.10,11,57,60,61,209, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Поновити пропущений строк для подачі позовної заяви.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області завдану шкоду в сумі 2 400 (дві тисячі чотириста) гривень 00 коп. на р/р 31119102700002 УДКСУ м. Житомира, код отримувача 38035726, банк ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 811039.

Стягнути з відповідача на користь держави судові витрати в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн. на користь Житомирського районного суду.

          На рішення суду протягом 10 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд.

          Суддя                                                                                          М.В.Чернявський