Справа № 115/4951/13-ц

Провадження № 2/115/1807/2013

РІШЕННЯ

Іменем України

"21" листопада 2013 р. м. Саки

Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді - Асанова Е.Н.,

при секретарі - Карімової Е.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 Діляверінви до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_7 Шефіхи, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про розірвання договору найма житла, виселення та зняття з реєстрації, третя особа – Орган Опіки та піклування Сакської райдержадміністрації АР Крим, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом до відповідачів про розірвання договору найма житла, виселення та зняття з реєстрації.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі договору купівлі-продажу від 12 грудня 2006 року є власником жилого будинку під номером 28 по вулиці Ювілейна в селі Зернове Сакського району АР Крим.

          На початку 2008 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 було досягнуто згоди щодо відчуження вказаного нерухомого майна, проте у зв’язку із відсутністю необхідних коштів, останній попросив почекати із проведенням розрахунку. У березні цього ж року ОСОБА_2 переконав її надати дозвіл на його вселення з членами сім’ї – іншими відповідачами у справі, у будинок та зареєструвати у ньому їх місце проживання. Позивач також передала ОСОБА_2 правовстановлюючий документ на спірний будинок.

У січні 2013 року позивач дізналася про відсутність наміру у відповідачів укласти договір купівлі-продажу зазначеного будинку, тому вона пред’явила їм вимогу про виселення, оскільки спірне житло необхідне для проживання позивача та членів її сім'ї.

Відповідачі у добровільному порядку відмовляються звільнити житло та перешкоджають позивачу у користуванні ним.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд розірвати договори найму спірного житла, укладені нею з відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_8. Позивач також просить суд висилити із спірного житла зі скасуванням реєстрації місця проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та їх неповнолітніх дітей - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_11, а також ОСОБА_8 з її дітьми – ОСОБА_9, ОСОБА_10

У судові засідання позивач не з’явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності та підтримання позовних вимог.

Представник позивача ОСОБА_12 у судовому засіданні 15.10.2013 вимоги довірителя підтримав у повному обсязі. При цьому визнав, що відповідачі з моменту вселення у спірне житло по цей час сплачують усі комунальні послуги, за власні кошти здійснили капітальний ремонт будинку та прибудинкової території, ремонт систем елктро-, водо-, газопостачання, замінили у будинку усі вікна та двері, підлогу, відремонтували стіни усередині та зовні, продовжують поточний ремонт.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2, як законний представник своїх неповнолітніх дітей - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, позовні вимоги не визнав, просив відмовити у позові повністю.

Відповідач ОСОБА_13, який діє одночасно як представник ОСОБА_2 за довіреністю, у судовому засіданні також заперечував проти задоволення позову.

Представник органу опіки та піклування ОСОБА_14 заперечень проти позову суду не надала, у судовому засіданні просила захистити права неповнолітніх дітей як позивача та й відповідачів.

Інші особи, які беруть участь у справі, у судове засідання 21.11.2013 не з’явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності або відкладення розгляду справи суду не надали.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні осіб. які беруть участь у справі, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до положень частини 1 статті 11, частини 1 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1, на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 20..12.2006, зареєстрованому у реєстрі за №2584, належить жилий будинок під номером 28 по вулиці Ювілейна в селі Зернове Сакського району АР Крим (а.с.5).

У вказаному жилому приміщенні зареєстровано місце проживання:

- з 15.03.2008 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 разом з її неповнолітніми дітьми - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.41,46,48,49);

- з 07.07.2012 ОСОБА_8 разом з її неповнолітніми дітьми - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.42-44);

- з 05.06.2010 ОСОБА_11, ОСОБА_2 (а.с.45,47).

Відповідачі вселилися у спірне жиле приміщення зі згоди позивача. Місце проживання відповідачів у спірному жилому приміщенні також було зареєстровано за згодою позивача на підставі відповідних договорів найму жилого приміщення, укладених з повнолітніми відповідачами (а.с.11-15). Вказані обставини також визнані представником позивача та відповідачами у судовому засіданні.

Із змісту вказаних договорів піднайму найму жилого приміщення вбачається. що вони були укладені на невизначений строк та мають безоплатний характер.

На підставі частини 3 статті 168 Житлового кодексу Української РСР договір найму жилого приміщення, укладений на невизначений строк, може бути розірвано за вимогою наймодавця, якщо жиле приміщення, займане наймачем, необхідне для проживання йому та членам його сім'ї. У цьому випадку власник будинку (квартири) повинен попередити наймача про наступне розірвання договору за три місяці.

Вимоги позову ґрунтуються на положеннях вказаної норми Закону, а саме на необхідності проживання позивача та членів її сім’ї у спірному приміщенні. Разом з тим, під час розгляду справи, суду не надано належних та допустимих доказів, що підтверджують вказану обставину, що є порушенням положень статті 60 Цивільного процесуального кодексу України,

Як на підставу своїх вимог позивач посилається на наявність в неї трьох неповнолітніх дітей, але вказана обставина, без наявності інших доказів, сама по собі не може свідчити про відсутність у позивача іншого жилого приміщення, необхідного та достатнього для проживання її сім’ї.

Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, тому вимоги про розірвання договорів найму житла, укладених між позивачем та відповідачами, задоволенню не підлягають.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог про розірвання договорів найму, не має підстав для застосування положень статті 169 Житлового кодексу Української РСР, відповідно до якої у разі припинення договору найму жилого приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, наймач і особи, які проживають разом з ним, зобов'язані звільнити жиле приміщення, а в разі відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

За відсутності підстав для задоволення вимог про виселення та розірвання договору найму житла, вимоги про скасування місця проживання відповідачів у спірному приміщенні не можуть бути задоволені, оскільки вони мають похідний характер.

При таких обставинах у задоволені позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи викладене. на підставі статей 158,159,168,169 Житлового кодексу Української РСР, керуючись статтями 10,11,60,88,212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШІВ:

          У задоволенні позову ОСОБА_1 Діляверінви - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим шляхом подання через Сакський міськрайонний суд АРК апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Асанов Е. Н.