ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" липня 2006 р. Справа № '2/2366
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ляхевич А.А.
суддів: Вечірка І.О.
Зарудяної Л.О.
при секретарі Воробйовій Т.А. ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Камінський А.Ф. - довіреність від 01.06.2006р.,
розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності Вітюка Василя Івановича, м. Житомир
на рішення господарського суду Житомирської області
від "24" жовтня 2005 р. у справі № 2/2366 (суддя Тимошенко О.М.)
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності Вітюка Василя Івановича, м. Житомир
до Виробничо-будівельного кооперативу "Вимпел", с. Світин Житомирського району Житомирської області
про стягнення 13130 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 24.10.2005р. у справі №2/2366 в позові підприємця Вітюка Василя Івановича с. Ясногірка до Виробничо-будівельного кооперативу "Вимпел", с. Світин Житомирського району Житомирської області про стягнення 13130 грн. відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, суб'єкт підприємницької діяльності Вітюк Василь Іванович звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуваний судовий акт та повернути справу до суду першої інстанції на новий розгляд.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи.
Особа, що подала апеляційну скаргу, зазначає, зокрема, що судом не враховано факт надання позивачем факсового оригіналу разового договору-заявки надання послуг міжнародного перевезення, яким передбачено обов'язок відповідача сплатити 2600 дол. США перевізнику, та неправомірно застосовано ст. 11 ЦК України.
Стверджує також, що судом безпідставно не прийнято як доказ міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) A №0633933 , у якій зазначено одержувачем саме відповідача.
В судове засідання позивач вдруге не з'явився особисто та не направив повноважного предстаника.
Колегія суддів вважає, що зазначена обставина не перешкоджає розгляду скарги по суті, оскільки його повідомлено належним чином про час і місце розгляду справи, про що свідчить реєстр рекомендованої кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 06.06.06р.
Представник відповідача у відзиві від 05.07.06р. та в засіданні суду заперечив проти доводів апеляційної скарги.
Вказує, зокрема, на те, що відповідач не укладав договору-заявки із позивачем на транспортування обладнання із Польщі , оскільки згідно договору №8 від 20.04.05р. (укладеного між ООО ПТУ "Євросервіс" (Польща) та Виробничо-будівельним кооперативом "Вимпел") розрахунок з перевізником (позивачем) по доставці вантажу від м. Сталева Воля, Польща до м. Житомира покладено на відправника вантажу.
Відповідач вважає безпідставним посилання позивача на міжнародну товарно-транспортну накладну як на доказ, що підтверджує обов'язок відповідача оплатити вартість перевезення, оскільки накладна не містить відомостей щодо витрат, пов'язаних з перевезенням (графа 20) як це передбачено ст. 6 Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів (КДПВ).
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Позивачем здійснено перевезення вантажу за маршрутом: м. Сталева Воля, Польща - с. Світин, Житомирська область, Україна, про що свідчить міжнародна товарно - транспортна накладна (CMR) A №0633933 від 23.04.05р.
Згідно зазначеної накладної (графа 1) відправником вантажу є ООО ПТУ "Євросервіс". Польща, вантажоодержувачем - виробничо-будівельний кооператив "Вимпел", с. Світин Житомирського району та області (графа 2), а перевізником - суб'єкт підприємницької діяльності Вітюк В.І. (графа 16).
Останній обгрунтовує поданий до одержувача вантажу позов про стягнення перевізної плати наявністю разового договору-заявки на подання міжнародних перевезень від 22.04.2005р. (а.с. 33).
Згідно ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення укладається у письмовій формі.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної.
Позивач стверджує, що у даному випадку письмове оформлення договору відбулося шляхом надіслання факсових повідомлень та що наданий ним примірник разового договору-заявки є оригіналом.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що копія разового договору-заявки, надана позивачем (а.с. 33) не є належним доказом по справі.
Статтею 207 ЦК України встановлено вимоги до письмової форми правочину.
Так, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований у одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого засобу зв'язку.
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підписів за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій можуть міститися зразки відповідного аналога інших власноручних підписів.
Представник відповідача заперечив факт укладення разового договору-заявки від 22.04.05р., як шляхом підписання одного документу, так і шляхом передачі його факсограмою від одної сторони іншій.
Позивач не надав в засідання суду першої інстанції оригінал договору від 22.04.05р., не виконав таку вимогу і суду апеляційної інстанції.
Копія договору від 22.04.05р. (а.с. 33) містить власноручний підпис лише позивача, скріплений його ж печаткою.
На копії договору відсутні будь-які відмітки, що підтверджували б передачу зазначеного документа за допомогою факсу.
В зв'язку з наведеним вище не можна вважати, що воля виробничо-будівельного кооперативу "Вимпел" на укладення вищезазначеного договору виражена за допомогою факсу або іншого технічного засобу зв'язку чи будь-яким іншим способом.
Водночас, слід зазначити, що з міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) A №06339333 від 23.04.05р. (а.с. 13) вбачається, що це перевезення, не дивлячись ні на які інші договори, виконується згідно з вимогами Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах (КДПВ).
Згідно ст. 4 зазначеної Конвенції, яка підписана у Женеві 19.05.56р. договір перевезення встановлюється накладною.
Підпунктом "і" пункту 1 статті 6 цієї Конвенції передбачено, що накладна має містити такі обов'язкові відомості як пов'язані з перевезенням витрати.
Однак, як вбачається з накладних, позивачем (а.с. 13) та відповідачем примірників накладної (останніій оглянуто в засіданні суду апеляційної інстанції) вбачається, що графа "20" накладної А №0633933, що стосується витрат, пов'язаних з перевезенням, взагалі не заповнена.
Окрім того, наданий відповідачем договір №8 від 20.04.05р. укладений між відправником вантажу за заначеною накладною - ООО ПТУ "Євросервіс" Польща" та відповідачем передбачає обов'язок по розрахунку з перевізником по доставці вантажу від м. Сталева Воля до м. Житомира - за рахунок відправника за накладною.
Тому є обгрунтованим висновок місцевого господарського суду, що міжнародна транспортна накладна (CMR) A №06339333 від 23.04.05р. підтверджує лише факт отримання відповідачем вантажу і не підтверджує укладення ним з перевізником договору перевезення та обов'язку відповідача щодо оплати послуг з перевезення.
З огляду на вищенаведене, доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи, не грунтуються на чинному законодавстві, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення господарського суду Житомирської області - без змін.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 24.10.2005 р. у справі № 2/2366 залишити без змін, а апеляційну скаргу Суб"єкта підприємницької діяльності Вітюка Василя Івановича, м. Житомир - без задоволення.
2. Справу №2/2366 повернути до господарського суду Житомирської області. залишити без змін
Головуючий суддя Ляхевич А.А.
судді:
Вечірко І.О.
Зарудяна Л.О.
Віддрук 4 прим.
1 - до справи
2, 3 - сторонам
4 - в наряд
друк. Гаврилюк Т.